| Главная » Файлы » Мои файлы |
Суспільно-політичні рухи 30-х років ХХ ст.
| [ Скачать с сервера (34.0 Kb) ] | 14.02.2018, 22:07 |
| 1. Провідним напрямком суспільно-політичної думки у розвинутих країнах світу став ліберизм. Він сформувався і утвердився в європейських країнах у період розвитку капіталізму у другій половині ХІХ ст. Ліберали прагнули створити у суспільстві такі умови, які дали б змогу громадянам пеалізувати свої здібності. Економічні пріоритети лібералів-вільна і необмежена ринкова конкуренція, недопустимого впливу на ринок з боку держави. Соціальною базою лібералізму є дрібні й середні власники, інтелігенція. Один з найвидатніших діячів лібералізму початку ХХ ст. – англійський прем’єр – міністр Д. Ллойд – Джордж. Консерватизм – напрям у суспільно – політичній думі, що виник у ХVIII ст. як негативна відповідь на події Великої французької революції. Соціальною базою консерватизму є земляна аристократія і крупна торгівельна буржуазія. Для консерваторів інтереси суспільства стоять вище інтересів окремої людини. Класичним взірцем консерватизму є консервативна партія Великобританії. 2. На початку ХХ ст. у багатьох країнах світу утворилися комуністичні партії у Фінляндії, Австрії, Німеччині і т.д. Основною причиною поширення комуністичного руху, зростання кількості комуністичних партій було погіршення становища робітничого класу, в період зростання монополітних форм господарювання в індивідуальний період розвитку суспільства. Комуністичні партії – ліві партії, своєю метою проголошують захист прав та інтересів найманих працівників, людей, які не мають приватної власності та визискуються буржуазією. Стратегічна мета руху – побудова чи перехід до комунізму шляхом пролетарської революції. Оскільки пролетарська революція, з точки зору основоположників марксизму, мала відбутися у всьому світі, існувала необхідність координації діяльності комуністичних партій світу. У другій половині ХІХ ст. для цього утворено Перший Інтернаціонал. З 2 по 6 березня 1919 р. у Москві тривала робота міжнародної комуністичної конференції, яка проголосила себе першим конгресом ІІІ (комуністичного) Інтернаціоналу. Головну роль у його створенні відіграли РКП(б) і особисто її лідер В. Ленін. Основна мета Комітенту – здійснення світової революції та встановлення диктатури пролетаріату у всьому світі. Наприкінці 30-х років роль комінтерну занепадає. Навіть його формальне існування в роки Другої світової війни було серйозним подразником для західних союзників СРСР по Антигітлерівській коаліції. 22 травня 1943 р. під тиском США було офіційно оголошено про розпуск Комінтерну. | |
| Просмотров: 494 | Загрузок: 16 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |