Главная » Файлы » Мои файлы |
Проекти законів про НПА: проблеми і перспективи
[ Скачать с сервера (94.0 Kb) ] | 22.01.2013, 00:07 |
Прийняти за основу проект Закону України про нормативно-правові акти (реєстр. N 7409), поданий народним депутатом України Мірошниченком Ю.Р. Доручити Комітету Верховної Ради України з питань правової політики доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням положень альтернативного законопроекту про нормативно-правові акти (реєстр. N 7409-1), поданого народним депутатом України Ляпіною К.М., а також зауважень і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні. Аналіз положень даного проекту Головним науково-експертним управлінням дає підстави для висновку, що основою для його підготовки став Закон України «Про нормативно-правові акти» від 18 листопада 2009 року № 1729-VI, відхилений парламентом 29 червня 2010 року за результатами його повторного розгляду із пропозиціями Президента України від 22 грудня 2009 року. При цьому у тексті проекту враховані окремі з вищезазначених пропозицій глави держави та деякі зауваження Головного науково-експертного управління, висловлені до проекту вказаного Закону перед його розглядом у першому читанні (висновок № 16/3-435/1343-1 від 3 березня 2008 року). Разом з тим, проект, що розглядається, не тільки відтворює ряд недоліків названого Закону (в тому числі концептуальних), а й містить інші суттєві вади. Виходячи з цього, вважаємо за необхідне повторити деякі попередні, а також висловити додаткові зауваження до змісту даного проекту. 1. Поданий проект підготовлений виходячи із концепції «єдиного» закону про НПА, яким охоплюються як закони, так і підзаконні акти. Однак, положення проекту, які встановлюють єдині, спільні для законів та підзаконних НПА правила щодо форми, змісту, механізмів розробки, прийняття, введення в дію, оприлюднення останніх, часто не враховують специфіки юридичної природи відповідних «видів НПА» (у термінології проекту). Внаслідок цього чимала кількість загальних за змістом положень проекту, які мали б стосуватись виключно законів, поширюються і на підзаконні акти (та навпаки). Поряд із цим, правове регулювання окремих стадій правотворчого процесу є недостатнім, оскільки обмежується переважно вирішенням найбільш загальних питань, спільних для всіх НПА (як правило, без встановлення особливостей щодо конкретних «видів» НПА в необхідному обсязі). Положення проекту, як правило, не розраховані на їх застосування щодо НПА, які приймаються референдумами (що особливо помітно на прикладі розділу IV – «Нормотворчий процес»). З огляду на специфіку юридичної природи відповідних актів, порядок їх юридичної перевірки, прийняття, оприлюднення та введення в дію є предметом законодавства про референдуми, а не даного проекту. Однак, проект не містить спеціального припису щодо цього, формально поширюючи встановлені ним загальні правила на відповідні НПА (частина перша статті 2). Крім того, більшість положень проекту не можуть застосовуватись щодо підзаконних НПА, які приймаються/видаються спільно кількома органами публічної влади . Особливостей юридичної природи цих НПА проект також не розкриває і навіть не містить відсилань з цього приводу до інших законодавчих актів України. Наявністю саме цих загальних недоліків, які будуть детально проілюстровані нижче, обумовлюється більшість конкретних зауважень до змісту проекту. 2. Комплексного доопрацювання потребує використаний у проекті термінологічно-понятійний апарат і, серед іншого, уміщені до статті 1 дефініції ключових термінів, вживаних у проекті. 3. Окрім вищезазначених, не можуть бути підтримані і деякі інші положення розділу І проекту («Загальні положення»): 4. Звертають на себе увагу недоліки проекту щодо визначених у його тексті видів, форм та ієрархії НПА (розділ ІІ) 5. Виникає низка зауважень до встановлених у розділі ІІІ проекту правил техніки нормопроектування 6. Не можна оминути увагою недоліки розділу IV проекту («Нормотворчий процес»): 7. Викликають зауваження деякі положення розділу V проекту («Державна реєстрація, систематизація та офіційне оприлюднення НПА»): 8. Виникає ряд зауважень і щодо розділу V проекту («Реалізація нормативно-правових актів»): 9. Проект внесено із порушеннями вимог Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI (далі – Регламент), та Бюджетного кодексу України: 9.1. Реалізація положень проекту потребуватиме внесення змін до інших законодавчих актів, однак всупереч частині восьмій статті 90 Регламенту ці зміни не викладені у розділі «Перехідні положення» проекту або в одночасно внесеному законопроекті. Перелік законів та інших НПА, прийняття або перегляд яких потрібно здійснити для реалізації положень проекту (в разі його прийняття), до останнього також не додається. Натомість, відповідно до пункту 4 розділу VII («Прикінцеві положення») проекту Кабінету Міністрів України дається доручення у двомісячний термін підготувати і внести до парламенту проекти вищезазначених законодавчих актів. Наведений припис є особливо недоречним в контексті існування потреби у внесенні змін і до самого Регламенту, адже покладення підготовки цих змін на уряд є нелогічним. 9.2. Викликає сумніви викладене у пояснювальній записці до проекту твердження про те, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України. В тому чи іншому обсязі впливатимуть на видаткову частину Державного бюджету України наприклад такі заходи: запровадження обов’язкової правової експертизи підзаконних НПА, а також проектів НПА парламенту, глави держави та уряду Міністерством юстиції України або його територіальними органами (частина друга статті 37; пункт 1 частини першої статті 49); запровадження практики проведення обов’язкових громадських обговорень всіх проектів НПА (і, передусім, законопроектів) у визначених проектом сферах суспільних відносин (стаття 44) тощо. Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту відповідних розрахунків до проекту не додається. 10. Із уміщеним до підпункту 2 пункту 2 розділу VII («Прикінцеві положення») проекту приписом не можна погодитись, оскільки його реалізація може спровокувати утворення прогалин у правовому регулюванні деяких конкретних сфер суспільних відносин, а відтак негативно впливатиме на належне додержання прав, свобод і законних інтересів людини та громадянина. 11. Зауваження Головного управління до змісту і форми викладення запропонованого проекту не вичерпуються вищенаведеними, однак з огляду на зміст, обсяг і характер викладеного вище потреби у формулюванні інших зауважень, на наш погляд, немає. Текст проекту потребує концептуального переосмислення та комплексної переробки. Водночас, усі слушні положення даного проекту можуть бути використані у подальшій законопроектній роботі з відповідної тематики. | |
Просмотров: 969 | Загрузок: 92 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0 | |