| Главная » Файлы » Мои файлы |
Судова палата у кримінальних справах
| [ Скачать с сервера (908.5 Kb) ] | 30.05.2017, 01:21 |
| ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 травня 2013 року м. Київ Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України у складі: головуючого заступника Голови Верховного Суду України - секретаря Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України Редьки А.І.,суддів:Вус С.М., Глоса Л.Ф., Гошовської Т.В., Гриціва М.І., Заголдного В.В., Канигіної Г.В., Кліменко М.Р., Ковтюк Є.І., Короткевича М.Є., Косарєва В.І., Кузьменко О.Т., Пивовара В.Ф., Скотаря А.М., Таран Т.С., Школярова В.Ф.,за участю: захисника засудженогоначальника управління участі прокурорів Генеральної прокуратури України у перегляді судових рішень у кримінальних справах ОСОБА_21, ОСОБА_22 ОСОБА_19., - розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу щодо ОСОБА_19 за заявою заступника Генерального прокурора України про перегляд ухвали колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 січня 2013 року, установила: Вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2011 року ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, такого, що не має судимості, засуджено за: частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України (далі - КК) до позбавлення волі на строк два роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк два роки; частиною другою статті 364 КК до позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк два роки; частиною п'ятою статті 191 КК із застосуванням статті 69 КК до позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк два роки з конфіскацією всього майна. На підставі частини першої статті 70 КК за сукупністю злочинів ОСОБА_19 остаточно визначено покарання - позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк два роки з конфіскацією всього майна. За вироком суду ОСОБА_19 визнано винуватим у тому, що він у період із 8 по 18 лютого 2008 року, обіймаючи посаду директора ТОВ «Автодім-Лозуватка», підробив довідку про доходи із зазначенням у ній завідомо неправдивих відомостей про заробітну плату. Того ж року 29 лютого ОСОБА_19, зловживаючи службовим становищем, пред'явив підроблену довідку ВАТ КБ «Надра», із урахуванням якої отримав кредит на суму 83 438,02 доларів США, які використав не за призначенням. Крім цього, вироком суду ОСОБА_19 визнано винуватим у вчиненні в період з травня 2008 року по 25 березня 2011 року та повторно з вересня 2008 року по 25 березня 2011 року розтрати чужого майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, але судове рішення в цій частині в заяві не оспорюється. Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 10 січня 2012 року вирок щодо ОСОБА_19 залишив без зміни. Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 10 січня 2013 року судові рішення щодо ОСОБА_19 змінила: перекваліфікувала його дії з частини другої статті 366 КК на частину першу статті 358 КК із призначенням йому за цим законом покарання у виді арешту строком на шість місяців; з частини другої статті 364 КК на частину другу статті 3641 КК із призначенням йому за цим законом покарання у виді 170 000 грн. штрафу з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк два роки. На підставі частини першої статті 70 КК ОСОБА_19 за сукупністю злочинів, передбачених частиною першою статті 358, частиною другою статті 3641 , частиною п'ятою статті 191 КК, визначено остаточне покарання - позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк два роки з конфіскацією всього майна. На підставі статті 75 КК ОСОБА_19 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки з покладенням на засудженого обов'язків, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 76 КК. У решті судові рішення щодо ОСОБА_19 залишено без зміни. У заяві заступник Генерального прокурора України порушує питання про скасування ухвали суду касаційної інстанції від 10 січня 2013 року та направлення справи на новий касаційний розгляд. На його думку, суд касаційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_19, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, не може бути суб'єктом злочину, передбаченого статтею 366 КК, та безпідставно перекваліфікував злочинні дії ОСОБА_19 з частини другої статті 366 на частину першу статті 358 КК. Заявник зазначає, що правові висновки суду касаційної інстанції у рішенні щодо ОСОБА_19 відрізняються за правовими висновками, яких касаційний суд дійшов за фактичних обставин у подібному суспільно небезпечному діянні, і таким чином допустив неоднакове застосування однієї й тієї самої норми кримінального закону. На обґрунтування своєї позиції заступник Генерального прокурора України посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 січня 2013 року. У цьому рішенні суд касаційної інстанції за подібних, на його думку, обставин погодився з вироком Чорнухинського районного суду Полтавської області від 21 червня 2012 року щодо ОСОБА_20 у частині кваліфікації його дій за статтею 366 КК. Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України заслухала суддю-доповідача, пояснення засудженого та захисника, які заперечували проти задоволення заяви, прокурора на підтримку доводів заяви, перевірила матеріали справи та матеріали, додані до заяви, обговорила зазначені в ній доводи та дійшла висновку про таке. Зіставлення фактичних обставин суспільно небезпечного діяння, передбаченого статтею 358 КК, за вчинення якого засуджено ОСОБА_19, з фактичними обставинами діяння, щодо якого висловлена (виражена) правова позиція касаційного суду в рішенні, наданому для порівняння, дають підстави стверджувати, що вони подібні між собою за рядом ознак, характерних для цього складу злочину. Водночас ці діяння отримали різну правову оцінку - були кваліфіковані за статтями 358 та 366 КК. Відмінність у застосуванні норми закону про кримінальну відповідальність до зазначених, відповідно, в оспореному й порівнюваному судових рішеннях фактичних обставин суспільно небезпечних діянь дозволяє провадити перегляд справи по суті заявлених у зверненні вимог на предмет законності та обґрунтованості оспореного рішення (підстава: пункт 1 частини першої статті 40012 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК 1960 року) - неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми закону про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень). Відповідно до положень статті 40011 , пункту 1 частини першої статті 40012 , частини першої статті 40021 , частин першої та другої статті 40022 КПК 1960 року перегляд оспореного рішення провадиться з огляду на ті фактичні обставини справи, які були встановлені й визнані доведеними судом першої інстанції, з дійсністю, достатністю та достовірністю яких погодився суд касаційної інстанції. Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України, виходячи із фактичних обставин оспореного та порівнюваного суспільно небезпечних діянь, має дати відповідь, чи можуть службові особи, які працюють в юридичних особах приватного права, бути суб'єктом злочину, передбаченого статтею 366 КК, оскільки підпадають під визначення службової особи, подане у частині третій статті 18 КК, чи вони не повинні визнаватись такими, оскільки стаття 366 КК не входить до переліку злочинів, на які поширюється визначення службової особи, зазначене у примітці до статті 364 КК. Діяння, передбачене статтею 366 КК, за родовим об'єктом належить до злочинів у сфері службової діяльності, для деяких із них у примітці до статті 364 КК подається визначення поняття «службова особа» і наводиться їх перелік, на які поширюється це визначення. Службове підроблення не входить до цього переліку. За нормативним визначенням суб'єктом злочину, передбаченого статтею 366 КК, є службова особа. У Загальній частині КК подається визначення службової особи, яке має загальний характер, тобто стосується усіх статей Особливої частини КК, за винятком тих, для яких закон про кримінальну відповідальність передбачає окреме визначення (статті 364,365, 368, 3682 , 369 КК). Це визначення наведене у частині третій статті 18 КК, згідно з якою службовими особами є особи, які, з-поміж іншого, обіймають на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. Таке визначення службової особи стосується усіх організаційно-правових утворень незалежно від форм власності. Із цього випливає, що для вжитого в конкретній статті Особливої частини КК поняття «службова особа», щодо якого немає окремого визначення, використовується те, яке міститься у загальній нормі (частина третя статті 18 КК). Це визначення однаковою мірою стосується поняття «службова особа», яке застосоване у нормі, передбаченій статтею 366 КК. У кримінальній справі щодо ОСОБА_19 встановлено, що засуджений як директор ТОВ «Автодім-Лозуватка», тобто як службова особа юридичної особи приватного права із використанням повноважень обійманої ним посади, підробив і використав офіційний документ. За своєю правовою природою фактично вчинені дії ОСОБА_19 підпадають під ознаки діяння, передбаченого статтею 366 КК, оскільки злочинний результат став наслідком використання засудженим повноважень директора ТОВ. Касаційний суд, перекваліфіковуючи дії ОСОБА_19 з частини другої статті 366 на частину першу статті 358 КК, витлумачив поняття «службова особа» усупереч точному його змісту. Підхід касаційного суду зводився до того, що оскільки службове підроблення не входить до наведеного у примітці до статті 364 КК переліку злочинів у сфері службової діяльності, на які поширюється визначення «службова особа», то особи, які вчинили таке діяння, не повинні визнаватися суб'єктом службових злочинів. Таке правозастосування є неправильним, воно суперечить нормативному визначенню поняття «службова особа», яке подається у статті 366 КК, у системному зв'язку з положеннями частини третьої статті 18 КК. У судовому рішенні касаційного суду, наданому для порівняння, фактичні обставини діяння, передбаченого статтею 366 КК, подібні до фактичних обставин справи, щодо яких ухвалено оспорене рішення, і на відміну від оспореного рішення отримали протилежну кримінально-правову оцінку, правильність якої обстоюється в заяві прокурора. У цій справі дії засудженого, які полягали в тому, що він як головний бухгалтер СТОВ «Перемога», тобто будучи службовою особою юридичної особи приватного права, склав, підписав від імені керівника, завірив печаткою товариства завідомо неправдиву довідку про доходи іншої особи, були розцінені саме як службове підроблення й кваліфіковані за частиною першою статті 366 КК. Зіставлення правових висновків оскарженого судового рішення та порівнюваного дає підстави зробити висновок про наявність неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень. Відповідно до статті 40022 КПК 1960 року у разі визнання судового рішення касаційного суду незаконним Верховний Суд України скасовує його і постановляє нове рішення із зазначенням висновку про те, як саме має застосовуватися конкретна норма закону про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь. Однак, якщо виходити із системного розуміння норм процесуального закону, яким регламентується порядок перегляду справи Верховним Судом України, за результатами такого перегляду Верховний Суд України фактично законодавчо позбавлений можливості ухвалювати нове рішення, оскільки для його постановлення необхідне втручання не тільки в рішення суду касаційної інстанції, перегляд якого дозволений законом, але і втручання в судові рішення судів нижчої ланки, перегляд яких законом обмежено. З огляду на викладене Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України вимушена ухвалити найприйнятніше рішення: скасувати оскаржену ухвалу касаційного суду і направити справу на новий касаційний розгляд, який належить провести з урахуванням вимог закону. Керуючись пунктом 15 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України 2012 року, статтями 40012, 40020 , 40021 , 40022 КПК 1960 року, Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України постановила: Заяву заступника Генерального прокурора України задовольнити. Ухвалу колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 січня 2013 року щодо ОСОБА_19 скасувати, а справу направити на новий касаційний розгляд. Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім як на підставі, передбаченій пунктом 2 частини першої статті 40012 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року. Головуючий А.І. Редька Судді: С.М. Вус М.Є. Короткевич Л.Ф. Глос В.І. Косарєв Т.В. Гошовська О.Т. Кузьменко М.І. Гриців В.Ф. Пивовар В.В. Заголдний А.М. Скотарь Г.В. Канигіна Т.С. Таран М.Р. Кліменко В.Ф. Школяров Є.І. Ковтюк КРИВОРОЖСКИЙ РАЙОННЫЙ СУД ДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ОБЛАСТИ Дело № 1-104/11 П Р И Г О В О Р ИМЕНЕМ УКРАИНЫ 27.10.2011 года Криворожский районый суд Днепропетровской области в составе: председательствующего, судьи Примич А.И. при секретаре Полищук Л. И. с участием прокурора Скороход И.В. адвоката ОСОБА_1 рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г. Кривом Роге уголовное дело по обвинению: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженца г. Кривого Рога Днепропетровской области, гражданина Украины, образование полное высшее, женатого, имеющего несовершеннолетнего ребенка: дочь ОСОБА_3, 2001 года рождения, работающего СПД ФЛП «ОСОБА_2», ранее не судимого, проживающего и зарегистрированного: АДРЕСА_1; по ст. ст. 191 ч. 5, 366 ч. 2, 364 ч. 2 УК Украины; У С Т А Н О В И Л: ОСОБА_2, будучи должностным лицом - директором общества с ограниченной ответственностью «Автодом - Лозоватка», из корыстных побуждений, злоупотребляя своим служебным положением, в период времени с 08 февраля 2008 года по 18 февраля 2008 года, в неустановленном следствием времени и месте, умышленно составил официальный документ, удостоверяющий события и факты, имеющие юридическое значение - справку о доходах № 18/02-02 от 18 февраля 2008 года на свое имя - ОСОБА_2 с заведомо ложными сведениями о размере заработной платы, которые не соответствуют действительности. ОСОБА_2 в справке о доходах на свое имя указал, что он работает директором общества с ограниченной ответственностью «Автодом - Лозоватка» и его заработная плата в период времени с августа 2007 года по январь 2008 года включительно составляет 17 850 грн./мес, хотя в действительности ОСОБА_2 на указанном предприятии получал значительно меньшую заработную плату. Вместе с тем, ОСОБА_2 в справке о доходах на свое имя указал, что его заработная плата с августа 2007 г. по январь 2008 г. в общей сумме составляет 107 100 грн., что не соответствует действительности. Далее, ОСОБА_2, распечатав на принтере указанную поддельную справку о доходах на свое имя, собственноручно подписал ее от своего имени, и скрепил печатью общества с ограниченной ответственностью «Автодом-Лозоватка» синего цвета, которая находилась у него постоянно в правомерном пользовании. Указанными действиями ОСОБА_2 подтвердил достоверность внесенных ним лично сведений, указанных в справке о доходах на свое имя, которые не соответствовали действительности. 29 февраля 2008 года на основании справки о доходах № 18/02-02 от 18 февраля 2008 года на имя ОСОБА_2 с заведомо ложными данными, не соответствующими действительности, то есть после совершения служебного подлога, между открытым акционерным обществом коммерческий банк «Надра» и ОСОБА_2 заключен договор«Автопакет» №777537/ ФЛ о предоставлении последнему кредита в сумме 83 438,02 (восемьдесят три тысячи четыреста тридцать восемь долларов 02 цента) долларов США, что по курсу Национального банка Украины составило 421 362 грн., под 13,40 % годовых. Обязательства по договору «Автопакет» №777537/ФЛ от 29 февраля 2008 года заемщик ОСОБА_2 не выполняет, чем нарушает законные интересы открытого акционерного общества коммерческий банк «Надра», в части получения доходов от реализации банковских продуктов (кредитования) на договорных условиях, причиняя при этом банковскому учреждению тяжкие последствия в виде материального ущерба в сумме 83 438,02 долларов США, что по курсу Национального банка Украины составляло 421 362 грн. Таким образом, ОСОБА_2, из корыстных побуждений, с целью получения кредитных денежных средств в открытом акционерном обществе коммерческий банк «Надра», составил официальный документ - справку о доходах № 18/02-02 от 18 февраля 2008 года на свое имя с данными не соответствующими действительности, подписав его собственноручно и скрепив печатью предприятия, тем самым совершил служебный подлог, повлекший тяжкие последствия. Кроме того, ОСОБА_2, злоупотребляя своим служебным положением - будучи директором общества с ограниченной ответственностью «Автодом-Лозоватка», умышленно используя служебное положение вопреки интересам службы, умышленно внес недостоверные сведения в официальный документ, удостоверяющий события и факты, имеющие юридическое значение справку о доходах № 18/02-02 от 18 февраля 2008 года на свое имя, на основании которой был заключен договор «Автопакет»№777537/ФЛ, нарушил законные интересы открытого акционерного общества коммерческий банк «Надра», поскольку не вернул, полученные кредитные денежные средства в сумме 83 438,02 (восемьдесят три тысячи четыреста тридцать восемь долларов 02 цента) долларов США, что по курсу Национального банка Украины составило 421 362 грн., чем причинил тяжкие последствия охраняемым законом правам и интересам указанного юридического лица. Кроме того, ОСОБА_2, будучи директором ООО «Автодом-Лозоватка», являясь одним из учредителей (соучредителей, участником) ООО «Автодом-Лозоватка», будучи должностным лицом, выполняя организационно-распорядительные, административно-хозяйственные обязанности 28.03.2008 года от имени ООО «Автодом-Лозоватка» заключен договор комиссии на реализацию автобусов № 37-К/1/08 от 28.03.2008 г., с ЗАО «Бориспольский автозавод» согласно которого ООО «Автодом-Лозоватка» (Комиссионеру) были предоставлены права по реализации новых автобусов БАЗ моделей А 079 и А 148 от своего имени, но за счет и в интересах ЗАО «Бориспольский автозавод» (Комитента). Согласно дополнительного соглашения № 1/02 от 09.04.08 г. к договору комиссии на реализацию автобусов № 37-К/1/08 от 28.03.2008 г. ЗАО «Бориспольский автозавод» обязуется передать, а ООО «Автодом-Лозоватка» реализовать новый автобус БАЗ модели А 079.14 и в соответствии с п. 6.1 основного договора, вырученные от продажи автобуса денежные средства ООО «Автодом-Лозоватка» обязано в течение 5 банковских дней перечислить ЗАО «Бориспольский автозавод». ОСОБА_2 согласно договора купли-продажи № 22/03/08-1 от 22.03.08 г. продал автобус БАЗ модели А 079.14 СПД ФЛП ОСОБА_4 07.05.2008 года в дневное время, ОСОБА_2 являясь одним из собственников (учредителей, соучредителей) ООО «Автодом-Лозоватка», будучи должностным лицом -директором ООО «Автодом-Лозоватка», зарегистрированного по АДРЕСА_2, имея умысел на растрату чужого имущества, поступившие 07.05.2008 года денежные средства от СПД ФЛП ОСОБА_4 в сумме 187 045, 1 грн. за проданный автобус БАЗ модели А 079.14, злоупотребляя своим служебным положением директора ООО «Автодом-Лозоватка», в части обязательного осуществления финансовой операции по перечислению вырученных от продажи автобуса денежных средств, умышленно, из корыстных побуждений, путем дальнейшего обращения денежных средств в свою пользу, в срок, предусмотренный договором комиссии на реализацию автобусов № 37-КУ1/08 от 28.03.2008 г., а также до 25 марта 2011 г., в адрес ЗАО «Бориспольский автозавод» не перечислил, а обратил в свою пользу и растратил, чем причинил ЗАО «Бориспольский автозавод» материальный ущерб на сумму 187 045,1 грн., которая в 600 и более раз превышает необлагаемый налогом минимум доходов граждан и по своему характеру является особо крупным размером. Кроме того, 01.12.2006 года между АО «Украинская автомобильная корпорация» и ООО «Автодом-Лозоватка» в лице директора ОСОБА_2 заключен дилерский договор № 83 от 01.12.2006 года, согласно которого ООО «Автодом-Лозоватка» были предоставлены права официального дилера АО «Украинская автомобильная корпорация» в части предоставления услуг по реализации грузовых автомобилей и автобусов. 09.04.2008 года ООО «Автодом - Лозоватка» по акту приема-передачи передан автобус IVAN A07A1-30 стоимостью 185 000 грн. для реализации. 01.09.2008 года в дневное время, ОСОБА_2 являясь одним из собственников (учредителей, соучредителей) ООО «Автодом - Лозоватка», будучи должностным лицом - директором ООО «Автодом - Лозоватка», зарегистрированного по АДРЕСА_2, имея умысел на растрату чужого имущества, поступившие денежные средства в сумме 185 000 грн. за проданный автобус IVAN A07A1-30, злоупотребляя своим служебным положением директора ООО «Автодом-Лозоватка», в части обязательного осуществления финансовой операции по перечислению вырученных от продажи автобуса денежных средств, умышленно, повторно, из корыстных побуждений, путем дальнейшего обращения денежных средств в свою пользу, в срок, предусмотренный дилерским договором № 83 от 01.12.2006 года, а также до 25 марта 2011 г., в адрес Автосервисного филиала АО «Украинская автомобильная корпорация» «ТДЦ-Авто» не перечислил, а обратил в свою пользу и растратил, чем причинил Автосервисному филиалу АО «Украинская автомобильная корпорация» «ТДЦ-Авто» материальный ущерб на сумму 185 000 грн., которая в 600 и более раз превышает необлагаемый налогом минимум доходов граждан и по своему характеру является особо крупным размером. Вину свою в предъявленном обвинении по факту служебного подлога и злоупотребления служебным положением ОСОБА_2 признал полностью, пояснив при этом, что будучи директором ООО «Автодом - Лозоватка», в феврале 2008 года в помещении отделения банка «Надра» изготовил, используя бланк (ООО «Автодом - Лозоватка»), куда внес ложные сведения о своей зарплате, указав не зарплату на указанном предприятии, а все доходы, которые он имел от предпринимательской деятельности как СПД, от работы агента в ОАО коммерческий банк «Надра», от работы в страховой кампании «Краина». Данную справку он предоставил в банк «Надра» и на основании этой справки был заключен договор«Автопакет» №777537/ ФЛ о предоставлении кредита в сумме 83438 долларов США 02 цента для приобретения автомобиля Тойота. Справку собственноручно подписал и скрепил печатью предприятия. Представитель гражданского истца ПАТ «Коммерческий Банк «Надра» ОСОБА_6 поясняла, что ОСОБА_2 в 2008 году оформлял кредит в их банке как физическое лицо и предоставил справку о своей заработной плате на предприятии ООО «Автодом - Лозоватка» на основании которой и был выдан кредит в сумме 83 438,02 долларов США, который до настоящего времени не возместил в полном объеме. Свидетель ОСОБА_7, которая работала в тот период менеджером по работе с физическими лицами в ПАТ «Коммерческий Банк «Надра» принимала документы от ОСОБА_2 по оформлению кредита, которые отправила на рассмотрение кредитного комитета. Указала, что ОСОБА_2 оформлял кредит как физическое лицо и предоставил справку о заработной плате непосредственно на предприятии, что предусмотрено процедурой кредитования физических лиц. О дополнительных доходах, если таковые имеются он указывает в отдельном заявлении, однако кредит для физических лиц оформляется на основании справки о заработной плате. Свидетель ОСОБА_8, которая работала старшим менеджером по работе с малым бизнесом суду поясняла, что она передавала менеджеру по работе с физическими лицамифинансовый анализ по доходам ОСОБА_2 как директора ООО «Автодом - Лозоватка», как подрядчика по договорам, как СПД, но учитывалось ли это при предоставлении кредита ОСОБА_2 в феврале 2008 года ей не известно. Свидетель ОСОБА_13 пояснял, что он в 2008 году работал начальником 22-го отделения ПАТ «Коммерческий Банк «Надра» и ему известно, что ОСОБА_2 являлся клиентомуказанного банка. ОСОБА_2 выдавались 2 кредита как физическому лицу на приобретение автомобиля и 2-ой кредит он оформлял как директор предприятия. ОСОБА_2 предоставлял пакет документов на оформление кредита, которые рассматривал кредитный комитет. Указывал, что в правке от 18.02.2008 года не могло быть отражено других источников дохода, кроме заработной платы. В кредитном деле № 777537/ФЛ (л.д. 55-119 т.3), изъятом протоколом выемки ( л.д. 53-54 т.3) имеется справка № 18/02-02 от 18.02.2008 года о доходах ОСОБА_2 (л.д.108 т.3), в которой указано, что ОСОБА_2 работает директором общества с ограниченной ответственностью «Автодом - Лозоватка» и его заработная плата в период времени с августа 2007 года по январь 2008 года включительно составляет 17 850 грн./мес, в общей сумме за указанные месяцы составляет 107 100 грн., хотя ОСОБА_2 на указанном предприятии получал значительно меньшую заработную плату, что подтверждается информацией с управления пенсионного фонда Украины в Криворожском районе (л.д.49 т.3), следовательно сведенияо заработной плате ОСОБА_2 в указанной справке не соответствуют действительности. То есть поддельную справку о доходах на свое имя, ОСОБА_2, будучи директором ООО «Автодом - Лозоватка», собственноручно подписал от своего имени, и скрепил печатью общества с ограниченной ответственностью «Автодом-Лозоватка». которая находилась у него постоянно в правомерном пользовании, что не отрицал он сам, что свидетельствует о служебном подлоге. То, что он внес заведомо ложные сведения в указанную справку, а именно указал заработную плату как директора предприятия ООО «Автодом-Лозоватка» подтверждается и его же заявлением в управление ОАО КБ «Надра» от 14.02.2008 года (л.д.105 т.3). Из очной ставки между обвиняемым ОСОБА_2 и свидетелем ОСОБА_7, следует, что ОСОБА_7 убедительно опровергла утверждения ОСОБА_2 о том, что кто-то из сотрудников банка помогал ему изготовить справку о доходах в помещении банковского учреждения, и подтвердила ранее данные ею показания. В свою очередь ОСОБА_2 подтвердил, что именно он подписал указанную справку о доходах и лично подавал в банковское учреждение пакет документов, необходимый для получения кредита (л.д. 146-147 т.3). На основании заведомо ложной справки о доходах № 18/02-02 от 18 февраля 2008 года, согласно кредитного решения № 329605от 22.02.2008 года (л.д. 96 т.3), между открытым акционерным обществом коммерческий банк «Надра» и ОСОБА_2 заключен договор «Автопакет» №777537/ ФЛ от 29.02.2008 года о предоставлении последнему кредита в сумме 83 438,02 (восемьдесят три тысячи четыреста тридцать восемь долларов 02 цента) долларов США, что по курсу Национального банка Украины составило 421 362 грн. (л.д.90-94 т.3), под 13,40 % годовых (л.д.90-93 т.3). 29.02.2008 года ОСОБА_2 оплатил комиссию банка за выдачу кредита в сумме 6320, 42 грн.и 100,00 грн. за внесение в реестр движимого имущества (л.д.83,84т.3), а кредитные денежные средства в сумме 421362 грн. переведены банком на счет ООО «Урбан Моторс» в г. Одессу (л.д.78 т.3) за авто «Тойота Ланд Крузер», который приобрел ОСОБА_2, согласно договора купли-продажи транспортного средства № 83/01 от 27.02.2008 г. (л.д. 98-100 т.3) Обязательства по договору «Автопакет» №777537/ФЛ от 29 февраля 2008 года заемщик ОСОБА_2 не выполняет, что следует из отношения начальника отделения № 22 ОАО КБ «Надра» в котором банк просит привлечь к ответственности ОСОБА_2 за неисполнение обязательств по договору кредита №777537/ФЛ от 29.02.2008 года (л.д.7 т.3), что не отрицал и сам подсудимый.. Вину свою в предъявленном обвинении по факту растраты имущества ОСОБА_2 признал полностью, пояснив при этом, что будучи директором и соучредителем ООО «Автодом - Лозоватка», в марте 2008 года продал автобус БАЗ модели А 079.14 за 187045,1 грн., а деньги ЗАО «Бориспольский автозавод» не вернул, в нарушение договора с указанным предприятием. Также пояснял, что в 2006 году заключил дилерский договор с АО «Украинская автомобильная корпорация по реализации грузовых автомобилей и автобусов. В 2008 году он продал автобус IVAN A07A1-30, а вырученные деньги не перечислил на расчетный счет Автосервисному филиалу АО «Украинская автомобильная корпорация» «ТДЦАвто». Пояснял, что вырученные деньги от продаж указанных автобусов использовал для развития своего предприятия и дальнейшей работы с указанными предприятиями,поскольку произвести погашение долгов мог только от хозяйственной деятельности своего предприятия, а именно использовал деньги на оформление рекламы по продаже автомобилей, проведения выставок, другое. Кроме полного признания вины самим подсудимым, его вина подтверждается доказательствами. Так, из оглашенных показаний свидетеля ОСОБА_10 следует, что он с октября 2007 года, работает директором ЧП «Магистраль-Н» зарегистрированного по адресу: АДРЕСА_3. ЧП «Магистраль-Н» в ноябре 2007 году заключило договор с ООО «Автодом-Лозоватка» на поставку грузовых автомобилей FAW. | |
| Просмотров: 445 | Загрузок: 20 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |