| Главная » Файлы » Мои файлы |
ЗАКОН УКРАЇНИ Про екологічне страхування
| [ Скачать с сервера (133.1 Kb) ] | 04.04.2017, 11:41 |
| Цей Закон регулює відносини у сфері екологічного страхування і спрямований на відшкодування шкоди, заподіяної юридичним і фізичним особам унаслідок аварійного забруднення навколишнього природного середовища. РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Екологічне страхування Екологічне страхування — один з видів обов’язкового страхування, що передбачає страхування відповідальності суб’єктів господарювання, діяльність яких становить підвищену екологічну небезпеку, у разі заподіяння ними шкоди третім особам унаслідок аварійного забруднення навколишнього природного середовища. Аварійне забруднення навколишнього природного середовища — це заподіяння шкоди життю, здоров’ю людини, природним ресурсам, у тому числі територіям та об’єктам природно-заповідного фонду, що сталося внаслідок аварії. Третіми особами в екологічному страхуванні є фізичні і юридичні особи, яким заподіяно шкоду внаслідок аварійного забруднення навколишнього природного середовища. Суб’єкти господарювання — суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності та організаційно-правової форми. Стаття 2. Сфера дії Закону Дія цього Закону поширюється на суб’єктів господарювання, діяльність яких становить підвищену екологічну небезпеку, за винятком суб’єктів господарювання, у власності або у користуванні яких перебуває хоча б один об’єкт підвищеної небезпеки. Перелік видів діяльності, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затверджується Кабінетом Міністрів України. Стаття 3. Об’єкт екологічного страхування Об’єктом екологічного страхування є страхування відповідальності суб’єктів господарювання, діяльність яких становить підвищену екологічну небезпеку, на випадок заподіяння ними шкоди третім особам унаслідок аварійного забруднення навколишнього природного середовища. Стаття 4. Суб’єкти екологічного страхування Суб’єктами екологічного страхування є: cтраховики; cтрахувальники; треті особи, яким заподіяно шкоду внаслідок аварійного забруднення навколишнього природного середовища. РОЗДІЛ ІІ. ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ЕКОЛОГІЧНОГО СТРАХУВАННЯ Стаття 5. Страхова діяльність Страховою діяльністю у сфері екологічного страхування є діяльність страховиків з укладання договорів екологічного страхування, співстрахування чи перестрахування і фінансова діяльність, пов’язана з формуванням і розміщенням страхових резервів та управлінням ними згідно із законодавством, а також з виконанням узятих страхових зобов’язань. Стаття 6. Договір екологічного страхування Договір екологічного страхування — це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку відшкодувати заподіяну шкоду в межах страхової суми третім особам, а страхувальник зобов’язується здійснювати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Факт укладення договору екологічного страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що оформляється згідно із законодавством і є формою договору страхування. Форма типового договору, порядок проведення та особливі умови ліцензування обов’язкового екологічного страхування визначаються Кабінетом Міністрів України. Стаття 7. Страховий ризик і страховий випадок Страховий ризик — це ймовірність заподіяння шкоди життю, здоров’ю людини, природним ресурсам, у тому числі територіям та об’єктам природно-заповідного фонду, внаслідок аварійного забруднення навколишнього природного середовища. Страховим випадком є заподіяна внаслідок аварійного забруднення навколишнього природного середовища шкода життю, здоров’ю людини, природним ресурсам, у тому числі територіям та об’єктам природно-заповідного фонду, що зумовлює виконання страховиком договірного зобов’язання про виплату страхового відшкодування потерпілим третім особам. Стаття 8. Страхове відшкодування У разі настання страхового випадку страховик здійснює виплату страхового відшкодування третім особам за шкоду, заподіяну внаслідок аварійного забруднення навколишнього природного середовища, згідно із законодавством. Страхове відшкодування не може перевищувати розмір прямих збитків, заподіяних третім особам унаслідок аварійного забруднення навколишнього природного середовища, та ліміт відповідальності страховика у разі його встановлення у договорі страхування. Виплата страхового відшкодування здійснюється на підставі документів, що підтверджують факт настання страхового випадку та розмір шкоди, зокрема: страхового акта (аварійний сертифікат), складеного страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром), яка згідно із законодавством має право визначати причини настання страхового випадку та розмір шкоди, заподіяної внаслідок аварійного забруднення навколишнього природного середовища. Розмір заподіяної шкоди визначається на основі відповідних нормативно-правових актів, що затверджуються Кабінетом Міністрів України; документального підтвердження факту настання страхового випадку; заяв, поданих у зв’язку з настанням страхового випадку; інших документів, передбачених договором екологічного страхування. Відшкодуванню при екологічному страхуванні не підлягає шкода: пов’язана з генетичними наслідками, зумовленими аварійним забрудненням навколишнього природного середовища; заподіяна майну, життю та здоров’ю працюючих у страхувальника. Якщо стосовно страхувальника на момент настання страхового випадку діяли інші договори екологічного страхування щодо одного ризику аварійного забруднення навколишнього природного середовища, то кожен страховик виплачує третім особам страхове відшкодування пропорційно частці страхової суми згідно з укладеним договором екологічного страхування у загальній страховій сумі у межах заподіяної шкоди. Стаття 9. Права і обов’язки страховика Страховик зобов’язаний: ознайомити страхувальника з умовами та правилами екологічного страхування; підготувати разом із страхувальником необхідну страхову документацію у разі настання страхового випадку; здійснити протягом 72 годин після прийняття відповідного рішення виплату страхового відшкодування; переукласти із страхувальником договір за його заявою у разі здійснення ним природоохоронних заходів, що зумовили зменшення страхового ризику; забезпечити конфіденційність інформації з обмеженим доступом, що стала відомою в процесі страхування, за винятком випадків, передбачених законодавством. Умовами договору екологічного страхування можуть бути передбачені також інші обов’язки страховика. Страховик має право: отримувати від страхувальника повну інформацію, необхідну для оцінки ризику аварійного забруднення навколишнього природного середовища, а також причин, розміру і наслідків такого забруднення; брати участь у з’ясуванні причин, розміру та наслідків аварійного забруднення навколишнього природного середовища; робити у разі необхідності запити щодо надання йому страхувальником, іншими підприємствами, установами та організаціями додаткових відомостей, пов’язаних із страховим випадком, а також самостійно з’ясовувати причини та обставини настання страхового випадку. Стаття 10. Права і обов’язки страхувальника Страхувальник зобов’язаний: згідно з договором екологічного страхування або законодавством сплачувати страхові внески; | |
| Просмотров: 637 | Загрузок: 18 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |