| Главная » Файлы » Мои файлы |
УРБАНІЗАЦІЯ
| [ Скачать с сервера (35.5 Kb) ] | 14.09.2017, 09:25 |
| ЗМІСТ ВСТУП 2 УРБАНІЗАЦІЯ 4 ТЕОРІЯ «ХВОРОБ ЦИВІЛІЗАЦІЇ» 7 ФАКТОРИ РИЗИКУ 9 «ХВОРОБИ ЦИВІЛІЗАЦІЇ» СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ 11 ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ 13 ВИСНОВОК 14 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 16 ВСТУП Проблема великих міст залишається нерозв'язаною внаслідок стихійного розташування виробничих сил, що призводить до скупчення промислових підприємств і населення. Отже, процес урбанізації породжує складні проблеми, що торкаються умов, які несприятливо позначаються на здоров'ї населення. Житлове середовище та середовище громадських приміщень мають цілу низку своїх специфічних чинників, які впливають на здоров'я. Погіршення стану довкілля у великих містах сприяє виникненню специфічних міських захворювань. Реакція на перевантаження призводить до так званих хвороб цивілізації. На людину діють фізичні, хімічні, біологічні і психогенні чинники. Особливу увагу привертають неврози невідреагованих емоцій, зокрема негативні емоції, психічне напруження, перевтома. Соціальні зміни, що їх зумовлюють стреси, можуть бути причиною збільшення загальної захворюваності, смертності, зменшення народжуваності, ендокринних, шлунково-кишкових та інших захворювань. В умовах урбанізованого середовища спостерігається порушення психічного здоров'я. Скупченість населення є причиною психічного дискомфорту. Зростає частота нервово-психічних захворювань, спостерігається зростання злочинності, самогубства, алкоголізму та наркоманії. Унаслідок гіподинамії в людей, що мало рухаються, розвиваються ожиріння, плоскостопість, деформується скелет, викривлюється хребет. Зниження загальної опірності організму призводить до швидкого виникнення захворювань і погіршує перебіг тих захворювань, які вже є. Значна частина міського населення не дотримується фізіологічного режиму і порушує гігієнічні вимоги. Унаслідок цього спостерігається збільшене вживання снодійних засобів, психостимуляторів, зловживання фармакологічними препаратами. Надмірне вживання лікарських засобів призводить до виникнення невідомих раніше захворювань та зміни клінічної картини вже відомих захворювань. Надмірне вживання антибіотиків сприяє виникненню нових штамів бактерій, що є не лише стійкими до дії даного антибіотика, а й здатними використати його як субстрат рослу. Криза, що охопила соціальну, духовну, економічну й політичну сфери, призводить до виникнення в організмі не тільки патологічних явищ, а й глибоких генетичних змін. Це призводить до різкого збільшення захворювань, передчасного старіння й смерті, народження дітей з вадами розвитку. Забруднення навколишнього середовища в умовах сучасної цивілізації досягло особливо великих масштабів у містах. Отже,всі ці причини призводять до погіршення стану здоров’я людства. Найбільш пагубний вплив є на серцево-судинну систему. УРБАНІЗАЦІЯ Сучасній людській цивілізації властиві стрімкі темпи урбанізації. Вони вирішальне зумовлені двома факторами — «демографічним вибухом» другої половини XX ст. та науково-технічною революцією в усіх сферах. Урбанізація (від лат. Urbanos — міський) означає процес зростання міст і міського населення та підвищення їх ролі в соціально-економічному та культурному житті суспільства. Способи виникнення міст в історії людства були різними. Міста виникали як сумісні поселення ремісників, що полегшувало їх виробничу діяльність, як центри торгівлі, як воєнні укріплення (фортеці). Процес світової урбанізації розпочався в Європі, де вперше почали формуватися міста завдяки концентрації засобів виробництва, великої промисловості. Становлення урбанізації почалося на зламі XVIII— XIX ст., коли міста в Західній Європі зосереджували найважливіші засоби виробництва й посідали ключові позиції у світовій економіці. Локальний розвиток міст породив певну просторову послідовність світового процесу урбанізації: Західна Європа — Північна Америка — Австралія та Океанія — Східна Європа — Латинська Америка — Азія — Африка. Уже сьогодні в багатьох країнах світу, особливо економічно розвинених, частка міського населення становить 85-90% і більше в загальній його чисельності. За прогнозами Комісії ООН з народонаселення, на початку XXI ст. у містах буде мешкати не менше 51% усього населення земної кулі, тоді як 1970 р. Частка міського населення становила 38,6%. З'являються і зростають багатомільйонні міста — мегаполіси (Нью-Йорк, Лондон, Токіо та ін.), збільшується їх кількість, розміри та проблеми. Проявився процес урбанізації і в Україні. До 1918 р. Країна була аграрною і в містах проживало 18% населення. Інтенсивна урбанізація в Україні розпочалася в 1926-1939pp., коли було взято курс на індустріалізацію народного господарства, тобто всього лише за 13 років чисельність міського населення зросла у 2,4 рази. За 1940-1970 рр. Чисельність міського населення в Україні зростала вже значно нижчими темпами, бо за 30 років воно збільшилось лише у 1,9 рази. З середини 50-х років XX ст. почався новий етап інтенсивного зростання кількості міст і чисельності міського населення в Україні. Тільки за 30 років частка міського населення в Україні зросла у 2,2 рази та становила на кінець ХХ ст. близько 70% загальної чисельності населення. За кількістю великих міст, (з населенням понад 100 тис.) наша держава тепер посідає одне з провідних місць серед країн світу, таких міст зараз — 61. В Україні є 7 міст з населенням, яке перевищило або майже сягає мільйона осіб: Київ, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Харків, Запоріжжя та Кривий Ріг. До речі, для Києва останні 30 років був характерний надзвичайно інтенсивний демографічний розвиток: чисельність його населення зросла майже у 2,5 рази і досягла на 2000 рік 2 млн. 600 тисяч мешканців. Урбанізацію неможливо розглядати без зв'язку з розвитком суспільного виробництва, зокрема важкої індустрії, енергетики, хімічної промисловості тощо. Разом з нарощуванням промислового потенціалу, створенням нових галузей виробництва у великих містах зростає чисельність населення. Сучасні великі міста — це центри зосередження багатогалузевої промисловості, розгалуженої транспортної мережі в густо населених житлових масивах. Причому найважливішим джерелом зростання міського населення була й все ще залишається міграція сільських жителів у міста. На неї припадає більше половини приросту міського населення в Україні. Сучасне місто надає своїм жителям багато переваг економічного, соціального та Суб'єктивного характеру, а саме: • наявність місць роботи та можливість зміни роботи; • зосередження закладів науки та культури; • забезпечення висококваліфікованої медичної допомоги; • можливість створювати кращі житлові та соціально-побутові умови життя; • розвиток міжнародної та регіональної культури. Незважаючи на переваги міського життя, міське середовище для людей є штучним і відірваним від природного, того, в якому тисячоліттями проходило їхнє життя. Штучне міське середовище шкідливо впливає на здоров'я населення через забруднення атмосферного повітря, дефіцит сонячного проміння, води, а також стресових факторів, зумовлених напруженим ритмом життя, скупченістю населення, недостатністю зелених насаджень тощо. Також небезпеку для здоров'я людей у місті становлять шумові, вібраційні навантаження, транспортні проблеми, вплив електричних, магнітних, іонізаційних полів. Отже, в умовах великого міста загострюються всі сторони життєзабезпечення людей: постачання достатньої кількості повноцінних продуктів харчування та питної води, контроль і запобігання забруднення повітря, водних ресурсів, ґрунтів, утилізація та захоронення нагромаджуваних шкідливих виробничих та побутових відходів, а також асоціальні проблеми, пов'язані з різким зменшенням вільного «життєвого» простору, зростанням міст у висоту, збільшенням захворювань, зумовлених забрудненням та інші. ТЕОРІЯ «ХВОРОБ ЦИВІЛІЗАЦІЇ» Однією з найпоширеніших теорій захворювання є теорія «хвороб цивілізації» і соціальної дезадаптації. Цю теорію представили ще в 50-х рр.. XX в. Французькі медики Е. Гюан і А. Дюссер в книзі «Хвороби нашого суспільства». Ця теорія являє собою відповідь на питання про причини різких змін громадського здоров'я, особливо скорочення його потенціалу та виникнення масової патології. Патологія (від грец. Раthos + logia – переживання, страждання, хвороба + вчення, наука) – хворобливий прояв, не норма для організму. Б.Н. Чумаков ілюструє поняття «хвороби цивілізації» наступними фактами. Цікавий результат розтину більше 300 загиблих солдатів американської армії під час Корейських подій в п'ятдесяті роки, вік яких дорівнював 22 рокам, не мали ознак атеросклерозу. За життя вони вважалися абсолютно здоровими. При патологоанатомічному розтині у 75% з них були вражені коронарні судини атеросклеротичними бляшками. У кожного четвертого просвіт артерій виявився звуженим на 20%, а у кожного десятого – на 50%. Таку картину можна спостерігати у жителів країн з високим життєво-економічним потенціалом. А ось як виглядає ситуація в менш цивілізованих країнах. Італійський лікар Ліпічірелла при обстеженні 203 погоничів верблюдів в 1962 р. В Сомалі не знайшов ні у одного з них ознак атеросклерозу. При розтині 6500 померлих місцевих жителів в Уганді не було виявлено жодного випадку коронарного атеросклерозу або інфаркту міокарда. При обстеженні 776 негрів в Західній Африці за допомогою ЕКГ, лише в 0,7% випадків спостерігалися незначні відхилення з боку серцево-судинної системи. Г.Л. Апанасенко вважає, що розвиток багатьох соматичних захворювань пов’язано з негативним впливом деяких соціально-гігієнічних факторів. Так, у людей у віці 35-64 років ризик розвитку ІХС збільшується при ожирінні в 3,4 рази, при гіподинамії – в 4,4, при високому рівні холестерину крові – в 5,5 рази, при підвищеному рівні АТ – в 6 разів , а при курінні – в 6,5 рази. При об'єднанні кількох несприятливих соціально-гігієнічних факторів ймовірність розвитку захворювання збільшується в рази. Особи, у яких відсутні ознаки захворювань, але виявлені перераховані фактори ризику, формально відносяться до групи здорових, але у них можливість розвитку ІХС в найближчі 5-10 років вельми вірогідна. | |
| Просмотров: 874 | Загрузок: 48 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |