| Главная » Файлы » Мои файлы |
УКАЗ Президента України
| [ Скачать с сервера (69.3 Kb) ] | 05.06.2017, 01:05 |
| Стаття 15. Національна академія наук України та національні галузеві академії наук Національна академія наук України та національні галузеві академії наук - Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України (далі - національні академії) є державними науковими організаціями, заснованими на державній власності. (частина перша статті 15 у редакції Закону України від 16.10.2012 р. N 5460-VI) Кошти на забезпечення діяльності національних академій щорічно визначаються у Державному бюджеті України окремими рядками. Фінансування національних академій може здійснюватися за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством України. (частина друга статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5460-VI) До складу національних академій можуть входити наукові установи, підприємства, організації, об'єкти соціальної сфери, що забезпечують їх діяльність. (частина третя статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5460-VI) Державне управління у сфері наукової і науково-технічної діяльності національних академій здійснюється згідно з законодавством України у межах, що не порушують їхньої самоврядності у вирішенні питань статутної діяльності і свободи наукової творчості. (частина четверта статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5460-VI) Самоврядність національних академій полягає у самостійному визначенні тематики досліджень, своєї структури, вирішенні науково-організаційних, господарських, кадрових питань, здійсненні міжнародних наукових зв'язків. (частина п'ята статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5460-VI) Національні академії виконують замовлення органів державної влади стосовно розроблення засад державної наукової і науково-технічної політики, проведення наукової експертизи проектів державних рішень і програм. (частина шоста статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5460-VI) Національні академії щорічно звітують перед Кабінетом Міністрів України про результати наукової і науково-технічної діяльності та використання коштів, виділених їм із Державного бюджету України. (частина сьома статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5460-VI) Національна академія наук України - вища наукова організація України, яка організує і здійснює фундаментальні та прикладні дослідження з найважливіших проблем природничих, технічних і гуманітарних наук, а також координує здійснення фундаментальних досліджень в наукових установах та організаціях незалежно від форм власності. При Національній академії наук України створюється міжвідомча рада з координації фундаментальних досліджень в Україні (далі - рада). Положення про раду та її склад затверджується Кабінетом Міністрів України. Національні галузеві академії наук координують, організують і проводять дослідження у відповідних галузях науки і техніки. Держава передає національним академіям у безстрокове безоплатне користування без права зміни форми власності основні фонди, а також обігові кошти. Використання майна, переданого національним академіям, здійснюється ними відповідно до законодавства та статутів академій. Земельні ділянки надаються академіям у постійне користування або в оренду відповідно до земельного законодавства України. (частина десята статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 11.12.2003 р. N 1377-IV, від 16.10.2012 р. N 5460-VI) Частину одинадцяту статті 15 виключено (згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5460-VI) Національна академія наук України та національні галузеві академії наук України здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України та своїх статутів, які приймаються загальними зборами відповідної академії і затверджуються Кабінетом Міністрів України. (частину одинадцяту статті 15 замінено частинами одинадцятою та дванадцятою згідно із Законом України від 07.02.2002 р. N 3065-III, у зв'язку з цим частину дванадцяту вважати частиною тринадцятою, частина дванадцята статті 15 у редакції Закону України від 16.10.2012 р. N 5460-VI) Загальні збори Національної академії наук України та національних галузевих академій наук мають виключне право вибирати вчених України дійсними членами (академіками) та членами-кореспондентами, а іноземних вчених - іноземними членами відповідних національних академій. Стаття 17. Громадські наукові організації Громадські наукові організації є об'єднаннями вчених для цілеспрямованого розвитку відповідних напрямів науки, захисту фахових інтересів, взаємної координації науково-дослідної роботи, обміну досвідом. Громадські наукові організації підлягають реєстрації та діють відповідно до законодавства про об'єднання громадян з урахуванням положень цього Закону. Громадські наукові організації можуть створювати тимчасові наукові колективи, утворювати для виконання статутних завдань науково-дослідні, проектно-конструкторські, експертні, консалтингові, пошукові організації, співпрацювати із іноземними та міжнародними організаціями, бути колективними членами міжнародних науково-фахових об'єднань, спілок, товариств відповідно до законодавства України. Розділ IV. ПОВНОВАЖЕННЯ СУБ'ЄКТІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ НАУКОВОЇ І НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Стаття 25. Повноваження Верховної Ради України у сфері наукової і науково-технічної діяльності Верховна Рада України: здійснює державне регулювання у сфері наукової і науково-технічної діяльності; визначає основні засади і напрями державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності; затверджує пріоритетні напрями розвитку науки і техніки та загальнодержавні програми науково-технічного розвитку України; (абзац четвертий статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 09.02.2006 р. N 3421-IV) здійснює інші повноваження, які відповідно до Конституції України віднесені до її відання. Стаття 26. Повноваження Президента України у сфері наукової і науково-технічної діяльності Президент України відповідно до Конституції та законів України: утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізацію державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності; сприяє розвитку науки і техніки, здійснюючи інші повноваження, визначені Конституцією України. (стаття 26 у редакції Закону України від 16.10.2012 р. N 5460-VI) Стаття 27. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері наукової і науково-технічної діяльності Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади: забезпечує проведення науково-технічної політики держави; подає Верховній Раді України пропозиції щодо пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та матеріально-технічного забезпечення; забезпечує розроблення і виконання державних цільових науково-технічних програм; затверджує в межах своєї компетенції державні цільові науково-технічні програми відповідно до визначених Верховною Радою України пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки; визначає порядок формування та використання фондів для науково-технічної діяльності; здійснює інші повноваження у сфері наукової і науково-технічної діяльності відповідно до законів. (стаття 27 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 09.02.2006 р. N 3421-IV, у редакції Закону України від 16.10.2012 р. N 5460-VI) Стаття 28. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері науки, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері наукової та науково-технічної діяльності Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері науки: розробляє засади наукового і науково-технічного розвитку України; забезпечує розвиток наукового і науково-технічного потенціалу України; організовує та координує інноваційну діяльність; забезпечує розвиток загальнодержавної системи науково-технічної інформації; формує пріоритетні напрями розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності на підставі довгострокових (понад десять років) і середньострокових прогнозів науково-технічного та інноваційного розвитку; координує діяльність органів виконавчої влади щодо розроблення державних цільових наукових та науково-технічних програм, наукових частин інших державних цільових програм і контролює їх виконання; здійснює керівництво системою наукової і науково-технічної експертизи; забезпечує інтеграцію вітчизняної науки у світовий науковий простір зі збереженням і захистом національних пріоритетів; здійснює інші повноваження, передбачені законом. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері наукової та науково-технічної діяльності: організовує прогнозно-аналітичні дослідження тенденцій науково-технічного розвитку; здійснює аналіз результативності провадження наукової та науково-технічної діяльності; організовує та проводить конкурс наукових і науково-технічних проектів, спрямованих на реалізацію (виконання) завдань державних цільових наукових та науково-технічних програм, наукових частин інших державних цільових програм за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки, державним замовником яких він є; здійснює організаційно-методичне забезпечення державної атестації наукових установ; реєструє та обліковує науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, дисертації; здійснює інші повноваження, передбачені законом. (стаття 28 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 16.12.2004 р. N 2261-IV, від 09.02.2006 р. N 3421-IV, у редакції Закону України від 16.10.2012 р. N 5460-VI) Стаття 29. Повноваження інших центральних органів виконавчої влади у сфері наукової і науково-технічної діяльності Інші центральні органи виконавчої влади в межах своїх повноважень: здійснюють управління у сфері наукової та інноваційної діяльності і відповідають за рівень науково-технічного розвитку відповідних галузей; визначають напрями розвитку наукового і науково-технологічного потенціалу галузей, спрямовують і контролюють діяльність підпорядкованих їм наукових організацій; беруть участь у формуванні пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки в Україні, державних цільових наукових та науково-технічних програм і державного замовлення; (абзац четвертий статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 09.02.2006 р. N 3421-IV) формують програми науково-технічного розвитку відповідних галузей та організують їх виконання; організують розроблення, освоєння та виробництво сучасної конкурентоспроможної продукції на основі використання нових високоефективних технологій, устаткування, матеріалів, інформаційного забезпечення; готують пропозиції щодо вдосконалення економічного механізму забезпечення науково-технічного розвитку відповідних галузей; здійснюють інші повноваження, передбачені законодавством України. Стаття 30. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади щодо наукової та науково-технічної діяльності відповідно до їх компетенції: забезпечують виконання державних цільових наукових та науково-технічних програм; (абзац другий статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 09.02.2006 р. N 3421-IV) розробляють та організують виконання регіональних (територіальних) програм науково-технічного розвитку; створюють місцеві інноваційні фонди відповідно до законодавства України; сприяють розвитку технопарків, технополісів, інноваційних бізнес-інкубаторів; залучають відповідні наукові установи (за їх згодою) до вирішення проблем науково-технічного розвитку регіону. Стаття 31. Цілі та напрями державної політики в науковій і науково-технічній діяльності Основними цілями державної політики у науковій і науково-технічній діяльності є: примноження національного багатства на основі використання наукових та науково-технічних досягнень; створення умов для досягнення високого рівня життя кожного громадянина, його фізичного, духовного та інтелектуального розвитку через використання сучасних досягнень науки і техніки; зміцнення національної безпеки на основі використання наукових та науково-технічних досягнень; забезпечення вільного розвитку наукової та науково-технічної творчості. Держава забезпечує: соціально-економічні, організаційні, правові умови для формування та ефективного використання наукового та науково-технічного потенціалу, включаючи державну підтримку суб'єктів наукової і науково-технічної діяльності; створення сучасної інфраструктури науки і системи інформаційного забезпечення наукової і науково-технічної діяльності, інтеграцію освіти, науки і виробництва; підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку наукових кадрів; підвищення престижу наукової і науково-технічної діяльності, підтримку та заохочення наукової молоді; фінансування та матеріальне забезпечення фундаментальних досліджень; організацію прогнозування тенденцій науково-технічного та інноваційного розвитку на довгостроковий та середньостроковий періоди; (частину другу статті 31 доповнено новим абзацом сьомим згідно із Законом України від 16.12.2004 р. N 2261-IV, у зв'язку з цим абзаци сьомий - чотирнадцятий вважати відповідно абзацами восьмим - п'ятнадцятим) підтримку пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, державних цільових наукових і науково-технічних програм та концентрацію ресурсів для їх реалізації; (абзац восьмий частини другої статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 09.02.2006 р. N 3421-IV) створення ринку наукової і науково-технічної продукції та впровадження досягнень науки і техніки в усі сфери суспільного життя; правову охорону інтелектуальної власності та створення умов для її ефективного використання; організацію статистики в науковій діяльності; проведення наукової і науково-технічної експертизи виробництва, нових технологій, техніки, результатів досліджень, науково-технічних програм і проектів тощо; стимулювання наукової та науково-технічної творчості, винахідництва та інноваційної діяльності; пропагування наукових та науково-технічних досягнень, винаходів, нових сучасних технологій, внеску України у розвиток світової науки і техніки; встановлення взаємовигідних зв'язків з іншими державами для інтеграції вітчизняної та світової науки. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 29 серпня 2003 р. № 1380 Київ Про ліцензування освітніх послуг {Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 329 від 15.03.2006 № 1019 від 08.08.2007 № 926 від 31.08.2011 № 801 від 15.08.2012 № 538 від 07.08.2013} Кабінет Міністрів України постановляє: 1. Затвердити такі, що додаються: Порядок ліцензування освітніх послуг; {Порядок втратив чинність на підставі Постанови КМ № 1019 від 08.08.2007} Положення про Акредитаційну комісію. {Абзац третій пункту 1 в редакціїї Постанови КМ № 801 від 15.08.2012} 2. Установити, що плата за видачу ліцензії на надання освітніх послуг (далі - ліцензія) справляється в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для послуг у сфері дошкільної, загальної середньої і позашкільної освіти та двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - послуг у сфері вищої та професійно-технічної освіти, а за переоформлення ліцензії, а також за видачу копії та дубліката ліцензії - в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Плата за видачу та переоформлення ліцензії, а також за видачу копії та дубліката ліцензії вноситься суб'єктом освітньої діяльності на рахунки територіального органу Державного казначейства № 3510 в установах Національного банку та № 2510 в установах комерційних банків (код бюджетної класифікації за доходами 1406200, символ звітності банку 069). 3. Міністерству освіти і науки затвердити у тримісячний строк: ліцензійні умови надання освітніх послуг; порядок здійснення контролю за дотриманням ліцензійних умов надання освітніх послуг; положення про експертну комісію та порядок проведення ліцензійної експертизи. 4. Визнати такими, що втратили чинність, Положення про ліцензування навчальних закладів та Положення про Державну акредитаційну комісію, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 1996 р. № 200 "Про ліцензування, атестацію та акредитацію закладів освіти" (ЗП України, 1996 р., № 7, ст. 216; Офіційний вісник України, 1997 р., число 35, ст. 86). 5. Ця постанова набирає чинності з 1 вересня 2003 року. Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ Інд. 28 ________________________________________ {Порядок ліцензування освітніх послуг втратив чинність на підставі Постанови КМ № 1019 від 08.08.2007} ________________________________________ ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2003 р. № 1380 ПОЛОЖЕННЯ про Акредитаційну комісію 1. Акредитаційна комісія є постійно діючим колегіальним органом, який забезпечує додержання вимог до ліцензування, атестації та акредитації вищих, професійно-технічних навчальних закладів і закладів післядипломної освіти, підприємств, установ та організацій (далі - навчальні заклади) за напрямами (спеціальностями) та професіями підготовки і перепідготовки фахівців післядипломної освіти. {Пункт 1 Положення із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 801 від 15.08.2012} 2. Акредитаційна комісія у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, цим Положенням, а також нормативно-правовими актами МОН. 3. Основними завданнями Акредитаційної комісії є: формування і забезпечення разом з міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, які мають у підпорядкуванні навчальні заклади, додержання ними вимог до вищої та професійно-технічної освіти; участь в організації ліцензування, атестації та акредитації навчальних закладів, професій та напрямів (спеціальностей) підготовки фахівців; розгляд і прийняття рішень з питань ліцензування, атестації та акредитації навчальних закладів відповідно до законодавства; подання МОН пропозицій щодо внесення змін до актів законодавства з питань ліцензування, атестації та акредитації навчальних закладів; {Абзац шостий пункту 3 виключено на підставі Постанови КМ № 801 від 15.08.2012} {Абзац сьомий пункту 3 виключено на підставі Постанови КМ № 926 від 31.08.2011} участь у розробленні нормативів матеріально-технічного, навчально-методичного, інформаційного та кадрового забезпечення навчальних закладів, внесення МОН пропозицій щодо їх зміни. Стаття 3. Основні засади державної політики у сфері культури 1. Основними засадами державної політики у сфері культури є: визнання культури одним з основних факторів самобутності Українського народу - громадян України всіх національностей (далі - Український народ); сприяння створенню єдиного культурного простору України, збереженню цілісності культури; захист і збереження культурної спадщини як основи національної культури, турбота про розвиток культури; сприяння утвердженню гуманістичних ідей, високих моральних засад у суспільному житті; забезпечення свободи творчості, захист прав інтелектуальної власності, авторського права і суміжних прав; гарантування прав громадян у сфері культури; створення умов для творчого розвитку особистості, підвищення культурного рівня, естетичного виховання громадян, доступності освіти у сфері культури для дітей та юнацтва, задоволення культурних потреб Українського народу, розвитку закладів культури незалежно від форми власності, залучення до сфери культури інвестицій, коштів від надання платних послуг, благодійництва, інших не заборонених законодавством джерел; сприяння діяльності професійних творчих спілок та громадських організацій у сфері культури, активному функціонуванню державної мови в культурному просторі України, доступу громадян до культурних благ; визначення естетичного виховання дітей та юнацтва пріоритетом розвитку культури; забезпечення діяльності базової мережі закладів культури, закладів освіти сфери культури; підтримка діяльності у сфері культури, пов'язаної з виготовленням і розповсюдженням електронних та друкованих засобів масової інформації, аудіо- та аудіовізуальної продукції, розробленням комп'ютерних технологій та підвищенням їх потенціалу для розширення доступу та залучення громадськості до діяльності у сфері культури тощо; пропагування української національної культури у всій її різноманітності за кордоном та світового культурного надбання в Україні; підтримка вітчизняного виробника у сфері культури; забезпечення розвитку міжнародного культурного співробітництва; створення страхового фонду документації про культурні цінності та документів на об'єкти культурної спадщини. Стаття 4. Пріоритети державної політики у сфері культури 1. Пріоритети державної політики у сфері культури визначаються: програмами Президента України, щорічним посланням Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України та програмами діяльності Кабінету Міністрів України, в яких обов'язково враховуються аспекти розвитку культури; (абзац другий частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 17.05.2012 р. N 4731-VI) державними цільовими програмами у сфері культури, що розробляються і затверджуються згідно із законодавством. 2. Держава у пріоритетному порядку створює умови для: розвитку культури української нації, корінних народів та національних меншин України; збереження, відтворення та охорони історичного середовища; естетичного виховання громадян, передусім дітей та юнацтва; розширення культурної інфраструктури села. УКАЗ Президента України Про Положення про Міністерство культури України Із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 2 вересня 2013 року N 473/2013 1. Затвердити Положення про Міністерство культури України (додається). 2. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 2 грудня 2005 року N 1688 "Про Положення про Міністерство культури і туризму України". 3. Кабінету Міністрів України привести у двомісячний строк свої рішення у відповідність із цим Указом. 4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування. Президент України В. ЯНУКОВИЧ м. Київ 6 квітня 2011 року N 388/2011 ЗАТВЕРДЖЕНО Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 388/2011 ПОЛОЖЕННЯ про Міністерство культури України 1. Міністерство культури України (Мінкультури України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінкультури України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади щодо формування державної політики у сфері кінематографії, формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, а також спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин України. 2. Мінкультури України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України. 3. Основними завданнями Мінкультури України є: формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах культури, мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин України; формування державної політики у сфері кінематографії; участь у формуванні та реалізація державної політики в галузі спеціальної освіти у сфері культури і мистецтв, а також у сфері волонтерської діяльності щодо проведення заходів, пов'язаних із збереженням культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам'яток історії та культури, місць поховання. 4. Мінкультури України відповідно до покладених на нього завдань: 1) визначає пріоритетні напрями розвитку у сферах кінематографії, культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин України і забезпечує нормативно-правове регулювання у цих сферах; | |
| Просмотров: 429 | Загрузок: 8 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |