| Главная » Файлы » Мои файлы |
Регламентація судово-медичної експертизи за новим Кримінальним процесуальним кодексом України
| [ Скачать с сервера (59.0 Kb) ] | 20.01.2013, 00:57 |
| Застосування судово-медичних знань для вирішення питань, які виникають при практичній діяльності органів дізнання, слідства і суду, називається судово-медичною експертизою . Експертиза, в тому числі і судово-медична, є одним із доказів у слідчому і судовому процесах. Слід підкреслити, що така функція судово-медичної експертизи, як допомога органам охорони здоров’я, є специфічною тільки для нашої судово-медичної служби, у той час як в інших країнах судово-медична експертиза обслуговує лише органи слідства та суду. Існують різні види експертиз: судово-медична, судово-психіатрична, судово-бухгалтерська, криміналістична, судово-технічна та інші. При чому судово-медична експертиза почала застосовуватись значно раніше, ніж інші види експертиз. В Україні здійснюється державна (посадова) і вільна судово-медична експертизи. Переважна більшість експертиз проводиться судово-медичними експертами. Така експертиза є посадовою чи державною. Обов’язки судово-медичного експерта може виконувати тільки спеціаліст з вищою медичною освітою. Якщо немає лікаря, який обіймає посаду судово-медичного експерта, то запрошується лікар іншої спеціальності, у такому випадку він називається лікар-експерт і на нього поширюються права і обов’язки судово-медичного експерта. Цей вид експертизи називається вільною експертизою. Судово-медична експертиза стоїть на захисті ст..27 Конституції України та провадиться згідно з чинним законодавством. У зв'язку із прийняттям Верховною Радою України 13 квітня 2012 року нового Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), який має набрати чинності з 19 листопада 2012 року, видається доцільним дослідити особливості регламентації процесуальних прав та обов'язків судового експерта за нових умов у кримінальному судочинстві. Пунктом 25 частини 1 статті 3 КПК України експерта віднесено до учасників кримінального провадження поряд зі сторонами кримінального провадження. Згідно статті 69 КПК України, експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об'єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань. Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження або потерпілого. У частині 3 цієї статті наведені права експерта: 1) знайомитися з матеріалами кримінального провадження, що стосуються предмета дослідження; 2) заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням експертизи; 3) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предметів та об'єктів дослідження; 4) викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких йому не були поставлені запитання; 5) ставити запитання, що стосуються предмета та об'єктів дослідження, особам, які беруть участь у кримінальному провадженні; 6) одержати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов'язаних із проведенням експертизи і викликом для надання пояснень чи показань, у разі, якщо проведення експертизи не є службовим обов'язком особи, яка залучена як експерт; 7) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом; 8) користуватися іншими правами, передбаченими Законом України «Про судову експертизу». Обов'язки експерта викладені у частині 5 статті 69 КПК України: 1) особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, а в разі необхідності - роз'яснити його; 2) прибути до слідчого, прокурора, суду і дати відповіді на запитання під час допиту; 3) забезпечити збереження об'єкта експертизи. Якщо дослідження пов’язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт повинен одержати на це дозвіл від особи, яка залучила експерта; 4) не розголошувати без дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду відомості, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням обов'язків, або не повідомляти будь-кому, крім особи, яка його залучила, чи суду про хід проведення експертизи та її результати; 5) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом. Окремої уваги заслуговують викладені у частинах 4, 6 та 7 статті 69 КПК України положення, згідно яких експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи. Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків. Заява про відмову має бути вмотивованою. Експерт невідкладно повинен повідомити особу, яка його залучила, чи суд, що доручив проведення експертизи, про неможливість проведення експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт невідкладно заявляє клопотання особі, яка призначила експертизу, чи суду, що доручив її проведення, щодо його уточнення або повідомляє про неможливість проведення експертизи за поставленим запитанням або без залучення інших осіб. У статті 70 КПК України передбачається, що за завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків у суді, невиконання інших обов'язків експерт несе відповідальність, встановлену законом. Крім цього, у статті 327 КПК України передбачається, що коли експерт не прибув за викликом у судове засідання, суд може, заслухавши думку учасників судового провадження, після допиту інших присутніх свідків призначити нове судове засідання і вжити заходів для його прибуття. Обов'язок забезпечення прибуття в суд експерта здійснюється стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик. Суд лише сприяє сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки зазначених осіб шляхом здійснення судового виклику. За клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою, як це передбачено статтею 356 КПК України, суд має право викликати експерта для допиту для роз'яснення висновку. Суд має право призначити одночасний допит двох чи більше експертів для з'ясування причин розбіжності в їхніх висновках, що стосуються одного і того самого предмета чи питання дослідження. Кожна сторона кримінального провадження для доведення або спростування достовірності висновку експерта має право надати відомості, які стосуються знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки експерта. Експерт під час відповідей має право користуватися своїми письмовими та іншими матеріалами, які використовувалися під час експертного дослідження. Наведені вище положення норм нового Кримінального процесуального кодексу України досить прогресивно регламентують права та обов'язки судового експерта, що потребує подальшого удосконалення норм чинних підзаконних нормативно-правових актів міністерств та відомств, у складі яких діють судово-експерті установи та експерті служби, з приведення цих актів у відповідність до законодавства, що реформується. | |
| Просмотров: 2449 | Загрузок: 179 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |