Главная » Файлы » Мои файлы |
Моральний обов’яок і совість
[ Скачать с сервера (20.0 Kb) ] | 15.08.2017, 21:07 |
Твір-ессе Моральний обов’яок і совість Моральний обов'язок — це добровільне зобов’язання особи підкорятися нармам суспільної моралі. Моральний обов’язок дещо відрізняється від обов’язку суспільного. Насамперед, однією із найбільш визначних властивостей морального обов'язку є його добровільність. Обов'язок лише тоді стає власне моральним, коли слідування його вимогам є добровільним. Моральний обов'язок — це наше свідоме та вільне підкорення моральному наказу самого себе самому собі. Тобто, моральний обов’язок є вимогою, зобов’язанням людини, котре вона встановлює собі як моральну необхідність. Залежно від ступеня усвідомлення необхідності, справедливості, важливості цього обов'язку, вимоги обов'язку можуть здійснюватися на різних рівнях добровільності: від виконання за примусом або через боязнь громадської думки, до слідування обов'язку за внутрішньою потребою. Виконання обов'язку є самоцінним. Тобто, моральна дія може не дати практичного ефекту, але від цього поведінка морального суб'єкта не стає менш значимою. Невиконання морального обов'язку не призводить до будь-якої відповідальності – лише до відчуття провини і переживається через докори та муки сумління. Моральні цінності є імперативними та універсальними. Це означає, що їм необхідно слідувати не за яких-небудь умов, а завжди. Ними потрібно керуватися у відносинах зі всіма людьми, а не лише з обмеженим колом родичів, чи друзів. Історично зміст морального обов'язку змінювався. У докласовому суспільстві таким моральним обов’язком було «право таліону» («око за око, зуб за зуб»); у ранньокласовому суспільстві «золотоме правило моральності» («чини по відношенню до іншого так, як би ти хотів, щоб чинили по відношенню до тебе»). У XVIII ст. І. Кантом було сформульовано норми «категоричного імперативу», котрий розвинув ідеї «золотого правила моральності»: "- чини тільки відповідно до такої максими (настанови волі), керуючись якою ти будь-коли можеш побажати, щоб цвона стала загальним законом. - чини так, щоб ти завжди ставився до людства як у своїй особі, так і в особі будь-кого іншого також: як до мети й ніколи не ставився б до нього як до засобу; - воля людини має бути не просто підкореною законові, а підкореною йому таким чином, щоб вона розглядалася також як така, що дає закони самій собі.» Настанови категоричного імперативу не втрачають своєї етичної актуальності й сьогодні. Проте докорінні зміни в поглядах на людину та світ на зламі століть, глобальні проблеми та загрози, що постають перед людством, потребують пошуку нових засад універсалізації морального обов'язку. Скажімо, відомий сучасний філософ Г. Йонас у своїй праці «Принцип відповідальності» формулює оновлений категоричний імператив так: «Чини так, щоб результати твоєї дії не були руйнівними для можливостей життя в майбутньому, або просто не чини шкоди умовам подальшого існування людства на Землі». У сучасному світі обов'язок як цінність все більше втрачає позиції. Пов'язано це не стільки із занепадом нравів, скільки з розширенням свободи. Обов'язку відводиться роль само-обмежувача свободи по відношенню до існуючих порядків, які можуть постраждати від свавілля особи. Дж. Грант пов'язує такий стан справ насамперед з приходом технологічної цивілізації, де наукові досягнення та сучасні технології породжують світогляд людської могутності. Більше влади означає більше свободи, більше свободи – більше відповідальності. Нажаль, не всі люди розуміють, що при зменшенні зовнішніх обмежень свобода може стати анархією без певних внутрішніх настанов, без моральних меж та зобов’язань. Можливо, тому в наш час так часто говорять про «занепад моралі»(хоча, так говорили завжди і у будь-яку епоху). У мислительній традиції етики розгортаються дискусії і щодо обов'язку не лише перед іншими, але й перед самим собою. Дехто з авторів вбачає наш обов'язок перед собою в досягненні щастя в повноті самореалізації. Той, хто знехтував своїми даруваннями, втратив можливість проявити себе, залишається лише однією нерозкритою потенцією, — не виконав свій обов'язок перед самим собою. Але для саморозкриття потрібні умови, тому обов'язок сучасної людини в тому числі виявляється і в турботі про матеріальний бік власного життя, своє здоров'я, тих атрибутах добробуту, котрі дозволяють жити повноцінно: подорожувати, пізнавати, творити, спілкуватися, різнобічно реалізовувати себе. Розвиток усіх сил свого єства потребує свободи та самостійних рішень, а тому «самообов'язок» людини — не дозволяти собою помикати, не погоджуватися на кабальні відносини, ніколи не ставати засобом у руках інших, маріонеткою на ниточках. Тобто обов'язок людини перед собою — відстоювати свою індивідуальність, власне бачення, відмовлятися від сліпого прийняття будь-яких нав'язаних кліше. Велику роль у здійсненні морального обов’язку є совість. Її часто називають іншою стороною обов'язку, більш особистісним «внутрішнім голосом» моральної дії, внутрішнім регулятором моралі в цілому. Совістю ми називаємо моральне почуття, яке дозволяє визначати цінність власних вчинків. У давніх текстах совість описується за допомогою понять «обов'язок» та «сором». Проте на відміну від почуття сорому, коли ми орієнтуємося на оцінку чи осуд інших людей, совісна оцінка є самооцінкою, де основним орієнтиром є внутрішні, власні погляди і переконання людини. Виконуючи функцію внутрішнього регулятора совість діє: - як стимул, спрямовуючи нас на дотримання моральних вимог, створюючи певну позитивну психологічну настанову; - як заборона, тобто зупиняючий фактор, наперед засуджуючи нас за потенційний вибір, за поведінку, яку ми лише збираємося виконати; - як корегуюча складова (корегує дії під час їх вчинення); - як моральна оцінка наших вчинків, виказуючи відповідне моральне переживання. Між совістю та обов'язком існує суперечливий взаємозв'язок. З одного боку вони створюють єдиний морально-психологічний механізм регуляції поведінки особи, в якому совість виступає як підвалина для виконання обов'язку. З другого, — між совістю та обов'язком можуть виникати конфлікти, що породжуют | |
Просмотров: 490 | Загрузок: 8 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0 | |