| Главная » Файлы » Мои файлы |
Розробка багатофакторного алгоритму оперативного прогнозування
| [ Скачать с сервера (1.52 Mb) ] | 11.05.2017, 08:37 |
| З А В Д А Н Н Я на дипломну роботу студентові Мудрому Роману Руслановичу (прізвище, ім’я, по батькові) 1. Тема роботи «Розробка багатофакторного алгоритму оперативного прогнозування сумарного електричного навантаження об’єднаної електроенергетичної системи України» затверджена наказом по університету від «30» вересня 2013 р. № 1414 кс 2. Термін здачі студентом закінченої роботи 13 грудня 2013 р.. 3. Вихідні дані до роботи: розробити алгоритм і експериментальну програму багатофакторного оперативного прогнозування з дискретністю 10 хвилин сумарного електричного навантаження ОЕС з використанням субоптимального фільтру Калмана. Врахувати інфо{рмаційний зв’язок з результатами короткострокового прогнозування сумарного електричного навантаження ОЕС. Провести розрахунки на даних реальних енергосистем і оцінити похибку результатів оперативного прогнозування. нестаціонарних періодичних процесів. 4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити): У розділі 1 – дати опис структури і складу енергооб’єктів ОЕС України, і перспективи їхнього розвитку згідно з прийнятою стратегією до 2030р. У розділі 2 – навести призначення та основні задачі АСДУ з виділенням задач оперативного керування і прогнозування , привести класифікацію видів прогнозування. У розділі 3 – привести опис математичних моделей для вирішення задач короткострокового і оперативного прогнозування, врахувати втрати активної потужності на корону при оперативному прогнозуванні описати метод інформативного аналізу і прогнозування нестаціонарних періодичних процесів, розробити на його основі алгоритм прогнозу СЕН і провести відповідні розрахунки. У розділі 4 – розглянути питання використання фільтру Калмана для оперативного прогнозування сумарного електричного навантаження ОЕС України, додатково врахувати особливості двочастотної фільтрації для розв’язання задач оперативного прогнозування. У розділі 5 – розглянути питання улаштування захисних заземлень і занулень електричного обладнання.. 5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень) 1. Загальна структура АСДУ 2. Блок-схема бази даних для дворівневого короткострокового прогнозування ОЕС 3. Структура електроспоживання по галузям господарства м. Києва за 2007р. 4. Регресійні залежності сумарного електричного навантаження ОЕС України об 11 годині від температури повітря за різні години на інтервалах зими та літа 5. Укрупнена блок-схема програми оперативного прогнозування електричного навантаження ЕЕС Похибки результатів дворівневого оперативного прогнозування Похибки результатів дворівневого оперативного прогнозування 6. Похибки результатів дворівневого оперативного прогнозування 7. Порівняльні оцінки похибок при різних модифікаціях субоптимального фільтру Калмана за даними РЕС ОЕС України 6. Консультанти розділів роботи із зазначенням розділів роботи, що їх стосуються Розділ Консультант Підпис, дата Завдання видав Завдання прийняв Розділ 1, 2 д.т.н., проф. Черненко П.О. Розділ 3, 4 д.т.н., проф. Черненко П.О. Розділ 5(ОП) д.т.н., проф. Черненко П.О. 7. Дата видачі завдання 30 вересня 2013 року . К А Л Е Н Д А Р Н И Й П Л А Н Пор.№ Назва етапів виконання роботи Термін виконання етапів роботи Примітка 1 Розділи 1, 2 30.09.2013р. 2 Розділи 3, 4 15.11.2013р. 3 Розділ 5 (ОП) 30.11.2013р. 5 Оформлення пояснювальної записки 05.12 2013р. 6 Оформлення графічної частини роботи 10.12 2013р. Студент (підпис) Керівник роботи (підпис) ЗМІСТ Перелік умовних позначень…………………..………………………………………5 Розділ 1. Характеристика структури об’єднаної енергосистеми України і перспективи її розвитку………………..………………………………..……..6 Розділ 2. Загальна частина……………………………………………………..….16 2.1 Призначення та основні задачі АСДУ…………………………….……...16 2.2 Характеристика сумарного електричного навантаження об’єднаної енергосистеми України та основні види його прогнозування……..………20 2.3 Постановка задачі оперативного прогнозування електричного навантаження ЕЕС………………..………………………………..27 Розділ 3. Технологічна частина…………..………………………………………..31 3.1. Математична модель електричного навантаження для вирішення задачі короткострокового прогнозування 3.2 Опис алгоритму оперативного прогнозування суммарного електричного навантаження об'єднаної енергетичної системи України….42 3.3. Врахування втрат активної потужності (теплових та на корону) при оперативному прогнозуванні……….………..……………………………….49 Розділ 4. Спеціальна частина……..………………………………………………..62 4.1 Використання субоптимального фільтру Калмана для вирішення задачі оперативного прогнозування…………………………………………….62 4.2. Особливості двочастотної фільтрації для розв’язання задачі оперативного прогнозування……………………………………….…………..70 Розділ 5. Охорона праці………………………………………………………………74 5.1 Улаштування захисних заземлень і занулень……………………………….74 Висновки……………………………………………………………………………….79 Перелік посилань……………………………………………..……………………….80 ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ АЕС – атомна електростанція АРКС – метод авторегресії та ковзного середнього АСДУ – автоматизована система диспетчерського управління ВПЛ – високовольтна повітряна лінія ГАЕС – гідроакумулююча електростанція ГЕС – гідравлічна електростанція ЕЕС – електроенергетична система ЕП – енергоємне підприємство ЕС – електроспоживання КСПН – короткострокове прогнозування електричного навантаження НЕК – Національна енергетична компанія ОЕС – об’єднана електроенергетична система ОІК – оперативно-інформаційний комплекс РегЕС – регіональна електроенергетична система СЕН – сумарне електричне навантаження СФК – субоптимальний фільтр Калмана ТЕС – теплова електростанція ТЕЦ – теплоелектроцентраль ФК – фільтр Калмана Розділ 1. Характеристика структури об’єднаної енергосистеми України і перспективи її розвитку Електроенергетика України – це потужний, складний та багатогранний технологічний комплекс, метою якого є виробництво, передача і розподіл електроенергії між окремими споживачами. Основою електроенергетики України є об'єднана електроенергетична система (ОЕС), яка здійснює централізоване енергопостачання власних споживачів і взаємодіє з енергосистемами сусідніх країн, забезпечуючи експорт та імпорт електроенергії. Збереження цілісності і забезпечення надійної та ефективної роботи ОЕС України, єдиного диспетчерського (оперативно-технологічного) управління покладено на Державне підприємство НЕК "Укренерго" [1]. НЕК "Укренерго" здійснює свою виробничу діяльність у таких напрямках: - Забезпечення надійної передачі електроенергії від електричних станцій до споживачів по електричних мережах напругою 220 кВ і вище, а також здійснюється обмін електроенергією з іншими державами. - Створення умов для ефективної роботи магістральних і міждержавних електромереж як складової частини інфраструктури ринку електроенергії України. - Централізоване оперативно-технологічне управління об'єднаною енергосистемою України із забезпеченням надійної паралельної роботи теплових, атомних і гідравлічних електростанцій України та паралельної роботи з енергосистемами країн СНД, Східної і Центральної Європи, запобігання порушенням режиму й аваріям системного значення, ліквідація аварій з найменшими втратами для країни, забезпечення цілісності енергосистеми України. - Енергонагляд та енерготехнагляд в електроенергетичній галузі. - Диспетчерське управління балансом потужності та електроенергії для забезпечення функціонування оптового ринку електроенергії. Структура національної енергетичної компанії „Укренерго” зображена у табл.1.1. Таблиця 1.1. Структура НЕК „Укренерго”. Нацiональна енергетична компанiя "Укренерго" Електроенергетичні системи Дніпровська Донбаська Західна Кримська Південна Південно-західна Північна Центральна Енергогенеруючі компанiї ВАТ "Днiпроенерго" Запорiзька ТЕС Криворiзькi ТЕС Приднiпровська ТЕС ВАТ "Захiденерго" Бурштинська ТЕС Добротвiрська ТЕС Ладижинська ТЕС ВАТ "Донбасенерго" Зуївська ТЕС Курахiвська ТЕС Луганська ТЕС Слов'янська ТЕС Старобешiвська ТЕС ВАТ "Центренерго" Вуглегiрська ТЕС Змiївська ТЕС Трипiльська ТЕС ДАГК "Днiпрогiдроенерго" Каскад КиївГЕС i ГАЕС Канiвська ГЕС Кремечуцька ГЕС Днiпродзержинська ГЕС Днiпровська ГЕС Каховська ГЕС ДАЕК "Днiстрогiдроенерго" Нацiональна атомна енергогенеруюча компанiя "Енергоатом" Запорiзька АЕС Пiвденно-Українська АЕС Рiвненська АЕС Хмельницька АЕС Чорнобильська АЕС* (зупинено 15 грудня 2000р.) Енергопостачальнi компанiї Вiнницяобленерго Волиньобленерго Днiпрообленерго Донецькобленерго Житомиробленерго Закарпаттяобленерго Запорiжжяобленерго Київенерго Київобленерго Кiровоградобленерго Крименерго Луганськобленерго Львiвобленерго Миколаївобленерго Одесаобленерго Полтаваобленерго Прикарпаттяобленерго Рiвнеобленерго Севастопiльмiськенерго Сумиобленерго Тернопiльобленерго Харкiвобленерго Херсонобленерго Хмельницькобленерго Черкасиобленерго Чернiвцiобленерго Чернiгiвобленерго Основу компанії складають вісім електроенергетичних систем, які виконують виробничі завдання компанії на закріпленій території. До складу енергосистем входять 32 структурних підрозділи, які здійснюють безпосередньо експлуатацію магістральних та міждержавних електричних мереж у місцях їх розташування. Крім того, НЕК "Укренерго" має також ряд відособлених (спеціалізованих) структурних одиниць. Це "Вінницяелектротехнологія", яка займається видпрацюванням нових технологій і навчанням персоналу компанії, "Головний інформаційно-обчислювальний центр", що здійснює впровадження і програмний супровід виробничо-технічних, господарських і фінансових задач енергокомпанії, а також пансіонат "Енергетик" із оздоровчим комплексом "Семидвір'я" і підрозділ громадського харчування "Енергетик". В компанії працює близько 14500 чоловік. В експлуатаційному обслуговуванні НЕК “Укренерго” на 01.01 2005р. знаходиться 21166,5 км ЛЕП по трасі. З них: ЛЕП 800кВ – 98,54км, ЛЕП 750кВ – 4118,11км, ЛЕП 500кВ – 374,76км, ЛЕП 400кВ – 338,95км, ЛЕП 330кВ – 12636,74км, ЛЕП 220кВ – 3049,48км, міждержавних ЛЕП 35кВ–110кВ – 549,92км. Стан ліній електропередачі погіршується за рахунок старіння конструкції ЛЕП. Мали місце факти розкрадання конструктивних елементів опор та проводу. Діючі ЛЕП проектувались на більш легші кліматичні умови ніж ті, що визначені сьогодні, тобто з позиції діючих норм, побудовані раніше ЛЕП можна вважати ослабленими, отже такими, що підлягають конструктивному підсиленню. На балансі компанії знаходиться 131 підстанція напругою 220 – 750кВ загальною потужністю 76785МВт. Загальна встановлена потужність електростанцій ОЕС України на початок 2004 року складала 50,9 тис. МВт, з них ТЕС - 61,3%, АЕС - 23,2%, ГЕС - 9,2%, ТЕЦ - 6,3%, що входять до складу восьми енергогенеруючих компаній. У 2004 року обсяг виробництва електричної енергії електростанціями, які входять до об'єднаної енергетичної системи України, становив 181310,6 млн. кВтг, що на 1739,1 млн. кВтг, або на 1,0% більше ніж за 2003 рік. З початку 2005 року спостерігається збільшення електроспоживання. Це відбувається переважно за рахунок збільшення обсягу споживання електричної енергії промисловими споживачами (на 6,1%), особливо споживачами металургійного комплексу (на 6,8%). Ця категорія споживачів складає 58,0% від загального обсягу споживання електроенергії. На сьогодні в ОЕС України єдиним джерелом високомобільних потужностей є каскад Дніпровських ГЕС та Дністровська ГЕС, які використовуються для регулювання добових графіків навантажень енергосистеми та відвернення тяжких аварійних ситуацій при втраті значної генеруючої потужності. Тобто гідроелектростанції виконують функцію забезпечення "живучості" енергосистеми України. З метою підвищення надійності енергосистеми в години пікового навантаження, до кінця 2005 року планується увести в дію Ташлицьку ГАЕС, що на Південному Бузі. З 20 серпня 2001 року поновлена паралельна робота ОЕС України з ЄЕС Росії. До цього моменту енергосистема України періодично працювала окремо від енергосистем сусідніх країн. Це був досить важкий період в роботі ОЕС України. В умовах гострого дефіциту потужності частоту електроструму ледве вдавалося підтримувати на рівні 49,2-49,3 Гц. Це при тому, що гранично допустима величина – 49,17 Гц! З покращанням балансу в ОЕС України якість електроенергії підтримувалася на рівні державних стандартів, склалися сприятливі умови для переходу ОЕС України на паралельну роботу з ЄЕС Росії. З об'єднанням енергосистем України і Росії на паралельну роботу була поновлена проектна схема основної електромережі уздовж всього кордону з Росією. Це значно підвищило надійність роботи ОЕС України, а разом з тим і якість електроенергії. Гідроагрегати Дніпровської та Кременчуцької ГЕС перейшли на більш ощадливі режими роботи. Відновлюється практика надання взаємодопомоги, при аварійних ситуаціях, між сусідніми енергооб'єднаннями та оперативного обміну потужністю. На НЕК "Укренерго" покладено завдання підтримання узгодженого сальдо перетоків активної потужності з ЄЕС Росії. На поточний момент це виконується в “ручному режимі” шляхом віддачі оперативним персоналом команд по телефону. Але найближчим часом це завдання буде покладено на систему автоматичного регулювання частоти і потужності (САРЧП). Вже було проведено випробування САРЧП НЕК "Укренерго" з дією на Дністровську ГЕС і майже закінчено роботи з підключення до САРЧП НЕК "Укренерго" гідроагрегатів ГЕС Дніпровського каскаду. Це дозволить виконувати регулювання відповідно до діючих стандартів по регулюванню частоти і потужності, а також зменшити навантаження на оперативний персонал НЕК "Укренерго". В ОЕС України входять електростанції енергогенерувальних компаній (14 ТЕС, 4 АЕС, 7 ГЕС, З ГАЕС), а також 97 ТЕЦ, малі ГЕС, ВЕС, СЕС та інші, магістральні електромережі ДП «НЕК «Укренерго», розподільчі електромережі регіо¬нальних енергопостачальних компаній. ОЕС України забезпечує енергопостачання власних спо¬живачів і взаємодіє з енергосистемами сусідніх країн, здійснюючи експорт та імпорт електроенергії. ОЕС України характеризується самодостатнім замкнутим циклом виробництва, передачі та розподілу електроенергії при централізованому управлінні режимом роботи ОЕС. Магістральними мережами ДП «НЕК «Укренерго» здійснюється енергопостачання власних споживачів, а через міждержавні мережі компанії - паралельна робота з енергосистемами сусідніх країн, експорт та імпорт електроенергії. ОЕС України має електричні зв'язки (мережі 110-750 кВ) з енергосистемами Білорусі, Росії, Молдови, а також працює у паралельному режимі (через електромережі т.зв. «Острова Бурштинської ТЕС») з європейським енергооб'єднанням. Одне з основних завдань ДП «НЕК «Укренерго» полягає у збереженні цілісності та забезпеченні надійного і ефективного функціонування ОЕС України, єдиного диспетчерського (оперативно-технологічного) управління нею. Це відображається в найважливішому показнику якості електроенергії і параметрі режиму роботи енергосистеми – частоті змінного струму. Частота в енергосистемі визначається балансом виробленої та спожитої активної потужності. Якщо ж баланс потужності порушується, змінюється частота, а це нже втрата якості електроенергії та нормального режиму роботи ОЕС. Протягом останніх років частота в енергосистемі України підтримуєтьсяна нормативному рівні. Важливим аспектом у забезпеченні надійності ОЕС є пропускна здатність і параметри електромереж. Визначення перетоків енергії в мережах здійснюється для планування основних режимів роботи системи, які відповідають найбільш вірогідному складу працюючого обладнання, і максимальних ремонтних режимів з урахуванням найбільш несприятливих поєднань аварійних виходів з роботи електричного обладнання, і оптимізації роботи всіх суб'єктів ОЕС. Компанія щоденно бере участь у складанні диспетчерського графіка навантаження енергоблоків та обсягів експорту, після чого інформація щодо мережевих обмежень та режимів роботи гідроагрегатів надається ДП «Енергоринок» як розпоряднику системи розрахунків. Також надається інформація щодо комерційного обліку (виробництво, відпуск в мережу, надходження у мережі енергопостачальних компаній і т.д.), необхідну ДП «Енергоринок» для розрахунків платежів на оптовому ринку. Ще однією з найважливіших функцій ДП «НЕК «Укренерго» є забезпечення паралельної роботи ОЕС України з сусідніми енергосистемами шляхом дотримання сальдо перетоків активної потужності по міждержавних ЛЕП. Для надійного електропостачання споживачів, забезпечення видачу потужності електростанцій ОЕС України ДП НЕК «Укренерго» здійснює експлуатацію, ремонт модернізацію та будівництво нових електромереж. Паливно-енергетичний комплекс України протягом останніх років впевнено демонструє покращення основних економічних показників. Ринкові перетворення в галузі та виважена економічна політика мають позитивний результат. Однією з найважливіших задач є повне, надійне та екологічно безпечне забезпечення потреб суспільства теплом і електроенергією, іншими енергетичними продуктами. Зазначена ідеологія покладена в основу Енергетичної стратегії України на період до 2030 року. Стратегія розроблялася протягом 2001 – 2005 років та була схвалена Урядом у 2006 році. З метою збільшення пропускної спроможності електричних зв'язків ОЕС України – Крим, підвищення надійності електропостачання споживачів Криму, завершено реалізацію проекту «Переведення на напругу 330 кВ ПЛ Сімферополь – Севастополь з реконструкцією та розширенням підстанцій «Сімферополь» і «Севастополь». Для оптимізації регіональних перетоків в енергосистемі України, забезпечення видачі повної потужності атомних та гідроелектростанцій, передачі надлишкової електроенергії Західного регіону Центральному і Східному регіонам здійснюється будівництво таких об'єктів: – лінії електропередачі 750кВ для видачі потужностей Рівненської та Хмельницької атомних електростанцій: повітряна лінія 750 кВ Рівненська АЕС – Київська з розширенням підстанції 750 кВ «Київська» та заходами повітряної лінії 750 кВ; – лінії електропередачі 330кВ Дністровська ГАЕС – Бар з реконструкцією ПС 330кВ «Бар». З метою регулювання нерівномірного добового графіка навантаження здійснюється добудова однієї з . найбільших у світі гідроакумулюючих електростанцій – Дністровської ГАЕС. Першою чергою будівництва електростанції передбачено введення в дію трьохх гідроагрегатів, (потужність одного гідроагрегату 324 МВт у генераторному режимі та 421 МВт в насосному). У грудні 2010 року введено в промислову експлуатацію перший гідроагрегат Дністровської ГАЕС. Триває будівництво Ташлицької ГАЕС, яка має забезпечити підтримку безпечного експлуатаційного стану енергосистеми України та надійний базовий режим видачі потужності ЮУАЕС. У 2006 році введено в експлуатацію гідроагрегат №1, а у 2007 році – гідроагрегат № 2, потужністю по 150 МВт кожен. У теплоенергетиці введено в експлуатацію після реконструкції енергоблоки №8 потужністю 325МВт Зміївської ТЕС, №9 Бурштинської ТЕС (І пусковий комплекс), №2 потужністю 315МВт, Зуївської та №5 потужністю 220 МВт Курахівської ТЕС. Приріст потужності на цих об'єктах становить 75 МВт. Реалізація цих проектів дозволить продовжити роботу кожного з них ще на 15–20 років. У травні 2011 року реалізовано інвестиційний проект з реконструкції енергоблока №4 потужністю 215МВт на Старобешівській ТЕС за сучасною технологією спалювання високозольного вугілля та відходів вуглєзбагачення антрацитових штибів у циркулюючому киплячому шарі. Реалізація цього проекту дозволить упродовж 25 років ефективно спалювати зазначене паливо (понад 1 млн тонн щороку) без використання для стабілізації процесу горіння мазуту або газу. Тривають роботи з реконструкції енергоблоків №3 Криворізької, №9 і №11 Придніпровської, №1 Запорізької, №7 Бурштинської, №4 Зуївської, №8 Курахівської, №10Луганської ТЕС. Завершено роботи з продовження експлуатації енергоблоків №1 і №2 Рівненської АЕС. Постановою колегії Держатомрегулювання від 10.12.2010 № 15 «Про продовження експлуатації енергоблоків № 1, 2 Рівненської АЕС у понадпроектний термін за результатами періодичної переоцінки безпеки» прийнято рішення про продовження експлуатації енергоблоків № 1 та № 2 РАЕС на 20 років. Здійснюється виконання заходів з продовження терміну експлуатації енергоблока № 1 Південно-Української АЕС. Забезпечено виконання Концепції підвищення безпеки діючих енергоблоків атомних електростанцій та Комплексної програми робіт з продовження експлуатації діючих енергоблоків АЕС. У період до 2015 року для забезпечення зростаючих потреб економіки України в електроенергії та підвищення надійності роботи ОЕС України передбачається ввести в експлуатацію енергоблоки № 3 і № 4 на Хмельницькій АЕС потужністю 1000 МВт. З метою забезпечення своєчасного введення цих енергоблоків в експлуатацію прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2009 р. № 118 «Про першочергові заходи з будівництва енергоблоків № 3 і № 4 Хмельницької АЕС», проведено конкурсний відбір типу реакторної установки для енергоблоків №3, 4 ХАЕС, укладено договір на розробку ТЕО будівництва енергоблоків №3, 4. Положення оновленої Енергетичної стратегії до 2030 року націлені на забезпечення: - задоволення попиту на електроенергію при зростанні економіки України, а також підвищення до європейського рівня якості надання послуг споживачам; - стимулювання розвитку вітчизняного енергетичного машинобудування; - збалансування цінової політики стосовно енергетичних продуктів, яка має забезпечити покриття видатків на їх виробництво і створення відповідних умов для надійного функціонування та сталого розвитку підприємств електроенергетики; - нормативно-правове забезпечення реалізації цілей Енергетичної стратегії з урахуванням міжнародних зобов'язань України. Стратегією передбачено модернізацію та технічне переозброєння української енергетики. Так, в тепловій генерації планується модернізувати близько 14 ГВт пиловугільних енергоблоків ТЕС, а в період з 2018 по 2030 роки ввести 9 ГВт потужностей вугільних ТЕС шляхом заміни основного обладнання діючих енергоблоків та будівництва нових. Одним із завдань, визначених Стратегією, є завершення реконструкції ГЕС Дніпровського каскаду, що дозволить продовжити строк служби станцій на 30 – 40 років. Для забезпечення надійних поставок електроенергії мають бути реконструйовані та модернізовані розподільчі лінії електропередачі. В атомній енергетиці одним із основних завдань є підвищення надійності та ефективності експлуатації діючих АЕС. Основою електроенергетики нашої країни є Об'єднана енергетична система (ОЕС), яка здійснює централізоване електрозабезпечення внутрішніх споживачів, взаємодіє з енергосистемами суміжних країн, забезпечує експорт, імпорт і транзит електроенергії. З метою підвищення надійної роботи ОЕС реалізується програма розвитку і модернізації магістральних мереж, для чого залучаються кошти компаній та кошти міжнародних фінансових організацій. Однією з основних проблем, яка потребує розв'язання в теплоенергетичній галузі Україні, є необхідність радикального зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Слід зазначити, що за умови випереджаючого розвитку електроенергетики країни можна забезпечити необхідну динаміку розвитку економіки і суспільства в цілому. Енергетика міцно пов'язана з іншими галузями промисловості та соціальної сфери і її розвиток гарантує високі показники якості життя людей. РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА 2.1 Призначення та основні задачі АСДУ Основним і найбільш специфічним інструментом надійного і економічного управління складними динамічними системами, до яких відноситься ОЕС України, є автоматизована система диспетчерського управління (АСДУ), яка забезпечує вирішення в інтерактивному режимі задач планування режимів, управління технологічними процесами, оперативного і автоматичного управління. АСДУ – це система, в якій вирішення задач управління досягається при визначеній взаємодії спеціалістів-технологів з системоутворюючим програмно-апаратним комплексом за допомогою автоматизованих робочих місць (АРМ) на базі сучасних персональних комп’ютерів, які підключені до локальної обчислювальної мережі. АСДУ складається з двох основних частин: забезпечуюча та функціональна. Загальна структура АСДУ наведена на рис.2.1. На ньому показано функціональний зв’язок задачі короткострокового прогнозування з загальною задачею планування режимів. АСДУ ОЕС України побудована і розвивається з урахуванням існуючої структури диспетчерського управління, яка основана на централізовано-ступеневому (ієрархічному) принципі. АСДУ базується на розвиненій системі збору і передачі оперативно-диспетчерської, технологічної і планово-економічної інформації за рахунок мережі передачі даних, яка за допомогою сучасних засобів маршрутизації (CISCO) інтегрована в загальну обчислювальну мережу НЕК "Укренерго". | |
| Просмотров: 608 | Загрузок: 18 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |