| Главная » Файлы » Мои файлы |
Вирішені задачі з дитячих інфекційних хвороб
| [ Скачать с сервера (282.5 Kb) ] | 22.09.2017, 08:29 |
| Дитина 7 років, захворіла гостро з підвищення температури до 390С, болю в горлі, головного болю, одноразової блювоти. Наступного дня з`явився висип на шкірі. При огляді на другий день захворювання стан середньо-тяжкий, у свідомості, виражений блідий носо-губний трикутник. На шкірі лоба, щік, внизу живота, ліктьових, підколінних ямках – дрібно-крапковий яскраво-рожевий висип, розташований на гіперемійованому фоні шкіри, місцями висип міліарний. В ротоглотці – відмежована яскраво-червона гіперемія, мигдалики набряклі, розрихлені, в лакунах – гній. Язик обкладений білим нальотом, підщелепні, передньо-шийні лімфовузли збільшені до 2,5 см, щільні, болючі. Тони серця ритмічні. Пульс напружений – 122 уд. в 1 хв. На 6-й день хвороби – брадикардія, приглушеність тонів, ніжний систолічний шум на верхівці серця. 1. Сформулюйте клінічний діагноз. 2. Призначте обстеження. 3. Призначте лікування. 4. Намітьте план протиепідемічних заходів. Еталон відповіді: 1. Скарлатина типова середньої тяжкості. 2. План обстеження: -загальний аналіз крові, -бактеріологічне дослідження слизу із ротогорла, -визначення титрів антистрептолізину О в динаміці, -загальний аналіз сечі, -ЕКГ. 3. Лікування: -ліжковий режим, -дієта -етіотропна терапія: пеніциліни в/м протягом 10-14 днів, -дезінтоксикаційна терапія: значна кількість рідини, -антигістамінні препарати, -препарати, які зміцнюють стінку судин, -жарознижуючі препарати при t>38,5 град.С, -засоби місцевої санації: полоскання горла дезінфікуючими розчинами, тубус-кварц. 4. Ізоляція хворої дитини до 21 дня від початку захворювання. Карантин у класі на 7 днів від моменту ізоляції хворої дитини. ЗАДАЧА Дитина 5 років захворіла гостро, коли підвищилась температура до 38,50С, була одноразова блювота, біль в горлі при ковтанні, головний біль. На другий день з`явився дрібно-крапковий висип на шкірі обличчя, бокових поверхнях тулуба та згинальних поверхнях кінцівок, який через 3 дні зник, залишивши лущення. Батьки до лікаря не зверталися, давали дитині парацетамол. Антибактеріальна терапія не проводилась. Через 10 днів стан дитини погіршився. На 16-й день хвороби сеча стала кольору “м`ясних помиїв”, з приводу чого батьки звернулися до лікаря. 1. Сформулюйте клінічний діагноз. 2. Призначте обстеження. 3. Складіть план лікування. Еталон відповіді: 1. Скарлатина типова. Ускладнення: гломерулонефрит. 2. План обстеження: -загальний аналіз крові, -бактеріологічне дослідження слизу із ротогорла, -титр АСЛО, -загальний аналіз сечі, -аналіз сечі по Нечипоренко, -аналіз сечі по Зимницькому, -уролейкограма, -біохімічне дослідження сироватки крові (К+, Nа+, залишковий азот, азот сечовини, креатинін, білки, білкові фракції), -ЕКГ, УЗД, -консультація нефролога. План лікування: -ліжковий режим, -дієта -етіотропна терапія: цефалоспорини І-ІІ покоління в/м, в/в протягом 10-14 днів, -антигістамінні препарати, -лікування гломерулонефриту Після 21-го дня від початку захворювання – лікування дитини у нефрологічному відділенні. ЗАДАЧА У дитини 3 років, яка відвідує дитячий садок підвищилась температура до 38,70С, з’явився кашель, нежить, сльозотеча, світлобоязливість. На 4-й день хвороби при огляді відмічається кон’юнктивіт, блефароспазм, на слизовій оболонці твердого та м’якого піднебіння – плямиста енантема, на слизовій оболонці щік в області малих корінних зубів – численні, розміром з макове зерно білі цяточки. На шкірі обличчя, за вухами – плямисто-папульозний висип. 1. Сформулюйте клінічний діагноз 2. Призначте обстеження. 3. Призначте лікування. 4. Складіть план протиепідемічних заходів у дитячому садку Еталон відповіді: 1. Кір, типова, середньотяжка форма, період висипання. 2. - Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі. - Цитологічне дослідження (цитоскопія) мазків-відбитків з ротоглотки – виявлення типових для кору багатоядерних гігантських клітин; - Серологічні методі (РТГА та РПГА) – збільшення титру антитіл в динаміці в 4 та більш разів; - Імуноферментний аналіз (ІФА) – виявлення антитіл до вірусу кору класу Ig M (гострий період), наростання титру класу Ig G в 4 рази та більше (перенесена хвороба). 3. Принципи лікування: - ліжковий режим протягом періоду гарячки; - гігієнічні заходи ротової порожнини – промивання 2% розчином соди - часте провітрювання приміщень; - при нежиті – судинозвужуючі препарати; - при кашлі – муколітичні препарати; - вітамін А внутришньо; - атигістамінні препарати. 4. Ізоляція хворого на 5 діб від початку висипання, карантин на контактних на 21 день. ЗАДАЧА Дитина 7 років захворіла гостро з підвищення температури до 38,20С. Протягом першої доби з’явився плямисто-папульозний, а потім везикульозний висип, який розташовувався на всіх ділянках тіла, включаючи волосяну частину голови. Висип підсипав протягом трьох діб, в цей термін спостерігались підйоми температури тіла. На 7-й день захворювання стан дитини погіршився, підвищилась температура тіла до 390С. Дитина стала млявою, не може сидіти, ходити за рахунок втрати рівноваги, не може писати, відмічається скандована мова, інтенційний тремор, ністагм, утруднено виконання координаційних проб. 1. Сформулюйте клінічний діагноз. 2. Вкажіть основні принципи лікування. Еталон відповіді: 1. Вітряна віспа типова. Ускладнення: енцефаліт. 2. Госпіталізація в інфекційне відділення. Етіотропна терапія: ацикловір, специфічний імуноглобулін. Патогенетична терапія: кортикостероїди (дексаметазон), дегідратаційні засоби (фуросемід, маннітол). Симптоматична терапія: жарознижуючі засоби. ЗАДАЧА Дитина народилась на 8-му місяці вагітності. У неї виявлено мікроцефалію, катаракту, ваду серця. Мати дитини у першому триместрі вагітності перенесла захворювання, яке супроводжувалось нетривалим підвищенням температури тіла до субфебрильних цифр, незначними катаральними явищами з боку верхніх дихальних шляхів, дрібно-плямистим висипом на шкірі обличчя, тулуба, кінцівок та збільшенням задньо-шийних і потиличних лімфовузлів. 1. Про яке захворювання у матері і у дитини йде мова? 2. Яку тактику щодо вагітної треба було застосувати? Еталон відповіді: 1. Краснуха набута у матері, вроджена краснуха у дитини. 2. Переривання вагітності. Задача Дитина 4-х років відвідує дитячий садок. Захворіла гостро, підвищилась температура тіла до 37,40С, збільшились і стали чутливими при пальпації шийні та потиличні лімфовузли. Протягом першої доби захворювання з’явився дрібно-плямистий висип на обличчі та тілі, переважно на спині, сідницях, розгинальних поверхнях кінцівок. На 2-й день хвороби температура тіла 37,20С, висип дрібно-плямистий, розташовується по всьому тілу, з переважною локалізацією на спині, сідницях, розгинальних поверхнях кінцівок. Задньо-шийні та потиличні лімфовузли збільшені до 1-1,5 см, ущільнені, з боку серцево-судинної системи та аускультативна картина легень – без відхилень від норми. 1. Поставте клінічний діагноз. 2. Призначте обстеження та лікування. 3. Назвіть протиепідемічні заходи в дитячому садку. Еталон відповіді: 1. Краснуха, типова, легка форма. 2. Обстеження: - загальний аналіз крові (лейкопенія, відносний лімфоцитоз, плазматичні клітини); - серологічні дослідження: зростання титру антитіл до вірусу краснухи більш ніж у чотири рази (метод парних сивороток); виявлення Ig M до вірусу краснухи; - виявлення вірусу за допомогою ПЛР. Лікування: - ліжковий режим до зникнення симптомів інтоксикації, потім напівліжковий; - дієта; - симптоматична терапія: жарознижуючі (парацетамол, ібупрофен), - антигістамінні (лоратадин) при необхідності. 3. Протиепідемічні заходи у дитячому садку: - ізоляція хворого до 5-ї доби з моменту появи висипань; - повідомлення в СЕС; - карантин на контактних на 21 день. ЗАДАЧА Дитині 3 міс., хворіє 8 днів. Захворювання почалось з кашлю, температура 36,5 град. С. Через 5 діб від початку захворювання оглянута лікарем, діагноз - ГРВІ. Кашель наростав, відмічався більше в нічні години. Призначені засоби лікування (мікстура від кашлю, теплові процедури на грудну клітину) були не ефективні. На 10 день захворювання кашель став нападо-подібним до 15 разів на добу. Під час нападу кашлю обличчя дитини червоніло, відмічався ціаноз носогубного трикутника. Дитина витягувала вперед голову, язик висунутий, відмічалася сльозотеча. Після приступу кашлю відходило в’язке харкотиння. В один з таких приступів дитина посиніла, була короткочасна затримка дихання. В легенях жорстке дихання, хрипів немає. Тони серця ритмічні, тахікардія. 1. Поставте клінічний діагноз. 2. Призначте план обстеження. 3. Вкажіть основні напрямки лікування. Еталон відповіді : 1. Кашлюк, типова тяжка форма, період спазматичного кашлю, апное. 2. Обстеження: - загальний аналіз крові, - загальний аналіз сечі, - бактеріологічний – виділення B. Pertussis із слизу з носогорла, - серологічний метод – виявлення Ig M та IgA до B.pertussis в крові. 3. Лікування: - режим, - дієта, - оксигенотерапія, аеротерапія, - етіотропна терапія (макроліди чи ампіцилін), - муколітичні препарати, - глюкокортикоїди, - аміназин. ЗАДАЧА Дитина 6 років із родини, де брат хворіє на паротитну інфекцію з 17.10, поступила в стаціонар 5.11 з підозрою на гострий апендицит. Проти паротитної інфекції не щеплена. В цей день у дитини підвищилася температура тіла до 380С, відмічалася 2 рази блювота, з`явився біль в животі, в ділянці пупка, кал був нормальним. При огляді: живіт м`який, болісний у верхній половині. Тут же відмічається деяке напруження м`язів без симптомів подразнення очеревини. Була повторна блювота. Язик вологий, обкладений білим нальотом, інші органи без патології. Менінгеальних симптомів немає. 1. Сформулюйте клінічний діагноз. 2. Призначте план обстеження. 3. Основні напрямки лікування. Еталон відповіді: 1. Паротитна інфекція, типова залозиста форма: панкреатит, легка форма. 2. Обстеження: Загальноклінічні методи: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі. Біохімічні: аналіз сечі на діастазу, амілаза крові. Серологічні: виявлення специфічних антитіл класу IgM в крові. Додаткові: УЗД органів черевної порожнини. 4. Принципи лікування: - Ліжковий режим, - Дієта, - Спазмолітичні препарати, - Через 7-10 днів призначаються ферментні препарати. ЗАДАЧА Дитина 6 років була контактна з хворим на паротитну інфекцію 15.11, проти паротитної інфекції не щеплена. Госпіталізована до стаціонару 3.12. зі скаргами на підвищення температури до 39,50С, головний біль, повторну блювоту, зниження апетиту. При огляді у відділенні стан дитини тяжкий. Виражені симптоми токсикозу, позитивний симптом Керніга, ригідність м`язів потилиці. Біля кута нижньої щелепи справа відмічається нерухома, тістуватої консистенції, болісна припухлість, шкіра над нею звичайна, але тканини навколо неї набряклі. Внутрішні органи без змін, зів чистий. 1. Сформулюйте попередній діагноз. 2. Призначте план обстеження. 3. Основні напрямки терапії. Еталон відповіді: 1. Паротитна інфекція типова комбінована залозисто-нервова форма: правобічний субмаксиліт, менінгіт. 2. Обстеження: -Загальноклінічні методи (загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, діастаза сечі), -Серологічні (виявлення специфічних антитіл класу IgM в крові методом ІФА, антигену збудника у лікворі методом ПЛР), -Додаткові методи – люмбальна пункція. 3. Лікування: - Суворий ліжковий режим. -Дієта. -Сухе тепло на слюнну залозу. -Сечогінні препарати. -Дезінтоксикаційна терапія. ЗАДАЧА Дитина 5 років, яка відвідує дитячий садок, щеплена проти дифтерії, правця, коклюшу на 2 році життя (зроблена тільки вакцинація). Захворіла гостро, температура 38,50С, незначний біль при ковтанні. При огляді хворого педіатр діагностував лакунарну ангіну. Зроблено бактеріологічне дослідження мазка з носу і зіву на дифтерійне носійство. Через 72 години повідомили, що у хворого виділена із зіву Cor. Diphteriaе токсигенна. За час нагляду хворого на дільниці нальоти на мигдаликах не збільшились, температура тіла нормалізувалась. 1. Сформулюйте діагноз. 2. Призначте обстеження та лікування. 3. Складіть план протиепідемічних заходів у дитячому колективі. Еталон відповіді: 1. Дифтерія мигдаликів, легка форма 2. План обстеження: Загальноклінічні методи обстеження: - Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою; - Загальний аналіз сечі. Бактеріологічні методи дослідження: - Бактеріоскопія мазків із ротогорла та носових ходів на BL (дифтерійну паличку); - Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на BL (дифтерійну паличку) триразово; - Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогенну флору. Серологічні методи дослідження: - РПГА крові з дифтерійним діагностикумом (виявлення титру антитоксичних антитіл у сироватці крові); - РНА з комерційним дифтерійним антигеном – виявлення дифтерійного токсину у сироватці крові; - РПГА з еритроцитарним діагностикумом – виявлення рівню дифтерійного токсину в сироватці крові. Інструментальні методи дослідження: - ЕКГ- дослідження у динаміці хвороби. Огляд отоларингологом, кардіологом, неврологом. 3. Лікування: 1. Госпіталізація хворого в інфекційне відділення. 2. Етіотропна терапія: введення ПДС 20 тис. МО в/м. 3. Антибактеріальна терапія: еритроміцин або інші макролідні антибіотики. 4. Фізіотерапевтичні методи лікування. 5. Полоскання горла дезінфікуючими розчинами. ЗАДАЧА Дитина 3 років поступила на 3-й день хвороби з діагнозом “некротична ангіна”. Захворіла гостро, температура підвищилась до 38,20С, з`явився біль при ковтанні. До лікаря не звертались, лікувались домашніми засобами. Щеплення проти дифтерії відсутні. Через 2 дні температура підвищилась до 400С, біль у горлі посилився, збільшились регіонарні лімфатичні вузли, з`явився набряк підшкірної клітковини шиї до ключиць, була блювота. При огляді: стан тяжкий, на набряклих мигдаликах - нальоти, які не знімаються тампоном, поширюються з мигдаликів на дужки та м`яке піднебіння. Тони серця послаблені, систолічний шум, тахікардія, екстрасистолія. 1. Сформулюйте діагноз. 2. Призначте обстеження та лікування. 3. Складіть план протиепідемічних заходів в осередку інфекції. Еталон відповіді: 1. Дифтерія мигдаликів, тяжка форма. Ускладнення: ранній дифтерійний міокардит. 2. План обстеження: Загальноклінічні методи обстеження: - Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою; - Загальний аналіз сечі; Коагулограма. Ниркові тести. Бактеріологічні методи дослідження: - Бактеріоскопія мазків із ротогорла та носових ходів на BL (дифтерійну паличку); - Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на BL (дифтерійну паличку) триразово; - Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогенну флору. Серологічні методи дослідження: - РПГА крові з дифтерійним діагностикумом (виявлення титру антитоксичних антитіл у сироватці крові); - РНА з комерційним дифтерійним антигеном – виявлення дифтерійного токсину у сироватці крові; - РПГА з еритроцитарним діагностикумом – виявлення рівню дифтерійного токсину в сироватці крові. Інструментальні методи дослідження: - ЕКГ- дослідження у динаміці хвороби. Огляд отоларингологом, кардіологом, неврологом. Лікування: 1. Госпіталізація у відділення реанімації 2. Етіотропне лікування – введення ПДС 120 тис МО (в/в 60 тис. МО + 60 тис МО в/м) 3. Антибактеріальна терапія – цефалоспорини ІІІ покоління 70-80 мг/кг/добу 4. Дезінтоксикаційна в/в терапія – глюкозо-сольові розчини та колоїди, глюкокортикоїди – 10 мг/кг/добу по преднізолону; дезагреганти, інгібітори протеолізу, допамін 4. Місцева санація ротогорла – полоскання ротогорла дезінфікуючими розчинами 3. План протиепідемічних заходів в осередку: 1. Виявлення та ізоляція хворих 2. Поточна дезінфекція 3. Карантин на 7 днів 4. Бактеріологічне обстеження контактних: взяття мазків з ротогорла та носових ходів на BL 5. Профілактична санація контактних: еритроміцин в терапевтичній дозі протягом 7 днів 6. Огляд контактних осіб протягом 7 днів: термометрія, огляд ротогорла (мигділиків), скарги хворого. ЗАДАЧА Дитина 2 років захворіла 3 дні тому. З`явився кашель, підвищилась температура до 37,50С, сиплий голос. Лікували симптоматично (зігріваючими засобами). Однак стан не покращувався. Кашель став грубим, “гавкаючим”, на третій день з`явилось утруднене дихання, на четвертий – голос став беззвучним. При госпіталізації в стаціонар стан дитини тяжкий, t 37,30С. Дихає відкритим ротом, неспокійна. Дихання шумне, інспіраторна задишка. ЧД – 52 за 1 хв. В акті дихання приймають участь допоміжні м`язи, ціаноз носогубного трикутника. Шкіра бліда, акроціаноз. В легенях – дихання жорстке, провідні вологі хрипи з обоз сторін. Тони серця ритмічні, ослаблені, ЧСС-148 за 1 хв. При огляді ротоглотки – застійна гіперемія слизової оболонки, нашарувань на мигдаликах немає. Із анамнезу відомо, що дитина не щеплена. 1. Сформулюйте попередній діагноз. 2. Призначте обстеження та лікування. 3. Складіть план протиепідемічних заходів в осередку інфекції. Еталон відповіді: 1. Ларингеальна дифтерія, типова, тяжка форма (дифтерійний ларинготрахеїт), стенотична стадія, стеноз ІІ ст. 2. План обстеження: Загальноклінічні методи обстеження: - Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою; - Загальний аналіз сечі; Коагулограма. Бактеріологічні методи дослідження: - Бактеріоскопія мазків із ротогорла та носових ходів на BL (дифтерійну паличку); - Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на BL (дифтерійну паличку) триразово; - Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогенну флору. Серологічні методи дослідження: - РПГА крові з дифтерійним діагностикумом (виявлення титру антитоксичних антитіл у сироватці крові); - РНА з комерційним дифтерійним антигеном – виявлення дифтерійного токсину у сироватці крові; - РПГА з еритроцитарним діагностикумом – виявлення рівню дифтерійного токсину в сироватці крові. Інструментальні методи дослідження: - ЕКГ- дослідження у динаміці хвороби. - Ларингоскопія пряма та непряма Огляд отоларингологом, кардіологом, неврологом в динаміці. Лікування: 1. Лікування проводиться у відділенні реанімації інфекційного стаціонару. 2. Проведення інтубації трахеї і переведення хворого на ШВЛ. 3. Етіотропнаа терапія – введення ПДС в курсовій дозі 60-80 тис. МО. 4. Антибактеріальна терапія – цефатоксим 50-70 мг/кг/добу. 4. Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими та колоїдними розчинами, глюкокортикостероїди, протинабрякова терапія, інгібитори протеолізу, дезагреганти, допамін. 3. Протиепідемічні заходи в осередку інфекції: 1. Карантин на 7 днів. 2. Щоденний огляд контактних, термометрія, огляд ротогорла. 3. Поточна дезінфекція в осередку. 4. Взяття мазків з ротогорла та носових ходів одноразово контактним. 5. Огляд ЛОР-спеціаліста. 6. Профілактична санація контактних еритроміцином протягом 7 днів. ЗАДАЧА Дитина 7 років 10 днів тому перенесла “ангіну”, за медичною допомогою не зверталась, її лікували батьки домашніми засобами. Щеплення проти дифтерії – з порушенням графіку вакцинації. Звернулася до лікаря зі скаргами на порушення голосу, попадання рідини в ніс, поперхування під час їжі, гугнявість голосу. При огляді ротоглотки: відсутня екскурсія м`якого піднебіння, нальотів немає. В серці прослуховуються екстрасистоли, систолічний шум, тахікардія. 1. Поставте попередній діагноз. 2. Призначте обстеження та лікування. 3. Визначте тактику дільничого лікаря відносно хворої дитини і контактних осіб. Еталон відповіді: 1. Дифтерія мигдаликів, локалізована форма, ускладнений перебіг: токсична полінейропатія (парез м`якого піднебіння), токсичний міокардит. 2. План обстеження: - Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою; - Загальний аналіз сечі; Бактеріологічні методи дослідження: - Бактеріоскопія мазків із ротогорла та носових ходів на BL (дифтерійну паличку); - Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на BL (дифтерійну паличку) триразово; - Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогенну флору. Серологічні методи дослідження: - РПГА крові з дифтерійним діагностикумом (виявлення титру антитоксичних антитіл у сироватці крові); - РНА з комерційним дифтерійним антигеном – виявлення дифтерійного токсину у сироватці крові; - РПГА з еритроцитарним діагностикумом – виявлення рівню дифтерійного токсину в сироватці крові. Інструментальні методи дослідження: - ЕКГ- дослідження. Огляд отоларингологом, кардіологом, неврологом. . Лікування: 1. Госпіталізація в інфекційне відділення. 2. Антибактеріальна терапія – макроліди. 3. Глюкокортикоїди –1-2 мг/кг/добу по преднізолону. 4. Нестероїдні протизапальні препарати (німесулід, діклофенак). 5. В/в терапія – глюкозо-сольові розчини, мілдронат, ККС, АТФ, вітамін С. 6. Вітаміни групи В. 7. Місцева санація ротогорла. 3. Протиепідемічні заходи в осередку інфекції: 1. Ізоляція хворого на період бактеріовиділення. 2. Карантин на контактних на 7 днів. 3. Щоденний огляд контактних, термометрія, огляд ротогорла. 4. Поточна дезінфекція в осередку. 5. Взяття мазків з ротогорла та носових ходів одноразово контактним. 6. Огляд ЛОР-спеціаліста. 7. Профілактична санація контактних еритроміцином протягом 7 днів. ЗАДАЧА При огляді хворого 12 років на 2 –й день хвороби лікар встановив діагноз “фолікулярна ангіна”. В той же день взято мазок із зіву та носу на дифтерійну паличку, через 3 дні повідомлено, що в мазку із зіву виділена дифтерійна паличка токсигенна. Дитина щеплена проти дифтерії за Національним календарем вакцинації. При повторному огляді на 5 день хвороби, у дитини нальотів на мигдаликах немає, температура нормальна, загальний стан задовільний, симптоми інтоксикації відсутні. 1. Сформулюйте клінічний діагноз. 2. Призначте обстеження хворому. 3. Принципи лікування хворого. 4. Протиепідемічні заходи в осередку інфекції. Еталон відповіді : 1. Дифтерія мигдаликів локалізована острівцева форма, легкого ступеню тяжкості. 2. План обстеження: Загальноклінічні методи обстеження: - Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою; - Загальний аналіз сечі; Бактеріологічні методи дослідження: - Бактеріоскопія мазків із ротогорла та носових ходів на BL (дифтерійну паличку); - Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на BL (дифтерійну паличку) триразово; - Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогенну флору. Серологічні методи дослідження: - РПГА крові з дифтерійним діагностикумом (виявлення титру антитоксичних антитіл у сироватці крові); - РНА з комерційним дифтерійним антигеном – виявлення дифтерійного токсину у сироватці крові; - РПГА з еритроцитарним діагностикумом – виявлення рівню дифтерійного токсину в сироватці крові. Інструментальні методи дослідження: - ЕКГ- дослідження у динаміці хвороби. Огляд отоларингологом, кардіологом, неврологом. 3. Принципи лікування хворого: - Госпіталізація хворої дитини до боксованого відділення інфекційного стаціонару. - Дієтотерапія. - Антибактеріальна терапія (еритроміцин, рифампіцин, напівсинтетичні антибіотики пеніцилінового ряду). - Десенсибілізуюча терапія (антигістамінні препарати). - На даний момент, враховуючи 5-день захворювання, відсутність інтоксикаційного синдрому, місцевих змін на мигдаликах – показань для специфічної терапії ПДС немає. 4. План протиепідемічних заходів в осередку інфекції: - Виявлення та ізоляція хворих. - Карантин на контактних на 7 днів. - Бактеріологічне обстеження контактних: взяття мазків із ротогорла та носових ходів на BL (дифтерійну паличку)- 2 рази з інтервалом 1 день. - Профілактична санація контактних: еритроміцин в терапевтичній дозі протягом 7 днів. - Огляд контактних осіб протягом 7 днів: щоденна термометрія, огляд ротогорла (мигділиків), скарги хворого. - Поточна дезінфекція. ЗАДАЧА Дитина 18 міс. захворіла з підвищення температури тіла до 37,80С, «гавкаючого» кашлю, сиплого голосу. Має лише 1 щеплення АКДП-вакциною у віці 3 міс. На 2-й день хвороби з`явилася задишка, на 3-й день зник голос – розвинулася афонія. Мати дитини хворіє “ангіною”. Мати з дитиною доставлена в дитяче відділення. При огляді температура 37,40С, стан тяжкий. Шумне, чутне на відстані дихання в спокої. Максимальне втягнення всіх податливих місць грудної клітини. Різке збудження, неспокій. Акроціаноз, ціаноз обличчя. Тахікардія 180 уд. за хв., випадіння пульсу під час вдиху. Спутана свідомість, дихання 66 за хв. 1. Поставте попередній діагноз. 2. Призначте обстеження хворій дитині. 3. Принципи лікування хворого. Еталон відповіді: 1. Ларингеальна дифтерія: стенотична стадія, декомпенсований стеноз, тяжка форма. 2. План обстеження хворого: Загальноклінічні методи обстеження: - Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою; - Загальний аналіз сечі; - Аналіз калу на яйця гельмінтів; Бактеріологічні методи дослідження: - Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на BL (дифтерійну паличку) триразово; - Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогенну флору. Серологічні методи дослідження: - РПГА крові з дифтерійним діагностикумом (виявлення титру антитоксичних антитіл у сироватці крові); - РНА з комерційним дифтерійним антигеном – виявлення дифтерійного токсину у сироватці крові; - РПГА з еритроцитарним діагностикумом – виявлення рівню дифтерійного токсину в сироватці крові. Інструментальні методи дослідження: - Ларингоскопія пряма та непряма; - ЕКГ- дослідження у динаміці хвороби. Огляд отоларингологом, кардіологом, неврологом. 3. Принципи лікування хворого: - Госпіталізація хворої дитини до реанімаційного відділення інфекційного стаціонару; - Етіотропне лікування – введення ПДС у сумарній дозі 60-80 тис. МО ПДС внутрішньом`язово; - Антибактеріальна терапія (напівсинтетичні антибіотики пеніцилінового ряду, цефалоспоринового ряду); - Дезінтоксикаційна внутрішньовенна терапія глюкозо-сольовими розчинами та колоїдами; - Глюкокортикостероїди (1-2 мг/кг/доб за преднізолоном); - Патогенетична терапія: бронхолітики, спазмолітики, сечогінні препарати; - Оксигенотерапія; - Відволікаюча терапія; - Седативна терапія; - Десенсибілізуюча терапія (антигістамінні препарати); - Дієтотерапія; - Забезпечення штучних дихальних шляхів (інтубація трахеї, трахеотомія у випадку неможливості провести в трахею інтубаційну трубку). ЗАДАЧА Дитина 5 років, захворіла 4 доби тому з появи закладеності носу, підвищення температури до 380С, затрудненого носового дихання, болі в горлі. При огляді лікарем: температура 38,50С, обличчя одутле, повіки пастозні, дитина дихає напіввідкритим ротом. Значно збільшені передньо- і задньошийні лімфатичні вузли, при пальпації вони щільні, множинні, безболісні, менше збільшені пахові і пахвинні лімфовузли. Слизова оболонка зіву гіперемійована, набрякла, на мигдаликах – білі рихлі нальоти гнійного характеру, розміщенні у вигляді острівків невеликих розмірів, легко знімаються шпателем, повепхня слизової оболонки після зняття нальотів не кровоточить. В легенях і серці – без особливостей, живіт м`який, печінка виступає з-під реберного краю на 3 см, селезінка – на 1,5 см. 1. Сформулюйте клінічний діагноз. 2. Призначте обстеження хворій дитині. 3. Принципи лікування хворого. | |
| Просмотров: 2867 | Загрузок: 121 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |