| Главная » Файлы » Мои файлы |
"Надзвичайні ситуації в Україні та їх вражаючі фактори (не природного характеру"
| [ Скачать с сервера (366.5 Kb) ] | 13.02.2018, 23:42 |
| Надзвичайна ситуація є наслідком сукупності виняткових об¬ставин, що склалися у відповідній зоні в результаті надзвичайної події техногенного, природного, антропогенного та воєнного ха¬рактеру, а також під впливом можливих надзвичайних умов. Таким чином, надзвичайна ситуація є наслідком надзвичай¬ної події і можливих надзвичайних умов. Надзвичайна подія — зональна (об'єктова, місцева, регіональ¬на або загальнодержавна) подія техногенного, природного, антро¬погенного та воєнного характеру, яка полягає в різкому відхиленні від норм процесів та явищ, що відбуваються, і має значний негатив¬ний вплив на життєдіяльність людини, функціонування економіки, соціальну сферу і природне середовище. Надзвичайні умови — характерні риси загальної обстановки, що склалася у відповідній зоні (на об'єкті, у регіоні й ін.) у резуль¬таті надзвичайної події й інших одночасно діючих посилюючих та стабілізуючих факторів, у тому числі місцевих особливостей. У відповідності із Законом України «Про Цивільну оборону України» (1999р.): Надзвичайна ситуація — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, викликане аварією, ка-тастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, які призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат. У відповідності з постановою Кабінету Міністрів України №1098 від 15.07.1998 р. «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій» визначено: Стихійне лихо — явище природи, яке викликає катастрофічні наслідки і характеризується раптовим порушенням нормальних умов життя і діяльністю населення, загибеллю людей, руйнування¬ми або пошкодженнями будівель і споруд, знищенням матеріаль¬них цінностей. Аварія — надзвичайна подія техногенного характеру, яка створює на об'єкті чи території загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будинків, споруд, устаткування і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди навколишньому середовищу. Катастрофа — велика за масштабами аварія чи інша І яка призводить до тяжких і трагічних наслідків. Надзвичайні ситуації в залежності від типів і видів на чайних подій, що лежать у їх основі, класифікуються: Надзвичайні ситуації техногенного характеру: транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи або їх аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптові руйнування споруд і будинків, аварії на інженерних системах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах. Надзвичайні ситуації природного характеру: небезпечні логічні, метеорологічні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміни стану повітряного басейну, інфекційні захворювання людей, сільськогосподарських тварин, масове ура» сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, 2 стану водяних ресурсів і біосфери. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру пов'язані з протиправними діями терористичного й антиконституційного напрямку; здійснення чи реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення й утримання важливих об’єктів ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку і телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного або морського су, викрадення (спроба викрадення) або знищення судна, установлення вибухових пристроїв у громадських місцях, розкрадання з б Надзвичайні ситуації воєнного характеру: пов'язані із застосуванням зброї масового ураження або сучасних звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні ураження населення в результаті руйнування атомних і гідроелектростанцій, складів і сховищ радіоактивних та токсичних відходів, нафтопродуктів, вибухових речовин, сильнодіючих от них речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій. Надзвичайні ситуації у своєму розвитку проходять п'ять, умовних етапних фаз: Перша — нагромадження відхилень від нормального стану! або процесу. Друга — ініціювання надзвичайної події (аварії чи стихійного лиха). Третя — процес надзвичайної події, під час якого відбуває ся вплив на людей, об'єкти і природне середовище. Практично ця фаза є наслідком і розвитком другої. Четверта — дії вторинних вражаючих факторів під впливом можливих надзвичайних умов. П'ята — ліквідація наслідків надзвичайної ситуації. П'ят фаза може за часом починатися ще до завершення третьої фази поєднуватися з четвертою. Нині в Україні, у зв'язку зі зростанням числа аварій і катаст¬роф, стихійних лих, обстановка характеризується як дуже складна. Про це свідчать статистичні дані по Україні за останні роки. Характеристика осередків ураження при аваріях і катастрофах на промислових об’єктах (вибухонебезпечні, пожежонебезпечні та хімічнонебезпечні об’єкти) Осередки ураження, які виникають при надзвичайних ситуаціях Людина повинна, перш за все, сама турбуватися і приймати рішення по захисту від небезпеки, вміти захищати своє життя. Для прийняття рішення щодо заходів захисту необхідно знати фактори ураження даного типу НС і характеристики осередку ураження. Осередком ураження називається територія, на яку впливають негативні фактори надзвичайної ситуації (стихійного лиха, техногенної аварії та інш.), викликаючи масові ураження людей, пошкодження (руйнування) будівель і споруд, пожежі, зараження місцевості. Осередки ураження бувають прості і складні (комбіновані). Простим осередком ураження називається осередок, який виникає під дією одного вражаючого фактору. Складний осередок ураження виникає в результаті дії декількох вражаючих факторів. Для ліквідації наслідків, викликаних стихійним лихом, аварією чи катастрофою, можуть бути використані як формування загального призначення, так і формування служб цивільної оборони. В окремих випадках, крім названих формувань, можуть використовуватись військові частини. Головне їх завдання - рятування людей і матеріальних цінностей. Характер і порядок дій формувань при цьому залежить від виду стихійного лиха, аварії чи катастрофи, обставин, що склалися, кількості і рівня підготовки задіяних сил, пори року і доби, кліматичних умов тощо. Успіх дії залежить від рівня розвідки і врахування конкретних умов, обставин. У районах стихійного лиха розвідка повинна встановити: – межі осередку лиха і напрямок його розповсюдження; – об'єкти і населені пункти, яким загрожує небезпека; – місце скупчення людей; – шляхи підходу техніки до місць робіт; – стан пошкоджених будівель і споруд а також наявність в них уражених людей; – місця аварій на комунально-енергетичних мережах; – обсяг рятівних і невідкладних аварійно-рятувальних робіт. Крім того, розвідка повинна уточнити: ступінь і обсяг руйнувань; можливість проведення робіт без засобів індивідуального захисту; можливість падіння будівель і споруд, які можуть збільшити розмір аварії або катастрофи. Розвідку повинні виконувати розвідувальні групи і ланки. До їх складу рекомендується включати спеціалістів, які добре знають розміщення об'єкта і специфіку виробництва. Якщо аварія чи катастрофа пов'язана з розповсюдженням сильнодіючих отруйних речовин, то до складу формувань необхідно залучати спеціалістів: хіміків і медичних працівників. У зв'язку з раптовістю виникнення стихійного лиха, аварії чи катастрофи оповіщення особового складу формувань, їх комплектування виконуються в стислі строки. У районах стихійного лиха і місцях великих аварій рятівні роботи в першу чергу виконують з метою попередження виникнення катастрофічних наслідків, запобігання обставинам, які можуть обумовити загибель людей і матеріальних цінностей. Рятівні і невідкладні аварійно-відновлювальні роботи у залежності від масштабів лиха і обставин, що склалися, виконуються по-різному. | |
| Просмотров: 495 | Загрузок: 12 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |