| Главная » Файлы » Мои файлы |
Реалізація функції правового регулювання
| [ Скачать с сервера (24.5 Kb) ] | 17.08.2017, 22:05 |
| Законодавство України про відходи складається із низки законодавчих актів, зокрема, законів України «Про відходи», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про поводження з радіоактивними відходами», «Про металобрухт», Кодексу України про надра та інших нормативно-правових актів. Закон України «Про відходи» визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов’язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їхнім збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також із відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини на території України. Компетенція органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами передбачена у розділі IV зазначеного Закону. До компетенції Кабінету Міністрів України у сфері поводження з відходами належить: реалізація державної політики у сфері поводження з відходами; забезпечення розроблення і виконання загальнодержавних і міждержавних програм поводження з відходами і запровадження маловідходних, енергозберігаючих та ресурсозберігаючих технологій; забезпечення організаційно-економічних засад у сфері поводження з відходами, впровадження маловідходних, безвідходних технологій, стимулювання роздільного збирання та утилізації відходів; координація роботи міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами; затвердження порядку надання дозволів та встановлення умов збирання відходів; затвердження переліку небезпечних відходів; затвердження переліку відходів, транскордонне перевезення і видалення яких підлягає державному регулюванню, та організація контролю за їх перевезенням і видаленням; затвердження переліку окремих видів відходів як вторинної сировини; затвердження переліку операцій, пов’язаних з утилізацією та видаленням відходів; забезпечення створення в Україні об’єктів для захоронення небезпечних відходів, що не підлягають знешкодженню та утилізації; визначення порядку обліку утворення, утилізації та видалення відходів; організація підготовки фахівців у сфері поводження з відходами; забезпечення участі України у міжнародному співробітництві у сфері поводження з відходами; встановлення квот на ввезення в Україну для утилізації відходів як вторинної сировини; встановлення порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів; визначення органу ліцензування таких видів господарської діяльності, як операції у сфері поводження з небезпечними відходами та збирання і заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини; встановлення порядку видачі дозволу на транскордонне перевезення небезпечних відходів; встановлення порядку ввезення, вивезення і транзиту через територію України окремих видів відходів. Відповідно до ст. 22 цього Закону спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері поводження з відходами та його органи на місцях, державна санітарно-епідеміологічна служба України, інші органи виконавчої влади відповідно до їхньої компетенції. До компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами та його органів на місцях у сфері поводження з відходами належить, зокрема: координація роботи інших спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами та контролю за дотриманням вимог екологічної безпеки; внесення пропозицій Кабінету Міністрів України щодо встановлення нормативів плати за розміщення відходів, затвердження загальнодержавних нормативів поводження з відходами; здійснення контролю за веденням суб’єктами підприємницької діяльності первинного обліку утворення, збирання, оброблення, утилізації та видалення відходів та їх паспортизацією; створення інформаційно-аналітичних систем і банків даних про обсяги утворення та поводження з відходами; встановлення відповідно до Закону порядку здійснення операцій у сфері поводження з відходами; видача відповідно до закону дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами; видача дозволів на транскордонне перевезення небезпечних відходів; погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів тощо. Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про призначення компетентного органу та виділеного центру для виконання цілей Базельської конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням» від 29 березня 2000 р. № 574 Міністерство охорони навколишнього природного середовища України здійснює функції компетентного органу виконавчої влади, який забезпечує виконання положень Базельської конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням. Згідно зі ст. 24 зазначеного Закону до компетенції державної санітарно-епідеміологічної служби України у сфері поводження з відходами належить: здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за дотриманням державних санітарних норм, правил, гігієнічних нормативів під час утворення, збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів, а також забезпечення у стандартах, нормах і правилах та інших нормативних документах щодо поводження з відходами вимог безпеки для здоров’я людини; проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи проектно-кошторисної документації з метою визначення місця розташування та техніко-економічного обґрунтування проектів будівництва, розширення, реконструкції об’єктів поводження з відходами; видача висновків державної санітарно-гігієнічної експертизи щодо об’єктів поводження з відходами; встановлення санітарно-гігієнічних вимог до продукції, що виробляється з відходів, та видача гігієнічного сертифіката на неї тощо. Згідно із ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» суб’єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів із додержанням санітарних та екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров’я людей. Порушення природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних, радіоактивних речовин та відходів має наслідком встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного добробуту, визначає відповідні права і обов’язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» діяльність, пов’язана з потенційною небезпекою для здоров’я людей, підлягає ліцензуванню в порядку, встановленому законодавством. До таких видів діяльності належать: виробництво, переробка та реалізація харчових продуктів та харчових добавок, медикаментів, медичних імунобіологічних препаратів, предметів гігієни та санітарії, косметично-парфюмерних виробів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, товарів побутової хімії, комунально-побутове та медичне обслуговування населення, виховання та навчання дітей і підлітків, а також будь-які роботи з біологічними агентами та хімічними речовинами, джерелами іонізуючих та неіонізуючих випромінювань і радіоактивними речовинами. Виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізація отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, здійснюються за умови дотримання санітарних норм і наявності дозволу державної санітарно-епідеміологічної служби, а також з дозволу інших спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (Стаття 25 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»). Такий дозвіл видається Мінприроди за погодженням із МОЗ, Держнаглядохоронпраці, Мінтрансом, МВС згідно з Переліком отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів, виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізація яких здійснюються за наявності дозволу. Правовідносини у сфері поводження з радіоактивними відходами регулюються законами України «Про поводження з радіоактивними відходами», «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання» тощо. Закон України «Про поводження з радіоактивними відходами» спрямований на забезпечення захисту людини та навколишнього природного середовища від шкідливого впливу радіоактивних відходів на сучасному етапі та в майбутньому та поширюється на всі види діяльності з радіоактивними відходами. Відповідно до ст. 9 зазначеного Закону державне регулювання безпеки під час поводження з радіоактивними відходами здійснюють: Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України; Міністерство охорони здоров’я України; Міністерство внутрішніх справ України; інші органи державної виконавчої влади згідно з законодавством. Статтею 7 Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» передбачено, що у сфері використання ядерної енергії обов’язковому ліцензуванню підлягають такі види діяльності, зокрема, перевезення радіоактивних матеріалів, переробка, зберігання та захоронення радіоактивних відходів. Закон України «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання» є складовою ядерного законодавства України і визначає основні засади діяльності фізичних та юридичних осіб із фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання. Крім того, питання щодо поводження з відходами регулюються також актами Кабінету Міністрів України, зокрема, постановами Кабінету Міністрів України: «Деякі питання щодо використання окремих видів відходів як вторинної сировини» від 17 березня 2004 р. № 324; «Про затвердження Програми поводження з твердими побутовими відходами» від 4 березня 2004 р. № 265; «Про затвердження Порядку визначення рівня фізичного захисту | |
| Просмотров: 430 | Загрузок: 8 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |