| Главная » Файлы » Мои файлы |
Поняття публічної служби в КАСУ
| [ Скачать с сервера (58.0 Kb) ] | 03.06.2017, 00:26 |
| 1.Чи розглядають адміністративнi суди трудові спори? В п.2 ч.2 ст. 17 КАС, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно – правові спори,зокрема: спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Спори щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, увільнення від неї спеціально виділені окремо, щоб їх помилково не ідентифікували як трудові спори і не відносили до цивільної юрисдикції. Відносини, що виникають у сфері публічної служби (насамперед, це служба в органах державної влади і місцевого самоврядування), є предметом регулювання конституційного і адміністративного права та законодавства. Трудове законодавство (законодавство про працю) може застосовуватися до них лише субсидіарно, але від цього вони не перестають бути відносинами публічної служби і не стають трудовими. Поняття публічної служби в КАСУ розкрито через перелік різновидів цієї служби (пункт 15 статті 3). Таким чином, можна виділити: 1) спори з відносин діяльності на державних політичних посадах (народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, заступники міністрів, голови обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та їх заступники); 2) спори з відносин державної служби, зокрема з відносин професійної діяльності суддів, прокурорів, відносин військової служби, альтернативної (невійськової) служби, дипломатичної служби, відносин іншої державної служби (насамперед в органах виконавчої влади); 3) спори з відносин служби в органах влади Автономної Республіки Крим; 4) спори з відносин служби в органах місцевого самоврядування (у тому числі з відносин діяльності депутатів місцевих рад усіх рівнів). До першої із зазначених категорій можна віднести і справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності, особливості провадження у яких встановлено статтею 180 КАСУ. До останніх двох можна віднести, зокрема, і спори щодо дострокового припинення повноважень депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи місцевої ради, тому числі у випадку оскарження рішення вищого керівного органу політичної партії (виборчого блоку політичних партій) про припинення повноважень депутата (стаття 7 Закону України "Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим" від 10 лютого 1998 року, стаття 5 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" від 11 липня 2002 року із змінами, внесеними Законом України від 12 січня 2007 року N 602-V). Пункт 4 частини другої статті 17 КАСУ не можна розглядати обмеженням щодо розгляду таких спорів, оскільки ці спори пов'язані зі звільненням з публічної служби і їх прямо віднесено до компетенції адміністративних судів. Формула "спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби" охоплює весь спектр спорів, що виникають у відносинах публічної служби, зокрема й спори щодо відмови у прийнятті громадянина на публічну службу, про поновлення на посаді, про стягнення заборгованості із заробітної плати тощо. Але до цієї категорії не відносяться трудові спори керівників та інших працівників державних чи комунальних підприємств, організацій та установ, які працюють за контрактом чи іншою формою трудового договору, оскільки, згідно з КАСУ, не визнається публічною службою робота працівників бюджетних установ (лікарів, учителів тощо), державних та комунальних підприємств, нотаріусів, керівників політичних партій тощо. 2. Чи є найважливіша практична характеристика трудових спорів і яка вона? За Ортинським В.Л., трудові спори – це неврегульовані внаслідок безпосередніх переговорів розбіжності між працівником (колективом працівників) і працедавцем з приводу застосування норм трудового законодавства, а також встановлення нових або зміни існуючих умов праці. Моментом виникнення індивідуального трудового спору є звернення із заявою до відповідного органу, що розглядає трудові спори. Колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки отримав від власника або уповноваженого ним органу повідомлення про повну або часткову відмову в задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням власника чи уповноваженого ним органу (представника), або коли терміни розгляду вимог, передбачених Законом, закінчилися, а відповіді від власника не надійшло (ст. 6 Закону України "Про вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"). На мою думку,кожна із характеристик є важливою,і визначити одну,яка була б найважливішою серед них,доволі складно. Адже якщо прибрати із даного визначення хоча б одну іх вищезазначених характеристик,воно вже втрачає свій справжній зміст. Однак,якщо розгядати трудові спори з практичної точки зору,як такі,що можуть виникати у повсякденній трудовій діяльності між праціником і роботодавцем, можна виділити таку характеристику – що це розбіжності,які виникають з приводу застосування трудового законодавства чи встановлення або зміни умов праці.Варто саме таку характеристику,адже у «робочому процесі» можуть виникати спірні моменти між сторонами трудового договору у зв’язку із певними особистими непорозуміннями, різним світоглядом, неоднаковим баченням світу чи розуміння одних і тих самих речей. Тобто, не є трудовими спори,що виникають на так званому особистому підгрунті. Якщо ж одна із сторін вважає,що інша зловживає своїми правами чи не вивконує свої обов’язки,які прямо передбачені трудовим законодавством,або ж існує вимога щодо встановлення чи зміни тих чи інших умов праці,лише тоді ми можемо говорити,що дійсно між сторонами виникає трудовий спір. 3. Підсудність – підвідомчість: в чому різниця Підвідомчість –певне коло питань, розгляд і вирішення яких віднесено законодавством до компетенції тих чи ін. органів держави (установ, відомств) або громадських органiзацій. В юрид. практиці це поняття застосовується насамперед у діяльності судових органів. Підсудність – це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм справ. Юзьвяк Ольга-Марія,6 група Аналіз судового рішення по справі № 2-6231 від 2009 року. Позивач Вимоги: 1) поновлення на роботі; 2) стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу; 3) відшкодуання моральної шкоди у розмірі 10.000 грн Вважає, що звільнена через скаргу до прокуратутри щодо невиплати заробітноьої плати протягом більш ніж за 3 місяці, а також через участь у забастовці. Підстава звільнення – п. 4 ч.1 ст. 40 КЗпП. Доводи на користь позивача: 1) була відсутня на робочому місці протягом менш аніж 2 години ( не становить підстави звільнення за вищевизначеним пунктом) 2) відсутність обгрунтована необхідністю змінити мокрий одяг,а також відвідати аптеку 3) відповідачем не надоно жлджних доказів,щодо того, що позивачка не виконувала свої посадові обов*язки, розпорядження начальника ЖЕК-2, чи вчиняла інші порушення трудової дисципліни. 4) Особа 5 сверджує,що бачила як позивачка вранці 22.05.2009 року була на робочому місці. 5) відлучення позивачки до буд. 26 по вул Павлюченка не свідчить про її роботу в Об*єднанні співвласників багатоквартирного будинку,що підтверджується поданою довідкою, з якої вбачається ,що вона була прийнята на роботу прибиральницею з 7.10.2009 року 6) позивачка має проблеми із здоров*ям, про що підтверджено довідкою міської лікарні № 1, тому вона намагалась підробляти прибиранням в інших будинках, що ніяким чином не впливало на виконання її обов*язків за основним місцем роботи. Це може бути підтверджено показаннями свідків. 7) Позивачкою подані заяви та колективні звернення мешканців будинку,в якому вона прибирає, про те, що претензій до роботи позивачки вони не мають, її роботою задоволені, а тому звертаються до Міського голови 03.06.2009 року із зверненням посприяти в поновленні позивачки на роботі. Звернення підписано 79 мешканцями. 8) Особа 7: позивачка часто прибирає двічі на день, на території завжди прибрано. Стверджує, що коли адміністрація ЖЕК-2 прибула до житлового будинку, щоб пояснити людям,за що звільнена позивачка, то представники ображали позивачку. 9) Особа 10: особисто бачила влітку під час зборів біля будинку, в якому позивачки прибирає, як майстри ЖЕК-2 кричали на неї. 10) Особа 8: в під*їзді чисто, прибирання проводились навіть під час відпустки позивачки, після її звільнення – прибирання нерегулярні. 11) Особа 9: прибирання проводить навіть по вихідних днях. 12) Позивачка має багато подяк за свою роботу, втому числі від самих мешканців дому, і при цьому не має жодної догани. | |
| Просмотров: 500 | Загрузок: 9 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |