| Главная » Файлы » Рефераты |
| В разделе материалов: 1376 Показано материалов: 1341-1350 |
Страницы: « 1 2 ... 133 134 135 136 137 138 » |
|
План 1. Вступ. 2. Історія походження вина. 3. Формування асортименту та класифікація вин. 4. Рекомендації по поєднанню вин і страв. 5. Технологічний процес виготовлення вина. 6. Вина Старого Світу. 6.1Франція; 6.2 Італія; 6.3 Іспанія та Португалія; 6.4 Німеччина. 7. Висновок. |
|
Відомо, що за формою державного устрою держави поділяються на дві групи — унітарні (прості) і федеративні (складні). Унітарною вважається держава, яка не має у своїй внутрішній структурі інших держав. Цікаво дослідити державний устрій України, оскільки до складу України входить Автономна Республіка Крим, що зумовлює повні особливості державного устрою нашої країни. Україна як незалежна суверенна унітарна держава пройшла складний шлях від існування її у складі Федерації (СРСР) до утворення власної унітарної держави. Які особливості притаманні державному устрою сучасної України, які інші держави світу мають схожі риси державного устрою. Спробую це дослідити в даному рефераті. |
|
ВСТУП Поліетилен відноситься до полімерних сполук. Тому варто розглянути природу полімерів та їх особливості. Хімія полімерів виникла тільки в зв'язку зі створенням А.М.Бутлеров теорії хімічної будови. А.М.Бутлеров вивчав зв'язок між будовою і відносною стійкістю молекул, що виявляється в реакціях полімеризації. Подальший свій розвиток наука про полімери одержала головним чином завдяки інтенсивним пошукам способів синтезу каучуку, у яких брали участь найбільші вчені багатьох країн (Г.Бушарда, У.Тілден, німецький учений До Гаррієс, И.Л.Кондаків, С.В.Лебедєв і інші). У 30-х років було доведене існування вільнорадикального й іонного механізмів полімеризації. Велику роль у розвитку представлень про поліконденсацію зіграли роботи У.Карозерса. |
|
ПЛАН Вступ 1. Що являє собою Болонський процес? 2. Історія Болонського процесу 3.Вплив Болонського процесу на юридичну освіту 4. Більш детально про основні цілі Болонського процесу 5. Основні положення Болонської декларації 6. Впровадження Болонського процесу Висновки Список використаних джерел |
|
ЗМІСТ Вступ 1. Умови зустрічного виконання зобов’язань; 2. Поняття і ознаки зустрічного виконання; 3. Принципи зустрічного виконання; 4. Зміст зустрічного виконання. Висновки |
|
Зміст Вступ 1. Видача патентів на об'єкти інтелектуальної власності 2. Свідоцтва на об'єкти інтелектуальної власності 3. Виникнення суб'єктивних прав інтелектуальної власності 4. Строки чинності майнових прав авторів творів науки, літератури і мистецтва Висновки Література |
|
ВСТУП Закріплення в Конституції України демократичного напрямку розвитку політичної системи й проголошення України правовою державою передбачає, що українська спільнота нині стоїть на межі перетворення на громадянське суспільство, однією з важливих рис якого є загальна повага до приватного життя людини. Однак її рівень в сучасному українському суспільстві є недостатній, про що свідчать численні неправомірні втручання в сферу особистого життя ("касетні" скандали, публікації приватних паперів, фотографій і подробиць інтимного життя осіб без їх дозволу, свавільні проникнення в житло тощо). Одним з ефективних засобів підвищення поваги до приватності є правова охорона особистого життя людини від неправомірних втручань. Відповідні правові норми, виконуючи свою ідеологічну функцію, виховують у людей цінування свого особистого життя та повагу й невтручання в особисте життя інших. Особливу роль в правовій охороні особистого життя відіграють новели ЦК України від 16 січня 2003 р., в яких знайшли своє розгорнуте закріплення особисті немайнові права фізичних осіб, спрямовані на охорону особистого життя. Зважаючи на новизну цих норм та недостатність практики їх застосування, постає необхідність їх науково-теоретичної розробки. |
|
План Ведення 3 1)Необхідність і значення страхування від нещасних випадків 5 2)обовязкове страхування від нещасних випадків в Україні.Особливості та характеристика окремих видів страхування 10 3)добровільне індивідуальне і колективне страхування від нещасних випадків. 19 Література 25 |
|
План 1. Необхідність, сутність і специфіка страхування сільськогосподарських тварин 2.основні умови страхування тварин у сілському господарстві 3.проблеми та преспективи розвитку страхування сільскогосподарських тварин в Україні |
|
Дорогоці́нне камі́ння (рос. драгоценные камни, англ. gemstones, precious stones, нім. Edelsteine m pl) — природні та штучні (синтетичні)мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах). Коштовне каміння, самоцвіти — різні за складом і будовою мінерали, переважно кристали, з особливими властивостями: гарно забарвлені, з яскравим блиском, високою прозорістю, сильним променезаломлюванням, значною твердістю тощо. До дорогоцінного каміння належать як природні, так і штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах). Використовують у ювелірній справі, буровій техніці, оптиці тощо. До дорогоцінного каміння відносять і мінеральні тіла органічного походження як перли, бурштин, корали. Історія Археологічні розкопки, проведені на вельми багатих самоцвітами територіях Індії та М’янми, свідчать, що давнє населення прикрашало себе, свою зброю та начиння вже у VIII – VI тис. до Р.Х. (використовували здебільшого місцеві халцедони, агати, нефрити, які легко виявити й добути). Самоцвіти згадуються в одному з найдавніших літературних творів людства „Епосі про Гільгамеша”, створеному в Давньому Шумері у ХХII ст. до Р.Х. Окремі відомості про мінерали можна знайти в індійських „Ведах” (ХI – Х ст. до Р.Х.). Найдавніші погляди китайських мислителів на коштовні камені викладені в трактаті „Сан-Хей-Дін” („Давні розповіді про гори та лю-дей”), який описує 17 мінералів і датований серединою I тис. до Р.Х. Най-вагомішими працями античного світу в галузі мінералогії слід вважати трактат Теофраста „Про камені” (IV ст. до Р.Х.) і енциклопедичний труд Плі-нія „Природнича історія” (77 р. нашої ери), в який зокрема входить том „Природнича історія копалин”. В індуїстських книгах „Гарудапурана” й „Агастімата” (раннє середньо-віччя) міститься вчення напівлегендарного ченця Агастьї про дорогоцінні камені. Розвиток релігійних уявлень сприяв відношенню до рідкісних каменів, як до магічних супутників богів. Зображення єгипетської богині Хатхор поєднували з бірюзою та малахітом. Бога Вішну зображували в Індії з яскравим рубіном на грудях (рис...). Третє око Шиви в храмових статуях іноді оздоблювали дорогоцінним алмазом. За розповіддю Геродота храм Геракла в Тирі прикрашав стовп, виточений з валуна зеленого берилу. Смарагди оточували богиню Фуру в храмах доколумбової Америки. Богам щедро жертвували їх улюблені камені. Численні згадки самоцвітів у Біблії (середина II тис. до Р.Х.) свідчать про використання їх в культових обрядах і в широкому вжитку (загалом у Біблії згадується 31 дорогоцінний камінь). Так, наперсник (нагрудна чотирикутна пектораль) першого первосвященика Аарона містив 12 дорогоцінних каменів. Сам Бог наказав як створити наперсник: „І понасаджуєш на йому оправлене каміння, чотири ряди каміння; один ряд: сард, топаз і смарагд, ряд перший; а другий ряд: гранат, сапфір і діамант; а ряд третій: опал, агат і аметист; а четвертий ряд: хризоліт і онікс і яспіс; оправлені в золото будуть вони в своїх кубельцях. І будуть камені по іменам синів Ізраїлевих, дванадцять по іменам їх; вирізані як печатка, кожен із ім’ям своїм буде, по дванадцяти колінах” (Друга книга Мойсея, 28: 17–21). Однією з перших книг слов’янського світу, де зустрічаються свідоцтва про коштовні камені, є „Ізборник Святослава” (ХI ст.). |