| Главная » Файлы » Мои файлы |
В ИР І Ш Е Н Н Я
| [ Скачать с сервера (24.3 Kb) ] | 28.04.2017, 06:49 |
| В ИР І Ш Е Н Н Я Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про акціонерне товариство» для створення акціонерного товариства засновники повинні провести закрите (приватне) розміщення його акцій, установчі збори та здійснити державну реєстрацію акціонерного товариства Згідно з ч.5 вказаної статті створення акціонерного товариства здійснюється за такими етапами: 1) прийняття зборами засновників рішення про створення акціонерного товариства та про закрите (приватне) розміщення акцій; 2) подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; 3) реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій; 4) присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів; 5) укладення з депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій або з реєстратором іменних цінних паперів договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів; 6) закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників товариства; 7) оплата засновниками повної вартості акцій; 8) затвердження установчими зборами товариства результатів закритого (приватного) розміщення акцій серед засновників товариства, затвердження статуту товариства, а також прийняття інших рішень, передбачених законом; 9) реєстрація товариства та його статуту в органах державної реєстрації; 10) подання Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій; 11) реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій; 12) отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій; 13) видача засновникам товариства документів, що підтверджують право власності на акції. Дії, що порушують процедуру створення акціонерного товариства, встановлену цим Законом, є підставою для прийняття Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішення про відмову в реєстрації звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій. У разі прийняття такого рішення Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку звертається до суду з позовом про ліквідацію акціонерного товариства. Отже, якщо порушення були б помічені Комісією на відповідній стадії, то і випуск акцій залишився б незареєстрованим і сама Комісія б вирішувала питання щодо скасування державної реєстрації товариства у суді. Згідно зі ст. 10 ч.2. п.2 на установчих зборах акціонерного товариства вирішуються питання про, зокрема затвердження оцінки майна, що вноситься засновниками в рахунок оплати акцій товариства. Даному положенню кореспондує і п.4.10. Рішення ДКЦПФР від 30.12.2009 року № 1639 «Про затвердження Положення про порядок реєстрації випуску (випусків) акцій при заснуванні акціонерних товариств». Зі змісту ст.11 зазначеного Закону виходить, що не засновнику присуджують ту чи іншу кількість акцій за внесок, а сам засновник вирішує скільки акцій він придбаватиме і розплачується за них, в тому числі майном. Згідно з ч.2. згаданої статті ціна майна, що вноситься засновниками акціонерного товариства в рахунок оплати акцій товариства, повинна відповідати ринковій вартості цього майна, визначеній відповідно до статті 8 цього Закону. В той самий час згідно зі ст.8 ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Рішення про залучення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання приймається наглядовою радою товариства (у процесі створення товариства - зборами засновників або засновником особисто у разі створення акціонерного товариства однією особою). Дане положення кореспондує п.16 Рішення ДКЦПФР: ринкова вартість майна (крім емісійних цінних паперів, які перебувають в обігу на фондових біржах) та/або майнових прав, внесених як оплата вартості акцій, визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Варто звернути увагу і на ч.3 вказаної статті Закону. Наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частин першої і другої цієї статті. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від вартості майна, визначеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), повинна мотивувати своє рішення. Відповідно до ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» проведення оцінки майна при створенні господарського товариства є обов’язковим лише у випадку, якщо останнє створюється на базі державного майна або майна, що є у комунальній власності. Також оцінка є обов’язковою у випадку визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства. Водночас, проведення оцінки є також обов’язковим у випадках, визначених законом. Таким чином, ми приходимо до висновку, що проведення оцінки майна незалежним оцінювачем було обов’язковим, а затвердження оцінки майна установчими зборами не могло відрізнятися більше ніж на 10% Розглянемо питання щодо реєстрації випуску акцій ДКЦПФР. Згідно з п.10 Рішення ДКЦПФР підставами для відмови в реєстрації випуску (випусків) акцій є: а) невідповідність поданих документів вимогам законодавства; б) відсутність будь-якого з документів, визначених у главі 2 цього Положення; в) дії, що порушують процедуру створення акціонерного товариства, встановлену розділом II Закону України "Про акціонерні товариства". Таким чином ДКЦПФР не мала реєструвати випуск акцій. А навіть якщо не на стадії реєстрації випуску, то на стадії затвердження звіту про розміщення акцій, адже згідно з п.7 Розділу 2 Рішення ДКЦПФР для реєстрації звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій товариство подає в тому числі протокол, або копію протоколу установчих зборів, або виписку з протоколу установчих зборів з питань затвердження оцінки майна, майнових та немайнових прав, які вносяться засновниками в рахунок оплати акцій товариства, визначеної відповідно до статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства", із зазначенням кількості та відсотка голосів засновників, які голосували за прийняття такого рішення. Таким чином, реєстрація випуску акцій та звіту про розміщення випуску акцій має бути визнана недійсною. | |
| Просмотров: 471 | Загрузок: 10 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |