| Главная » Файлы » Мои файлы |
Правовідносини
| [ Скачать с сервера (144.5 Kb) ] | 16.06.2017, 06:29 |
| Правовідносини: Земельні – щодо набуття у власність ЗД, користування ЗД за цільовим призначенням; Екологічні – щодо проведення громадських слухань; Екологічні природоохоронні – щодо негативного впливу на земельну ділянку; Господарські, адміністративно-процесуальні Перевірка? 1. чи мало право ТОВ побудувати цех, а не лісопильню? В договорі і державному акті відповідно було визначено цільове призначення ЗД наступним чином: «для будівництва промислового об’єкта - лісопильня» площею 0,50 га. Інспектор видав припис про усунення порушень цільового використання ЗД. Ст.19 ЗК – категорії земель за основним цільовим призначенням, (Е) землі лісогосподарського призначення) Ж) землі промисловості В статті 20 ЗК «Встановлення і зміна цільового призначення земель» йдеться про повноваженнях органів державної влади і місцевого самоврядування відносити земельну ділянку саме до тієї або іншої категорії. Водночас, визначаючи порядок зміни призначення землі [ПКМУ 502], законодавство вже оперує терміном «цільове призначення земельної ділянки», а не «категорією землі». Український класифікатор цільового використання землі [4], у свою чергу, визначає власні види земель щодо їх цільового використання. Ч.5 ст. 20 – види використання в межах категорії. Ст. 65-66 – землі промисловості Ч 3 ст. 66: Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених в установленому порядку державних норм і проектної документації, а відведення земельних ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння. Розміри земельних ділянок, що надаються для потреб промисловості, мають бути всебічно обґрунтованими і мінімально необхідними. Вони визначаються відповідно до затверджених у встановленому порядку державних норм і проектної документації. У зв'язку з тим, що будівництво промислових об'єктів здійснюється, як правило, протягом тривалого періоду, відведення відповідних земельних ділянок здійснюється поетапно з урахуванням черговості будівництва і фактичного освоєння земель. чи можна будувати на таких земельних ділянках об’єкти, інші ніж ті, що передбачені такими договорами. Держкомзем України наполягає на тому [Лист Державного Комітету із земельних ресурсів від 27 грудня 2006 р. № 14-17-7/9942], що якщо земельна ділянка була надана для розміщення або обслуговування об’єкта в межах певної категорії відповідно до ст. 19 ЗК, але через якийсь час на ній був розташований інший об’єкт, або ж ділянка використовувалася за іншим призначенням, але в межах тієї ж категорії, то використання земельної ділянки не за цільовим призначенням у цьому випадку відсутнє. Відповідно до роз’яснень Держкомзему, для того, щоб побудувати новий об’єкт, немає необхідності змінювати цільове призначення земельної ділянки шляхом розробки нового проекту відведення. На практиці ж, на жаль, така позиція Держкомзему часто сприймається буквально, і зводиться до того, що для будівництва непередбаченого цільовим призначенням землі об’єкта досить тільки отримати відповідний дозвіл на будівництво, який, як правило, надається виконавчим органами місцевого самоврядування (ст. 24 Закони України «Про планування і забудову територій»). ! Якщо в договорі оренди/купівлі-продажу землі (державному акті) встановлено, що цільовим призначенням ділянки є будівництво певного об’єкта, то будівництво іншого об’єкта в рамках тієї ж категорії можливо з погляду ст. 19 ЗК. З позиції цивільного права, таке будівництво буде нічим іншим як порушенням договірних зобов’язань. Уникнути такого порушення можна тільки шляхом зміни договору або ж отримання згоди виконавчого органу, якщо така компетенція делегована йому місцевою радою. Якщо забудовник будує об’єкт без зміни договору/ухвалення відповідного рішення радою, то договір може бути розірваний у судовому порядку на підставі загальних норм договірного права (ч. 2 ст. 651 ЦК), навіть якщо таке розірвання не передбачене договором. Слід зазначити, що Вищий господарський суд України все частіше кваліфікує будівництво об’єктів, не зазначених у договорі, як порушення договірних зобов’язань [6]. Так, наприклад, в Ухвалі від 11 липня 2007 р. № 33/277-06 ВГС [7] зазначив, що: «зважаючи на те, що спірна земельна ділянка надана в оренду відповідачу з метою підприємництва для обслуговування сільськогосподарського ринку, а розміщення на вказаній орендованій земельній ділянці базової стільникової станції стільникового зв’язку «КиївСтар» не відповідає зазначеній меті, слід погодитись із висновком апеляційного суду про недотримання відповідачем умов використання спірної земельної ділянки, а відтак і умов договору оренди». суди дійшли до висновку, що передбачене договором використання спірної земельної ділянки для будівництва гостьової автостоянки та громадського туалету, не є її цільовим призначенням, а лише умовами її використання відповідно до договору оренди. Для того щоб правильно кваліфікувати випадки використання земельної ділянки з порушенням її цільового призначення необхідно визначитись у правовій природі положень договорів, в яких вказується будівництво конкретних об’єктів, і які часто іменуються як «цільове призначення земельної ділянки». Часто місцева рада відводить (надає в оренду або продає) земельну ділянку, виходячи з потреб громади, і з метою забудови саме тим об’єктом, для будівництва якого ділянка була відведена. Бажання місцевої ради обмежити забудову ділянки конкретним об’єктом можна кваліфікувати як обтяження земельної ділянки згідно зі ст. 110 ЗК. Згідно зі ст. 111 ЗК сторони вільні у встановленні тих або інших обтяжень, як тих, що передбачені, так і тих, що не передбачені ст. 111 ЗК. Якщо ж розглядати забудову земельної ділянки певним об’єктом як її обтяження згідно зі статтями 110, 111 ЗК, виникає питання: які наслідки використання земельної ділянки з порушенням таких обтяжень? Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням і охороною земель» [9] невиконанням вимог щодо використання земель відповідно до цільового призначення є невикористання земельної ділянки або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає його цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність або наданні в користування, зокрема в оренду, а також недотримання режиму використання земельної ділянки або його частини у разі встановлення обмежень (обтяжень). Таким чином, якщо власник або орендар забудовує земельну ділянку об’єктом, який не відповідає визначенню в договорі, то така забудова може бути кваліфікована як порушення обмежень, відповідно до статей 110, 111 ЗК, що у свою чергу, може бути визнано як невиконання вимог використання земель за цільовим призначенням згідно зі ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням і охороною земель». Використання ж ділянки всупереч її цільовому призначенню дає підстави для звернення до суду з позовом про припинення прав на земельну ділянку згідно зі ст. 143 ЗК і вилучення такої земельної ділянки згідно зі ст. 141 ЗК. Інспектор: порушення цільового використання. Посилаючись 1. Матеріали оцінки впливу на НПС Екологічна експертиза проектованих об’єктів складається на основі Проектних матеріалів, якімістять розділщодо оцінки впливу об’єкта проектування на стан навколишнього середовища (ОВНС). Базовою основою для складання ОВНС став спеціальний державний норма- тивний документДБН А.2.2–1–2003 ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ ПРОЕКТУВАННЯ СКЛАД І ЗМІСТ МАТЕРІАЛІВ ОЦІНКИ ВПЛИВІВ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ (ОВНС) ПРИ ПРОЕКТУВАННІ І БУДІВНИЦТВІ ПІДПРИЄМСТВ, БУДИНКІВ І СПОРУД ДБН А.2.2-1-2003 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1 Метою ОВНС є визначення доцільності і прийнятності планованої діяльності і обгрунтування економічних, технічних, організаційних, санітарних, державно-правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки навколишнього середовища. 1.2 Матеріали ОВНС надаються у складі проектної документації уповноваженим державним органам для експертної оцінки і повинні всебічно характеризувати ре¬зультати оцінки впливів на природне, соціальне, включаючи життєдіяльність насе¬лення, і техногенне середовище (далі - навколишнє середовище) та обґрунтовувати допустимість планованої діяльності. 1.13 Матеріали ОВНС розробляються на підставі інженерно-екологічних, санітар-но-гігієнічних, інженерно-технічних вишукувань і досліджень на базі сучасних методик і технічних засобів. Вихідними даними для виконання ОВНС є усі наявні фондові дані, що харак¬теризують стан навколишнього середовища на досліджуваній території, дані моні¬торингу, результати інженерно-технічних і інших вишукувань минулих років, карто¬графічні матеріали та інша інформація. 2.1 Розділ ОВНС повинен містити такі підрозділи: - підстави для проведення ОВНС; фізико-географічні особливості району і майданчика (траси) будівництва об'єкта проектування; - загальна характеристика об'єкта проектування; - оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє природне середовище; - оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє соціальне середовище; - оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє техногенне середовище; - комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього сере¬довища і його безпеки; - оцінка впливів на навколишнє середовище під час будівництва; - Заява про екологічні наслідки діяльності. ПІДСТАВИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ОВНС 2.2 До складу матеріалів підрозділу включають: - відомості про документи, що є підставою для розроблення матеріалів ОВНС у складі інвестиційної програми чи проекту будівництва; - перелік джерел потенційного впливу планованої діяльності на навколишнє сере¬довище з урахуванням її альтернативних варіантів; - стислу характеристику видів впливів планованої діяльності на навколишнє сере¬довище та їх перелік, визначений у "Заяві про наміри" або на інших етапах виконання ОВНС; - перелік екологічних, санітарно-епідеміологічних, протипожежних і містобудівних обмежень; - дані щодо ставлення громадськості та інших зацікавлених сторін до планованої діяльності і пов'язаних з нею проблем, що вимагають вирішення; - перелік використаних нормативно-методичних документів; - опис методів прогнозування динаміки показників навколишнього середовища і обґрунтування розрахункових періодів прогнозу; - дані про структурні підрозділи виконавця та перелік субпідрядних організацій і фахівців, котрі виконували ОВНС (якщо не наводилися у вступі); - перелік та стислий аналіз попередніх погоджень і експертиз, включаючи і гро¬мадську експертизу (якщо вона проводилась); - перелік джерел інформації, використаних при розробленні матеріалів ОВНС. 2. Громадські слухання - ДБН ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» Стаття 16. Планування територій на місцевому рівні 1. Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях. Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами ( 556-2011-п ) встановлюється Кабінетом Міністрів України. 2. Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад. Оновлення містобудівної документації передбачає: 1) актуалізацію картографо-геодезичної основи; 2) перенесення з паперових носіїв у векторну цифрову форму. 3. Склад, зміст, порядок розроблення та оновлення містобудівної документації на місцевому рівні визначаються центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. 4. Затвердження оновленої містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється згідно із статтями 17, 18 та 19 цього Закону. Стаття 21. Громадські слухання щодо врахування громадських інтересів 1. Громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. 2. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється. При вирішенні відповідно до Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" ( 1559-17 ) питань відчуження для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадські слухання не проводяться. 3. Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (у разі делегування їм таких повноважень) зобов'язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні. 4. Оприлюднення проектів генеральних планів, планів зонування територій, детальних планів територій здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх надходження до відповідного органу місцевого самоврядування. 5. Оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування. 6. Пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються. 7. Пропозиції до проектів містобудівної документації на місцевому рівні мають право надавати: 1) повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; 2) юридичні особи, об'єкти нерухомого майна яких розташовані на території, для якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; 3) власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розробляється документація, та на суміжній з нею; 4) представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію; 5) народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад. 8. Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадських слухань, утворюється погоджувальна комісія. До складу погоджувальної комісії входять: 1) посадові особи відповідного органу місцевого самоврядування; 2) представники органу земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів; 3) представники професійних об'єднань та спілок, архітектори, науковці; 4) уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань. Кількість представників громадськості має становити не менше 50 відсотків і не більше 70 відсотків загальної чисельності комісії. Головою погоджувальної комісії є посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування. Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її створення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення цих пропозицій (зауважень). Засідання погоджувальної комісії є правомочним, якщо у ньому взяли участь не менше двох третин її членів (з них не менше половини представників громадськості). Рішення погоджувальної комісії приймається більшістю присутніх членів та оформлюється відповідним протоколом. У разі неспроможності погоджувальної комісії врегулювати спірні питання між сторонами остаточне рішення приймає відповідний орган місцевого самоврядування. Урегульовані погоджувальною комісією спірні питання між сторонами або прийняті відповідним органом місцевого самоврядування рішення є підставою для внесення змін до проекту відповідної документації. 9. Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах цих органів. Особи, які оприлюднюють проекти генеральних планів населених пунктів, зонування територій, детальних планів територій, є відповідальними за їх автентичність. 10. Фінансування заходів щодо врахування громадських інтересів здійснюється за рахунок органів місцевого самоврядування. 11. Порядок проведення громадських слухань визначає Кабінет Міністрів України ( 555-2011-п ). ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. N 555 ПОРЯДОК проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні Загальні положення 1. Цей Порядок визначає механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій (далі - містобудівна документація). 2. Проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації. 4. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування. Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування. 6. Підставою для подання пропозицій до проектів містобудівної документації відповідному органу місцевого самоврядування є повідомлення про початок процедури їх розгляду. 7. Пропозиції до проектів містобудівної документації мають право подавати: 1) повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; 2) юридичні особи, об'єкти нерухомого майна яких розташовані на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; 3) власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації, та на суміжних з нею територіях; 4) представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію; 5) народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад. 8. Пропозиції, подані особами, не визначеними пунктом 7 цього Порядку, або подані після встановленого органом місцевого самоврядування строку, залишаються без розгляду. Подання, розгляд та врахування пропозицій громадськості 9. Відповідно до частини шостої статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" ( 3038-17 ) пропозиції подаються громадянами у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові, місця проживання, особистим підписом і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил. 10. Особи, які забезпечують проведення робіт з розгляду таких пропозицій, повідомляють через засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, та офіційний веб-сайт відповідного органу місцевого самоврядування про місце подання таких пропозицій. 11. Пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова. У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення про утворення погоджувальної комісії (далі - комісія). 12. Комісія утворюється за рішенням органу місцевого самоврядування у тижневий строк після закінчення строку подання пропозицій громадськості. Склад комісії встановлює орган місцевого самоврядування у кількості не менш як 25 та не більш як 55 осіб. 13. Головою комісії є посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування. До складу комісії входять: посадові особи відповідного органу місцевого самоврядування; представники органу у сфері земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів державної влади; представники професійних об'єднань та спілок, архітектори і науковці; уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань. Кількість представників громадськості повинна становити не менш як 50 і не більш як 70 відсотків загальної чисельності членів комісії, з них не менш як 30 відсотків - представників всеукраїнських громадських організацій та професійних об'єднань. 14. Комісія у двотижневий строк розглядає спірні питання та приймає рішення про врахування або мотивоване відхилення таких пропозицій. 15. Засідання комісії є правоможним, якщо у ньому взяли участь не менше двох третин її членів (з них не менше половини - представників громадськості). Рішення комісії приймається більшістю присутніх членів та оформлюється відповідним протоколом. Урегульовані комісією спірні питання між сторонами є підставою для внесення змін до проекту містобудівної документації. У разі неспроможності комісії врегулювати спірні питання між сторонами остаточне рішення приймає відповідний орган місцевого самоврядування під час затвердження містобудівної документації. 16. Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах відповідних органів місцевого самоврядування. 17. Затвердження проектів містобудівної документації без проведення процедури розгляду пропозицій громадськості забороняється, а матеріали щодо розгляду таких пропозицій є невід'ємною складовою частиною зазначеної документації. 18. Фінансування заходів щодо розгляду пропозицій громадськості здійснюється за рахунок органів місцевого самоврядування. ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 18.12.2003 N 168 ПОЛОЖЕННЯ про участь громадськості у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля 1. Загальна частина 1.1. Це Положення регулює відносини щодо реалізації права громадськості на участь у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля. 1.4. Види рішень з питань, що справляють чи можуть справити негативний вплив на стан довкілля, до яких залучається громадськість: 1.4.1 розробка міждержавних, державних, регіональних, місцевих та інших територіальних програм, місцевих планів дій, стратегій та інших документів; 1.4.2 підготовка проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів; 1.4.3 здійснення державної екологічної експертизи з проведенням оцінки впливу на навколишнє природне середовище (далі - ОВНС) небезпечних об'єктів та видів діяльності; 1.4.4 видача відповідних документів на використання природних ресурсів, на навмисне вивільнення генетично змінених організмів у довкілля, а також діяльність, яка пов'язана із забрудненням навколишнього природного середовища, поводженням з небезпечними речовинами, відходами та їх розміщенням; 1.4.5 витрати, пов'язані із здійсненням природоохоронних заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища. 1.5. До форм участі громадськості в прийнятті рішень з питань, що справляють чи можуть справити негативний вплив на стан довкілля, належать: 1.5.1 робота в складі експертних та робочих груп, комісій, комітетів з розробки програм, планів, стратегій, проектів нормативно-правових актів, оцінок ризиків; 1.5.2 робота в складі державних еколого-експертних комісій; 1.5.3 громадське (публічне) обговорення проектів рішень центральних органів виконавчої влади та їх органів на місцях, що справляють чи можуть справити негативний вплив на стан довкілля, під час проведення парламентських слухань, конференцій, семінарів, круглих столів, обговорення результатів соціологічних досліджень, зборів громадян за місцем проживання тощо; 1.5.4 організація та проведення громадської екологічної експертизи; 1.5.5 обговорення заяв про екологічні наслідки запланованої діяльності та можливих альтернативних варіантів проектів рішень щодо цих видів діяльності при проведенні ОВНС; 1.5.6 підготовка звернень до органів виконавчої влади з актуальних екологічних проблем з пропозиціями та рекомендаціями щодо їх вирішення в порядку, установленому Законом "Про звернення громадян" ( 393/96-ВР ); 1.5.7 виступи в засобах масової інформації з екологічних питань; 1.5.8 інші форми, передбачені законодавством України. 2. Порядок проведення громадського обговорення 2.1. Замовник проекту рішення повідомляє особу, яка приймає рішення, та розміщує в засобах масової інформації заяву про екологічні наслідки запланованої діяльності, зміст якої визначається ст. 35 Закону України "Про екологічну експертизу" ( 45/95-ВР ). 2.2. Особа, яка приймає рішення, визначає тривалість громадського обговорення в залежності від виду запланованого рішення. Тривалість громадського обговорення не може перевищувати: 3 місяців - для міждержавних, державних, регіональних програм, планів, стратегій, концепцій, проектів нормативно-правових актів; здійснення діяльності, яка справляє чи може справити негативний вплив на стан довкілля, або рішень щодо витрат, пов'язаних із здійсненням природоохоронних заходів за рахунок Державного фонду охорони навколишнього природного середовища; 2 місяців - для місцевих програм, планів дій, стратегій; прийняття рішень щодо витрат, пов'язаних із здійсненням природоохоронних заходів за рахунок місцевих фондів охо | |
| Просмотров: 418 | Загрузок: 7 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |