| Главная » Файлы » Мои файлы |
Вирішені задачі з фармакології
| [ Скачать с сервера (43.5 Kb) ] | 22.09.2017, 08:29 |
| 1. Похідне параамінобензойної кислоти, не розчинне у воді, використовуються у присипках, мазях, пастах, капсулах, таблетках і супозиторіях. При місцевому використанні припиняє больові відчуття та відчуття зуду. Анестезин. Механізм місцево-анестезуючої дії: зниження проникності мембран нервових волокон для іонів натрію в результаті конкуренції з іонами кальцію і підвищення поверхневого натягу фосфоліпідів мембран. Понижується енергозабезпечення транспортних систем іонів через мембрани нервових волокон. Створення комплексу з АТФ,що також зменшує енергозабезпечення функціональних процесів в клітині. Це призводить до пригнічення 2. Складний ефір параамінобензойної кислоти, добре розчинний у воді, мало придатний для поверхневої анестезії. для інфільтраційної і провідникової анестезії. Препарат зменшує утворення ацетилхоліна, послаблює збудливість периферичних холінореактивних структур, має гангліоблокуючу та спазмолітичну дію. Новокаїн. Механізм місцево-анестезуючої дії:внаслідок взаємодії з рецепторами мембран нервових клітин заряд мембрани стабілізується. На цю ділянку фіксованого спокою наштовхується хвиля збудження у нервовому волокні. Стійке місцеве збудження, що переходить у гальмування фізіологічна основа місцевої анестезії (нервові структури втрачають збудливість і провідність). Механізм резорбтивної дії:спазмолітичний ефект (вплив на гладкі м*язи внутрішніх органів),артеріальна гіпотензія(пряма дія на стінку судин, блокада судинозвужувального ефекту норадреналіну,ангіотензину, простагландинів) і анти аритмічна дія(зниження збудливості і сповільнення провідності у міокарді- зменшується ССС і ЧСС) 3. Речовина рослинного або тваринного походження, чорного кольору, нерозчинна у воді, має велику поверхневу активність. Добре поглинає гази, алкалоїди, токсини тощо. Використовується при отруєннях і метеоризмі. Вугілля активоване. Фізичний антагонізм 4. Аморфний порошок рослинного походження, буро-жовтого кольору, розчинний у воді та спирті. Осаджує білки з утворенням щільних альбумінатів.Ущільнює клітинні цитолеми, звужує судини, зменшує запалення і біль. Танін. В*яжучий органічного походження. В*яжучі засоби:1)органічні:відвар кори дуба,настій листя шавлії, суцвіття ромашки лікарської 2)неорганічні: вісмуту нітрат основний,свинцю ацетат,міді сульфат, цинку сульфат,срібла нітрат. 5. Речовина рослинного походження (алкалоїд), розширює зіниці, підвищує внутрішньоочний тиск, викликає параліч акомодації, підвищення частоти серцебиття, зменшення секреції слинних, бронхіальних і травних залоз, зниження тонуса гладких м’язів внутрішніх органів. спазмолітик при кишковій, нирковій и печінковій кольках, виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки, при бронхіальній астмі та для дослідження очного дна. Атропіну сульфат. Антихолінергічний засіб, м-холіноблокатор, алкалоїд. Механізм дії на око: знешкодження холінергічних впливів на коловий м*яз райдужки ока, внаслідок чого виникає мідріаз. При цьому утруднюється відтік рідини із передньої камери ока і внутрішньо очний тиск підвищується. Війковий м*яз розслаблюється, що призводить до натягу зв*язки, що підтримує кришталик, і він сплощується. Зір встановлюється на дальню точку бачення (параліч акомодації) 6. Речовина медіаторного типу дії, звужує судини, підсилює роботу серця, підвищує артеріальний тиск, знижує тонус м’язів бронхів і кишечника, призводить до гіперглікемії та підсилення тканинного обміну. при алергічних реакціях, гіпоглікемічній комі, для підвищення артеріального тиску при шоці і колапсі. Місцево здійснює судиннозвужуючу дію. Адреналіну гідро хлорид. Адреноміметик прямого типу дії, ав-адреноміметик.Шляхи введення:підшк, в/м, в/в,в/серцево. Механізм впливу на рівень АТ: активуючи а-адренорецептори, звужує артеріоли і венули, підвищується системний артеріальний і центральний венозний тиск. Системний АТ збільшую внаслідок зростання ЗПО судин і ХОК крові, що зумовлено активуванням в1-адренорецепторів серця з наступним збільшенням ЧСС і СС,пришвидшенням серцевої провідності і підвищенням збудливості міокарда. 7. Речовина медіаторного типу дії, звужує судини, підвищує артеріальний тиск, здійснює слабку стимулюючу дію на серце; на тонус бронхіальних м’язів практично не впливає. Використовується при колапсі, шоці, гіпотензії. Норадреналіну гідро хлорид. Адреноміметик прямого типу дії, а-адреноміметик. Шлях введеня: в\в крапельно. Механізм впливу на АТ: активуючи а- адренорецептори гладких м*язів стінки судин, викликає скорочення і звуження артеріол і вену переважно шкіри і внутрішніх органів черевної порожнини. Звуження артеріол супроводжується підвищенням ЗПО, кров з артеріол і вену переходить у великі магістральні судини, і САТ зростає. Збуджуючи а- і в1-адренорецептори міокардіоцитів шлуночків серця збільшує ССС. 8. Синтетичний препарат адреноблокуючого типу дії, розширює периферичні артеріальні судини, знижує артеріальний тиск, не впливає на вміст медіаторів у пресинаптичних нервових закінченнях. Використовують при гіпертонічній хворобі. Празозин. А-адреноблокатор. Класифікація:1) природні – ерготамін,дигідроерготамін 2)синтетичні –фентоламін, празозин, доксазозин. Механізм гіпотензивної дії: не впливаючи на ф-ію адренергічних нейронів, але блокуючи постсинаптичні а-адренорецептори гладких м*язів судинної стінки, а-адреноблокатори зменшують або цілком припиняють симпатичний судинозвужувальний вплив. Внаслідок цього тонус гладких м*язів стінки артерій, артеріол, вен і вену знижується, внаслідок чого знижується ЗПО судин і САТ(переважно ДАТ) і центральний венозний тиск. 9. Речовини рослинного (алкалоїди) або синтетичного походження, звужують зіниці, знижують внутрішньоочний тиск, посилюють секрецію залоз, викликають брадикардію, полегшують нервово-м’язову передачу та передачу збудження у вегетативних гангліях. при глаукомі, міастенії, залишкових явищах поліомієліта, паралічах, в якості антагоністів антидеполяризучих міорелаксантів. Антихолінестеразні засоби. Класифікація:1) оборотного типу дії:а) природні алкалоїди- фізостигмін, галантамін б) синтетичні – прозерин, оксазил 2)необоротного типу дії – ФОС, фосфакол, армін 10. Синтетичний препарат адреноблокуючого типу дії. Зменшує силу і частоту серцевих скорочень, потребу міокарда в кисні, блокує позитивний хроно- та інотропний ефект адреналіна та ізадрина, підвищує тонус мускулатури бронхів. при стенокардії, порушеннях серцевого ритму, гіпертонічній Анаприлін. Протипоказання:бронхіальна астма,порушення АВ провідності, серцева недостатність,спазми периферичних судин. Механізм гіпотензивної дії: внаслідок ослаблення симпатичних впливів на серце знижуюсь ССС і ЧСС, зменшують ХОК крові і в разі тривалого застосування знижують САТ. При цьому ЗПО судин зростає. 11. Речовини рослинного (алкалоїд) або синтетичного походження, звужують зіниці, викликають спазм акомодації, понижують внутрішньоочний тиск, посилюють секрецію залоз. Не впливають на передачу збудження у гангліях і нервово-м’язових синапсах. при глаукомі, атонії шлунка, кишечника, сечового міхура. При отруєнні використовують атропін. М-холіноміметики: рослинного походження – пілокарпіну гідрохлорид, синтетичного – карбахолін ( напівсинтетичний аналог ацетилхоліну), ацеклідин. Застосовуються у вигляді очних крапель для симптоматичної терапії при глаукомі - пілокарпіну г/хлорид: збуджує міоцити сфінктера райдужки, війчастого мяза ока завдяки підвищенню проникності кліт.мембран до Na, зниженню мембранного потенціалу, деполяризації зони м- холінорецептора – р-я відповідних ефекторних клітин. +мобілізується внутрішньоклітинний кальцій і зростає клк цГМФ ->міоз, короткозорість (міопія), зниження вн/очного тиску, спазм акомодації. Атропіну сульфат (з беладонни звич) – для лікування міцетизму (отруєння блідою поганкою: біль у животі, арт гіпотензія, гостра недост кровообігу, ураж печінки, нирок) – у молекулах наявні комплементарні ділянки мускаринових холінорецепторів, що сприяє блок рец і блок взаємодії м-холіноміметиків з м-х-рец і утворенню агоніст-рецепторних комплексів. 12. Препарат рослинного походження, впливає на проведення збудження на рівні пресинаптичних закінчень адренергічних нервів. Має бронхолітичну та гіпертензивну дію.для лікування нежиті, бронхіальної астми, колаптоідних станах. Можливий розвиток психічної залежності та тахіфілаксії. Ефедрину гідрохлорид (алкалоїд ефедри) – адреноміметик непрямої дії (симпатоміметик) – діє на пресинаптичному рівні: витискає норадреналін із позапухирцевих депо - > актив адренорец постсинаптичних мембран - > стимул симпатичних нервів - > розширення бронхів. 13.Хворому 20 років з нирковою колькою ввели підшкірно неогаленовий препарат опію, що містить до 50% морфіну. Ефективний при травматичних і спазматичних болях. Викликає звикання й лікарську залежність. Омнопон – наркотичний анальгетик природного походження, агоніст опіатних рецепторів – суміш гідрохлоридів алкалоїдів опію, очищена від баластних речовин: 48—50% морфіну и 32—35% інших алкалоїдів (кодеїн, папаверин). Ф/дин: Механізм дії зумовлений стимуляцією різних підвидів опіоїдних рецепторів центральної нервової системи (дельта-, мю- і капа-). Пригнічує міжнейронну передачу больових імпульсів у центральній частині аферентного шляху, знижує емоційну оцінку болю, викликає ейфорію, яка сприяє формуванню залежності (фізичної і психічної). Знижуючи збудливість больових центрів, чинить протишокову дію. У високих дозах седативну активність, викликає снодійний ефект. Гальмує умовні рефлекси, знижує сумаційну здатність центральної нервової системи, пригнічує дихальний центр, збуджує центри блукаючого нерва - брадикардія, звужує зіницю (міоз), пригнічує блювальний центр. Омнопон у ряді випадків краще переноситься, ніж морфін, рідше викликає спазм гладкої мускулатури (у зв’язку зіспазмолітичним впливом папаверину, тебаїну і наркотину). 14. Препарати синтетичного походження, знижують артеріальний тиск, покращують периферичний кровообіг, знижують моторику кишечника і шлунка, секрецію залоз, пригнічують рецептори хромафінної тканини наднирників і каротидних клубочків. Не здійснюють впливів на м-холинорецептори, пригнічують н-холинорецептори. для зниження артеріального тиску при гіпертонічному кризі, для створення контрольованої гіпотензії, при спазмах периферичних судин (ендартеріїт). При використанні можливі порушення акомодації, атонія мускулатури кишечника і сечового міхура, ортостатична гіпотензія. Гангліоблокуючі засоби – блок проведення нервових імпульсів з передгангліонарних в постгангл волокна – імпульс досягаючи вегет ганглія не передається далі, знижують загальний тонус автономної нерв с-ми (бензогексоній, гігроній, пентамін). - конкурентні антагоністи АХ, перешкоджають взаємодії н-холіноміметиків з нікотинчутливими рец - > зниження АТ внаслідок зменшення систолічного обєму крові і зниження периф опору судин - > ортостатичний колапс. “Фармакологічне перерізання” парасимпатичних вузлів - > зниження перистальтики кишок (атонічний запор, обстипация), тонусу гладких мязів, розлади сечовипускання, мідріаз, параліч акомодації. 15. Препарати рослинного (алкалоїд) або синтетичного походження, блокують нервово-м’язову передачу впродовж 20—40 хв. Антагоністи – антихолінестеразні речовини. Використовують для розслаблення скелетної мускулатури під час хірургічних операцій. Побічні явища: зниження артеріального тиску, бронхоспазм. Міорелаксанти (курареподібні засоби), антидеполяризуючої дії. – спричиняють тимчасове оборотне розслаблення або параліч скелетних мязів: природно пох – тубокурарин, меліктин; синт – дитилін, ардуан. Поділ на міорелаксанти - антидеполяризуючої (конкурують з АХ та йонами К за звязок з н-х-рец, стабілізують нерв-мяз закінчення): тубокурарин, ардуан, меліктин Мех антагоністичної дії до антихолінестеразних засобів 16. Синтетичний препарат, який порушує нервово-м’язову передачу тривалістю 5—10 хв, антихолінестеразні речовини посилюють його дію. Використовується для розслаблення скелетної мускулатури. Побічні явища: біль у м’язах у післянаркозному періоді, порушення ритму скорочень серца. - деполяризуючої дії (імітують ефекти АХ в нер-мяз закінченнях) – дитилін. При передозуванні – подвійна блокада, коли міорелаксація деполяризуючого типу змінюється розслабленням мязів конкурентного типу. Декураризація – прозерин, ефедрин, тіамін – прискорюють реполяризацію постсинапт мембран, відновлюють їхню чутл до тонізуючих нерв імпульсів . 17. Хворому при вправлянні вивихів увели внутрішньовенно препарат, що є похідним барбітурової кислоти. Білий порошок з жовтуватим відтінком. Випускається в стерильних флаконах. При внутрішньовенному введенні через декілька хвилин настає наркоз без стадії збудження. Підвищує тонус блукаючого нерва, викликає ларингоспазм, посилення секреції. для внутрішньовенного й ректального наркозу. Тіопентал натрія – похідне тіобарбітурової к-ти. Ф/кін: швидке настання наркозу, зумовлене високою ліпідотропністю барбітуратів, їх здатністю легко проникати через г/енц барєр. Дія – 20-40хв – швидке руйнування в печінці. Після виходу з наркозу – тривала сонливість через повільне звільнення з ліпідовмісних тк-н депонованих барбітуратів. Ф/дин: наркоз – через 1-2хв, барб гальмують ретикулярну формацію і викликають вторинну деаферентацію структур мозку, що розташ вище, пригніч центр дихання – стає менш чутливим до СО2, у ділянці синапсів посилюють ГАМКергічну передачу нерв імпульсів, поруш адренергічну і дофамінергічну. 18. Синтетичний препарат, похідне піперидину. Призводить до сильної, швидкої, але короткої анальгезуючої дії. При внутрішньом'язовому введенні ефект розвивається через 1-3 хв триває 15-30 хв. Застосовується для нейролептанальгезії в сполученні з нейролептиками. Фентаніл – наркот анальгетик синтет походж, агоніст опіатних рецепторів. З дроперидолом застос для нейролептанальгезії – комбінований метод в/венної загальної анестезії, при якому пацієнт знах в свідомості, але не испытывает? Емоції (нейролепсія) і болі (анальгезія). Завдяки цьому відключ захисні рефлекси симпат с-ми і зменш потреба тк-н в кисні. Переваги нейролептан: широта терапевтичної дії, мала токсичність і пригнічення рвотного рефлексу. 19. Після введення препарату хворому 30 років, що страждає на безсоння, розвивається глибокий сон. У токсичних дозах препарат викликає коматозний стан, частішання дихання, прогресуюче падіння артеріального тиску, слабкість серцево-судинної діяльності, зниження температури тіла, зникнення або послаблення колінного рефлексу. Фенобарбітал (люмінал) – барбітурат, викликає скорочення ФСШ і дельта-сну, поруш ритмічність циклів сну, після одноразового прийому – постгіпнотичний ефект. Вплив на кору ГМ, ретикул форм, гіпоталамус, лімб с-му, таламус – відбув недиференційоване гальмування (мікронаркоз). Стимул барбітуратні рец - > підвищ чутл ГАМК-рец. Токс дози – пригніч ЦНС, параліч дих і суд-рух центрів. При передоз: промивання шлунка, форсований діурез, гемодіаліз, відновлення життєво важливих ф-й, легкі форми отруєння – аналептики (бемегрид, кордіамін). 20. Хворому 30 років, що страждає на гіпотензію, призначений препарат рослинного походження. Алкалоїд, але мало токсичний, тому що близький до метаболітів організму. Належить до психотонічних засобів. Діє переважно на кору головного мозку, але разом з тим, має виражений стимулюючий вплив на життєво важливі центри довгастого мозку. На серцево-судинну систему вплив центрально і периферично. В. Кофеїн. МД:психостимулюючої дії полягає у блокаді фосфодіестерази тк.мозку, накопиченні цАМФ та стимуляції глікогенолізу. Певне значення має антагонізм з аденозином, який пригнічує функцію НС ПД.: нудота, блювання, неспокій, збудження, інсомнія, тахікардія серцева аритмія,, розвивається звикання. 21. Препарат рослинного походження. Алкалоїд похідне піперидинфенантрену. Володіє анальгезуючою дією. Викликає сон, що характеризується чуйністю і ясністю сновидінь. При збільшенні дози пригнічує дихальний центр. Викликає лікарську залежність. Застосовують при травматичних болях, больовому синдромі, при інфаркті, злоякісних пухлинах. В Фентаніл. Наркотичний анальгетик. Пригнічує дихальний цетр, викл. Ригідність скелетних м’язів. З дропередолом використ. Для отримання ефекти нейролептанальгезії, аз діазепамом – атаральгезії При передоз ввести налоксон гідро хлорид. 22. Препарат для неінгаляційного вступного наркозу й проведення короткочасних операцій. Відрізняється швидким розвитком наркозу (30-40 с), надкороткою тривалістю дії (3-5 хв). Одним з побічних ефектів є гіпервентиляція з коротким апное. В Пропанідид. Пропілів (ефір феніл оцтові к-ти) Використовують комбінований наркоз є поєднаня 2 і більше препаратів. Комбінують препарати для інг. і неінг. наркозу . 23. Хворому на шизофренію 26 років призначене похідне фенотіазіну в драже. Препарат має антипсихотичну дію. Зменшує рухову активність, має протиблювотну, протигістамінну, протисудоромну, гіпотермічну, антигіпертензивну дії. Потенціює ефекти снодійних, наркотичних, анальгезуючих, місцевоанестезуючих засобів. В. Аміназин. Нейролептики (антипсихотичні засоби). МД: психотропна дія виражається психоседативним (блокада альфа-адренорецепторів ретикул.формац. стовбура головного мозку) і помірним антипсихотичним (блок. Д2- дофаміновихрецепторів мезолімбічно-мезокортикальної с-ми) ефектами. Седативний ефект – пригнічення умовнорефлекторної діяльності, розслаблення скелетної мускулатури. Ускладнення:розв. нейролептичного синдрому, різке зниж. тиску аж до колапсу, флебіти, диспепсичні прояви. 24. Похідне вітаміну нікотинової кислоти, на центри довгастого мозку впливає прямо й рефлекторно. Стимулює дихання, підвищує артеріальний тиск. Має слабкий антипелагрічним ефектом. Випускають в ампулах і флаконах. В Кордіамін. Анелептики. Класиф. І за впливом на певне ділянку ЦНС 1 Кору великого мозку(кофеїн) 2 довгастий мозок(Кордіамін, камфора) 3 спинний мозок ІІ за типом дії 1 аналептики прямої дії(кофеїн) 2 рефлекторної дії(цититон, розч.аміаку) 3 змішаного типу дії(кордіамін, камфора) 25. Хворому 19 років з неврозом призначили похідне бензодіазепину, що випускається в ампулах і таблетках. Знімає почуття страху, тривоги, напруженості. Має протисудомний ефект. Не усуває марення, галюцинації. В Сибазон(діазепам). Транквілізатор. МД: посилення ГАМК-циклічного гальмування нервових клітин. В ГАМК-А рецепторах відкрив хлорові канали, що призводить до гіперполяризації мембрани., підсилюється ГАМК передача і розв. процес гальмування нейтральної активності певних ділянок ЦНС. Ускладнення:Звикання, лікарська залежність, погіршення пам’ятісповільнення нервово-м’язових реакцій. 26. Похідне барбітурової кислоти, погано розчинне у воді, випускають у таблетках. Викликає тривалий сон (6-8 годин). Кумулює. Має протиепілептичну, антигіпертензивну та заспокійливу дію. В.Фенобарбітал. Снодійний засіб. МД::вплив на барбітурат-бензодіазепін-гамк-рецепторний комплекс, в результаті чого збільшується спорідненість ГАМК до відповідного рецептора. Ускладнення: кома, пригнічення центрів довгастого мозку 27. Похідне піразолону, добре розчиняється у воді. Випускається в ампулах і таблетках. Призначають усередину й парентерально. При головному й зубному болі, невралгіях, міалгіях розвивається швидкий, але нетривалий ефект. Побічні ефекти: лейкопенія й агранулоцитоз, алергійні реакції, можливий анафилактичний шок. В.Анальгін. Ненаркотичні анальгетики(не стероїдні протизапальні засоби) МД:інгібує нейрональний … норадреналіну і серотоніну\ 28. Хворому 20 років з ендогенною депресією призначали препарат, що має трициклічну структуру. Не впливає на активність моноаміноксидази. Має виражену тимолептичну дію (поліпшує настрій), яка супроводжується вираженим седативним ефектом. Має м-холіноблокуючу, антигістамінну дії. Не викликає загострення марення, галюцинацій. Не порушує сон. Застосовують при тривожно-депресивних станах. В Леводопа. Прот паркінсонічний засіб МД:збільшується вміст катехоламінів в ЦНС, посилення адренергічної медіації. Ускладн: розв толерантності, нудота, блювання, безсоння. 29. Хворому на хворобу Паркінсона 56 років призначене протипаркінсонічий засіб, що добре проникає через гемато-енцефалічний бар'єр, а потім й у нейрони екстрапірамідної системи, де перетворюється на дофамін. Леводопа – протипаркінсонічні лікарські засоби, засоби, що активізують функцію дофамінергічної системи, засоби-попередники дофаміну. Мд: оскільки леводопа – метаболічний попередник дофаміну і норадреналіну, то при введенні препарату в організм зростає вміст катехоламінів в ЦНС, що посилює адренергічну медіацію. Препарат збільшує об’єм рухів, ослаблює тремор. Ускл: розвиток толерантності, може спостерігатися нудота, блювота, втрата апетиту, безсоння, почервоніння лиця, ортостатична гіпотонія, аритмії, мідріаз, посилення тремору. | |
| Просмотров: 2703 | Загрузок: 43 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |