Форми статистичного спостереження
Із погляду організації статистичного спостереження розрізняють дві основні організаційні форми спостереження:
- звітність;
- спеціально організоване статистичне спостереження.
В Україні основним видом статистичного спостереження є неперервне суцільне спостереження. Воно і створює базу для звітності, що дає змогу отримати дані, які характеризують діяльність правоохоронних органів з різних боків, оперативно координувати їхню діяльність, слідкувати за розвитком соціальних явищ і процесів у суспільстві, а також застосовувати їх (ці дані) для проведення наукових досліджень. Зміст звіту, його форма й термін подання встановлює Державний комітет статистики України.
Звітність - це форма спостереження, при якій будь-яка нижчестояща ланка за єдиними затвердженими формами й у твердо встановлені строки повинна обов'язково подати до вищестоящого органу відповідні документально обґрунтовані відомості про свою діяльність.
Звітність поділяється на загальнодержавну та відомчу. Загально - державною є така, що передається органам державної статистики, а потім - узагальнено - урядові. Відомчою є звітність, яку отримують міністерства й відомства для своїх оперативних потреб. Усі форми звітності затверджуються органами державної статистики. Надання звітності за незатвердженими формами вважається порушенням звітної дисципліни, за що винні особи притягаються до встановленої законом відповідальності.
Звітність характеризується такими властивостями, як:
- обов'язковість;
- систематичність;
- достовірність.
Звітність як форма спостереження має свої переваги. її складають на основі безпосереднього збору інформації. За періодичністю подання звітність буває:
- поточна (щоденна, декадна, місячна, квартальна) - що охоплює показники поточної діяльності суб'єктів;
- річна - підбиває основні підсумки діяльності правоохоронних органів за рік.
За порядком проходження звітність поділяють на:
- централізовану;
- децентралізовану.
Централізована звітність проходить через систему державної статистики, де обробляється та передається відповідним органам управління. Тобто міністерства та відомства цю звітність підвідомчих установ не розробляють, а одержують готову від органів державної статистики.
Децентралізована звітність опрацьовується у відповідних міністерствах або відомствах, а зведену інформацію подають статистичним органам.
Та не всі суспільні явища й процеси можна охопити статистичною звітністю.
До спеціально організованих статистичних спостережень належать:
- переписи;
- опитування;
- спеціальні обстеження.
Переписи проводяться періодично чи одноразово та дають повну характеристику масового явища станом на якусь дату або певний момент часу. Класичним прикладом є перепис населення, що в багатьох країнах світу проводиться з інтервалом у 10 років і надає інформацію про віковий та національний склад населення, сімейний стан, джерела засобів існування, житлові умови тощо.
Спеціальні обстеження - переважно несуцільне обстеження масових явищ згідно з повною тематикою, що виходить за межі звітності. Вони можуть бути періодичними чи одноразовими.
Опитування - це, зазвичай, несуцільне спостереження з метою вивчення думок, мотивів, оцінок, які реєструються зі слів респондентів. Винятком є суцільне опитування всього населення - референдум (масове волевиявлення щодо принципових соціально-економічних і політичних питань). Опитування можуть здійснюватись у різних формах: усній (інтерв'ю), письмовій (анкетування), заочній (поштове, телефонне, інтернет-опитування).
2.План статистичного спостереження.
План статистичного спостереження – це сукупність програмно-методологічних та організаційних питань. Він охоплює широке коло питань методики та організації збору статистичної інформації, контролю її якості та вірогідності.
В плані статистичного спостереження розглядають програмно-методологічні і організаційні питання. Перед організацією статистичного спостереження необхідно визначити об’єкт і одиницю спостереження, час та строки, ознаки, які підлягають реєстрації та суб’єкт спостереження. Основною формою статистичного спостереження є статистична звітність. До спеціально організованих статистичних спостережень відносяться переписи, одночасний облік і спеціальні статистичні обстеження.
Програмно-методологічна частина плану статистичного спостереження включає визначення мети, об’єкта, одиниці і програми спостереження. Організаційна частина плану статистичного спостереження включає визначення місця, часу,форми, виду та способу спостереження.
Об’єктом статистичного спостереження називається сукупність одиниць, про які необхідно зібрати відомості. Одиницею сукупності називають первинний елемент статистичної сукупності, який є носієм ознак, що підлягають реєстрації і основою рахунку, що ведеться при обстеженні. Одиницею спостереження називають первинну ланку, від якої повинні бути отримані відомості в процесі спостереження.
Об’єктивним часом спостереження називається час, до якого відносяться факти, які реєструються в процесі спостереження. Суб’єктивним часом називається час, на протязі якого проводиться спостереження. Критичним моментом називається момент часу, станом на який відбувається спостереження. Об’єктивним часом може бути критичний момент, коли він характеризується моментом часу, станом на який проводиться спостереження.
План статистичного спостереження складається з двох частин:
-програмно-методологічної
-організаційної
Програмно-методологічна частина плану - це визначення мети, встановлення об’єкта, одиниць спостереження елементів сукупності, складання програми спостереження.
М е т а спостереження визначається конкретними потребами в статистичних даних.
О б ‘ є к т с п о с т е р е ж е н н я - сукупність явищ, що вивчається. Слід чітко визначити його межі, істотні ознаки та характерні риси.
О д и н и ц я статистичного спостереження є джерелом інформації.
Носіями ознак, що підлягають реєстрації, є е л е м е н т и с у к у п н о с т і .
Організаційнна частина плану спостереження визначає місце, час і органи спостереження, графік підготовки і інструктажу кадрів.
М і с ц е м спостереження вважають пункт, де безпосередньо реєструються ознаки окремих одиниць сукупності в статистичних формулярах.
Ч а с спостереження поділяють на об’єктивний і суб’єктивний. Об’єктивним називають той час, до якого відносяться дані спостереження.
Момент часу, станом на який проводиться реєстрація ознак елементів сукупності, набув назви к р и т и ч н о г о.
Період, протягом якого реєструються ознаки об’єкта спостереження, називають суб’єктивним часом.
3 ОДИНИЦЯ
Одиниця сукупності - це первинний елемент об'єкта спостереження, який існує, та ознаки якого реєструються. У кримінально-правовій статистиці одиницею сукупності буде кожний окремий злочин, кожна окрема особа, яка вчинила злочин.
Одиниця спостереження - це джерело інформації, тобто первинний заклад або установа, від якої одержують необхідні статистичні дані. У правовій статистиці одиницею спостереження є суд, відділ внутрішніх справ тощо.
Одиниця виміру характеризує, в яких одиницях обчислюється досліджувана сукупність. Скажімо, у кримінально-правовій статистиці злочинність вимірюється кількістю зареєстрованих злочинів, осіб, які їх вчинили, кількістю розкритих і нерозкритих злочинів, кримінальних справ тощо.
Для об'єкта статистичного спостереження характерне те, що його не можна вивчати безпосередньо у цілому, для цього потрібне виділення в його складі окремих одиниць.
Одиниця статистичного спостереження - це складовий елемент об'єкта дослідження, який є основою рахунку і носієм істотних ознак і властивостей, які підлягають реєстрації. Це первинний елемент об'єкта дослідження. Одиницю спостереження встановлюють виходячи із завдань спостереження і складності об'єкта дослідження.
Тому в кожному конкретному статистичному дослідженні масових фактів приймається одна або декілька одиниць спостереження. Так, при перепису населення одиницею спостереження, як правило, є людина. Але якщо дослідженню підлягає і сім'я, то в цьому випадку встановлюються вже дві одиниці спостереження: людина і сім'я.
4 ПРОГРАМА
Програма статистичного спостереження являє собою перелік питань, на які треба одержати відповіді в процесі збирання статистичних зведень щодо кожної досліджуваної одиниці. Один і той самий об'єкт може бути обстежений з різних боків. Тому склад і зміст питань програми спостереження залежить від завдань дослідження і особливостей об'єкта. Вона повинна охоплювати широке і повне коло відомостей. Чим ширша програма, тим повніше висвітлюється досліджуване явище. Проте в неї не слід включати зайвих питань, які могли б ускладнити і розтягнути термін розробки даних. У той же час не слід складати програму надто вузько, адже в дослідження можуть не потрапити важливі питання.
При складанні програми велике значення має чітке формулювання питань, оскільки у більшості статистичних спостережень це складна і трудомістка робота, у виконанні якої беруть участь десятки і навіть сотні тисяч (при перепису населення) чоловік. Поставлені питання мають бути однаково зрозумілими для всіх.
Програма статистичного спостереження має відповідати таким вимогам:
1) вона повинна містити тільки необхідні та істотні запитання, і не слід включати до неї зайві запитання, які можуть ускладнити одержання і розробку даних;
2) редакція запитань мусить бути конкретною і ясною, щоб усі розуміли їх значення однозначно. Недоцільно вносити до програми іншомовні слова;
З) запитання програми слід записувати у логічній послідовності (спочатку – загальні запитання, а потім – більш конкретні), а також таким чином, щоб можна було відповідями на одні запитання контролювати відповіді на інші запитання, тобто програма має містити контрольні запитання;
Відповіді на питання програми спостереження записують у документ особливої форми - статистичний формуляр. Він являє собою первинний документ, в якому фіксують відповіді на питання програми по кожній з одиниць сукупності, це носій первинної інформації. Формуляри мають різні назви: форма первинного обліку або звітності, акт, бланк, табель, картка (фішка), анкета, опитувальний листок Для всіх перелічених видів формулярів характерні деякі обов'язкові елементи: змістовна частина, яка включає перелік питань програми, зведена графа або декілька граф для запису відповідей і шифрів (кодів) відповідей, титульна і адресна частини. На титульній сторінці записується назва статистичного спостереження (наприклад, "Перепис худоби в приватному секторі"), назва організації, яка проводить спостереження, а також зазначається, ким і коли затверджено формуляр або статистичне спостереження.
В адресну частину записують адресу обстежуваних (опитуваних) одиниць спостереження. Крім того, у формах статистичної звітності вказується, коли і куди треба надсилати одержану інформацію. Правильність даних обстеження стверджується підписами відповідальних осіб.
У практиці статистичного спостереження застосовують формуляри двох видів: картковий і списковий
Картковим (або індивідуальним) називається статистичний бланк (фішка), який містить дані лише про одну одиницю спостереження. Загальна кількість карток повинна дорівнювати кількості одиниць досліджуваної сукупності.
Списковий формуляр - це статистичний бланк, в якому реєструються відомості по кількох одиницях спостереження. Наприклад, при перепису населення 1970 р. списковий формуляр було розраховано на реєстрацію у ньому зведень по шести особах, при перепису населення у 1989 р.- по двох.
Ефективність виконання розробленої програми спостережень значною мірою зумовлюється якістю інструктивного матеріалу. Для цього складають інструкцію (інколи її називають Статистичною інструкцією, або Доповідною інструкцією).
Інструкція - це документ, який пояснює питання програми статистичного спостереження, його мету, порядок заповнення статистичного формуляра і частково організаційні питання. (Інструкція є одним з найважливіших документів спостереження. Вона може містити вказівки відносно тих питань, які виникають у процесі проведення спостереження: об'єкт і одиниця спостереження, час і строки проведення, критичний момент спостереження і т. ін.
Основна мета програми спостереження в кримінально-правовій статистиці – це побудова системи показників, таким чином, щоб вони відображали увесь процес боротьби зі злочинністю. Тому програма повинна включати до себе показники, які характеризуватимуть: 1) рівень, структуру і динаміку злочинності, причини і умови злочинності, особливості особи злочинців і 2) діяльність усієї системи правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю. Аналогічно має бути сформована програма спостереження в інших галузях правової статистики.
Програма спостереження у цивільно-правовій статистиці повинна ділитися на дві частини з метою характеристики своїми показниками: 1) стан цивільних правовідносин, які знаходяться на розгляді у правозастосовчих органах (органах суду, нотаріату), їх структуру і динаміку; причини, які сприяли порушенню цивільного законодавства; склад сторін (відповідачів та позивачів) і 2) діяльність цих органів.
Аналогічно повинна розроблятися і програми спостереження у інших галузях правової статистики.
|