| Главная » Файлы » Мои файлы |
Маргінали як об’єкт злочинних посягань
| [ Скачать с сервера (28.2 Kb) ] | 24.05.2017, 10:56 |
| Головна відмінність сучасного українського суспільства від західного полягає в тому, що в нашій країні маргінали складають більшість, а не меншість населення. Ізоляція та низька соціальна активність, будучи наслідками бідності, виступають і основними її джерелами. Витіснення людей з економічної сфери, соціальна ізольованість, призводять до відсутності механізмів впливу громадськості на процес прийняття рішень". Фактичне безсилля та безправність, відсутність дієвих механізмів реалізації власних соціальних, економічних та політичних інтересів - продуктивне тло масової маргіналізації населення в сучасному українському суспільстві. Однак, ще Р. Парк у подальших своїх дослідженнях зазначав, що окрім негативних соціально-психологічних характеристик та функцій маргінал втілює новий тип культурних відносин, не лише існує на межі двох культур, а одночасно є їхнім носієм, "чужаком" та "космополітом", більш цивілізованою людиною. Концепцію маргінальної людини Р. Парк, насамперед, пов'язував із культурною взаємодією, що складається на новому рівні цивілізації внаслідок глобальних етносоціальних процесів. Маргінальна людина неминуче стає індивідом із ширшим світоглядом, витонченішим інтелектом, більш незалежними і раціональними поглядами. В сучасному суспільстві людині доводиться опановувати нові професії, здобувати нові навички, види діяльності, змінювати своє ставлення до соціальних явищ, розширювати межі свого спілкування. Але у сучасних характеристиках маргінальності, зазвичай, переважають негативні аспекти. Зокрема, культурна маргінальність пов'язується з втратою попередньої системи цінностей та невизначеністю нових ціннісно-нормативних засад існування. Цей процес можна екстраполювати на українське суспільство. «Коли людина, яка цінувала людську гідність вище, ніж матеріальну вигоду, раптом змінює свої пріоритети, виявляється, що вона легко може людську гідність виразити у матеріальному еквіваленті... У роки незалежності ми вирішили змінити суспільство і всі його основні засади.... Серйозною жертвою цих кардинальних змін і стала мораль. У порівнянні з даними двадцятирічної давності, тепер уже більшість людей виявилася аморальною». У характеристиках оточуючого середовища теж простежується негативна динаміка та переважають невтішні оцінки: більшість людей спроможні збрехати, щоб просунутися по службі (71 %); піти на нечесний вчинок заради вигоди (65 %); нікому не довіряти - найбезпечніше (50 %); більшість людей в душі не люблять обтяжувати себе заради того, щоб допомогти іншим (57 %). Соціально-економічна криза, яка має глобальний характер, в Україні набула свого апогею та негативно відобразилася на набутих у попередній період позитивних рисах соціально-економічних відносин та соціально-психологічних характеристиках переважної частини населення. Найбільші втрати несе середній та "протосередній клас" - той елемент, що є гарантом стабілізації суспільства. Об'єктивні та суб'єктивні фактори маргіналізації населення набули нової сили та значущості на цьому етапі. Примусова, вимушена маргіналізація, що зумовлена різкою втратою набутих статусних позицій, передусім, в економічній, професійній сфері. Навіть набуті в попередніх періодах способи адаптації стають недієвими. Перспектива досить не-визначена. Одним із найвагоміших факторів маргіналізації у суспільствах, що трансформуються, стає масове безробіття. Воно зумовлює розповсюдження неформальної зайнятості, нелегітимних способів отримання доходу, що лише поглиблює міру маргіналізації та соціального вилучення певних прошарків суспільства в Україні. Юридичні та соціальні гарантії не поширюються на цю категорію. Це зумовлює, зокрема, кризу професійної ідентифікації та збільшення латентної ідентичності: ""винагороджуванні фахові ідентичності" у тіньовій економіці не називають ані в соціологічних опитуваннях., ані в податковій інспекції». Сьогодення зумовлює посилення зовнішніх факторів маргіналізації та її масштабів (аномія, переосмислення дійсності, переорієнтація, корінна переоцінка суспільних цінностей, а також докорінні зміни в структурі суспільства). Серед основних маргінальних груп сучасного українського суспільства називають: збіднілі верстви населення, безробітні, "елітна" група населення, люди похилого віку, молодь, мігранти та ін. Таке явище, як маргінальність, безсумнівно служить однією з причин злочинності. Тісний взаємозв'язок між маргінальністю і злочинністю безперечна і виглядає цілком виразно. Взаємозв'язок маргінальності та злочинності може трактуватися не тільки у вигляді припущення, що маргінал в силу ряду обставин схильний до правопорушень, вчиненням злочинів, але і у вигляді припущення, що маргінал, що знаходиться на "околиці", в низинах соціального життя ("люмпени", "бомжі", повії, жебраки і т.п.), в меншій мірі захищений у правовому відношенні, ніж інші, і частіше стає жертвою злочинів різного роду. Втім, умови життя маргіналів подібного роду є такими, що межа між віктимна або злочинністю зникає. Стати жертвою злочину або самим злочинцем в даному випадку ними нерідко сприймається як норма, в порядку речей. З цієї точки зору для кримінологів особливу значимість набуває внутрішній світ маргінальної особистості, її свідомість і поведінку. У разі відсутності обставин, що сприяють сприятливої адаптації маргінала, не лише можливий, а й у більшості випадків відбувається вибух агресії, що виливається нерідко в злочинне діяння. Певний інтерес викликають і психологічні характеристики, властиві особистості маргіналів: слабка опірність життєвим труднощам; дезорганізованість, приголомшені, нездатність до самостійного аналізу тривожних відчуттів; непристосованість до боротьби за свої права і свободи; занепокоєння, тривожність, внутрішнє напруження, що переходить іноді в нічим не виправдану паніку ; ізольованість, відчуженість і ворожість до інших людей; руйнування власної організації життя, психічна дезорганізація, безглуздість існування, схильність до психічної патології і суїцидальною дій; егоцентрічность, честолюбство і агресивність. Всі ці риси маргінала як би стихійно утворюють той глибинний шар психіки, який підводить його до межі криміногенності і роблять його вразливим у правовому відношенні [8, c. 43-45]. Як показує практика боротьби зі злочинністю та проведені кримінологічні дослідження, маргінали є зручним і дешевим "матеріалом" для організованих злочинних груп. Вони виконують незначні завдання, пов'язані з "наводкою", "підіграванням" в заздалегідь запланованих ситуаціях, виконанням дрібних доручень і т.п. Їх частка у матеріальній вигоді, отриманої від злочинів, є вельми незначною. Нерідко їх примушують взяти на себе відповідальність за ті злочини, які вони не скоювали. У ряди організованих груп злочинців потрапляли і відомі спортсмени, які втратили фізичну форму, але ще здатні застосувати свою силу в операціях злочинної групи. У дійсності неодмінними атрибутами маргінальності є такі соціальні фактори, як, наприклад, бідність, безробіття, економічна і соціальна нестабільність, різного роду соціальні та національні конфлікти. Особливе значення для вивчення маргінальності, як особливого соціального феномена, що має, безумовно, і чисто кримінологічне значення, має проблема бездомності, усиливавшаяся з моменту зростання міграції та процесу приватизації житла, до якої активно підключилися кримінальні елементи. Досить переконливими є статистичні дані, що свідчать про зростання злочинності серед осіб без певного місця проживання (бомж), які вчинили протиправні діяння. Так, наприклад, тільки в 1998 р. серед осіб, які мігрували з різного роду причин і опинилися в результаті без певного місця проживання, вчинили злочини 29631 чол. А в таких великих містах, як Москва і Санкт-Петербург 1803 (6%) і відповідно 2323 (8%) чол.. Кримінологічний аналіз показує, що в загальному масиві злочинів, скоєних даною категорією осіб, переважають в основному злочини проти власності, а також крадіжки, що цілком зрозуміло: не маючи місця проживання, люди, як правило, позбавлені постійних джерел доходу, роботи. [10, c. 12]. Маргінальність виступає сприятливим середовищем розвитку злочинності. З точки зору кримінологічного аналізу ступеня криміногенності маргінальності є важливим врахування тієї обставини, що маргінальне середовище є далеко не однорідною. Висновки 1. У кримінологічній науці переважає підхід, згідно з яким маргінальність трактується як перебування особи на узбіччі соціальної структури. Однак, таке трактування звужує предмет дослідження, оскільки виключає із нього значне коло осіб- "нових" маргіналів. Вивчення представників нових маргінальних груп є дуже актуальним для кримінології, оскільки їх можна розглядати як одну Із складових соціальної бази організованої злочинності. 2. Маргінальність є криміногенним фактором. Хоча маргінальний стан особи необов'язково тягне за собою вчинення нею злочину, він значно полегшує її втягнення у злочинну діяльність, зокрема в організовану. Оскільки процес маргіналізації може відбуватися у двох напрямках: визначення особи як маргінальної з боку суспільства (маргінальність ззовні) та самовизначення індивіда як маргінала (маргінальність зсередини), при дослідженні організованої злочинності у контексті проблеми маргінальності, необхідно враховувати її об'єктивно-суб'єктивну природу. 3. Маргінальний стан, крім криміногенності, характеризується також підвищеною віктимністю, ступінь якої безпосередньо залежить від виду маргінальності конкретного індивіда або групи (периферійної чи пограничної). Це призводить до того, що іноді представники маргінальних груп стають жертвами організованої злочинності, тим самим обумовлюючи її відтворення та розширення. 4. Маргінальний стан мігрантів обумовлений зміною звичних умов життя, соціального статусу, а в ряді випадків - ще й мовної та культурної формації. Процеси маргіналізації мігрантів, що значно підсилюються у випадку з нелегальними мігрантами (у зв'язку з відсутністю у них будь-якого офіційного статусу), обумовлюють криміналізацію зазначенихосіб, у тому числі їхнє залучення до лав організованої злочинності. Крім того, наявність попиту серед мігрантів щодо нелегального переміщення через кордон обумовлює розширення діяльності організованих груп, що спеціалізуються на обслуговуванні каналів нелегальної міграції. Окрему криміногенну групу серед мігрантів становлять вимушені мігранти - біженці з "гарячих точок", оскільки певна їх частина має досвід поводження зі зброєю, завдяки чому такі особи найчастіше залучаються до організованої злочинної діяльності як виконавці. Колишніх військовослужбовців, співробітників правоохоронних органів та спортсменів об'єднує те, що основною причиною їх маргіналізації є втрата попереднього соціального статусу, престижної роботи, в якій вони є професіоналами, та необхідність перекваліфікації або адаптації своїх професійних знань та вмінь для виконання новихфункціональних обов'язків. Перелічені маргінальні групи залучаються до складу організованих угруповань через наявність у них професійного досвіду, знань, а також певних навичок (прийоми бойових єдиноборств, поводження з вогнепальною зброєю, навички зовнішнього спостереження тощо). У більшості випадків саме наявність тих чи інших знань та вмінь обумовлює їх місце у структурі конкретного злочинного угруповання та виконання ними певних функцій. | |
| Просмотров: 477 | Загрузок: 8 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |