| Главная » Файлы » Мои файлы |
Земельне право України
| [ Скачать с сервера (144.0 Kb) ] | 18.08.2017, 22:37 |
| 1)У правовій науці України поняття юридичної відповідаль-ності трактується як установлення правовою нормою заходів державного примусу, що застосовується до особи, яка вчинила правопорушення. Заходи примусу зумовлюються характером суспільних відносин і правовими методами їх регулювання, ступенем сус-пільної небезпечності протиправного діяння, природою право-відносин, суб’єктом яких виступає правопорушник у даному конкретному випадку, колом його суб’єктивних прав та юри-дичних обов’язків. У правовій нормі визначаються коло органів і службових осіб, яким закон надає право застосовувати заходи правового впливу, та порядок (процедура) здійснення функції застосуван-ня права. Юридична відповідальність полягає в установленні для пра-вопорушника певних негативних наслідків особистого матері-ального характеру і служить відновленню порушених особис-тих і майнових прав. Наведені положення стосуються і юридичної відповідальності в земельному праві. За порушення земельного законодавства Земельний кодекс України передбачає цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність за такі порушення як: ♦ укладення угод, що суперечать земельному законодав-ству; ♦ самовільне зайняття земельних ділянок; ♦ псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відхо-дами і стічними водами; Земельне право України ♦ розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель; ♦ невиконання вимог режиму використання земель, вста-новленого законодавством; ♦ порушення строків повернення тимчасово займаних зе-мель або невиконання обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; ♦ знищення межових знаків; ♦ приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок; ♦ нездійснення рекультивації порушених земель; ♦ знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехн-ічних споруд, захисних насаджень; ♦ невиконання умов знімання, зберігання і нанесення ро-дючого шару грунту; ♦ самовільне відхилення від проектів землеустрою; ♦ ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та від оформлення належним чином правоустановлюючих документів; ♦ порушення строків розгляду заяв громадян і вирішення питань про передачу та надання земельних ділянок. Законом може бути встановлено відповідальність за інші види порушень земельного законодавства. Самовільно зайняті земельні ділянки повертаються власни-кам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для викорис-тання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які са-мовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих ділянок провадиться за рішенням суду. У випадках порушення родючого шару грунту, псування сільськогосподарських і лісових угідь, виведення з ладу об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, а також їх забруднення хімічними і радіоактивними речовинами, засміченРозділ XII. Відповідальність як засіб реалізації земельного права ня промисловими, побутовими та іншими відходами і стічни-ми водами, невиконання умов знімання, зберігання і нанесен-ня родючого шару грунту, незалежно від ступеня погіршення якості сільськогосподарських і лісових угідь втрати цих угідь відшкодовуються у двократному розмірі. У разі видання акта органом державної влади або органом місцевого самоврядування, який порушує права власника щодо володіння, користування чи розпорядження належною йому земельною ділянкою, такий акт визнається судом недійсним за позовом власника або особи, права якої порушено. Збитки, заподіяні громадянам і юридичним особам внаслі-док видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі за рахунок відповідного органу виконавчої вла-ди або органу місцевого самоврядування. В Земельному кодексі України правової норми, що перед-бачає дисциплінарну відповідальність за земельні правопору-шення, не існує. Однак у практиці дисциплінарні проступки з питань використання і охорони земель скоюються і винні в їх скоєнні притягуються до дисциплінарної відповідальності відповідно до вимог Кодексу законів про працю України. Кожна із перерахованих вище форм відповідальності засто-совується за скоєння відповідного правопорушення: дисципл-інарного проступка, цивільно-правового (майнового) порушен-ня, адміністративного проступка і кримінального злочину. Дисциплінарний проступок – це діяння у вигляді порушен-ня трудової дисципліни під час виконання роботи, і заходи впливу (попередження, догана, звільнення з роботи тощо) вжи-ваються керівником підприємства стосовно працівників, які скоїли дисциплінарний проступок. Це робиться відповідно до вимог Кодексу законів про працю України, а також статутів та положень. Цивільна відповідальність настає у випадках скоєння май-нової шкоди, тому існує поняття майнової відповідальності, яку передбачає Цивільний кодекс України. Вона може бути само-стійною або застосовуватися разом з кримінальною, дисциплі-нарною і адміністративною відповідальністю. Земельне право України Адміністративний проступок – це діяння, не зв’язане з по-рушенням правил трудової діяльності, не суспільно небезпеч-не. За такі порушення винні особи притягаються до відпові-дальності спеціально уповноваженими органами – державними інспекторами, адміністративними комісіями відповідно до Ад-міністративного кодексу України. Адміністративна відповідальність за земельні правопору-шення передбачена Земельним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення. Наприклад, за псування і забруднення сільськогосподарських та інших угідь, знищення межових знаків тощо. Злочин – це кримінально каране суспільно небезпечне діян-ня. Цими ознаками воно відрізняється від інших правопору-шень. При вирішенні земельних спорів Земельний кодекс по-силається на інші законодавчі акти України. Одним із таких законодавчих актів є Кримінальний кодекс України. Так, згідно зі ст. 199 даного кодексу передбачається кримінальна відпові-дальність за самовільне зайняття земельної ділянки та само-вільне будівництво. ВІдповІдальнІсть як засІб реалІзацІЇ земельного права поняття і види юридичної відповідальності У правовій науці України поняття юридичної відповідальності трактується як установлення правовою нормою заходів державного примусу, що застосовується до особи, яка вчинила правопорушення. Заходи примусу зумовлюються характером суспільних відносин і правовими методами їх регулювання, ступенем суспільної небезпечності протиправного діяння, природою правовідносин, суб’єктом яких виступає правопорушник у даному конкретному випадку, колом його суб’єктивних прав та юридичних обов’язків. У правовій нормі визначаються коло органів і службових осіб, яким закон надає право застосовувати заходи правового впливу, та порядок (процедура) здійснення функції застосування права. Юридична відповідальність полягає в установленні для правопорушника певних негативних наслідків особистого матеріального характеру і служить відновленню порушених особистих і майнових прав. Наведені положення стосуються і юридичної відповідальності в земельному праві. За порушення земельного законодавства Земельний кодекс України передбачає цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність за такі порушення як: ♦ укладення угод, що суперечать земельному законодавству; ♦ самовільне зайняття земельних ділянок; ♦ псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами; ♦ розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель; ♦ невиконання вимог режиму використання земель, встановленого законодавством; ♦ порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; ♦ знищення межових знаків; ♦ приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок; ♦ нездійснення рекультивації порушених земель; ♦ знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень; ♦ невиконання умов знімання, зберігання і нанесення родючого шару грунту; ♦ самовільне відхилення від проектів землеустрою; ♦ ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та від оформлення належним чином правоустановлюючих документів; ♦ порушення строків розгляду заяв громадян і вирішення питань про передачу та надання земельних ділянок. Законом може бути встановлено відповідальність за інші види порушень земельного законодавства. Самовільно зайняті земельні ділянки повертаються власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих ділянок провадиться за рішенням суду. У випадках порушення родючого шару грунту, псування сільськогосподарських і лісових угідь, виведення з ладу об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, а також їх забруднення хімічними і радіоактивними речовинами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами, невиконання умов знімання, зберігання і нанесення родючого шару грунту, незалежно від ступеня погіршення якості сільськогосподарських і лісових угідь втрати цих угідь відшкодовуються у двократному розмірі. У разі видання акта органом державної влади або органом місцевого самоврядування, який порушує права власника щодо володіння, користування чи розпорядження належною йому земельною ділянкою, такий акт визнається судом недійсним за позовом власника або особи, права якої порушено. Збитки, заподіяні громадянам і юридичним особам внаслідок видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі за рахунок відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. В Земельному кодексі України правової норми, що передбачає дисциплінарну відповідальність за земельні правопорушення, не існує. Однак у практиці дисциплінарні проступки з питань використання і охорони земель скоюються і винні в їх скоєнні притягуються до дисциплінарної відповідальності відповідно до вимог Кодексу законів про працю України. Кожна із перерахованих вище форм відповідальності застосовується за скоєння відповідного правопорушення: дисциплінарного проступка, цивільно-правового (майнового) порушення, адміністративного проступка і кримінального злочину. Дисциплінарний проступок - це діяння у вигляді порушення трудової дисципліни під час виконання роботи, і заходи впливу (попередження, догана, звільнення з роботи тощо) вживаються керівником підприємства стосовно працівників, які скоїли дисциплінарний проступок. Це робиться відповідно до вимог Кодексу законів про працю України, а також статутів та положень. Цивільна, відповідальність настає у випадках скоєння майнової шкоди, тому існує поняття майнової відповідальності, яку передбачає Цивільний кодекс України. Вона може бути самостійною або застосовуватися разом з кримінальною, дисциплінарною і адміністративною відповідальністю. Адміністративний проступок - це діяння, не зв’язане з порушенням правил трудової діяльності, не суспільно небезпечне. За такі порушення винні особи притягаються до відповідальності спеціально уповноваженими органами - державними інспекторами, адміністративними комісіями відповідно до Адміністративного кодексу України. Адміністративна відповідальність за земельні правопорушення передбачена Земельним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення. Наприклад, за псування і забруднення сільськогосподарських та інших угідь, знищення межових знаків тощо. Злочин - це кримінально каране суспільно небезпечне діяння. Цими ознаками воно відрізняється від інших правопорушень. При вирішенні земельних спорів Земельний кодекс посилається на інші законодавчі акти України. Одним із таких законодавчих актів є Кримінальний кодекс України. Так, згідно зі ст. 199 даного кодексу передбачається кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво. 2) Поняття та види юридичної відповідальності за земельні правопорушення Існує велика кількість визначень юридичної відповідальності, які умовно можна віднести до двох підходів: (1) широкого, за якого юридична відповідальність розглядається як застосування примусових (негативних) заходів до правопорушника1 або навіть як неухильно суворе, гранично ініціативне виконання всіх обов’язків2, (2) і вузького, за якого відповідальність розглядається як покладення обов’язку, який до вчинення правопорушення не існував та виник лише у зв’язку із правопорушенням, або позбавлення існуючого права3. Другий підхід видається більш доцільним. Як слушно вказує С.М. Кравченко, «примушення до виконання раніш існуючого обов’язку нічого не додає до його змісту»4. Тому нижче ми будемо розглядати юридичну відповідальність саме у вузькому розумінні. Земельне правопорушення, на наш погляд, за змістом є порушенням норм земельного права, а за формою - порушенням приписів земельного законодавства. Традиційно виділяють такі види юридичної відповідальності (вони перераховані, зокр., у ст.92 КУ): кримінальну, адміністративну, дисциплінарну, цивільну та матеріальну. Останнім часом все більшого поширення набуває підхід, за якого виділяються ще й такі види відповідальності, як фінансова, еколого-правова у вузькому розумінні (обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення діяльності або припинення права користуванням природним ресурсом), земельно-правова (відшкодування втрат сільськогосподарського/лісогосподарського виробництва, припинення прав на землю5). Із прийняттям ГКУ з’явилися певні підстави об’єднувати (повністю чи в певній частині) всі перераховані «новітні» види відповідальності під назвою господарсько-правової. NB. Наведений перелік видів юридичної відповідальності навряд чи можна вважати вичерпним: чинне законодавство передбачає застосування окремих санкцій, що не можуть бути «вписані» у згадані вище види відповідальності. Напр., відповідно до ч.7 ст.68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», «посадові особи та спеціалісти, винні в порушенні вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки за поданням державних органів охорони навколишнього природного середовища згідно з рішеннями їх управлінських органів позбавляються премій за основними результатами господарської діяльності повністю або частково.» Застосування такої санкції не підпадає під ознаки дисциплінарної відповідальності або іншого «традиційного» виду юридичної відповідальності. Практичне значення поділу юридичної відповідальності на види обумовлено ст.61 КУ, за якою за одне правопорушення не можна двічі притягати до юридичної відповідальності одного виду. З цього випливає, що за одне правопорушення в принципі можна притягати до відповідальності різних видів. Між тим, особа не може бути притягнута і до майнової відповідальності різних видів (цивільної та матеріальної) за одне й те саме правопорушення – адже якщо вона відшкодовує заподіяну шкоду в рамках якогось із видів майнової відповідальності, для застосування інших вже немає підстав. Крім того, варто пам’ятати, що адміністративна відповідальність настає за правопорушення, які не тягнуть кримінальної відповідальності (ч.2 ст.9 КУпАП). NB. Окрім видів, виділяють і форми юридичної відповідальності: (1) позитивну (перспективну) – обов’язок дотримуватися правових норм, вчиняти дії, що відповідають «об’єктивним вимогам даної ситуації і об’єктивно обумовленим ідеалам часу»6, та (2) негативну (ретроспективну) – відповідальність за вчинене правопорушення. У спеціальній літературі виділення позитивної відповідальності піддається обґрунтованій критиці. Вказується, що відповідальність у цьому випадку розглядається у загальному, неюридичному розумінні, межі поняття розмиваються, що не виправдано ні з наукової, ні тим більше з практичної точки зору, викликає термінологічну плутанину7. 3) ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА Аграрное право - М.В. Шульга Земельне право України Страница 1 из 2 § 1. Загальна характеристика відповідальності за порушення земельного законодавства Відповідальність за порушення земельного законодавства — важлива складова правового забезпечення раціонального використання та охорони земель. Вона здійснюється у межах правовідносин між суб'єктом, який порушив приписи земельно-правової норми, з одного боку, і державою в особі її органів — з другого. Юридична відповідальність спрямована на стимулювання додержання земельно-правових норм, відновлення порушених земельних прав, а також запобігання вчиненню земельних правопорушень. Юридичний зміст відповідальності полягає в безумовному обов'язку правопорушника зазнавати несприятливих наслідків особистого, майнового чи організаційного характеру. Вид і міра цих наслідків передбачені відповідними санкціями правових норм. Відповідальність за порушення земельного законодавства завжди пов'язана з негативними правовими наслідками як результатом неправомірних дій винної особи. У тих випадках, коли, наприклад, при вилученні (викупі) земельних ділянок для державних або суспільних потреб власникам земельних ділянок або землекористувачам завдаються збитки, питання про відповідальність не виникає. Тут мають місце гарантії захисту порушених прав суб'єктів правомірними діями уповноважених державних органів. Неправомірна поведінка можлива як з боку самих носіїв земельних прав, так і з боку сторонніх осіб. У зв'язку з цим серед негативних правових наслідків самостійне місце посідає примусове припинення земельних прав суб'єктів (право власності на земельну ділянку і право землекористування), яке іноді називають земельно-правовою відповідальністю. Крім того, до винних осіб, які вчинили земельне правопорушення, можуть бути застосовані заходи адміністративного, дисциплінарного чи кримінального впливу, а за наявності заподіяної шкоди—її відшкодування. Відповідальність за порушення земельного законодавства виконує низку важливих функцій. По-перше, вона виступає як засіб забезпечення виконання вимог земельного законодавства. По-друге, відповідальність у зазначеній сфері є важливим елементом механізму гарантій земельних прав суб'єктів. По-третє, норми цього інституту стимулюють додержання приписів земельного законодавства. | |
| Просмотров: 421 | Загрузок: 11 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |