| Главная » Файлы » Мои файлы |
Словник термінів
| [ Скачать с сервера (106.5 Kb) ] | 15.06.2017, 06:15 |
| Словник термінів 1. юридична відповідальність - різновид соціальної відповідальності, передбачений ногрмами права обовязок правопорушника зазнати негативних для нього наслідків в результаті скоєння правопорушення. Позитивна юридична відповідальність - сумлінне виконання своїх обов'язків перед громадянським суспільством, правовою державою, колективом людей та окремою особою. 2. предмет юридичної відповідальності – відносини з приводу накладення на правопорушника негативних наслідків, застосування примусових заходів за вчинене правопорушення. 3. методи юридичної відповідальності - сукупність правил, прийомів, принципів, які застосовуються в процесі притягнення правопорушника до юридичної відповідальності та забезпечують досягення мети юридичної відповідальності - захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб від незаконних посягань, виховання правопорушника, профілактики правопорушень. 4. інститут юридичної відповідальності - організована система зв'язків та соціальних норм, яка об'єднує важливі суспільні відносини , які задовольняють основні потреби суспільства, що реалізується на практиці та має важливе значення в суспільстві. 5. засіб соціального регулювання – засіб, за допомогою якого здійснюється вплив суспільства на поведінку суб'єктів з метою упорядкування відносин та забезпечення соціального компромісу. 6. завдання юридичної відповідальності – це сукупність цілей, досягнення який ставить перед собою держава та суспільство при застосуванні юридичної відповідальності. 7. функції юридичної відповідальності - основні напрями впливу юридичної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб’єктів, мораль, правосвідомість, культуру, в яких розкривається її сутність, соціальне призначення і за допомогою яких досягаються цілі юридичної відповідальності. 8. зміст юридичної відповідальності – накладення негативних наслідків та обмежень на правопорушника, а також застосування заохочувальних заходів з метою запобіганню вчинення правопорушень відповідальними особами. 9. види соціальної відповідальності – виділені за певними критеріями особливі різновиди несення відповідальності перед суспільством позитивного та негативного характеру, серед яких моральна, персональна, політична, соціальна відповідальність. 10. правова свідомість - форма суспільної свідомості, що містить в собі сукупність поглядів, почуттів, емоцій, ідей, теорій та концепцій, а також уявлень і настанов, які характеризують відношення особи, суспільної групи і суспільства в цілому до чинного чи бажаного права, а також до всього, що охоплюється правовим регулюванням. 11. правова культура - це різновид загальної культу¬ри, який становить систему цінностей, що досягнуті людством у галузі права і стосується правової реальності даного суспільства. 12. охоронні правовідносини – вид правовідносин за функціональним призначенням, які виникають на основі юридичних заборон і є результатом вчинення суб’єктами правопорушень 13. правоохоронні відносини - це врегульовані охоронними нормами вольові суспільні відносини, що виникають між суб'єктами правоохоронної системи і суспільством на основі наділення перших необхідними повноваженнями, в межах якої реалізуються заходи по забезпеченню законності та правопорядку. 14. культура поведінки - складова частина культури людини, вона виступає зовнішнім проявом духовного багатства особистості та її внутрішнього світу; це сукупність форм повсякденної поведінки людини (у праці, побуті, спілкуванні з іншими), в яких знаходять зовнішнє відображення моральні та естетичні норми поведінки. 15. механізм індивідуальної поведінки - це зв язок і взаємодія зовнішніх факторів об єктивної дійсності і внутрішніх психічних процесів та станів, які детермінують поведінку особи. 16. поняття правопорядку - це стан упорядкованості суспільних відносин, заснований на праві і законності. Це кінцевий результат реалізації правових вимог і розпоряджень, результат дотримання, виконання правових норм, тобто законності. 17. склад правопорядку - ті правові відносини, які виникають внаслідок здійснення правомірних дій. 18. поняття “функцій ” - роль, яку виконує той чи інший елемент соціальної системи; це основні напрями впливу права на свідомість і поведінку суб'єктів суспільних відносин з метою розв'язання конкретних завдань. 19. каральна функція – такий напрям впливу права на свідомість і поведінку суб'єктів суспільних відносин, метою якого є розв'язання конкретних завдань шляхом застосування негативних наслідків за вчинене правопорушення. 20. превентивна функція - такий напрям впливу права на свідомість і поведінку суб'єктів суспільних відносин, метою якого є попередження та запобігання вчиненню правопорушень в подальшому. 21. компенсаційна функція - такий напрям впливу права на свідомість і поведінку суб'єктів суспільних відносин, метою якого є компенсація, відшкодування шкоди потерпілому. 22. правовідновлювальна функція - такий напрям впливу права на свідомість і поведінку суб'єктів суспільних відносин, метою якого є відновлення нормального стану суспільних відносин. 23. інтеграційна функція - такий напрям впливу права на свідомість і поведінку суб'єктів суспільних відносин, метою якого є взаємозближення й утворення взаємозв'язків, згуртування, об'єднання політичних, економічних, державних і громадських структур в рамках регіону, країни, світу. 24. виховна функція - такий напрям впливу права на свідомість і поведінку суб'єктів суспільних відносин, метою якого є виховання особи з метою забезпечення в подальшому його правомірної поведінки. 25. види юридичної відповідальності - виділені за певними критеріями особливі різновиди несення відповідальності перед державою, які настають внаслідок порушення особою правових норм. 26. диференціація юридичної відповідальності – застосування різних заходів юридичної відповідальності в залежності від сфери вчинення правопорушення, особистості правопорушника та інших факторів обєктивного та субєктивного характеру. 27. конституційна відповідальність – вид юридичної відповідальності, яка полягає в заохоченні за належну правомірну поведінку, передбачену конституційно-правовими нормами, чи примусі до виконання приписів конституційних норм права в разі їх порушення, що здійснюються державою в межах чинного національного законодавства. 28. цивільно-правова відповідальність - установлена законом негативна реакція держави на цивільне правопорушення, що виявляється в позбавленні особи певних цивільних прав чи накладенні на неї обов'язків майнового характеру. 29. адміністративна відповідальність – вид юридичної відповідальності, застосування уповноваженим органом чи посадовою особою адміністративного стягнення до особи, яка вчинила правопорушення, що за своїм характером не тягне за собою відповідно до чинного законодавства кримінальну відповідальність. 30. кримінальна відповідальність - різновид юридичної відповідальності, обов'язок особи, яка вчинила злочин, зазнати державного осуду в формі кримінального покарання; передбачені Кримінальним кодексом обмеження прав і свобод особи, що вчинила злочин, що індивідуалізуються в обвинувальному вироку суду і здійснюються спеціальними органами виконавчої влади держави. 31. фінансова відповідальність - форма реалізації державно-владного примусу, що виникає у разі порушення приписів фінан¬сово-правових норм і полягає у застосуванні спеціально уповно¬важеними державними органами до правопорушника передба¬чених законом санкцій. 32. міжнародно-правова відповідальність - це юридичний обов'язок суб'єкта-правопорушника ліквідувати наслідки шкоди, заподіяної іншому суб'єкту міжнародного права невиконанням або неналежним виконанням розпоряджень міжнародного права. 33. принципи юридичної відповідальності - це незаперечні вихідні вимоги, що ставляться до правопорушників і дозволяють забезпечувати правопорядок у суспільстві. 34. законність - відповідність нормам матеріального та процесуального права. 35. обґрунтованість - об’єктивна з’ясованість обставин, які підтверджені дослідженими та оціненими доказами. 36. гуманізм - визнання людини найвищою цінністю у світі, повага до гідності та розуму людини; течія в західноєвропейській культурі епохи Відродження, право на щастя в житті, і вільний вияв природних почуттів і здібностей. 37. справедливість - відповідність між практичною роллю індивідів або соціальних груп у житті суспільства та їхнім соціальним становищем, між їхніми правами й обов’язками, між вчинками й винагородами, заслугами людей та їхнім суспільним визначенням. 38. громадянське суспільство - система інститутів поза межами державних та комерційних, яка забезпечує самоорганізацію та розвиток населення; це сукупність громадянських і соціальних інституцій і організаційних заходів, які формують базис реально функціонуючого суспільства на противагу і доповнення виконавчих структур держави (незалежно від політичної системи). 39. співмірність покарання – відповідність покарання ступеню суспільної шкідливості чи небезпеки вчиненого протиправного діяння. 40. притягнення до юридичної відповідальності – процедура застосування негативних заходів правового характеру до правопорушника. 41. суб’єктивне право – це офіційно визнані можливості, якими володіє фізична чи юридична особа, міра юридично можливої поведінки особи. 42. стадії юридичної відповідальності – сукупність етапів та процедур, згідно яких особу притягають до відповідальності. 43. підстави виникнення юридичної відповідальності – сукупність передумов, дій, які є необхідними для притягнення особи до відповідальності (вчиненн особою правопорушення). 44. правова норма – це загальнообов'язкове, формально-визначене правило поведінки (зразок, масштаб, еталон), встановлене або санкціоноване державою як регулятор суспільних відносин, яке офіційно закріплює міру свободи і справедливості відповідно до суспільних, групових та індивідуальних інтересів (волі) населення країни, забезпечується всіма заходами державного впливу, аж до примусу. 45. поняття самозахисту – захист своїх прав та інтересів особою власними діями. 46. поняття необхідної оборони - дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. 47. поняття крайньої необхідності - заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності. 48. виключення юридичної відповідальності – ненастання відповідальності в певних умовах із моменту вчинення діяння. 49. вина - психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. 50. шкода - втрати; збитки, іноді людські жертви, неприємності тощо, що є наслідком яких-небудь дій, вчинків. 51. суспільна небезпека - об'єктивна ознака правопорушення, що відбиває шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, заподіяння або реальну загрозу заподіяння істотної шкоди суспільним відносинам, способу життя, усталеним соціальним цінностям. 52. суспільна шкідливість вчинку - суспільна небезпека, шкідливість вчинку, яка носить антисуспільний характер і проявляється в тому, що він завдяє шкоди чи створює реальну загрозу причинення шкоди інтересам та правам фізичних, юридичних осіб чи держави. 53. протиправність діяння – така якісна характеристика діяння (дії чи бездіяльності) особи, яка полягає у порушенні ним правових норм. 54. судовий процес - визначена законом процедура розгляду судом цивільної, кримінальної, господарської або будь-якої ін. справи. Регулюється відповідно ЦПК України, КПК України, ГПК Україн | |
| Просмотров: 454 | Загрузок: 14 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |