| Главная » Файлы » Мои файлы |
Протирадіаційне укриття (ПРУ)
| [ Скачать с сервера (34.0 Kb) ] | 14.02.2018, 20:56 |
| Протирадіаційне укриття (ПРУ) – це захисна споруда, яка за¬безпечує захист у ній людей від радіоактивних речовин і опромінення в зонах радіоактивного забруднення місцевості, отруйних і сильнодію¬чих ядучих речовин, біологічних засобів у краплинно-рідинному ви-гляді та світлового опромінення ядерного вибуху, наслідків урагану. Захисні властивості протирадіаційних укриттів оцінюються кое¬фіцієнтом захисту, який показує, у скільки разів доза радіації на відкритій місцевості на висоті 1 м більша від дози радіації в укритті, тобто коефіцієнт захисту показує, у скільки разів ПРУ послаб¬лює дію радіації, а відповідно і дозу опромінення людей. Протирадіаційні укриття можуть обладнуватись насамперед у підвальних поверхах будинків і споруд. Підвали в дерев'яних одно¬поверхових будинках ослаблюють дозу радіації в 7 разів, а в житло¬вих одноповерхових кам'яних (цегляних) будинках – у 40, у двоповерхових – у 100, середня частина підвалу кількаповерхового кам'я¬ного будинку – у 800—1000 разів. При невисоких рівнях радіації, а також для захисту від бактеріальних засобів, парів отруйних і силь¬нодіючих ядучих речовин можна використовувати кам'яні (цегляні) або дерев'яні будівлі. При виборі й підготовці укриттів для захисту від радіоактивних речовин слід враховувати захисні властивості будівельних матеріа¬лів та окремих конструкцій. Здатність будівельного матеріалу ослаблювати потік радіоактив¬них випромінювань характеризується щільністю і товщиною шару половинного ослаблення матеріалу, тобто певної товщини шару ма¬теріалу, при проходженні через який інтенсивність радіоактивних випромінювань зменшується у два рази. Величина шару половинно¬го ослаблення різних будівельних матеріалів наведена в табл. 106. За шаром половинного ослаблення матеріалу можна визначити коефіцієнт ослаблення для будь-якої товщини, знаючи, що потік ра¬діоактивних випромінювань буде зменшено вдвічі стільки разів, скільки шарів половинного ослаблення є в товщі матеріалу. Напри¬клад, стіна будинку із саманної цегли має товщину 28 см. Отже, будинок ослаблюватиме потік радіоактивних випромі¬нювань у чотири рази, тобто люди в такому приміщенні одержать дозу опромінення, зменшену в чотири рази. Коли стіни укриття складаються з кількох шарів різних матеріа¬лів, то спочатку розраховують коефіцієнти ослаблення для кожно¬го шару матеріалу, а потім складають їх і одержують величину су¬марного коефіцієнта ослаблення укриття. Наприклад, погріб має де-рев'яне перекриття з міцних порід дерева товщиною ЗО см і засипа¬ний шаром глини 55 см. Отже, коефіцієнт ослаблення дерев'яного перекриття становитиме 2, а глиняного шару – 10. Сумарний коефіцієнт ослаблення у-випромінювання радіоактивного забруднення погреба дорівнюватиме 10 + 2 = 12. Оцінюючи захисні властивості будинків та укриттів, слід зверну¬ти увагу на ті частини, де можливе проникнення радіоактивного пилу, небезпечних хімічних речовин. Такими місцями в будинках є вікна, двері, вентиляційні отвори і продухи в цоколі будинку, пічні труби, димарі, топкові отвори. Небезпечним є потрапляння радіоак¬тивного пилу на горища, бо це збільшить дозу опромінення людей, які перебувають у будинку. У селі більшість будинків придатна для захисту людей від радіо¬активного пилу. Крім цього, у сільській місцевості є багато заглиб¬лених у землю підвалів, погребів, овочесховищ та інших споруд. Оцінивши захисні властивості наявних приміщень і виходячи з конкретної обстановки та реальної потреби в кожному окремому випадку, можна розраховувати і завчасно підготувати необхідну кількість укриттів, для захисту людей в умовах сильного забруднен-ня місцевості радіоактивними речовинами. Готуючи приміщення для укриття від радіоактивних речовин, тре¬ба виконати дві основні вимоги: по-перше, вжити заходів проти потрапляння радіоактивного пилу в приміщення і, по-друге, посилити захист населення, збільшити обсяг робіт для пристосування укриттів, а також враховувати потреби і наявність необхідних матеріалів. Для запобігання проникнення радіоактивного пилу і небезпеч¬них хімічних речовин в укриття потрібно виконати найпростішу герметизацію приміщень, усуваючи всі нещільності, місця слабкої герметизації. З цією метою в дерев'яних будинках проконопачують і замазують глиною тріщини. Великі щілини забивають рейками. Щілини у стінах замазують шпаклівкою або штукатурним розчи¬ном. Особливу увагу звернути на герметизацію дверей і вікон. Димарі, пічні отвори, дверцята топок, піддувал, тріщини і продухи в цоколі – всі ці місця треба зробити непроникними для радіоак¬тивних і хімічних речовин. Необхідно мати запас скла, фанери, толю або поліетиленової плівки для швидкого закривання вікон; дверей та інших отворів. Перекриття можна підсилити шаром піску, шлаку або просто землею товщиною до 20 см. Якщо можливо, обладнати один припливний і один витяжний короби у підвалах, погребах та інших підземних спорудах. Для забезпечення тяги витяжний короб має бути встановлений на 1,5—2 м вище припливного. У будинках замість витяжного короба можна ї використовувати димоходи, в інших будівлях капітального типу – існуючі вентиляційні канали. У припливний короб або щілину слід закласти фільтр із мішковини, солом'яної січки, марлі. Для обладнання під протирадіаційне укриття погреба необхідно посилити його перекриття, потім на перекриття насипати шар ґрунту 60—70 см, щільно підігнати кришку люка і зробити вентиляційний короб. У разі потреби необхідно побудувати швидкоспоруджувані ПРУ 91 місцевих (ліс, камінь, саман, очерет) будівельних матеріалів або промислових збірних залізобетонних елементів, цегли, прокату, труб, арматури. Для будівництва ПРУ копають котлован, і зводять стіни і перекриття. Проміжки між стінами котловану і споруди засипають ґрунтом, який через кожних 20 –30 см трамбують. Потім ґрунт насипають у місці прилягання перекриття до землі по всьому периметру укриття. Над перекриттям обладнують гідроізоляцію з руберойду, толю, поліетиленової плівки або глини товщиною 10 см. Глину зволожують, перемішують як тісто і укладають випуклим шаром. На гідроізоляцію насипають шар ґрунту 60—70 см. Під кутом 90° до основного приміщення обладнують вхід у ви¬гляді герметичного тамбура, місця стикування рам тамбура до стій проконопачують ганчір'ям, клоччям або мохом. На вхід у тамбур і вихід із нього навішують завісу з щільного матеріалу. При вході замість завіси можуть бути щільні двері. | |
| Просмотров: 568 | Загрузок: 16 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |