| Главная » Файлы » Мои файлы |
Протокол медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною
| [ Скачать с сервера (511.9 Kb) ] | 24.05.2017, 10:56 |
| 1.1 Діагноз Даний протокол не стосується якоїсь специфічної нозологічної форми, а представляє сучасні рекомендації щодо ентерального харчування недоношених дітей. 1.2 Шифр за МКХ-10 1.3 Для кого призначений протокол (потенційні користувачі) Медичні працівники (лікарі та середній медичний персонал), які надають допомогу недоношеним новонародженим, а також організатори охорони здоров’я. 1.4 Мета протоколу Покращити результати виходжування недоношених немовлят шляхом оптимізації їх ентерального харчування. 1.5 Дата складання протоколу: 2015 рік. 1.6 Дата перегляду протоколу: 2018 рік. 1.7 Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу, наказ Міністерства охорони здоров'я України 17 липня 2015 року N 438: Дубініна Тетяна Юріївна заступник начальника відділу організації медичної допомоги дітям Управління материнства та дитинства Департаменту медичної допомоги МОЗ України, голова; Знаменська Тетяна Константинівна заступник директора з перинатальної медицини, керівник відділення неонатології Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України", президент Асоціації неонатологів України, заступник голови з клінічних питань; Ліщишина Олена Михайлівна директор Департаменту стандартизації медичних послуг Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України", ст. н. с., к. м. н., заступник голови з методологічного супроводу; Авраменко Тетяна Василівна завідувач відділення акушерської ендокринології та патології плода Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України", д. м. н., професор, заслужений лікар України (за згодою); Аряєв Микола завідувач кафедри педіатрії N 1, неонатології та Леонідович біоетики Одеського національного медичного університету, чл.-кор. НАМН України, д. м. н., професор; Батман Юрій Анастасович провідний науковий співробітник відділення неонатології Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України", д. м. н., професор (за згодою); Георгіянц Маріне Акопівна завідувач кафедри дитячої анестезіології та інтенсивної терапії, Харківська медична академія післядипломної освіти; Годованець Юлія Дмитрівна професор кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини Вищого державного навчального закладу України "Буковинський державний медичний університет", д. м. н., професор; Горбатюк Ольга Михайлівна професор кафедри дитячої хірургії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Заслужений лікар України, д. м. н., професор; Добрянський Дмитро Олександрович професор кафедри педіатрії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, д. м. н., професор; Зброжик Євгенія Володимирівна науковий співробітник відділення неонатології Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України" (за згодою); Кліменко Тетяна Михайлівна завідувач кафедри неонатології Харківської медичної академії післядипломної освіти, д. м. н., професор; Ковальова Олена Михайлівна професор кафедри педіатрії N 1 з пропедевтикою та неонатологією Вищого державного навчального закладу України "Українська медична стоматологічна академія", д. м. н., професор; Кондратова Ірина Юріївна керівник Харківського Регіонального перинатального центру (за згодою); Коржинський Юрій Сергійович завідувач кафедри педіатрії та неонатології ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, д. м. н., професор; Костюк Олена Олександрівна доцент кафедри неонатології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, к. м. н.; Куріліна Тетяна Володимирівна провідний науковий співробітник відділення неонатології Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України", д. м. н. (за згодою); Мавропуло Тетяна Карлівна професор кафедри госпітальної педіатрії 2 та неонатології Державного закладу "Дніпропетровська медична академія МОЗ України", д. м. н., професор; Македонський Ігор Олександрович головний лікар Дніпропетровської дитячої міської клінічної лікарні N 3 імені М. Ф. Руднєва, Заслужений лікар України, д. м. н., професор; Матвієнко Ірина Миколаївна старший науковий співробітник відділу проблем здорової дитини та преморбідних станів Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України", к. м. н. (за згодою); Матюха Лариса Федорівна завідувач кафедри сімейної медицини та амбулаторно- поліклінічної допомоги Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, д. м. н., професор, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності "Загальна практика - сімейна медицина" (за згодою); Орлова Тетяна Олександрівна завідувач відділення інтенсивної терапії глибоконедоношених дітей Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" МОЗ України; Павлишин Галина Андріївна завідувач кафедри педіатрії N 2 Державного вищого навчального закладу "Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України", д. м. н., професор; Палатная Людмила Олександрівна доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О. О. Богомольця; Похилько Валерій Іванович завідувач кафедри педіатрії N 1 Вищого державного навчального закладу України "Українська медична стоматологічна академія", д. м. н., професор; Починок Тетяна Вікторівна професор кафедри педіатрії N 1 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, д. м. н., професор; Ріга Олена Олександрівна доцент кафедри педіатрії N 1 та неонатології Харківського національного медичного університету, д. м. н.; Чуйко Марія Миколаївна доцент кафедри педіатрії та неонатології ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, д. м. н.; Шевченко Тетяна Вікторівна головний позаштатний педіатр Департаменту охорони здоров'я Житомирської обласної державної адміністрації (за згодою); Шевченко Людмила Іванівна головний науковий співробітник відділення неонатології Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України", д. м. н. (за згодою); Шунько Єлизавета Євгеніївна завідувач кафедри неонатології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, д. м. н., професор, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності "Неонатологія" (за згодою); Яблонь Ольга Степанівна завідувач кафедри Вінницького національного медичного університету імені Н. І. Пирогова, д. м. н., професор; Ященко Юрій Борисович завідувач наукового відділу організації медичної допомоги Державної наукової установи "Науково- практичний центр профілактичної та клінічної медицини" Державного управління справами, професор кафедри неонатології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, д. м. н., професор, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності "Педіатрія" (за згодою). Методичний супровід та інформаційне забезпечення Горох Євгеній Леонідович начальник Відділу якості медичної допомоги та інформаційних технологій Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України", к. т. н.; Мельник Євгенія Олександрівна начальник Відділу доказової медицини Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України"; Мігель Олександр Володимирович завідувач сектору економічної оцінки медичних технологій Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України"; Шилкіна Олена Олександрівна начальник Відділу методичного забезпечення новітніх технологій у сфері охорони здоров'я Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України". Вступ Сучасні принципи перинатальної допомоги базуються на концепції ВООЗ щодо фізіологічного ведення вагітності, пологів та фізіологічного догляду за дитиною з обмеженням медичних втручань без належних показань. Протокол медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною, розроблений з метою покращання стану здоров’я дітей, застосування сучасних ефективних технологій фізіологічного догляду за новонародженим, практичної допомоги медичному персоналу щодо їх здійснення. Протокол базується на основних принципах науково-доказової медицини. Це передбачає інтеграцію нових знань у клінічну практику і процес прийняття рішень з оцінкою потенційного ризику, ефективності й обґрунтованості медичних втручань для новонародженого. Розробка технологій протоколу базується на використанні систематичних оглядів рандомізованих контрольованих досліджень(РКД) бібліотеки Кокрейназ оцінкою їх важливості і ступеня доказовості. Характеристика досліджень, на яких базувалися клінічні рекомендації (шкала рівнів доказовості). А – систематичний огляд рандомізованих контрольованих досліджень та/або/ високоякісний мета-аналіз; В – високоякісний систематичний огляд когортних досліджень або досліджень „випадок-контроль”, високоякісне когортне дослідження або дослідження „випадок-контроль”, РКД; С – когортне дослідження або дослідження „випадок-контроль” без рандомізації, РКД з низькою вірогідністю виникнення систематичних похибок; D – описування серії випадків або неконтрольоване дослідження, або думка експертів. Здійснюючи догляд за новонародженим, використовують методики і технології усіх рівнів з обов’язковим отриманням інформованої згоди матері. 1. Послідовність дій під час медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною в пологовій залі 1.1. Відразу після народження акушерка викладає дитину на живіт матері, обсушує голову і тіло дитини попередньо підігрітою стерильною лікарняною або чистою домашньою пелюшкою, одягає дитині чисті шапочку і шкарпетки, накриває сухою чистою пелюшкою та ковдрою. 1.2. Одночасно лікар-педіатр-неонатолог, а за його відсутності лікар-акушер- гінеколог або сама акушерка здійснює первинну оцінку стану новонародженого. Основна мета первинної оцінки стану новонародженого в пологовій залі – отримати відповідь на такі питання: 1) чи відбулася рання фізіологічна адаптація новонародженого; 2) чи наявні природжені вади розвитку і/або інші патологічні стани, які б вимагали невідкладного обстеження і втручання. Оцінку стану новонародженого та медичний догляд за ним здійснюють з таким алгоритмом. Таблиця 1 Оцінка стану новонародженог о Дихання Нормальне Нерегулярне або відсутнє Нормальне Нормальне М’язовий тонус Нормальний Знижений або відсутній Нормальний Нормальний Маса тіла/ термін вагітності > 2500 г; > 37 тиж Будь-які < 2500; < 37 тиж Будь-які Ознаки природженої вади розвитку/ пологової травми Відсутні Відсутні Відсутні Наявні Висновок Здоровий новонароджений Потребує відокремленн я від матері і допомоги/ реанімації Мала маса тіла при народженні Природжена вада розвитку/пол огова травма Медичний догляд Медичний догляд за здоровою новонародженою дитиною Медичний догляд за новонародже ною дитиною після реанімації Медичний догляд за новонародже ною дитиною з малою масою при народженні Медичний догляд за новонародже ною дитиною з природжено ю вадою розвитку або пологовою травмою Частина зазначених у табл. 1 станів (здорова новонароджена дитина, новонароджена дитина після реанімації, з малою масою при народженні, природженою вадою розвитку/пологовою травмою) можуть виявлятись в однієї дитини в різних комбінаціях і тому можуть потребувати поєднання процедур медичного догляду. У разі виявлення порушень ранньої фізіологічної адаптації та патологічних станів у новонародженої дитини медичний догляд здійснюється за відповідними протоколами. 1.3. За умови задовільного стану дитини (за результатами первинної оцінки стану новонародженого) акушерка викладає дитину на живіт матері. Не скоріше, ніж через 1 хв. після народження дитини акушерка, одягнувши стерильні рукавички, перетискає та перерізає пуповину (розділ 8). 1.4. Акушерка або медична сестра здійснює медичне спостереження за станом новонародженого протягом перебування дитини в пологовій залі. У разі порушення стану новонародженого інформує про це лікаря-педіатра- неонатолога, а за його відсутності лікаря-акушера-гінеколога. 1.5.Зауваживши у дитини певні ознаки(дитина починає рухатись, піднімає голову, відкриває широко рот, шукає груди матері) акушерка допомагає здійснити перше раннє прикладання дитини до грудей матері. Більшість здорових новонароджених виявляють такі ознаки протягом першої години після народження. 1.6. Через 30 хв. після народження дитини акушерка електронним термометром вимірює новонародженому температуру тіла в аксилярній ділянці та записує результати термометрії у карті розвитку новонародженого (Ф097/о). 1.7. Після встановлення контакту матері і дитини «очі-в-очі» під час першого прикладання до грудей (але не пізніше першої години життя дитини) після обробки рук (розділ 15) акушерка проводить новонародженому профілактику офтальмії антибактеріальними препаратами (очні краплі, мазь), дозволеними для застосування у новонароджених, відповідно до інструкції одноразово. 1.8. За умови задовільного стану матері і дитини контакт "шкіра-до-шкіри" в пологовій залі забезпечується протягом 2 годин. 1.9. Після завершення контакту “шкіра-до-шкіри” акушерка, перекладає дитину на зігрітий сповивальний стіл, здійснює обробку та клемування пуповини, якщо клему не накладено скоріше (див. розділ 8), вимірює довжину тіла, обвід голови і грудної клітки, а також зважує дитину. 1.10. Лікар-педіатр-неонатолог, а за його відсутності лікар-акушер-гінеколог перед переведенням дитини та матері в палату спільного перебування здійснює первинний лікарський огляд новонародженого за схемою (розділ 4) і записує дані огляду в карту розвитку новонародженого. 1.11. Акушерка (медична сестра) одягає дитину в чистий одяг (штанці, сорочечку, шапочку, шкарпетки, рукавички). Дозволяється використовувати чистий домашній одяг. 1.12. Дитину накривають ковдрою і разом з матір'ю транспортують в палату спільного перебування з дотриманням вимог теплового ланцюжка. 1.13. Якщо можливості транспортувати дитину разом з матір’ю немає, дитину транспортують у спеціальному транспортному ліжечку. Неприйнятним є транспортування дитини на руках медичного персоналу. 2. Тепловий ланцюжок Найважливішою умовою дотримання теплового ланцюжка є забезпечення температури в пологовій залі (операційній) не нижче 25°С. 2.1. Організаційні умови забезпечення підтримки теплового ланцюжка Ці заходи впроваджуються під час пологів та в перші дні після народження дитини, щоби зменшити втрати тепла у всіх новонароджених. Невиконання хоча б одного з цих заходів розриває тепловий ланцюжок і створює для новонародженої дитини загрозу переохолодження. Межами нормальної температури тіла новонародженого, виміряної в аксилярній ділянці (під пахвою), слід уважати 36,5-37,5о С. Недотримання теплового ланцюжка підвищує ризик розвитку у новонародженого гіпоглікемії, метаболічного ацидозу, інфекції, дихальних розладів, уражень центральної нервової системи (крововиливи, судоми). 2.2. Десять кроків теплового ланцюжка 1. Тепла пологова кімната (операційна) [B] Приміщення повинно бути чистим і теплим, без протягів з відчинених вікон, дверей і кондиціонерів (вентиляторів). Оптимальною (безпечною) для матері та дитини вважається температура навколишнього середовища 25-28оС. Усе необхідне для зігрівання дитини (пелюшки, шапочка, шкарпетки, сорочечки, повзунки, ковдра) треба підготувати і підігріти завчасно. 2. Негайне обсушування дитини [B] Відразу після народження (до перерізання пуповини) акушерка повинна обсушити тіло та голову дитини чистими, сухими, попередньо підігрітими пелюшками. Викласти дитину на живіт матері і закінчити обсушування. Вологі пелюшки треба відкласти, одягнути на дитину чисті шапочку і шкарпетки та накрити чистою сухою попередньо підігрітою пелюшкою. 3. Контакт “шкіра-до-шкіри”[С] Контакт “шкіра-до-шкіри” запобігає втратам тепла та сприяє колонізації організму дитини флорою матері. На грудях матері дитина накривається чистою попередньо підігрітою пелюшкою та спільною з матір’ю ковдрою і знаходиться там до переведення в палату спільного перебування не менше 2 год. З метою контролю дотримання заходів теплового ланцюжка перше вимірювання температури тіла новонародженого здійснюють через 30 хв. після народження в аксилярній ділянці електронним термометром. 4. Грудне вигодовування [A] Грудне вигодовування слід починати якомога скоріше, протягом першої години після народження, коли дитина виявляє ознаки готовності до годування та знаходиться з матір’ю в контакті “шкіра-до-шкіри”. Не треба примушувати дитину розпочинати перше годування, якщо вона не проявляє цих ознак. 5. Відкласти зважування та купання [B] Купання та зважування новонародженого відразу після народження приводить до втрат тепла, тому ці процедури треба відкласти. Кров, меконій частково видаляються зі шкіри новонародженого під час первинного обсушування. Залишки родової змазки не видаляють зі шкіри дитини. Перше купання доцільно здійснювати вдома. Зважування й антропометрію дитини необхідно здійснювати після контакту “шкіра-до-шкіри” перед переведенням в палату спільного перебування. 6. Правильно одягнути та загорнути дитину [А] Туге сповивання шкідливе для новонародженого, тому що зменшує ефективність підтримання тепла дитиною, обмежує її дихальні і фізичні рухи. У зв'язку з цим дитину необхідно одягнути в чисті теплі повзунки, сорочечку, шапочку, шкарпетки та накрити теплою ковдрою. 7. Цілодобове спільне перебування матері та дитини [A] За умови відсутності протипоказань новонароджена дитина повинна цілодобово перебувати разом з матір’ю в одному приміщенні. Спільне перебування матері та дитини забезпечує можливість годування на вимогу, профілактику гіпотермії та внутрішньолікарняної інфекції. 8. Транспортування в теплих умовах [B] Якщо дитину треба транспортувати в інше відділення,(палату) медичні працівники зобов’язані забезпечити підтримку і контроль температури тіла, щоби запобігти виникненню гіпотермії. В палату спільного перебування новонароджену дитину слід транспортувати разом з матір’ю. Якщо дитина народжена шляхом кесарського розтину, її транспортують в кувезі або в дитячому ліжечку, вкриту теплою ковдрою. 9. Початкова і реанімаційна допомога в теплих умовах Новонароджена дитина, яка потребує реанімації, не може виробляти достатню кількість тепла, в зв'язку з чим підвищується ризик виникнення гіпотермії. Тому важливо забезпечити проведення реанімаційних заходів у теплих умовах. 10. Підвищення рівня підготовки та знань персоналу Усі медичні працівники повинні мати відповідну підготовку та навички з питань дотримання теплового ланцюжка. Медичним працівникам слід інформувати членів сім’ї про важливість підтримання нормальної температури тіла дитини. 3. Рутинні медичні втручання 3.1. Загальні положення Більшість новонароджених не потребують рутинних медичних втручань, у тому числі оглядів лікарями-спеціалістами. Кожне медичне втручання, в т.ч. і огляд лікаря-спеціаліста, мають бути обґрунтованим та безпечним для дитини і здійснюватись за дотримання вимоги інформованої згоди матері. 3.2. Відсмоктування слизу з ротової порожнини та носоглотки [B] Більшість здорових новонароджених не потребують рутинної санації ротової порожнини і носоглотки. Якщо виникає необхідність забезпечити прохідність верхніх дихальних шляхів у здорового новонародженого, слід застосовувати одноразову стерильну гумову грушу, оскільки її використання супроводжується меншою ймовірністю виникнення ускладнень, ніж під час відсмоктування катетером. Негативні наслідки рутинного відсмоктування слизу у новонароджених з ротової порожнини і носоглотки: 1) аритмія і/або брадикардія; 2) ларингоспазм; 3) додатковий ризик інфікування. 3.3. Перевірка прохідності стравоходу Здорові новонароджені не потребують рутинної перевірки прохідності стравоходу. Показання для обов’язкової перевірки прохідності стравоходу: 1) наявності у роділлі багатоводдя (полігідрамніон); 2) зменшені розміри або «відсутність» шлунка у плода за результатами ультразвукового дослідження вагітної; 3) наявність таких клінічних ознак у новонародженої дитини: - явні пінисті виділення з ротової порожнини; - під час спроби годування дитини молоко повертається; - напади кашлю, які супроводжуються апное, ціанозом. Негативні наслідки рутинної перевірки прохідності стравоходу: 1) аритмія і/або брадикардія; 2) ларингоспазм; 3) додатковий ризик інфікування. 3.4. Цитологічне та бактеріологічне дослідження шлункового аспірату. Цитологічне та бактеріологічне дослідження шлункового аспірату у здорової новонародженої дитини є недоцільним через низьку діагностичну значущість і можливість ускладнень. 3.5. Бактеріологічне дослідження фекалій, посівів зі шкіри пуповини тощо. Бактеріологічні дослідження калу, посіви зі шкіри, пуповини тощо у здорових новонароджених недоцільні через низьку діагностичну цінність. 3.6.Додаткове обстеження новонародженого (лабораторні, рентгенологічні, УЗД, консультації лікарів-спеціалістів тощо) Здорові новонароджені не потребують додаткового обстеження та консультацій лікарів-спеціалістів. Лабораторне дослідження крові здійснюють в таких випадках: 1) дітям, які були народжені жінками з 0 (І) групою і/або Rh- негативним типом крові, необхідно визначити групу та Rh-належність крові, використовуючи пуповинну кров [B]. 2) якщо жінка не обстежена на рівень Rh-антитіл та має Rh-негативний тип крові, необхідно визначити рівень білірубіну пуповинної крові. 3) дітям, народженим від матерів з хоріоамніонітом (температурою тіла > 38°С) під час пологів або від матерів, яких лікували з приводу інвазивної бактеріальної інфекції антибіотиками протягом 24 год до (або після) пологів, або під час пологів. 3.7. Зважування новонародженого 3.7.1. Перше зважування новонародженого здійснюють в пологовій залі після проведення контакту “шкіра-до-шкіри” та прикладання дитини до грудей перед переведенням дитини в палату спільного перебування матері та дитини. 3.7.2.При зважуванні дитини дотримуються принципів забезпечення теплового ланцюжка з метою запобігання переохолодження дитини. 3.7.3. Здоровий новонароджений не потребує щоденного зважування. 3.7.4. Щоденне зважування новонародженої дитини здійснюють за медичними показаннями. 3.7.5. Перед випискою з акушерського стаціонару зважування дитини є обов’язковим. 4. Лікарський догляд за новонародженим 4.1. Організаційні умови здійснення лікарського догляду новонародженого 1) Первинну оцінку стану новонародженого відразу після народження дитини здійснює лікар-педіатр-неонатолог, а у разі його відсутності – лікар- акушер-гінеколог або акушерка. 2) Первинний лікарський огляд новонародженого здійснює в пологовій залі лікар-педіатр-неонатолог (у разі його відсутності – лікар-акушер- гінеколог) перед переведенням дитини в палату спільного перебування матері і дитини. 3) Лікар, який здійснив первинний лікарський огляд, записує його результати в медичній документації, а також інформує батьків про стан здоров’я дитини на момент огляду. 4) Якщо первинний лікарський огляд новонародженого здійснено лікарем-акушером-гінекологом (у разі відсутності лікаря педіатра- неонатолога), лікар-педіатр-неонатолог оглядає дитину протягом першої доби після народження. 5) В подальшому лікар-педіатр-неонатолог оглядає дитину щодня, записуючи результати огляду в карті розвитку новонародженого. Він інформує матір про стан здоров'я дитини, а медична сестра дає рекомендації стосовно догляду за дитиною. 6) Лікарський огляд новонародженого здійснюється відповідно до рекомендацій п. 4.2, уникаючи переохолодження дитини. 7) Перед оглядом дитини лікар миє (дезінфікує)руки і дезінфікує фонендоскоп. 8) У день виписки дитини з акушерського стаціонару огляд лікаря- педіатра-неонатолога обов'язковий. 4.2. Первинний лікарський огляд новонародженого в пологовій залі 4.2.1. Завдання первинного лікарського огляду: 1) визначитись щодо наявності чи відсутності у дитини вроджених аномалій, ознак інфекції, інших патологічних станів, які потребують медичного втручання. 2) оцінити адаптацію новонародженого | |
| Просмотров: 1004 | Загрузок: 24 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |