| Главная » Файлы » Мои файлы |
Проблеми юридичної відповідальності
| [ Скачать с сервера (173.5 Kb) ] | 18.08.2017, 22:33 |
| Проблеми юридичної відповідальності в земельному праві України Поняття, підстави, особливості та види юридичної відповідальності в земельному праві України Існує велика кількість визначень юридичної відповідальності, які умовно можна віднести до двох підходів: (1)широкого, за якого юридична відповідальність розглядається як застосування примусових (негативних) заходів до правопорушника1 або навіть як неухильно суворе, гранично ініціативне виконання всіх обов’язків2, (2) і вузького, за якого відповідальність розглядається як покладення обов’язку, який до вчинення правопорушення не існував та виник лише у зв’язку із правопорушенням, або позбавлення існуючого права3. Другий підхід видається більш доцільним. Як слушно вказує С.М. Кравченко, «примушення до виконання раніш існуючого обов’язку нічого не додає до його змісту»4. Тому нижче ми будемо розглядати юридичну відповідальність саме у вузькому розумінні. Земельне правопорушення, на наш погляд, за змістом є порушенням норм земельного права, а за формою -порушенням приписів земельного законодавства. Традиційно виділяють такі види юридичної відповідальності (вони перераховані, зокр., у ст.92 КУ): кримінальну, адміністративну, дисциплінарну, цивільну та матеріальну. Останнім часом все більшого поширення набуває підхід, за якого виділяються ще й такі види відповідальності, як фінансова, еколого-правова у вузькому розумінні (обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення діяльності або припинення права користуванням природним ресурсом), земельно-правова (відшкодування втрат сільськогосподарського/лісогосподарського виробництва, припинення прав на землю5). Із прийняттям ГКУ з’явилися певні підстави об’єднувати (повністю чи в певній частині) всі перераховані «новітні» види відповідальності під назвою господарсько-правової. NB. Наведений перелік видів юридичної відповідальності навряд чи можна вважати вичерпним: чинне законодавство передбачає застосування окремих санкцій, що не можуть бути «вписані» у згадані вище види відповідальності. Напр., відповідно до ч.7 ст.68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», «посадові особи та спеціалісти, винні в порушенні вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки за поданням державних органів охорони навколишнього природного середовища згідно з рішеннями їх управлінських органів позбавляються премій за основними результатами господарської діяльності повністю або частково.» Застосування такої санкції не підпадає під ознаки дисциплінарної відповідальності або іншого «традиційного» виду юридичної відповідальності. Практичне значення поділу юридичної відповідальності на види обумовлено ст.61 КУ, за якою за одне правопорушення не можна двічі притягати до юридичної відповідальності одного виду. З цього випливає, що за одне правопорушення в принципі можна притягати до відповідальності різних видів. Між тим, особа не може бути притягнута і домайнової відповідальності різних видів (цивільної та матеріальної) за одне й те саме правопорушення – адже якщо вона відшкодовує заподіяну шкоду в рамках якогось із видів майнової відповідальності, для застосування інших вже немає підстав. Крім того, варто пам’ятати, що адміністративна відповідальність настає за правопорушення, які не тягнуть кримінальної відповідальності (ч.2 ст.9 КУпАП). NB. Окрім видів, виділяють і форми юридичної відповідальності: (1) позитивну (перспективну) – обов’язок дотримуватися правових норм, вчиняти дії, що відповідають «об’єктивним вимогам даної ситуації і об’єктивно обумовленим ідеалам часу»6, та (2) негативну (ретроспективну) – відповідальність за вчинене правопорушення. У спеціальній літературі виділення позитивної відповідальності піддається обґрунтованій критиці. Вказується, що відповідальність у цьому випадку розглядається у загальному, неюридичному розумінні, межі поняття розмиваються, що не виправдано ні з наукової, ні тим більше з практичної точки зору, викликає термінологічну плутанину7. ________________________________________ 1 Див. зокр.: Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. – М., 1974. – С.316; Юридический справочник по землепользованию граждан, коллективному садоводству и огородничеству: Вопросы и ответы // Коцюба А.П., Сунцов В.В., Бритченко С.П., Чуйков В.А., Шульга М.В. / Под ред. А.П.Коцюбы. – К.: Урожай, 1988. – С.184; Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П.Гетьман та ін.: За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – С.232; Див. Гавриш Н.С. Юридична відповідальність як спосіб правової охорони ґрунтів // Актуальні проблеми держави та права: Зб. наук. праць. Вип.9. – Одеса, 2000. – С.250 (автор приєднується до позиції С.С. Алєксєєва); звичайно, підходи всіх авторів різняться і нами об’єднані умовно. 2 Тархов В.А. Ответственность по советскому праву. – Саратов, 1973. – С.8-10. 3 Иоффе О.С. Обязательственное право. – М.: Госюриздат, 1975. - С.97; Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положения: Изд. 3-е, стереотипное. – М.: Статут, 2001. – С.610; Эффективность юридической ответственности в охране окружающей среды. – М.: Наука, 1985. – С.24, Кравченко С.Н. Материальная ответственность в системе охраны природы. – К.: Вища школа, 1981. – С.34-35. 4 Кравченко С.Н. Материальная ответственность в системе охраны природы. – К.: Вища школа, 1981. – С.34. 5 М.В. Шульга вказує на наявність підходів щодо існування останньої, проте вважає виділення «нетрадиційних» видів відповідальності недоцільним – див. Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П.Гетьман та ін.: За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – С.233-234. Щодо виділення земельно-правової відповідальності див. також: Станкевич Н.Г. Земельное право: Учебное пособие. – Мн.: Книжный Дом, 2003. – С.309. 6 Недбайло П.Е. Система юридических гарантий применения советских правовых норм // Правоведение. – 1971. - №3. – С.51. 7 Шемшученко Ю.С., Мунтян В.Л., Розовский Б.Г. Юридическая ответственность в области охраны окружающей среды. – К., 1978. – С.17; Самощенко И.С., Фарукшин М.Х. Ответственность по советскому законодательству. – М., 1971. – С.43. Земельні правопорушення: характерні риси та види Земельне правопорушення - це суспільно шкідлива винна дія або бездіяльність, що про-тирічить нормам земельного права. Земельні правопорушення являють собою негативні соціальні явища, тому що посягають на земельний лад і правопорядок, покликаний забезпечити раціональне використання і охорону земель. Причинами правопорушень в земельному праві нерідко бувають недоліки правового регулювання земельних відносин, безконтрольність за станом використання земельного фонду, недостатня юридична грамотність населення в земельному законодавстві. Суб'єктами земельних порушень можуть бути як окремі громадяни і посадові особи, так і працівники підприємств, установ, організацій. Правопорушниками можуть бути і державні органи, які незаконно розпоряджаються земельним фондом або здійснюють інші порушення діючих норм земельного права. Суб'єкти земельних правопорушень - юридичні та фізичні особи - не обов'язково повинні бути землекористувачами або суб'єктами земельних відносин. Об'єктами земельних правопорушень можуть бути порушення права державної, колективної і приватної власності на землю, укладений порядок землекористування і охорони земель, права та інтереси окремих громадян, підприємств, установ, організацій. Змістом земельних правопорушень є дії або бездіяльність, які суперечать вимогам норм земельного законодавства. Вони (дія або бездіяльність) є суспільно шкідливими і виступають в формі винних дій або бездіяльності. Відповідальність за порушення може наступати тільки при наявності повного складу правопорушення, яке характеризується чотирма елементами: суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна сторона і об'єктивна сторона правопорушення. Суб'єктивна сторона являє собою психічне ставлення суб'єкта до протиправного діяння, яке він здійснив. Об'єктивна сторона земельного правопорушення - це конкретні дії правопорушника, які посягають на земельні інтереси учасників земельних відносин. Юридична відповідальність за скоєне правопорушення настає в тому випадку, якщо в законодавстві закріплений склад правопорушення і встановлені санкції до правопорушників. Земельні правопорушення регламентуються не тільки земельним правом, тому до порушників земельних правовідносин застосовують також санкції, які встановлені цивільним, адміністративним, кримінальним, трудовим та іншим законодавством. За ст. 211 Види земельних правопорушень: Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, ад¬міністративну або кримінальну відповідальність відповід¬но до законодавства за такі порушення: а) укладення угод з порушенням земельного законодав¬ства; б) самовільне зайняття земельних ділянок; в) псування сільськогосподарських угідь та інших зе¬мель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речо¬винами і стічними водами, засмічення промисловими, по¬бутовими та іншими відходами; г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель; ґ) невиконання вимог щодо використання земель за ці¬льовим призначенням; д) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; е) знищення межових знаків; є) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок; ж) непроведення рекультивації порушених земель; з) знищення або пошкодження протиерозійних і гідро¬технічних споруд, захисних насаджень; и) невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту; і) самовільне відхилення від проектів землеустрою; ї) ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них; й) порушення строків розгляду заяв щодо відведення зе¬мельних ділянок. Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення земельного законодавства. Проблеми застосування адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства Найважливішим елементом правового забезпечення раціонального використання та охорони земель, захисту прав та законних інтересів власників землі, землекористувачів є застосування правових засобів впливу, спрямованих на усунення порушень земельного законодавства і припинення їх проявів у майбутньому, відновлення порушеного права та притягнення винних у вчиненні земельних правопорушень до юридичної відповідальності. За порушення земельного законодавства винні особи можуть бути притягнені до дисциплінарної, цивільної, адміністративної та кримінальної відповідальності. Питання юридичної відповідальності у сфері земельних правовідносин досліджували такі вчені: Балюк Г. І., Берлач А., Гоштинар C. Л., Диптан С. А., Ізмайлов О. В., Кулинич П. Ф., Лоїк Г. К., Мірошніченко О. С., Нестеренко І. І., Петлюк Ю. С., Шульга А. М. та інші. Правопорушення в сфері використання та охорони земель України можна розділити на дві групи: 1) правопорушення, об’єктом яких є земля як природний об’єкт; 2) правопорушення, об’єктом яких виступають права на землі авіаційного транспорту України. До першої групи можна віднести дії чи бездіяльність осіб, які спричинили забруднення земель. До другої групи правопорушень можна віднести самовільне захоплення земель чи використання без належно оформленої | |
| Просмотров: 474 | Загрузок: 7 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |