| Главная » Файлы » Мои файлы |
Право природокористування в Україні
| [ Скачать с сервера (123.5 Kb) ] | 02.08.2017, 12:14 |
| Тема 4: Право природокористування в Україні Практичне заняття 1. Право природокористування в Україні (1 год.) 1. Поняття і принципи права природокористування. 2. Види права природокористування. 3. Суб’єкти та об’єкти права природокористування. 4. Зміст права природокористування. 5. Підстави виникнення, зміни та припинення права природокористування. 6. Форми і методи охорони і захисту прав суб’єктів правовідносин природокористування. Задача 2 Державною екологічною інспекцією у Житомирській області при проведенні позапланової перевірки на території Луківської сільської ради Житомирського району виявлено факт буріння свердловини підприємством „Спортовець” Білоцерківської міської громадської організації за відсутності оформлених у встановленому порядку документів. У зв’язку з тим, що роботи з буріння свердловин підприємством „Спортовець” здійснюється з грубим порушенням вимог природоохоронного законодавства, Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища прийнято рішення про тимчасову заборону (зупинення) проведення робіт з буріння свердловини. Визначити коло правовідносин, які виникли. Які види природокористування здійснює підприємство „Спортовець”? Чи правомірні дії підприємства? За яких умов може здійснюватися таке природокористування? Надати правову оцінку діям державної екологічної інспекції у Житомирській області. Вирішити справу. Види правовідносин Екологічні – природоресурсні – водні, гірничі, земельні (щодо використання підземних вод та ділянок надр для буріння свердловини), антропоохоронні (щодо забезпечення екологічної безпеки під час буріння свердловини), еколого-управлінські (щодо здійснення функції екологічного контролю Державною екологічною інспекцією у Житомирській області), адміністративні (щодо прийняття Головним державним інспектором з охорони НПС рішення про тимчасову заборону (зупинення) проведення робіт з буріння свердловини). Види природокористування, які здійснює підприємство „Спортовець” Спеціальне використання природних ресурсів, передбачене ЗУ «Про ОНПС»: Ч. 3 ст.38: В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах. Ч. 1, 2 ст. 39: До природних ресурсів загальнодержавного значення належать: г) підземні води; з) корисні копалини, за винятком загальнопоширених. До природних ресурсів місцевого значення належать природні ресурси, не віднесені законодавством України до природних ресурсів загальнодержавного значення. За природних ресурсом здійснюється: 1) землекористування; 2) надрокористування; 3) водокористування. Оцінка дій Підприємства. 1) Щодо використання природних ресурсів для буріння свердловини: КУпН: Стаття 18. Надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами Надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів. Ч. 1, 3 Стаття 19. Надання надр у користування Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом. Стаття 21. Надання надр у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу Надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з обласними державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Стаття 23. Право землевласників і землекористувачів на видобування корисних копалин місцевого значення, торфу, прісних підземних вод та користування надрами для інших цілей Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу та використовувати надра для господарських і побутових потреб. Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу з застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища, погоджується з місцевими радами та обласними державними адміністраціями. ЗК України: Стаття 90. Права власників земельних ділянок 1. Власники земельних ділянок мають право: г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; Стаття 95. Права землекористувачів 1. Землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; Отже, якщо Підприємство не має у власності чи користуванні ЗД, воно повинно було одержати спеціальний дозвіл, погоджений з Житомирською ОДА, Держгірпромнагляд та Держсанепідемслужбою, а також отримати земельну ділянку у власність чи користування. Якщо Підприємство має у власності чи в користуванні ЗД, такого дозволу отримувати не потрібно (згідно з КУпН). Однак, слід звернутися й до положень ВК, оскільки підземні води мають подвійний режим правового регулювання: ВК: Ст. 1: води підземні - води, що знаходяться нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних станах. Стаття 5. Водні об'єкти загальнодержавного і місцевого значення До водних об'єктів загальнодержавного значення належать: 2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання; До водних об'єктів місцевого значення належать: 2) підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання. Оскільки в задачі не йдеться про централізоване водопостачання, будемо вважати, що ми маємо справу з водними об’єктами місцевого значення. Стаття 48. Спеціальне водокористування Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами … для промислових та інших державних і громадських потреб. Не належать до спеціального водокористування: використання підземних вод для вилучення корисних компонентів; вилучення води з надр разом з видобуванням корисних копалин… . Стаття 49. Право на здійснення спеціального водокористування Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається: Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обгрунтуванням потреби у воді, погодженим з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, - в разі використання підземних вод та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування є платним. Стаття 50. Строки спеціального водокористування Строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування. ПКМУ від 13 березня 2002 р. N 321 «Про затвердження Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. N 459»: 2. Дозволи видаються у разі використання води водних об’єктів: загальнодержавного значення - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями; місцевого значення - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими держадміністраціями. 3. Дозволи видаються за клопотанням водокористувачів з обґрунтуванням потреби у воді, яке погоджується: у разі використання підземних вод - з Держгеонадрами або дочірніми підприємствами НАК "Надра України" за переліком, який затверджує Мінприроди; 4. Дозволи видаються органами, що зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, в місячний термін з дня подання в установленому порядку клопотання, а органами, зазначеними в абзаці третьому цього пункту, - в установлені ними терміни. Клопотання водокористувачів розглядаються у місячний термін. Так, використання підземних вод за допомогою свердловин підпадає під критерії спеціального, оскільки, аби вважатися спеціальним, водокористування повинно здійснюватися із застосуванням «споруд або технічних пристроїв», що передбачено ч. 1 ст. 48 ВК. Свердловина на воду включає циліндричну гірничу виробку, створену бурами або іншими буровими інструментами – ст. 1 Гірничого кодексу України – так само обладнання для підйому води на поверхню. Це також підтверджується Державним класифікатором будівель і споруд ДК 018-2000 (наказ Держстандарту від 17.08.2000р. №507), за яким водні свердловини віднесено до інженерних споруд). Враховуючи положення ст. 49 ВК, більш коректним буде висновок про те, що у ч. 3 ст. 48 ВК йдеться про інші корисні копалини, для яких вода використовується як носі, рідина для розчинення або вилуджування корисних копалин для подальшого видобування. У разі наявності мети використання підземних вод за умов, визначених у ч. 1 ст. 48 ВК, їх використання вважатиметься спеціальним. Отже, якщо Підприємство не має у власності чи користуванні ЗД, воно повинно було одержати спеціальний дозвіл про надання надр у користування для видобування прісних підземних вод, погоджений з Житомирською ОДА, Держгірпромнагляд та Держсанепідемслужбою, а також отримати земельну ділянку у власність чи користування. Якщо Підприємство має у власності чи в користуванні ЗД, такого дозволу отримувати не потрібно (згідно з КУпН). Однак, у будь-якому разі Підприємство повинно було отримати дозвіл на спеціальне водокористування, так як здійснюється забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв – свердловини. 2)Щодо правового режиму свердловини: Оскільки Державним класифікатором будівель і споруд ДК 018-2000 (наказ Держстандарту від 17.08.2000р. №507) водні свердловини віднесено до інженерних споруд, необхідно мати документи, які підтверджують законність її власника: паспорт свердловини або договір купівлі-продажу свердловини, або план земельної ділянки, договори оренди землі, де вказано про розташування свердловини. Окрім того, слід враховувати положення ст. 106 ВК: Стаття 106. Проведення спеціальних робіт по спорудженню експлуатаційних свердловин на воду Спеціальні роботи по спорудженню експлуатаційних свердловин на воду здійснюються згідно з проектно-кошторисною документацією організаціями, які мають відповідні дозволи на виконання таких робіт. Дозвіл на проведення спеціальних робіт по спорудженню експлуатаційних свердловин на воду видається обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за наявності погодженого проекту і є підставою для фінансування цих робіт. Оцінка дій державної екологічної інспекції у Житомирській області Ст. 20-2 ЗУ «Про охорону НПС» передбачено повноваження Держекоінспекції у сфері здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони НПС, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони НПС: а) організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; г) складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом; е) надання обов'язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, та здійснення контролю за їх виконанням. Відповідно до положень УПУ від 13 квітня 2011 року № 454/2011 «Про Положення про Державну екологічну інспекцію України» центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України, і який утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони НПС, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України). Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря) (п. 7). Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 4 листопада 2011року № 429 затверджено положення про територіальні органи Держекоінспекції України. Згідно з п. 1 цього Положення Державна екологічна інспекція в області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, яка діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується. П. 4 Положення передбачено, що Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: 4.2. Здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог: б) законодавства про використання та охорону земель із: виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок; в) законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів щодо: наявності та дотримання умов виданих дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин; використання вод (водних об'єктів) відповідно до цілей та умов їх надання; 4.3. Складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом. 6. Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право: 6.4. Проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження. 6.14. Приймати рішення про обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин, за винятком суб'єктів підприємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції. Щодо порядку проведення перевірок: ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року, який поширюється лише на субєктів, які здійснюють господарську діяльність: - Ст. 4. Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) 1. Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. 3. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку (а не у вихідні дні та вечірній час). 4. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). 11. Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання. 12. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності). - Ст. 5. Планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) 1. Планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому. 4. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу. 5. Строк здійснення планового заходу не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом (а не 2 місяці). Продовження строку здійснення планового заходу не допускається. - Ст. 6. Позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) 1. Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання п | |
| Просмотров: 801 | Загрузок: 31 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |