| Главная » Файлы » Мои файлы |
ОСОБЛИВОСТІ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРОСТУПКІВ
| [ Скачать с сервера (76.5 Kb) ] | 06.04.2017, 17:34 |
| Загальні положення досудового розслідування кримінальних проступків 1. Досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згід¬но із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави. 1. Дізнання є формою досудового розслідування, в якій розслідуються криміналь¬ні проступки (п. 4 ч. 1 ст. 3, ст. 215 КПК). Дізнання здійснюють органи досудового розслідування, якими є слідчі органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства (ч. 1 ст. 38 КПК). Частиною 3 ст. 38 КПК передбачено, що при досудовому розслідуванні криміналь¬них проступків у встановлених законом випадках повноваження слідчого органу досудового розслідування можуть здійснюватися співробітниками інших підрозділів органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за до¬держанням податкового законодавства. Наразі закону, який би встановлював повно¬важення зазначених співробітників щодо досудового розслідування кримінальних проступків, не ухвалено. Порядок досудового розслідування кримінальних проступків є спрощеною (ди-ференційованою) формою кримінального провадження. Про спрощене провадження щодо кримінальних проступків у суді першої інстанції див. § 1 гл. 30 КПК. Правила, встановлені у цій главі, ґрунтуються на Рекомендації № 6 К (87) Коміте¬ту міністрів Ради Європи державам-членам від 17 вересня 1987 р. «Щодо спрощення кримінального правосуддя». Правовою основою регламентації дізнання у кримінальному процесуальному за¬коні є Конституція України, у ч. 1 ст. 92 якої встановлено, що виключно законами України визначається діяльність органів дізнання і слідства, а у ст. 121 - нагляд за додержанням законів органами, які проводять дізнання, досудове слідство, здійснює прокуратура. У всіх кримінальних провадженнях щодо проступків з моменту повідомлення особі про підозру можуть бути укладені угоди між потерпілим та підозрюваним про примирення та між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості (статті 468-473 КПК). Глава 25 КПК набере чинності одночасно з набранням чинності законом України про кримінальні проступки. Зупинення і відновлення дізнання здійснюється на підставах і в порядку, встанов¬лених статтями 280-282 КПК. Строк досудового розслідування кримінальних проступків складає один місяць з дня повідомлення особі про підозру. Цей строк може бути продовжено районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором до двох місяців (ст. 219 КПК) у порядку, встановленому ст. 294 КПК. Подальше продовження строку досудового розслідування кримінальних проступків не передбачене. Проведення слідчих (розшукових) дій після закінчення строку розслідування за¬боронено, а якщо вони були проведені, то їхні результати визнаються недійсними, а встановлені докази - недопустимими (ч. 8 ст. 223 КПК). Матеріали досудового розслідування щодо кримінального проступку не можуть бути об'єднані в одне провадження з матеріалами досудового розслідування щодо злочину (ч. 2 ст. 217 КПК). Якщо до ЄРДР внесено відомості про кримінальний проступок, а під час досудо- вого розслідування (дізнання) до повідомлення особі про підозру встановлені ознаки злочину, то до реєстру за тим же номером вносять відомості про злочин і досудове розслідування продовжується за правилами проведення досудового слідства. Якщо ознаки злочину встановлені під час досудового розслідування криміналь¬ного проступку після повідомлення особі про підозру, то слідчий, прокурор, керуючись ст. 279 КПК, повинен змінити повідомлення про підозру у вчиненні злочину і продо¬вжувати розслідування у формі досудового слідства. Строк досудового розслідування у такій ситуації буде становити не більше двох або шести чи дванадцяти місяців (ст. 219 КПК) з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку. Відрахування строку досудового слідства з цього моменту обумовлене правилом про розумні строки кримінального провадження (ст. 28 КПК), а також тим, що фактичні обставини кримінального правопорушення уже досліджувалися в межах дізнання. Зміна ж повідомлення про підозру пов'язана лише зі зміною кримінально- правової кваліфікації діяння. Якщо під час досудового розслідування злочину будуть встановлені обставини, які свідчать, що діяння має бути кваліфіковане як кримінальний проступок, то повідо¬млення про підозру підлягає зміні в порядку ст. 279 КПК. Строк досудового розслі¬дування у цьому разі має визначатися з урахуванням положень ч. 1 ст. 219 КПК і не може перевищувати двох місяців. Коли строк досудового слідства уже було продо¬вжено до шести чи до дванадцяти місяців (ч. 2 ст. 219 КПК), то невідкладно після зміни повідомлення про підозру слідчий, прокурор повинні перейти до виконання вимог ст. 290 КПК щодо відкриття матеріалів іншій стороні та ст. 301 КПК щодо за¬кінчення досудового розслідування. Якщо є необхідність у перекваліфікації діяння із злочину на кримінальний про¬ступок, відомості про яке внесені до ЄРДР, виникла до повідомлення особі про під¬озру, то до реєстру слід внести відомості про кримінальний проступок під тим же номером реєстрації. Після внесення змін до реєстру чи зміни повідомлення про під¬озру слідчий, прокурор повинні негайно вжити заходів до скасування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави, тримання під вартою, якщо такі було застосовано (див. ст. 299 КПК); припинити виконання негласних слідчих (розшукових) дій (див. ст. 300 КПК). Кримінальна відповідальність за перевищення службових повноважень за ст. 365 КК під час досудового розслідування злочину у разі застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави, тримання під вартою та провадження негласних слідчих (розшукових) дій може наставати для слідчого, прокурора лише у разі, якщо він застосовував їх, усвідомлюючи, що розслідуване діяння має бути кваліфіковане як кримінальний проступок. Стаття 299 Запобіжні заходи під час досудового розслідування криміналь- нихпроступків 1. Під час досудового розслідування кримінальних проступків не допускається застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави або три¬мання під вартою. 1. Домашній арешт, застава, тримання під вартою є найбільш суворими заходами в системі запобіжних заходів, визначеній ст. 176 КПК. Тому застосування їх під час досудового розслідування було би непропорційним кримінальному правопорушенню, повідомлення про підозру у вчиненні якого вручено особі. Дана стаття узгоджується із п. 3 Розділу 2 Рекомендації № 6 К (87) Комітету міні¬стрів Ради Європи державам-членам від 17 вересня 1987 р. «Щодо спрощення кримі¬нального правосуддя» про те, що не слід під час спрощеного провадження застосову¬вати фізичні заходи примусу, особливо взяття під варту. Зазначені у цій статті запобіжні заходи не можуть бути застосовані до особи, під¬озрюваної у вчиненні кримінального проступку, і у тому разі, коли вона порушила раніше обраний запобіжний захід. Про підстави і процесуальний порядок застосування запобіжних заходів див. § 1 гл. 18 КПК. Через те, що за вчинення кримінальних проступків не передбачається застосуван¬ня покарання у виді позбавлення волі, під час досудового розслідування кримінальних проступків не може бути застосоване затримання уповноваженою службовою особою (ст. 208 КПК). Кримінальним процесуальним законом дозволено законне затримання будь-якою особою, яка не є уповноваженою службовою особою, іншої особи за вчинення кримі¬нального проступку. Кожен, хто здійснив законне затримання, зобов'язаний негайно повідомити уповноважену службову особу про затримання та місцезнаходження за¬триманого (ч. 3 ст. 207 КПК). З'ясувавши, що затриманою особою вчинено криміналь¬ний проступок, уповноважена службова особа не має права доставляти особу до органу досудового розслідування в порядку ст. 210 КПК, а зобов'язана звільнити затриманого. Застосування до підозрюваного під час дізнання запобіжних заходів у виді до¬машнього арешту, застави, тримання під вартою, а також затримання уповноваженою службовою особою є перевищенням службових повноважень (ст. 365 КК) за ознакою вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках (пп. «б» абз. 2 п. 5 постанови ПВСУ «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень» від 26 грудня 2003 року № 15), тобто тільки у кримінально¬му провадженні про злочини. | |
| Просмотров: 700 | Загрузок: 15 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |