| Главная » Файлы » Мои файлы |
Військові пайки, їхгігієнічна характеристика
| [ Скачать с сервера (1.60 Mb) ] | 09.09.2017, 10:04 |
| Білет 1 1. Військові пайки, їхгігієнічна характеристика. -Компактність -Легкість, зручність у використанні -Відповідають принципам раціонального харчування за калорійністю, вмістом нутрієнтів, -Епідеміологічно, токсикологічно, радіологічно безпечні У деяких випадках, наприклад, перед маршем або при при виконанні завдань у відриві від свого ППХ особовому складу видають сухий пайок недоторканого запасу (НЗ), який можна використовувати лише з дозволу командира (рис. 4.11). До складу пайка входять: одна банка м’ясних консервів, дві – з кашею, цукор та чай.Окремо додається хліб або сухарі (галети). Взимку доцільно з сухим пайком видавати замість хліба сухарі, тому що вони не замерзають. Видають їх також при перебоях з його випічкою або доставкою. Сухарі перед вживанням можна відновити до стану хліба, якщо у котелок вертикально поставити 2-3 сухарі, розділити їх ложками і на 10-15 с залити питною водою. Потім воду злити, а котелок закрити кришкою і протягом 5 хв підігріти на вогні. Сухарі зм’якнуть. Консервні жерстянки відкривають перед закладкою у котел. Попередньо їх очищають від змазки, уважно розглядають з метою виявлення цілісності та опускають у гарячу воду на 10-15 хвилин для визначення герметичності. У разі пошкодження упаковки з жерстянок будуть виділятися бульбашки газу. Консерви з банок, що мають порушену герметичність, бомбаж, неприємний запах вживати заборонено. Перед роздачею вміст м’ясних (рибних) консервів проварюють у котлах не менше 20 хвилин з моменту закипання. Відкриті консерви зберігати та видавати забороняється. Взимку у польових умовах не завжди можливо вберегти овочі та хліб від заморожування. 2. Типизабудовилікарень, їхпорівняльна характеристика. Системи забудови лікарні: - децентралізована (павільйонна), коли кожне відділення розміщене в окремому корпусі; - централізовано-блочна, коли всі відділення розміщені в одному (зблокованому) корпусі; - змішана, коли більшість відділень розміщені в головному корпусі, а окремі (інфекційне, дитяче, психіатричне і т.п. відділення) розміщені в ізольованих корпусах 3. Порушення, які виникають внаслідок порушення принципів раціонального харчування. Серед цих захворювань можна виділити такі: - захворювання, пов’язані з голодуванням, кількісним і якісним недоїданням (маразм, квашіоркор, гіповітамінози, авітамінози та інші); - захворювання, пов’язані з переїданням (ожиріння, подагра, гепатити, холецистити, панкреатити, жовчно-кам’яна хвороба тощо); - захворювання, пов’язані з порушенням режиму харчування (гастрити, виразки шлунку, 12-палої кишки, копростаз та інші); - захворювання, пов’язані з порушенням кулінарної обробки продуктів (також гастрити, виразкова хвороба, гіповітамінози тощо); - харчові отруєння: мікробної природи (токсикоінфекції, бактерійні токсикози, мікотоксикози), немікробної етіології (продуктами, отруйними за своєю природою; продуктами, які стали отруйними при порушеннях правил зберігання та інше); продуктами, забрудненими отруйними речовинами (пестицидами, солями важких металів тощо); - кишкові бактерійні, вірусні, зоонозні інфекції (черевний тиф, паратифи А, В, дизентерія; гепатит А, поліомієліт, ентеровіруси; бруцельоз, ящур, туберкульоз та інші); гео- і біогельмінтози (аскариди, власоглав, бичий, свинячий солітер, тріхінела, риб’ячий солітер, сосальщики тощо); - ураження продуктами, забрудненими засобами масового знищення у сучасній війні – радіоактивними продуктами ядерних вибухів, бойовими отруйними речовинами, особливо небезпечними бактерійними засобами (РР, ОР, БЗ). Задача: дати дві рекомендації щодо захисту від радіації певного джерела (відстанню і екраном). Назвати методику і прилад для визначеннярадіоактивногозабрудненняповерхонь. Билет2 1.(91) Сховища спеціального призначення, елементи планування, нормативи площі, кубатури, ГДК діоксиду вуглецю, санітарний благоустрій. Повітрозабезпечення сховищ. Закриті захисні споруди повинні включати такі основні приміщення: а) приміщення для розміщення людей, обладнанні 2-ярусними нарами (40 і 135 см над підлогою), розміром 1,8 х 0,6 м на особу. Нормативи площі: від 4 м2 (спеціальні сховища) до 1 м2 (військові польові і сховища цивільної оборони); кубатура відповідно, від 10 м3 до 2 м3 на одну особу. Висота сховища – 2 м. б) приміщення для фільтровентиляційного агрегату (ФВА) (мал. 53.13); в) туалетні приміщення ( в спеціальних сховищах – каналізовані з умивальниками – 1 на 20-25 осіб, пісуарами – 1 на 40 осіб); в польових військових і ЦО – з виносними ємностями для нечистот (з розрахунку 1 відро на 12 осіб при 12-годинному перебуванні). г) приміщення для запасів води і продовольства та іншого спорядження. д) входи: основний та запасний з тамбурами типу “лабіринт” і герметичними дверима; аварійний лаз. Опалення: опалювальна польова піч (ОПП), печі іншого типу. Освітлення: від акумуляторів, ліхтарів, свічок. Повітрозабірна труба для ФВА повинна бути забезпечена протипиловим фільтром. Тип сховища Площа, м2 Кубатура, м3 ГДК СО2 при різних режимах вентиляції, % Ι ΙΙ ΙΙΙ Довготривалі спеціальні сховища 4 10 0,5 1 2 Для командного складу розроблені збірно-розбірні сховища типу “Бункер” з металевих секцій, які монтуються в котловані та перекриваються ґрунтом. Герметичні сховища можуть бути вентильовані і невентильовані. Вентильовані сховища забезпечуються різними типами фільтрів і системами активної припливної вентиляції. Фільтри поділяють на: - фільтри грубої очистки від пилу; - фільтри тонкої очистки від пилу; - фільтри масляної самоочитстки; - фільтри-поглиначі з адсорбентами для РР, ОР, БЗ. Системи активної вентиляції: - фільтро-вентиляційні комплекси ФВК-ПМ-1, ФВК-ПМ-2 з двома і трьома, відповідно, фільтрами-поглиначами продуктивністю також відповідно 100 и 150 м3/годину (малюнок 4); - установки для регенерації повітря. Режими вентиляції сховища: - режим 1 – чиста вентиляція – подача повітря у сховище без фільтрації фільтрами-поглиначами, коли атмосферне повітря не забруднене (заселення сховища по сигналу тривоги); - режим ΙΙ – фільтровентиляція – коли повітря фільтрується через ФВК, тобто повністю очищується; - режим ΙΙΙ – повна ізоляція – коли вентиляція вимикається і використовується запас повітря сховища, або повітря регенерується хімічним способом чи з запасів у балонах. Цей третій режим вентиляції вводиться при великому задимленні (пожежі), при напливі радіоактивної, газової, бактерійної “хмари” після застосування зброї масового ураження, при виході з ладу ФВК 2.Гігієнічні вимоги до взуття. Взуття повинно захищати ноги від несприятливих умов навколишнього середовища: холоду, механічних пошкоджень, забруднень, за конструкцією відповідати усім фізіолого-анатомічним особливостям будови та розміру стопи, підтримувати амортизаційну, ресорну функцію стопи, повинно бути зручним, легким, повітро- і паропроникним, водостійким, відповідати умовам праці, побуту, клімату, сезону року, а також бути носким, міцним, стійким до деформацій, які сприяють розвитку платопедії. Недотримання цих вимог може призводити до порушення нормального крово- та лімфообігу, нормального функціонування опорно-рухового апарату, появи мозолів та потертостей. Низька повітро- та паропровідність матеріалу взуття сприяє потінню ніг, утворенню запальних процесів. Для виготовлення взуття використовують у першу чергу, шкіру, яка, завдяки порам, забезпечує необхідну вентиляцію, випаровування поту, завдяки жирності є водостійкою, м’якою, еластичною. Використовують також хутряні, шерстяні, а для літнього взуття тканини з бавовни та льону. Для виготовлення підошов нині частіше використовують пористу або щільну гуму, поліуретан. Гумовий чи інший водонепроникний матеріал (кірза, штучна шкіра) використовують для верхньої частини виробничого спецвзуття, призначеного для робіт на відкритому ґрунті (у сільському господарстві, будівництві тощо). Використання взуття із синтетичних полімерних матеріалів, які нині вживаються досить широко, може призводити до підвищення пітливості ніг, розвитку грибкових уражень (епідермофітія), до накопичення значних рівнів (до 500-2000 В/см) статичної електрики, до дії на шкіру ніг хімічних речовин, які виділяються з полімерних матеріалів: можуть виникати дерматити, алергії. Проте недостатність та відносна дороговизна шкіри, естетичний вигляд та відносна дешевизна полімерних матеріалів сприяють поширенню їх використання у взуттєвій промисловості 3.( 1.) Поняття, принципи та умови раціонального харчування. Раціональне харчування – це повноцінне в кількісному та збалансоване в якісному відношенні харчування, що забезпечує нормальний ріст, фізичний та психофізіологічний розвиток організму, його високу працездатність, активне довголіття та стійкість до несприятливих природних, техногенних, соціальних чинників навколишнього середовища. Раціональне харчування повинно відповідати таким основним принципам: 1) Бути повноцінним у кількісному відношенні, тобто за енергетичною цінністю (калорійністю) добового раціону відповідати енергетичним витратам організму, з урахуванням не засвоюваної частини раціону. 2) Забезпечувати якісну повноцінність (збалансованість) раціону, тобто оптимальний вміст у ньому всіх харчових речовин в оптимальних кількостях і співвідношенні – білків, жирів (у тому числі тваринних), вуглеводів (у тому числі цукрів, клітковини, харчових волокон), вітамінів, макро-, мікроелементів, смакових речовин. 3) Дотримуватися раціонального режиму харчування: години приймання їжі повинні відповідати біологічним ритмам організму; кількість прийомів їжі повинна бути 3-4 разова для дорослих, 5-6 разова для дітей різного віку; інтервали між прийомами їжі повинні бути відповідно 5-6 годин для дорослих та 3-4 години для дітей. Розподіл добового раціону по окремих прийомах їжі повинен відповідати фізіологічним потребам організму: в ранкову, обідню пору (період фізичної активності організму) енергетична цінність повинна бути відповідно 30-35 % та 45-50 %, після закінчення активного періоду доби ввечері – 20-25 %. 4) Готова їжа повинна відповідати ферментним можливостям травної системи. З цією метою підготовка продуктів та їх кулінарна обробка повинні забезпечувати хороші смакові якості, високу поживність, легкотравність та високу засвоюваність їжі. 5) Їжа повинна бути нешкідливою в токсичному відношенні, тобто у продуктах, готових блюдах не повинно бути токсичних речовин в шкідливих для організму 6) концентраціях. 7) Їжа повинна бути безпечною в епідемічному відношенні: в ній повинні бути відсутні збудники інфекційних захворювань з аліментарним механізмом передачі – бактерії, віруси, грибки, простіші, зародки гео- та біогельмінтів задача дано певні цифри певних радіонуклідів які попали в грунт і забруднили його. треба визначити 1.назву зони забруднення 2.прилад яким визначали забруднення і методику використання цього приладу. В папке которую дадут есть таблица и там в принципе почти вся задача решена) осталось только 2 вопрос самому написать. Білет 3 1. Гігієнічна оцінка індивідуального захисту при катастрофах і надзвичайних ситуаціях 2. Добовіенерговитратиорганізму, складові частини Добові енерговитрати організму складаються з: - основного обміну, який залежить від віку, статі, зросту, маси тіла, фізіологічної конституції (астенік, нормо-, гіперстенік); - витрат енергії на травлення їжі (специфічно-динамічна дія їжі), яка складає приблизно 10% від величини основного обміну; - витрат енергії на фізичні та емоційні навантаження протягом доби, тобто на трудову діяльність та відпочинок, згідно розпорядку дня індивіда чи колективу; - енерговитрати залежать також від клімато-погодних умов місцевості, мікроклімату робочого місця, характеру і якості одежі, навичок та уміння в трудовому процесі. 3. Гігієнічнаоцінкапланування і есплуатаціїтерапевтичноговідділення 4 ліжка- 60%, 2ліжка-20%, 1ліжко – 20%. S=7м2 на 1 хв. В інф. – 7,5м2, ПІТ-13м2.Висота- 3,0 - 3,5 м2.Мінім. розмір палати без шлюза -9м2, зі шлюзом- 12м2, зі шлюзом і вбиральнею - 14м2. СК- 1:5 – 1:6, КПО – не↓ 1. Мін. вентил. на хворого – 40 -50м3. Орієнт. На пд., пд. зах. взимку температура = 19 – 220 С , відносна вологість – 40 –60%, шв. руху повітря- 0,1 м/с.Відстань між ліжками – не↓ 0,8 –1 м . лжки повинні бути не ближче, як 0,9 –1 м від зовнішньої стіни. Меблі – ліжко, тумбочка, стіл, стільці, шафа, вішалка. Мебель світла, гладка, без зайвих виступів, легко чиститься.В палаті не↑ 4 ліжок, чим ↓ ліжок, тим ↓ пошир. внутрішньолікарн. інф-я.Важкохворих ізолюють, ти, що виздоровлюють – в 4 –2 –місні палати.Мін. розмір палати на 1 ліж. – 9 м2, зі шлюзом і вбиральнею – 14 м2, площа на 1 хв. – 7 м2, в інф. – 7,5 м2, ПІТ - 13м2. Задача Визн. оцінкузахистудіяльності... Назватиапарати, щовимірюютьрадіактивністьробочихповерхонь Билет4 1. Гігієна праці в радіотехнічних військах, при обслуговуванні радіолокаторних станцій. Специфічні та неспецифічні фактори, їх вплив на організм. На умови їх праці впливають несприятливі чинники, які можна поділити на специфічні і неспецифічні. До специфічного чинника, наприклад, відносять імпульсне електромагнітне НВЧ- випромінювання, джерелами якого є антени, генератор (за умови знятого з нього металевого кожуха з метою регулювання або ремонту), Наслідком такого опромінення стає порушення функцій ЦНС, ССС, шлунково-кишкового тракту тощо. Зазвичай, гостра форма ураження зустрічається дуже рідко, частіше виявляється симптоматика хронічного ураження – запаморочення, підвищена втомлюваність, поверхневий сон, ослаблення пам’яті, головний біль, загальна слабість, зниження статевої потенції та порушення менструального циклу тощо, які свідчать про зміни, які відбуваються у ЦНС та ССС. Ураження органа зору проявляється переважно катарактою. Неспецифічними чинниками є м’яке рентгенівське випромінювання, шум та вібрація від дизельного двигуна, вихлопні гази та інші шкідливі хімічні домішки у повітрі робочої зони, несприятлива температура повітря, малорухомий характер праці операторів в умовах недостатньої освітленості при одночасному значному нервово-психічному та зоровому напруженні. 2. Визначення та класифікація харчового статусу організму. Під харчовим статусом розуміють фізіологічний стан організму, обумовлений його харчуванням Оптимальний, коли цей фізіологічний стан і маса тіла відповідають зросту, віку, статі, важкості, інтенсивності та напруженості виконуваної роботи; Надлишковий, обумовлений спадковою схильністю, переїданням, недостатніми фізичними навантаженнями, супроводжується збільшенням маси тіла, ожирінням, яке буває чотирьох ступенів (І – жировідкладення на 15-20% більше нормальної маси тіла; ІІ – на 30-49%; ІІІ – на 50-99%; ІУ – на 100% і більше); Недостатній, коли маса тіла відстає від віку, зросту, - обумовлений недоїданням (кількісним і якісним), важкою та інтенсивною фізичною працею, психоемоційним напруженням тощо. Крім наведених вище професор П.Е.Калмиков (С.-Птб., РФ) виділяє ще такі категорії харчового статусу: Передхворобливий (преморбідний), обумовлений, крім названого вище, тими чи іншими порушеннями фізіологічного стану організму, або вираженими дефектами в раціоні (енергетична, білкова, жирова, вітамінна, макро-, мікроелементна недостатність); Хворобливий – похудіння, обумовлене тією чи іншою хворобою, голоду-ванням (сильними дефектами в раціоні – кількісними і якісними). Голодування може проявлятися в двох формах – кахексії (сильне похудіння, маразм), набряковій (квашіоркор), обумовленій у першу чергу відсутністю в раціоні білків. Вітамінне голодування – у авітамінозах (цинга, бері-бері, рахіт та інших), дефіцити інших нутрієнтів – у відповідних видах патології. 3. Внутрішньолікарняна інфекція. Визначення, основні шляхи передачі, профілактика ВЛІ. Цебудь-яка клінічно виражена хвороба інфекційної природи, яка уражає пацієнта внаслідок перебування в стаціонарі або відвідування лікувальної установи, а також інфекції, які виникають у персоналу закладу охорони здоров'я в результаті їх професійної діяльності. Внутрішньолікарняна інфекція (ВЛІ) характеризується тяжким клінічним перебігом та високою летальністю. Контингентом підвищеного ризику щодо виникнення ВЛІ є новонароджені та породіллі, особливо у відділеннях інтенсивної терапії. Основними причинами виникнення ВЛІ є незрілість захисних механізмів організму новонародженого та зниження їх у породіль, порушення правил асептики та антисептики вакушерських стаціонарах, інфікування госпітальною мікрофлорою, якій характерна стійкість до антибактеріальних препаратів, неправ. план забудови, недотрим. сан-гіг. норм, незадов. стан підлоги, меблів,погане прибирання, погана вентиляція. інф. відділення – в окремій будівлі. Головним джерелом госпітальних штамів мікроорганізмів є хворі (діти, їх матері та медичний персонал) та носії інфекції. Механізмами поширення ВЛІ (внутрішньолікарняних штамів) є: § контактний (головні фактори передачі — руки медичного персоналу, § медична апаратура, § засоби догляду за новонародженими тощо), § фекально-оральний (молочні суміші, контаміновані розчини для пиття, зонди), § повітряно-крапельний, § трансфузійний та інші. - 2, 44, 105. Задача - визначення допустимої дози опромінення на одну формулу, написати прилади, якими вимірюють поверхневе забруднення рад. Речовинами. 5 білет... Методи, засоби санітарного контролю санітарної служби в Збройний Силах (якось так нема відповіді((((( 2.Класифікація нутрієнтів (харчових речовин) та їх функції в організмі. Нутрієнти — складові частини натуральних харчових продуктів, які організм використовує для побудови, оновлення та нормального функціонування органів, тканин і клітин, а також як джерело енергії для виконання роботи і забезпечення життєдіяльності організму в період спокою. Серед них виділяють макро- і мікронутрієнти. Макронутрієнти, або основні харчові речовини, — білки, жири й вуглеводи, необхідні в десятках грамів, при асиміляції виділяють енергію для виконання всіх функцій організму. Менша їх кількість бере участь у процесах побудови клітин, тканин, для синтезу ферментів та інших фізіологічно активних сполук. Мікронутрієнти, беруть участь у засвоєнні енергії, регуляції функцій і здійсненні процесів росту й розвитку організму. Дефіцит поживних речовин і біологічно активних компонентів у раціоні знижує резистентність організму до шкідливого впливу довкілля, спричиняє імунодефіцитні стани, порушує функції систем антиоксидантного захисту, підвищує ризик розвитку поширених захворювань та перехід їх у хронічну форму (хвороби цивілізації), знижує якість життя та ефективність лікувальних заходів. Нутрієнти виконують в організмі ряд функцій. 1. Пластична функція. Складові елементи їжі йдуть на побудову тканин і органів нашого тіла. Склад клітин тіла практично повністю оновлюється за дев'ять місяців. 2. Енергетична функція. Перетворення їжі в організмі супроводжується виділенням енергії, яка розсіюється у вигляді тепла і акумулюється у вигляді АТФ - універсального енергоносія, який бере участь у всіх фізіологічних процесах. Одна молекула АТФ акумулює 67-83,8 кДж енергії. 3. Інформаційна функція. З їжею в організм надходить хімічна та енергетична інформація про навколишню дійсність, що дозволяє йому реагувати на її зміни. Таким чином, людина інформаційно пов'язаний з неорганічним світом та іншими живими організмами. 4. Регуляторна функція. Багато складові їжі можуть впливати на діяльність окремих органів, тканин, водно-сольовий і енергетичний обмін, швидкість нервових процесів та інші фізіологічні функції організму. 3.Поняття про проект будівництва, його основні частини, мета та методика їх гігієнічної оцінки. Проект- сукупність документів (ситуаційний план, генеральний план, санітарно-архітектурний план, технічні документи та пояснювальна записка) Вивчення текстової частини (пояснювальної записки) проекту: - вид проекту (типовий, індивідуальний), його призначення; - техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) будівництва; - санітарно-гігієнічна оцінка доцільності будівництва, чи його негативних наслідків для навколишніх існуючих, або проектуємих об’єктів. Проекти: Типові, індивідуальні і індивідуальні повторного використання Експертиза і гігієнічна оцінка проектуємих будівель та окремих приміщень - вивчення фасадів, розрізів, поповерхових планів, планів окремих приміщень, співставлення висоти, площі, кубатури приміщень з гігієнічними нормативами, визначення показників природного освітлення приміщень (див. додаток 5), їх вентиляція, холодного і гарячого водопостачання, домової каналізації тощо. 6 білет 1 . Фізіологічні показники втоми та перевтоми у ліквідаторів надзвичайних ситуацій 2. Якісні показники іонізуючого випромінювання 3. Меню-розкладка,визначення,принципи,вимоги Задача Визначення гігієнічних вимог хірургічної палати 2. Якісні характеристики іонізуючих випромінювань. Визначення, одиниці вимірювання. - видом випромінювання: - корпускулярні (-, -, n), електромагнітні (γ-, рентгеівські: характеристичне при К-захваті, гальмівне – в рентгенівській трубці). - енергією випромінювання, яка в системі Si вимірюється у джоулях (Дж). (Це енергія, необхідна для підняття температури 1 дм3 дистильованої води на 1°С). Позасистемна практична одиниця – електрон-вольт (еВ) – це енергія, яку набуває електрон в електростатичному полі з різницею потенціалів 1 В. Ця одиниця дуже мала, тому користуються похідними: кілоелектрон-вольт (КеВ), мегаелектрон-вольт (МеВ). - проникаючою здатністю (довжиною пробігу) – відстанню, яку воно проходить в середовищі, з яким взаємодіє (в м, см, мм, мкм). - іонізуючою здатністю: - повною – кількістю пар іонів, які утворюються на всій довжині пробігу частинки чи кванта; - лінійною щільністю іонізації – кількістю пар іонів, які приходяться на одиницю довжини пробігу. 3. Поняття про меню-розкладку, вимоги до її складання. Меню розкладка – це план харчування колективу, перлік готових страв, розподілених по прийомах їжі, вказанням їх кількості, енергетичної цінності. Енергетичну цінність і нутрієнтний склад кожного продукту, згідно меню-розкладки розраховують за пропорцією, користуючись "Таблицями хімічного складу харчових продуктів" (додаток 3), в яких приведені всі харчові речовини та калорійність в 100 г продукту. Для визначення співвідношення харчових речовин тваринного і рослинного походження кількість білків та жирів розраховують окремо або складають лише кількості тваринних, кількість рослинних білків визначають відніманням кількості тваринних від загальної суми білків. Розподіл добового раціону по окремих прийомах їжі за його енергетичною цінністю визначається у відсотках. При цьому рекомендують 30% калорійності на сніданок, 40-45% - на обід, 20-25% - на вечерю. При чотирьохразовому харчуванні виділяють другий сніданок -10-12% за рахунок частково сніданку, частково -обіду. 1) Відповідність енергетичної цінності та кількості всіх харчових речовин (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин, мікроелементів) енер-говитратам та фізіологічній потребі в них, (розрахованих студентами на попередньому занятті) та нормам харчування (див. додаток 2 наступного заняття). 2) Відповідність фізіологічним потребам співвідношень між тваринними і рослинними білками, жирами, між складними вуглеводами і дисахаридами. Згідно фізіологічних нормативів, як сказано вище, білки тваринного походження повинні складати за їх енергетичною цінністю не менше 55% їх загальної кількості, жирів рослинних - не менше 30%; моно-, дисахаридів - не більше 18-20%. 3) Достатність в раціоні вітамінів, з урахуванням неминучих їх втрат при кулінарній обробці харчових продуктів, правильність співвідношення між вітаміном А і каротином. 4) Достатність мінеральних речовин, особливо Са, Р, їх співвідношення, Fe, та мікроелементів. Наявність спецій і смакових речовин. 5) Повторюваність блюд на протязі тижня (різноманітність харчування). 6) На підставі виявлених недоліків складаються рекомендації щодо оптимізації розкладки продуктів, особливо з урахуванням передбачуваних змін у фізичних навантаженнях контрольованого колективу. Білет 7 1)раціонивиживання,способизахиступродуктіввідрадіоакт.іотруйнихречовин “Раціони виживання” – пайки у формі брикетів чи великих таблеток, мають низьку калорійність (800-1000 ккал.), мінімально необхідні кількості білків, жирів, інших нутрієнтів. Розраховані на нетривале споживання (2-3 дні) у найбільш складних умовах катастроф чи бойових дій. Перевезення продуктів у герметично закритій тарі або у спеціальних автомобілях із герметично обладнаними кузовами, найбільш надійно захищає продовольство від дії РР, ОР і БЗ. Менш захищеним воно буде у кузовах вантажівок з брезентовим тентом. Забороняється перевозити продовольство за умов загрози дії цих чинників у відкритих кузовах. Продовольство, яке було забруднене РР та ОР і заражене БЗ є непридатним для використання і потребує проведення відповідно дезактивації, дегазації, дезінфекції або підлягає утилізації. Продукти харчування легше захистити від забруднення (зараження) ніж потім здійснити їх спеціальну обробку, яка є досить складною. Провести спеціальну обробку продовольства можуть тільки попередньо навчені фахівці за допомогою цілого комплекту засобів. Тому, зазвичай, у військових частинах відповідній обробці піддається тільки те продовольство, що міститься у герметичній тарі. Дезактивація продовольства, яке міститься у герметичній тарі, здійснюється шляхом очищення поверхні від захисного мастила та обмиванням її водою. Крупи, макарони, цукор та інші сипучі харчові продукти, що упаковані у подвійні або декілька мішків, обмітають (краще за допомогою пиловсмоктувача) від пилу, після чого верхні мішки знімають і проводять дозиметричний контроль внутрішніх. При потребі вміст перекладають у чисту тару. Рибу, м’ясо та ковбаси обмивають достатньою кількістю холодної води. При необхідності рибу чистять від луски, з м’яса зрізають верхній шар товщиною до 0,5 см, а з ковбаси знімають оболонку і повторно промивають водою. У деяких випадках м’ясо можна 2-3 рази добре проварити, попередньо відокремивши від кісток, тоді більше 50 % РР перейде у бульйон, який необхідно після кожного закипання виливати. Картоплю, буряки, капусту та інші овочі і фрукти дезактивують промиванням водою. Доцільно з капусти та цибулі зняти верхні шари, що забруднені РР. Після очищення від шкірки овочі повторно промивають холодною водою. Тверді жири та сири, масло і хліб дезактивують шляхом видалення забрудненого верхнього шару товщиною до 1 см ножем або тонким дротом, але тиснучими, а не пиляючими рухами. У будь-якому разі продовольство підлягає після проведеної дезактивації повторному контролю на радіоактивне забруднення з метою вирішення питання щодо його повторної дезактивації чи складування на термін природного процесу дезактивації або знищення. Забороняється змішувати чисте і забруднене РР продовольство з метою досягнення допустимих рівнів забруднення. Дегазацію продовольства, що повністю забруднене крапельно-рідинними ОР, зазвичай, не проводять, а знищують його. Частково забруднене – дегазують шляхом видалення тари і прилягаючих до неї шарів продовольства. У випадку забруднення харчових продуктів парами ОР, їх провітрюють, промивають, за необхідності видаляють верхні шари і піддають спеціальній кулінарній обробці. Наприклад, м’ясо варять протягом 3-4 год, воду після першого закипання зливають і заливають чистою, також поступають і з рибою, яку варять до 2 год після очищення від луски. Овочі миють, провітрюють, зрізають поверхневий шар товщиною до 3 мм і варять. Крупи, макаронні вироби, цукор провітрюють, розсипавши тонким шаром по поверхні. Потім крупи промивають декілька раз і варять, макарони варять у великій кількості води (з розрахунку на 10 л води 1 кг виробів) 10 хв, відкидають і ще раз варять у такому ж об’ємі чистої води. Цукор теж варять у воді (у співвідношенні 1 кг на 4 л води) біля 2 годин. Консерви у металічній та скляній тарі обтирають дегазуючою рідиною, обмивають чистою водою і протирають насухо. Хліб, масло, тверді сири дегазують шляхом зрізування верхніх шарів глибиною до 2-5 см. Їх доцільно також піддавати термічній обробці, наприклад, перетоплювати масло, обжарювати хліб тощо. Дезінфікують продовольство протиранням або зрошенням тари дезінфікуючим розчином, витримують установлений для нього термін експозиції, а потім провітрюють протягом 2 годин. Продовольство, що упаковане у герметичну металічну тару (консерви тощо), кип’ятять до 30 хв при зараженні неспороутворюючими мікроорганізмами та до 1 години – спороутворюючими. Консерви у скляній герметично закритій тарі занурюють у дезінфікуючий розчин до 30 хв (концентрація розчину залежить від зараження спороутворюючими чи неспороутворюючими мікроорганізмами). Через 2 години банки обмивають чистою водою. М’ясо варять не менше 2 годин з моменту закипання води, за умови додавання у воду 1 % оцтової кислоти – до 1 години. Тверді жири перетоплюють кип’ятінням протягом 1 години. Хліб нарізають на шматки і висушують на сухарі при температурі не нижче 120 °С. Картоплю та свіжі овочі занурюють у розчин хлору не менше ніж на 40 хв, потім промивають у воді. Сухі фрукти варять у воді біля 1 години, після чого з них готують джеми, повидло тощо 2)іонізуючевипромінювання,шкідливийвплив на персонал при невиконанніяких умов 3)видибудівельнихкреслень,мета і методика їхгігієнічноїоцінки В будівельних кресленнях використовують три види проекцій: 1.Центральна - дає звичне, зорове зображення предмета: для його відтворення лінії, що зображують цей предмет, будівлю, в глибину звужуються. 2.Аксонометрична - паралельна косокутна проекція (технічний рисунок) лінії що зображують об'єкт - паралельні, в глибину не звужуються. 3.Ортогональна - паралельна прямокутна проекція - використовується для зображення окремих деталей проекту - фасадів, планів, розрізів. їх суміщення осьовими лініями має назву епюр. В будівельних кресленнях використовують єдину модульну систему (ЄМС) - розбивку окремих елементів споруд на номери за їх розмірами, з урахуванням відповідного масштабу. 1. Топографічні - ситуаційні плани - копії топографічних карт, на яких зображують ділянку для будівництва проектованого об'єкта і оточуючу територію з зображенням існуючих об'єктів та елементів ландшафту (лісів, чагарників, водойм, висот, боліт тощо). Крутизна схилів зображується горизонталями - лініями, що з'єднують точки однієї висоти над рівнем моря. Вершини висот визначаються цифрами в метрах. Напрям схилу визначається бергштрихами. 2. Інженерно-будівельні креслення - зображення наземних споруд (мостів, гребель, виїмок, зрізів, естакад, доріг) та заглиблених в землю (трубопроводів, кабелів, тунелів тощо) на ситуаційних та генеральних планах. 3. Архітектурно-будівельні креслення - зображення будівель різного призначення - житлових, навчальних, громадських, промислових. 4. Виробничі креслення - зображення технологічних ліній, конвеєрів, машин, станків. 5. Креслення електросхем, радіотехнічних схем, електронних схем та інші. Задача:просім'ю,члениякоїусізахворіли.наведеноїхденнехарчування.симптоми:косоокість,ністагм,двоіннЯ в очах і тд. Поставитипопереднійдіагноз,визначитипродукт,щовикликавотруєння,перша мед допомога,документи при отруєнні Білет 8 1. Гігієнавійськовоїпраці(визначення, предмет, завдання) 2. Вітаміни(визначення), класифікація, фізіологічна роль Вітамі́ни— органічні сполуки різної хімічної природи, необхідні в невеликих кількостях для нормального обміну речовин і життєдіяльності живих організмів. Багато вітамінів є попередниками коферментів, які беруть участь у ферментативних реакціях. Людина і тварини не синтезують вітаміни, або синтезують у недостатній кількості, тому повинні одержувати їх з їжею. Нестача вітамінів приводить до порушення обміну речовин. Джерелом вітамінів найчастіше є рослини. Звичайно вітаміни поділяються на: –розчинні у воді: В1 (тіамін), B2 (рибофлавін), В3 (нікотинамід, нікотинова кислота), B4 (Bр) (холін), B5 (пантотенова кислота), B6 (піридоксин, піридоксаль, піридоксамін), H (B7) (біотин), B9 (Bс) (фолієва кислота), B12 (кобаламін), B8 (інозитол), B10 (параамінобензойна кислота),B11 (карнітин), С (аскорбінова кислота), ; –нерозчинні у воді: А (ретинол), D2 (кальциферол), D3 (холекальциферол), Е (токоферол), К1 (філохінон). Фізіологічна роль вітамінів визначається їх біокаталітичними характеристиками - участю в регуляції обміну речовин в організмі. Найчастішими гіповітамінозами, які зустрічаються серед населення, є гіповітамінози С, А, рідше групи В, особливо у ранньовесняний період, коли запаси овочів зменшуються, а вміст аскорбінової кислоти та каротину в них знижується. 3. Видирадіаційноговпливу(зовн та внутропромінення) на організмлюдини Людина зазнає опромінення двома способами — зовнішнім та внутрішнім. Якщо радіоактивні речовини знаходяться поза організмом і опромінюють його ззовні, то у цьому випадку говорять про зовнішнє опромінення. А якщо ж вони знаходяться у повітрі, яким дихає людина, або у їжі чи воді і потрапляють всередину організму через органи дихання та кишково-шлунковий тракт, то таке опромінення називають внутрішнім. Джерело іонізуючих випромінювань діє на організм при зовнішньому або внутрішньому опромінюванні (попаданні всередину організму з їжею, палінням). Зовнішнє опромінювання — це дія на організм іонізуючих випромінювань від зовнішніх відносно нього джерел випромінювання. Внутрішнє опромінювання - дія на організм іонізуючих випромінювань радіоактивних речовин, які знаходяться всередині організму. Під дією іонізуючих випромінювань в організмі людини відбувається іонізація молекул і атомів тканини, порушується хімічна структура сполук, утворюються сполуки, не властиві живій клітині, що в свою чергу призводить до її відмирання. Зміни фізичних і біологічних процесів в організмі залежно від дози опромінювання, тобто функції окремих органів і всього організму людини можуть відновлюватись повністю або вести до функціональних порушень організму і виникненню променевої хвороби.Ураження може викликати гостру і хронічну форми променевої хвороби. Гостра форма хвороби виникає при дії великих доз опромінювання за короткий період часу, хронічна — розвивається в результаті тривалої дії малих доз при зовнішньому опромінюванні або при попаданні всередину організму під час приймання "їжі, палінні, вдиханні невеликих кількостей радіоактивних речовин. Радіоактивні випромінювання викликають місцеві ураження: захворювання шкіри, злоякісні пухлини, катаракту, з'являється сухість шкіри, ламкість нігтів, випадає волосся. Небезпечність дії радіоактивних випромінювань обумовлюється ще й тим, що людина органами чуттів не відчуває їхньої дії доти, доки не з'явиться та або інша зміна в організмі. Ступінь ураження радіоактивними речовинами організму людини залежить від ряду чинників: виду випромінювання (альфа-, бета-, гамма-промені і т. ін.); кількості ізотопу (активності); його властивостей (енергії частинок в період піврозпаду); шляхів попадання в організм людини та його індивідуальної чутливості.Числове значення лімітів доз встановлюється на рівнях, що виключають можливість виникнення детерміністичних ефектів опромінення і одночасно гарантують настільки низьку ймовірність виникнення стохастичних ефектів опромінення, що вона є прийнятною як для окремих осіб, так і для суспільства в цілому. Ефекти детерміністичні— ефекти радіаційного впливу, які виявляються тільки у разі перевищення певного дозового порогу і тяжкість наслідків яких залежить від значення отриманої дози (гостра променева хвороба, променеві опіки та ін.). Ефекти стохастичні - безпорогові ефекти радіаційного впливу, ймовірність виникнення яких існує у разі будь-яких доз іонізуючого випромінювання І зростає зі збільшенням дози, тоді як відносна їхня тяжкість виявлень опромінення від дози не залежить. До стохастичних ефектів належать злоякісні новоутворення (соматичні стохастичні ефекти) та генетичні зміни, що передаються нащадкам (спадкові ефекти). Є 3 групи критичних органів: 1) гонади, черв. кістковий мозок, 2) мязи, щит. з-за, жир. тканина, печінка, нирки, ШКТ, легені, 3) шкіра, кісткрва тканина, кисті, передпліччя, стопи. Проф. – захист від рентгенвипромін | |
| Просмотров: 915 | Загрузок: 20 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |