Шарапринт - дешевая печать!

Метою проведення заняття є набуття вміння своєчасного виявлення вад жовчовивідних шляхів, які потребують своєчасного хірургічного лікування та проведення диференційної діагностики з захворюваннями, які супроводжуються механічною жовтяницею.Так неоперовані вади жовчних шляхів приводять до розвитку фіброзу та цирозу печінки, розвитку печінкової недостатності і портальної гіпертензії .Без хірургічної корекції діти з біліарною атрезією вмирають в віці 1-2 років від ”кінцевих стадій печінкових хвороб”.

Вади розвитку стравоходу виникають внаслідок порушення формування стравоходу в періоді ембріогенезу. В залежності від вади розвитку клінічна картина може проявлятися як з народження так і в віддаленому періоді. Атрезія стравоходу є однією з найпоширеніших вад розвитку, яка вимагає діагностики в перші години після народження. Несвоєчасна діагностика призводить до ускладнень та погіршення перспективи на успіх лікування.

Аномально розвинені дуга аорти, її гілки, легенева артерія утворюють навколо трахеї та стравоходу повне або неповне судинне кільце та стискають їх, спричиняючи тяжку обструкцію дихальних шляхів і дихальні розлади, що загрожують життю. Вади не супроводжуються геодинамічними порушеннями, тому, зазвичай, випадають з поля зору кардіохірургів.

Поширеність вад розвитку передньої черевної стінки 1:2000 новонароджених, при синдромі prиne bеllу (сливового живота) 1:40000 новонароджених. Не дивлячись на те, що досягнуті успіхи хірургів та анестезіологів дозволяють знизити летальність та кількість ускладнень, вони у даної групи хворих залишаються високими.

Незважаючи на більш ніж вікову історію, проблема лікування дітей з екстрофією сечового міхура залишається актуальною і до теперішнього часу Запропоновано більше 100 різних методів операцій, але при цьому не завжди досягаються задовільні функціональні результати. Важливими залишаються питання вибору термінів і способів хірургічної корекції вади, покращення результатів лікування.

Вади розвитку сечової та статевої системи відносяться до найбільш частих аномалій розвитку дитячого віку. За даними Саmpbella (1951), Пителя А.Я. (1969) вони складають 35-40% всіх вроджених аномалій. Складність ембріогенезу сечостатевої системи зумовлює широкий діапазон морфологічних і функціональних змін, які можуть тривалий час не проявлятись, або становлять загрозу для життя вже в період новонародженності.

Вроджена діафрагмальна грижа (ВДГ) є однією із анатомічних мальформацій, що супроводжуються високою летальністю та ускладненнями, незважаючи на досягнення інтенсивної терапії та хірургічної техніки. На початку ХХ століття ПДГ була летальним захворюванням, до повідомлення Ladd і Gross’, які виконали оперативне втручання у дитини у першу добу життя, показавши, що успішне лікування ПДГ можливе. Це стало віхою у лікуванні ВДГ.

У районну поліклініку доставлено хворого 40 років зі скаргами на різь в очах, сухий кашель, напад ядухи, головний біль та періодичний біль у грудях.
З анамнезу - робітник сільхозгосподарства, обпилював плодові дерева добривами упродовж 2 діб. На 3 добу почало турбувати різь в очах, першіння в горлі, з'явився нежить, виділення з носа прозорої рідини, чхання, напад ядухи. Викливав швидку.

Хворий, чоловік Т., 37 років, зріст 1,78 м, вага тіла 96 кг,
скаржиться на головний біль, погіршення зору.
Об’єктивно: загальний стан пацієнта відносно задовільний.
Привертає увагу червонуватий колір шкіри обличчя.
Артеріальний тиск крові 170/95 мм. рт. ст., частота серцевих скорочень 86/хв.
З боку внутрішніх органів – без будь-яких особливостей, печінка, селезінка, периферичні лімфатичні вузли не збільшені.

Больная 30 лет жалуется на внезапно возникшее сердцебиение и перебои в работе сердца, чувство нехватки воздуха, потемнение в глазах. На протяжении последнего года больная плохо переносит жару, похудела, появились слабость, утомляемость.
Объективно: состояние больной тяжелое, возбуждена. Пульс 110 в 1 мин., аритмичный, различного наполнения, ЧСС 130 в 1 мин, ЧД 24 в 1 мин, АД 120/70 мм рт. ст.