| Главная » Файлы » Мои файлы |
Ретроспективний епідеміологічний аналіз
| [ Скачать с сервера (233.5 Kb) ] | 10.09.2017, 10:31 |
| Кашлюк - бактеріальна антропонозна інфекція дихальних шляхів, яка супроводжується у разі типового перебігу характерними приступами спазматичного кашлю, поширюється через крапельний механізм передачі, ура¬жає переважно дітей раннього віку. Актуальність. Протягом останніх десятиліть у розвинутих країнах світу проводять обов'язкову вакцинацію проти кашлюку, завдяки чому значно знизилися захворюваність та смертність від цієї інфекції. Однак подальшого зменшення рівня захворюваності на кашлюк не спостерігається, а в останні роки відзначають навіть певне зростання його. Особливу загрозу кашлюк становить для дітей 1-го року життя. Сприйнятливість до коклюшу при спілкуванні з хворим ви¬сока (індекс сприйнятливості дорівнює 0,8—0,9). Слід зазначити, що в крові новонароджених немає протикашлюкових антитіл, оскільки вони представлені ІgМ,.які через_плаценту не проходять. Через це діти можуть хворіти на кашлюк уже в перші дні життя. Імунітет після перенесеної хвороби зберігається протягом усього життя, повторні випадки захворювання зустрічаються дуже рідко. Імунітет, який виникає у відповідь на вакцинацію, не забезпечує абсолютного захисту (коефіцієнт епідеміологічної ефективності становить 80—90 %). За даними О.О.Сохіна та співавторів (1990), мінімальний захисний титр протикашлюкових антитіл — 1 : 80 (у РПГА). Джерело збудника інфекції. Для кашлюку характерний поліморфізм клінічної картини. Найбільшу епідеміологічну за¬грозу становлять хворі з легкими формами (понад ЗО % усіх хво¬рих), діагноз кашлюку у яких не встановлюють або встановлюють надто пізно. Заразність хворого в різні періоди перебігу хвороби неодна¬кова. Найбільшою вона буває в катаральний період, який триває 1,5—2 тиж. Відомо, що клінічна діагностика кашлюку в ката¬ральний період пов'язана зі значними труднощами, оскільки в цей період за своїм перебігом кашлюк нагадує ГРВІ іншої етіології. Протягом хвороби заразність знижується, а наприкінці її збудник кашлюку, як правило, уже не виділяється. Тривалість виділення збудника визначається тяжкістю клінічного перебігу хвороби. У хворих з легкою формою інфекційного процесу тривалість виділення збудника менша порівняно з тими хворими, у яких коклюш ха¬рактеризується тяжким перебігом. Період інкубації триває від 2 до 14 діб, переважно 5—7 діб. Механізм передачі. Кашлюк — типова інфекція дихальних шляхів, яка поширюється через крапельний механізм передачі. Зараження кашлюком відбувається через повітря, в яке від хворо¬го під час розмови і кашлю потрапляють крапельки катарального секрету разом зі збудником. Механізм передачі збудника через предмети побуту, дитячі іграшки та харчові продукти неможли¬вий у зв'язку з низькою стійкістю палички кашлюку в навколиш¬ньому середовищі. Особливості епідемічного процесу. В епідеміології кашлюку розрізняють два періоди: довакцинальний і вакцинальний. На початку вакцинального періоду використовували кашлюкову моновакцину, а з 1961 р. використовують асоційований препарат — адсорбовану кашлюково-дифтерійно-правцеву вакцину. В усіх регіонах, де проводять обов'язкову протикашлюкову імунізацію, протягом багаторічного спостереження виявлено її високу епідеміологічну ефективність. Різко знизилися показники захво¬рюваності на кашлюк та смертності від цієї інфекції. Незважаючи на зниження рівня захворюваності на кашлюк, періодичність епідемічного процесу у вакцинальний період про¬стежується, хоча підйоми захворюваності спостерігаються на низькому рівні. Підйоми захворю¬ваності відзначаються через 3—5 років з перевищенням рівня за¬хворюваності в міжепідемічний період у 2—4 рази. Захворюваність на кашлюк у країнах, де проводять обов'язкову вакцинацію, в останні 25—ЗО років стабілізувалась на низькому рівні, хоча й неоднаковому в різних країнах. Це, можливо, пов'язано з якістю вакцини та організацією і проведенням іммунізації. В сучасних умовах епідемічні спалахи кашлюку бувають дуже рідко, в дитячих колективах і сім'ях реєструються поодинокі випадки захворювання серед невакцинованих, а також іноді серед вакцинованих дітей. В Україні в довакцинальний період відзначали ріст захворюваності в літні місяці. У вакцинальний період підйом захворюваності також спостерігався в літні місяці, але найбільшою вона була в осінньо-зимовий період. У довакцинальний період на частку дітей віком до 5 років припадало 80 % захворілих. Рівень захворюваності був най¬більшим серед дітей 1-го року життя, що пояснюється відсут¬ністю у них природженого протикашлюкового імунітету. Дорослі на кашлюк хворіють дуже рідко. За умови планової імунізації випадки захворювань на кашлюк реєструють переваж¬но у дітей віком до 6 років. Специфічна профілактика.. Єдиним ефективним засобом впливу на епідемічний процес при кашлюкові є активна імунізація. Для цього використовують АКДП-вакцину. Цей препарат являє собою гомогенну суспензію кашлюшових мікробів 1 -ї фази, вби¬тих 0,01 % натрію мертіолятом, очищених і концентрованих диф¬терійного та правцевого анатоксинів. Натрію мертіолят — сіль ртуті, яка інактивує, консервує та стабілізує паличку кашлюку. У 1 мл вакцини міститься 20 млрд кашлюкових мікробів, ЗО флокулюючих одиниць дифтерійного і 10 одиниць зв'язування правцевого анатоксину. АКДП-вакциною щеплять дітей віком з З міс, які не мають протипоказань для введення цієї вакцини. Згідно з діючим календарем, курс щеплення АКДП-вакциною складається з 3 внутрішньом'язових ін'єкцій препарату (по 0,5 мл) з інтервалом ЗО діб. Скорочення цих інтервалів не допускається. Проти кашлюку проводять одну ревакцинацію - у 18 міс вводять 1 раз АКДП-вакцину в дозі 0,5 мл. Інтервал між вакцинацією і ревакцинацією повинен становити не менше 12 міс і не більше 2 років. На введення АКДП-вакцини в основному за рахунок кашлюкового компоненту можуть бути загальні реакції — підвищення температури тіла протягом 1—2 діб, нездужання, припухлість та болючість у місці щеплення. Протиепідемічні заходи. Про кожний випадок захворювання на кашлюк надсилають термінове повідомлення до СЕС. До за¬гальних протиепідемічних заходів проти кашлюку належать ран¬ня діагностика та ізоляція хворих, а також бактеріоносіїв. Дітей з кашлем слід активно виявляти під час щоденного прийому в ди¬тячі дошкільні заклади. Наявність кашлю без катаральних явищ з боку дихальних шляхів свідчить про можливість кашлюкової інфекції. Хворих на кашлюк ізолюють удома, а за наявності клінічних та епідемічних показань — в інфекційному стаціонарі. Термін ізоляції залежить від тяжкості перебігу, тривалості судомного кашлю та наявності ускладнень. Усі хворі на кашлюк діти підлягають обов'язковій ізоляції на 25 діб з часу захворювання та етіотропному лікуванню. У разі виявлення у колективах бактеріоносіїв їх допускають у колектив не раніше ніж через 14 діб з часу виділення збудника за наявності 2 негативних результатів бактеріологічного дослідження. У зв'язку зі зростанням у сучасних умовах кількості легких і атипових форм кашлюку, у дітей, які кашляють 5 діб і більше, треба проводити бактеріологічне дослідження двічі. При виявленні в дитячих дошкільних закладах хворих на кашлюк встановлюють карантин на 14 діб для усіх дітей, які спілкувалися з хворим. Із квартирних осередків дітей віком до 7 років, які спілкувалися з хворим на кашлюк, відокремлюють від колективу на 14 діб з часу ізоляції хворого. Дітям 1-го року життя, які нещеплені або щеплені неповно, а також нещепленим дітям віком до 2 років, що спілкувалися з хворим на кашлюк, за показаннями рекомендують уводити до¬норський імуноглобулін. Подальше зниження захворюваності на коклюш, особливо серед дітей молодшого віку досягається шляхом проведення таких заходів: 1) ретроспективний епідеміологічний аналіз захворюва¬ності на кашлюк (багаторічна динаміка захворюваності, захворю¬ваність дітей, які відвідують і не відвідують дитячі дошкільні за¬клади, захворюваність за віковими групами, захворюваність щеп¬лених дітей); 2) аналіз стану щеплення дітей АКДП-вакциною; 3) систематичний контроль за обгрунтованістю відведень щодо ще-плень проти, кашлюку та їх оцінка; 4) вибіркове обстеження дітей з закінченим курсом вакцинації, а також після ревакцинації на наявність протикашлюкових антитіл, насамперед на територіях з підвищеним рівнем захворюваності. В осередках проводять щоденне вологе прибирання та провітрювання кімнат. ЗАВДАННЯ 1. Проаналізувати багаторічну динаміку захворюваності на кашлюк. 1. Визначити багаторічну тенденцію захворюваності ( ріст, зниження, стабілізація) . Вирівнювання динамічного ряду ( захворюваність на кашлюк за 10 років) РОКИ Х Іфактичне Х × Іфактичне Х² Ітеор. = Ісер. + ( b × Х) 1998 - 15 3,49 -52,35 225 2,88 1999 - 13 2,47 -32,11 169 2,96 2000 - 11 4,54 -49,94 121 3,04 2001 -9 4,51 -40,59 81 3,12 2002 -7 0,85 -5,95 49 3,2 2003 -5 1,63 -8,15 25 3,28 2004 -3 4,72 -14,16 9 3,36 2005 -1 3,2 -3,2 1 3,44 2006 +1 5,22 5,22 1 3,52 2007 +3 4,7 14,1 9 3,6 2008 +5 2,21 11,05 25 3,68 2009 +7 2,95 20,65 49 3,76 2010 +9 2,31 20,79 81 3,84 2011 +11 6,42 70,62 121 3,92 2012 +13 5,01 65,13 169 4 2013 +15 1,51 22,65 225 4,08 ∑ = 16 ∑ = 0 ∑ = 55,74 ∑ = 23,76 ∑ =1360 І сер. = ∑ Іфактичне / n , де ∑ - знак суми; n – кількість років, що аналізується; b = ∑ ( Х × Іфактичне) / ∑ Х². Ісер. = 55,74/ 16 = 3,48; b = 55,74/ 1360 = 0,04 мал.1 Багаторічна динаміка захворюваності на кашлюк та лінія тенденції Розрахунки середнього темпу приросту чи зниження захворюваності ( за Ю.П.Палтишевим , 1988) сер. Тпр.(зн.) = b / Ісер. × 100% = 0,04/ 3,48× 100% = 1,15 % Як видно з розрахунків Тпр.(зн.) = 1,15%, що є критерієм помірної тенденції до підвищення захворюваності. 3. Складання прогнозу захворюваності на наступний рік. Ітеор. для наступного року розраховується за формулою : 2013 І теор. = Ісер. + ( b× Х ) І теор. = 3,48+ (0,04×17) = 4,16 Межі відхилення теоретичного рівня, який прогнозується : 2013 сер І теор + D + - верхня довірча межа; 2013 сер І теор + D - - нижня довірча межа; d– відхилення емпіричного показника від теоретичного зі знаком ( + ) або ( - ) ; сер D +(-) - середня величина відхилення фактичних даних від теоретичного показника зі знаком ( + ) чи ( - ) : сер D +(-) =∑d+(-) / n+(-) , де ∑d+(-) - сума відхилень зі знаком + (-) ; n+(-) - кількість років при яких воно спостерігається; Для проведення розрахунків складаємо таблицю : Роки d = I факт. - I теор . 1993 3,49 2,88 0,61 1994 2,47 2,96 -0,49 1995 4,54 3,04 1,5 1996 4,51 3,12 1,39 1997 0,85 3,2 -2,35 1998 1,63 3,28 -1,65 1999 4,72 3,36 1,36 2000 3,2 3,44 -0,24 2001 5,22 3,52 1,7 2002 4,7 3,6 1,1 2003 2,21 3,68 -1,47 2004 2,95 3,76 -0,81 2005 2,31 3,84 -1,53 2006 6,42 3,92 2,5 2007 5,01 4 1,01 2008 1,51 4,08 -2,57 | |
| Просмотров: 703 | Загрузок: 16 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |