Главная » Файлы » Мои файлы |
Про дослідження води
[ Скачать с сервера (220.5 Kb) ] | 20.08.2017, 23:35 |
Кисень взаємодіє з гідроксидом марганцю в лужному середовищі: 2Mn(OH)2+O2=2MnO(OH)2 При підкисленні розчину в присутності KI утворюється йод, кількість якого еквівалентна вмісту розчиненого кисню: Mn(OH)2+2H2SO4+2KI=MnSO4+I2+K2SO4+3H2O Йод, що виділився титрують тіосульфатом натрію, як індикатор використовують крохмаль: I2+Na2S2O3=2NaI+Na2S4O6 Кислотність визначають титруванням розчином лугу. Титруванням до рН 4,5 по метилоранжу визначають вільну кислотність. Загальну кислотність визначають титруючи пробу лугом до рН 8,3 з фенолфталеїном. Титруванням по фенолфталеїну до рН 8,3 розчином кислоти визначають вільну лужність. Для визначення загальної лужності титрування кислотою проводять до рН 4,5 в присутності метилоранжу. Метилоранж рН: 3,0-4,4 – перехід забарвлення: червоне-оранжеве- солом'яно-жовте. Фенолфталеїн рН: 8,2-10,0 – перехід забарвлення: безбарвне-пурпурне. Метод ґрунтується на титруванні проби розчином комплексону III у лужному (рН=10) середовищі з індикатором хромоген-чорним. Трилон Б взаємодіє з іонами кальцію та магнію: H2R2-+Ca2+(Mg2+)=CaR2-(MgR2-)+2H+ Комплекс кальцію утворюється першим. Індикатор утворює з іонами магнію сполуку червоно-фіолетового кольору, яка при додаванні Трилону Б руйнується: H2Ind-+Mg2+=MgInd-+2H+ MgInd-+H2R2-=MgR2-+H2Ind- Перехід забарвлення - червоно – фіолетовий – блакитний Метод ґрунтується на титруванні проби розчином комплексону III у лужному середовищі з індикатором мурексидом. Трилон Б взаємодіє з йонами Са2+ та Mg2+. У лужному середовищі (рН 12-13)утворюється комплекс Са2+ з Трилоном Б: а магній зв’язується у малорозчинний гідроксид. Магній визначають як різницю між загальною твердістю води та вмістом кальцію. Метод ґрунтується на утворенні в нейтральному або слабколужному середовищі (рН 7-10) малорозчинної сполуки: Ag++ Cl-→AgCl↓ Для визначення кінця титрування як індикатор використовують хромат калію, який з надлишком срібла утворює червоний осад: 2Ag++CrO42-→Ag2CrO4↓ Метод ґрунтується на взаємодії сульфат-йонів з йонами плюмбуму, в результаті чого утворюється малорозчинний осад сульфату плюмбуму (II). Pb2+ + SО42- = PbSО4↓ Поява надлишку іонів свинцю фіксують за допомогою дитизона, який в точці еквівалентності змінює колір від синьо-зеленого до червоно- фіолетового за рахунок реакції: Для зменшення розчинності осаду PbSO4 для збільшення розчинності дитизонату, титрування проводять у водно-спиртовому або водно-ацетоновому розчині. Органічні речовини окислюються дихроматом у сірчанокислому середовищі: Cr2O72-+14H++6e=2Cr3++7H2O (Каталізатор реакціїAg2SO4) Надлишок дихромату титрують розчином солі Мора: Cr2O72-+6Fe2++14H+=2Cr3++6Fe3++7H2O Перехід забарвленн: оранжевий-зелений Метод ґрунтується на взаємодії мономерної силіцієвої кислоти з молібдатом амонію у кислому середовищі з утворенням жовтої кремніймолібденової ГПК: H2SiO3+12(NH4)2MoO4+24HNO3=H4[Si(Mo3O10)4]+24NH4NO3+11H2O Інтенсивність забарвлення пропорційна концентрації кремнію, яку знаходять за градуювальним графіком, побудованому на основі стандартного розчину силікату. Роздільне визначення гумінових та фульвокислот можливе завдяки їхнім властивостям. Гумінові кислоти осаджуються в кислому середовищі, а фульвокислоти залишаються в розчині. Після розділення вміст відповідних кислот визначають за методом ХСК. Для визначення ХСК гумінових та фульвокислот до проби води додають дихромат калію, сульфат срібла і титрують сіллю Мора у присутності фенатроліну. Метод ґрунтується на взаємодії заліза (ІІ) з ортофенантроліном при рН 2-9 з утворенням комплексної сполуки червоно-фіолетового кольору, придатної для фотометричного аналізу. Реакцію проводять у присутності ЕДТА, як маскую чого агенту. Іони заліза(Ш) з цим реактивом утворюють безбарвну сполуку. Іони заліза +3 відновлюють за наступною реакцією: 2Fe3+ + 2NH2OH → 2Fe2+ + N2 + 2H+ + 2H2O Було проведено визначення різних форм заліза. Загальний вміст заліза визначали за допомогою градуювального графіка. Метод ґрунтується на взаємодії нітриту з первинними амінами з утворенням солей діазонію (з реактивом Грісса). При подальшому їх сполученні з ароматичними сполуками, які містять амінні та фенольні групи, утворюється барвник червоно-фіолетового кольору, кількість якого визначають фотометрично: В Метод ґрунтується на взаємодії аміаку в лужному середовищі з реактивом Неслера. Утворюється колоїдний розчин жовто-коричневого кольору, який фотометрують: NH4NO3+2K2[HgI4]+2KOH=[I2Hg2NH2]I↓+5KI+2H2O+KNO3 Алюміній, взаємодіючи з хромазуролом (S) в присутності суміші катіонного ПАР – хлориду цетилпіридинію(ЦП) та неіогенного ПАР – оксиетильованого ефіру алкілфенолів (ОП-10), утворює комплексну сполуку у співвідношенні 1:3 (М:L). Комплекс має фіолетово-червоне забарвлення. Реакцію проводять при рН 5-7. Оптичну густину розчину вимірюють при довжині хвилі 640 нм. Реакція взаємодії: Усі форми фосфору, які містяться у водах, переводять мінералізацією в ортофосфати та закінчують визначення фотометричним методом. Проводять кислотний гідроліз поліфосфатів та складних ефірів фосфорної кислоти. При цьому ці сполуки переходять в розчинні неорганічні ортофосфати, які визначають фотометричним методом у вигляді синьої ГПК. При взаємодії РО43- з (NH4)2MoO4 у кислому середовищі утворюється фосфоромолібденова ГПК: H3PO4 + 11(NH4)2MoO4 + K(SbO)C4H4O6 + 23 HNO3 + 6Asc=H6[PSb(MoV, VI )11O40)] + 22NH4NO3+9H2O + KNO3 + H2C4H4O6 + 6 DHAsc + 12H+ + 12e- При відновленні цієї сполуки аскорбіновою кислотою утворюється синя фосфоромолібденова ГПК (Мо V, VI), для можливості проведення взаємодії за кімнатної температури, реакцію проводять в присутності солей Sb, в результаті чого утворюється ГПК, в якій співвідношення Sb:P = 1:1. Фотометрують при довжині хвилі 750 нм. Метод ґрунтується на взаємодії в сірчанокислому середовищі нітратів з саліцилатом натрію з утворенням суміші 3-нітросаліцилової та 5-нітросаліцилової кислот, солі яких у лужному середовищі мають жовтий колір. Метод ґрунтується на переводі проби, яка аналізується, в атомарний стан, шляхом розпилювання розчину в атомізатор спектрометра з наступним перетворенням оптичної густини атомного пару елементу, що визначається, в електричний сигнал, що реєструється приладом. Кількісне визначення елементів проводиться за градуювальними графіками. Перед аналізом пробу сконцентровують упарюванням, додають солі La3+ для усування впливу фосфатів, що можуть утворювати важкодисоційовані сполуки з аналітами, що будуть важко атомізуватися. Джерела випромінювання: Cr – лампа з порожнистим катодом, λ = 358,9 нм Cu – лампа з порожнистим катодом, λ = 324,7 нм Mn – лампа з порожнистим катодом, λ = 279,5 нм Zn – безелектродна лампа, λ = 213,5нм | |
Просмотров: 473 | Загрузок: 8 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0 | |