| Главная » Файлы » Мои файлы |
Методика розслідування вимагань
| [ Скачать с сервера (98.0 Kb) ] | 29.04.2017, 07:10 |
| План: Вступ…………………………………………………………………….3 1. Кримінально-правова й криміналістична характеристика вимагання……………………………………………………3-10 2. Особливості порушення кримінальної справи злочинів повязанних з вимаганням…………………………………………..10-11 3. Типові слідчі ситуації й слідчі дії під час розслідування злочину………………………………………………………12-14 4. Особливості проведения окремих слідчих дій…………………...14-18 Висновок………………………………………………………………..18-19 Список використаної літератури……………………………………...20 Вступ Вимагання – це вимога передачі чужого майна або права на майно або здійснення будь-яких дій майнового характеру під погрозою насильства над потерпілим або його близькими родичами, обмеження прав, воль або законних інтересів цих осіб, пошкодження або знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому веденні або під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий або його близькі родичі бажають зберегти в таємниці 1. Кримінально-правова й криміналістична характеристика вимагання Об'єкт злочину – право власності, а також недоторканність особи, його особиста воля й здоров'я. Безпосередній додатковий об'єкт вимагання - відносини в сфері охорони безпеки життя, здоров'я, честі, гідності, особистої недоторканності потерпілих. Предметом вимагання є майно, або право на майно, а також дії майнового характеру. Особливістю предмета вимагання є те, що їм може бути не тільки майно, яку на момент посягання знаходиться в потерпілого, а й майно, яке перебуває в цей момент у фактичному володінні винного (одержане їм у борг, на зберігання, для ремонту тощо). Володіючи певною річчю, вимагач може зажадати від її власника не пред'являти претензій до її повернення. Відтак майно як предмет вимагання відрізняється від предмета інших посягань на власність. Неможливо, наприклад, шляхом грабежу або в результаті розбою заволодіти чужим майном, якщо воно на момент посягання вже знаходиться у винного. Предметом вимагання може бути також майно, якого немає в потерпілого в момент вимоги про його передачу й надходження якого до нього лише передбачається. Об'єктивна сторона злочину виражається у вимозі передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, воль або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці. Вивчення та аналіз судово-слідчої практики свідчить про те, що для вимагання характерні такі ознаки, як: а) висока ступінь латентності; б) організованість і ретельна підготовка злочинних дій; в) протидія слідству з боку заінтересованих осіб. Суб'єкт злочину – фізична осудна особа, що досягла 14 років. Особа вимагача характеризується такими якостями, як жадібність, егоїзм, цинізм, жорстокість, побутова розбещеність. Вимагачі в 50 % випадків раніше засуджені. У злочинних групах вимагачів існує розподіл ролей, як правило, ці групи очолює раніше засуджений авторитет. За соціальним статусом вимагачів можна розділити на дві групи: 1) явно кримінальні елементи особи, які вчиняють вимагання у вигляді промислу і розглядають даний вид злочинної діяльності як засіб існування (насамперед це члени організованих злочинних угруповань); 2) зовнішньо законослухняні громадяни працівники комерційних та охоронних структур, банків, акціонерних товариств (вартові, експедитори, а інколи й керівники зазначених структур); студенти вузів, учні технікумів, коледжів та училищ; робітники підприємств; представники спортивних товариств (тренери, інструктори); працівники правоохоронних органів. Вимагачами в переважній більшості є представники чоловічої статі (99  віком: до 18 років 10 %; 18-25 років 28 %; 26-30 років - 25 %; 31-35 років 32 %; 41-50 років 5 %. Серед них 75 % раніше засуджені, в основному за корисливо-насильницькі злочини. Одноразові спочатку, злочини даного виду вчиняли кількома особами, а потім, через деякий час стали вчинятись злочинними групами рекетирами. Ці групи мають наступні ознаки: - Майже всі учасники груп рекетирів мають особисті автомобілі, добре розвинуті фізично (нерідко колишні спортсмени), при затриманні чинять активний опір. - При підготовці до вчинення злочинів, організовують спостереження як за потерпілим, так і співробітниками міліції. - Злочини, як правило, вчиняють з особливою зухвалістю, застосуванням фізичного насильства та тортур при досягненні поставленої мети, демонструючи свою готовність вжити крайні заходи для досягнення злочинного результату не тільки відносно об'єкту злочину, а й до родичів та близьких. - До злочину старанно готуються: збирають інформацію про об'єкт вимагання, вивчають його фінансовий стан, виявляють незаконні операції з постачанням сировини. - Більшість членів таких угруповань раніше в поле зору міліції, як правило, не потрапляли. - Як правило, члени групи мають документи, які дозволяють їм не займатися суспільно-корисною працею, так як підприємці є не тільки об'єктами злочинного замаху, але й своєрідне прикриття, «ширма» для осіб, які не займаються суспільно-корисною працею. Так, коли їх притягують до карної відповідальності, кожний 6-й значитися в складі якого- небудь приватного підприємства (сторож, експедитор, інструктор та ін.). - Озброєність. - Наявність обумовлених сфер впливу. Ватажки угруповань добре знають один одного. У випадках притягнення одного йз ватажків угруповань до карної відповідальності, угруповання переходить під керівництво одного із лідерів іншого угруповання. Нерідкі випадки розподілу сфер впливу й виникнення при цьому конфліктів, які частіше за все вирішуються в процесі озброєних сутичок між ворогуючими угрупованнями. - З метою юридичного захисту своєї протиправної діяльності, підвищення своєї правової поінформованості, останнім часом, злочинні угрупування рекетирів широко залучають колишніх працівників правоохоронних органів, які мають тісні зв'язки з діючими структурами цих органів. - Активна робота щодо підкупу нестійких співробітників, котрі інформують такі угруповання про заплановані проти них заходь, постачають боєприпаси, формений одяг, забезпечують інші форми прикриття. За родом заняття учасники ліквідованих рекетирських груп достатньо «різношорсті» у них були і робітники, і студенти, і учні середніх шкіл. Насторожує той факт, що серед них значну частку займають особи, які систематично не працюють. Достатньо багато як колишніх, так і сучасних спортсменів, та також «качків» молодих людей, які займаються в силових секціях та секціях різних видів східної боротьби, і колишніх афганців. Потерпілими можуть бути: власник, особа, якій майно ввірене на законній підставі, близькі родичі цих осіб (батьки, діти, бабуся, дідусь, сестри, брати). Потерпілі від вимагання також можуть бути поділені на дві групи. До першої групи належати законослухняні громадяни - це, як правило, особи, які займаються підприємницькою діяльністю (керівники комерційних структур, приватні підприємці, особи, котрі займаються вирощуванням для продажу собак дорогих порід, а також особи, які будують котеджі та ін.) або державні службовці, до функціональних обов'язків яких входить розподіл квот і видача ліцензій на здійснення певних видів підприємницької діяльності або експортно-імпортних операцій, виділення земельних ділянок, надання приміщень в оренду, організація приватизаційних аукціонів тощо. До другої групи належати особи, діяльність яких має протиправний характер: організатори фінансових «пірамід», посередники з «відмивання» коштів, хабарники, учасники незаконних і сумнівних угод та ін. Нерідко вимагання стає засобом вирішення конфліктів між злочинними угрупованнями щодо поділу сфер впливу. Серед потерпілих за віковим складом найбільший відсоток складають особи зрілого віку (від 30 до 45 років 64 %), причому відзначений віковий розподіл потерпілих найбільш характерний для злочинів, вчинених організованими злочинними угрупованнями, оскільки своїми жертвами частіше вибирають заможних людей. У багатьох випадках (більше 45 потерпілі були знайомі з вимагачами, раніше мали з ними спільний бізнес. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим наміром з корисливим мотивом. | |
| Просмотров: 552 | Загрузок: 10 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |