| Главная » Файлы » Мои файлы |
Юр. природа аграрного права України
| [ Скачать с сервера (81.5 Kb) ] | 29.05.2017, 00:40 |
| Тема 1: " Юр. природа аграрного права України " 1) Методологічні основи АП; 2) АП в сучасній правовій доктрині; 3) Законодавчі основи АП; 4) Інституційне забезпечення АП. 1. АП: 1) галузь права; 2) наука; 3) навч. дисцип. Виникло в 90-х, попередники - колгоспне право і сільськогосподарське. Некодифіковане. Аграрна реформа - так і не проведена. Основне гасло - земля тим, хто її обробляє. Але дрібнотоварне с/г виробництво не може забезпечити кількість і якість товарів, тому майбутнє за великими фермерськими господарствами. Фактори що обумовлюють існування АП як окремої галузі права: 1) ообливості виробництва с/г продукції (сезонний хар-тер, залежність від кліматичних умов, використання біологічних умов процесі виробництва); 2) особливе значення продукції, що виробляється (продукти харчування, продовольча сировина); 3) особливе значення землі в процесі с/г виробництва, яка виступає основним засобом виробництва; 4) в процесі с/г виробництва задіяна значна кількість населення; 5) необхідність розвитку експорту с/г продукції; 6) забезпеченість природними ресурсами. Методологія науки формує сукупність категорій, на кі вона спирається. Методологія АП склад. з 4 елементів: 1) капітал; 2) земля (основне нац. багатство, що має верхній родючий шар грунту); 3) праця; 4) знання. Методологічні засади АП: 1) основним нац. багатством є земля з її верхнім родючим шаром грунту; 2) використання землі має здіцснюватися з врахуванням дії законів фотосинтезу, людської праці т родючості; 3) в держ. та сусп. має визнаватися приватна власність на землю (особливо щодо земель с/г призначення,бо е основа юр. та економ. свободи с/виробника); 4) подальший розвиток с/г можливий лише там, де гарантується ...; 5) земля (грунт) має належати народу, а не держ. на праві власності; 6) земля має вартість т підлягає оцінці в процесі виробництва, розподілу т перерозподілу с/г продукції; 7) власник і суб'єкт господарювання мають , що забезпечує піідвищення родючості грантів та отримання абсолютної додаткової вартості; 8) вироблена на землях с/г призначення с/г продукція має належати виробнику, що має гарантовані законодавством можливість здійснювати реалізацію також продукції на внутр. і зовн. ринках; 9) держ. не повинна брати на себе роль посередника у реалізації вирощеної продукції; 10) доходи с/г товаровиробників зростають, родючість грунтів підвищується, якщо встановлена в держ. система оподаткування не передбачає ніяких ін. податків, крім земельної решти у грошовому виразі. 2. Історія АП: 1908 р. - Леонтьев "Крестьянское право". В 1920 розвивається колективно-с/г право (Туган-Барановський). Після поширення на територію України радянських секретів розвивається земельно-колгоспне право (Павлов). Потім земельно-колгоспне право розділилось на земельне і колгоспне (Янчук, Мунтян, Миронець). 60-70 рр. - розвиток теорії колгоспного права, зближення правового статусу колгоспів і радгоспів. Починає формуватися с/г право (1978 - запровадження вивчення такого права). 90-ті - виникає АП (Семчик, Носік, Андрейцев, Єрмоленко). Наука АП - характеризується правонаступністю та генетично пов'язана з науками колгоспного, с/г, цивільного та земельного права. Наука АП - комплексна інтегрована спеціалізована юр. наука, що базується на комплексній гафлузі АЗ, є системою знань про а-п відносини, АП як галузь права, його предмет, систему, методи, а-п норми, прав. регул. окремих а-п інститутів. Вчений - Багай Н.О. "Розвиток науки АП". 1970 - початок становлення науки с/г права. Загальнотеоретичні дослідження. 1980 - поряд із загальнотеоретичними дослідженнями розвиваються окремі інститути. 1990 - формування системи, поглиблення наукових розробок, окремих інститутів. 2000 - інтенсивний розвиток науки на якісно нових началах, що зумовлюється провеленням вгрореформи, появою нових інститутів, розширенням предмету АП в сучасних умовах. 3. АЗ: 1) ст. 3 КУ, право власності на землю, гарантії вільного вибору напрямку с/г виробництва, заборона примусової праці, захист від незаконного звільнення, право на безпечна для життя та здоров'я довкілля, право на інфу про якість продуктів харчування, право на достатнє харчування. Засади АЗ: 1) пріоритет соц. розвитку села та АПК в наргоспі (Про основні засади держ. агро політики до 2020 р.); 2) законодавче встановлення правового статусу суб'єкти (ФГ, КСП, ОСГ тощо); 3) держ. підтримка с/г товаровиробників; 4) розвиток диференційованого законодавчого регулювання порядку та умов реалізації окремих видів с/г продукції (зерно, молоко, виноград, насіння тощо); 5) законодавче закріплення правового статсу членів с/г підприємств; 6) реформування а-п відносин; 7) особоивості укладення та виконання договорів у сфері АПК; 8) встановлення особливих гарантій якості с/г продукції; 9) соц. розвиток села. Тема 2: "Поняття, предмет, система аграрного права" 1) Предмет АП; 2) Методи АП; 3) Функції АП; 4) Принципи АП; 5) Система і структура АП; 6) Співвідношення і взаємодія АП з ін. галузями права. 1. Предмет - а-п відносини. Це врегульований нормами права комплекс сусп. відносин, що виникають між с/г виробниками та ін. видами господарюючих суб'єктів, членами с/г підприємств, найманими працівниками, ОДВ, ОМС щодо таких об'єктів яан майно, праця, земля на підставі певних юр. фактів щодо здійснення с/г діяльності та ін. пов'язаної з нею діяльність розвитком соц. сфери села. Об'єкт а-п відносин - с/г діяльність, що базується на обов'язковому застосуванні земельних і матеріальних ресурсів, їх властивостей, що органічно взаємодіють, з приводу виробництва, переробки та реалізації с/г продукції. С/г продукція - продукція (товари), що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД (ЗУ "Про митний тариф"), якщо при цьому товари (продукція) вирощується, відгодовується, виловлюється, збирається, виготовляється, виробляється, перероблюється безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих продуктів, якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях для продажу, переробки чи внутр. господ. споживання (ЗУ "Про держ. підтримку с/г"). Особливий О АП: 1) аграрні відносини, що охоплюють соц. сферу села; 2) відносини, що повфзанф з обслуговуванням с/г виробництва (матеріально-технічне забезпечення с/г виробництва). Див. - Погрібний О.О. АПУ: сучасний стан і перспективи розвитку (Право України, 2008, 5). Суб'єкти а-п відносин: 1) суб'єкти, що безпосередньо здійснюють с/г діяльність розвитком (с/г товаровиробники чи виробники с/г продукції - ЗУ "Про ообоивості страхування с/г продукції під держ. гарантії...", "Про с/г перепис", "Про стимулювання розвитку с/г на період 2001-2004 рр.", ПК). 2) суб'єкти а-п відносин, які надають послуги с/г товаровиробникам. 3) ОДВ, ОМС. Класифікація а-п відносин: І) за предметною ознакою: 1) земельно-аграрні,що виникають, здійснюються та припиняються щодо зем. ділянок с/г призначення, які використовуються для виробництва с/г продукції; 2) аграрно-майнрві - опосередуовують процеси виробництва с/гг продукції шляхом використання матеріальної бази, обладнання, приміщень тощо; 3) аграрно-трудові - мають своїм об'єктом с/г працю, що спрямована на виробництво продукції с/г; 4) організаційно-управлінські - щодо оптимізація процесів с/г виробництва шляхом визначення та усунення неефективних дій, які виявляються в процесі с/г діяльності. Або це відносини щодо формування органів управління; 5) аграрні відносини щодо соц. розвитку села - зростання якості життя сільського населення, сфера побуту, освіти, культури, а також розвитку сільських територій. ІІ) за сферою виникнення: 1) внутр. а-п відносини - виникають між с/г товаровиробником та його членами, а також між сН/г товаровироюником та його органами ; 2) зовн. - сукупність правовідносин, що виникають між с/гг товаровиробником та ін. юр. особами, держ., ОМС тощо. Янчук - окрема є група легалізаційних а-п відносин (врегульовано нормами АП сусп, відносини, що виникають у зв'язку із заснуванням ...). АП - комплексна, інтегрована, спеціалізована, самостійна галузь права, що являє собою пов'язану внутр. єдністю систему взаємопов'язаних норм, що регул. аграрні (земельні, немайнові, трудові, орг.-управлінські) відносини в сфері с/г виробничої та пов'язаної з нею діяльності в сфері матеріально-технічного, кредитного забезпечення тощо та розвитку соц. сфери села. 2. Методи прав. регул. а-п відносин - встановлені чи санкціоновані держ. способи і засоби правового впливу, за допомогою яких здійснюється регул. а-п відносин. АП має 2 групи методів: 1) методи, що мають диспозитивний характер (дозволу, рекомендації, локального дозволу); 2) імперативний характер (імперативної вказівки, заборон). Янчук - своя кваліфікація. Чабаненко - єдиний синтезований метод, що є поєднанням диспозитивного та імперативного методів. 3. Функції АП: 1) регулятивна - регулювання, упорядкування а-п відносин, які під впливом правових норм перетворюються в правові відносини; 2) превентивна - запобігання за допомогою правових механізмів порушенням прав суб'єктів а-п відносин; 3) охоронна - встановлення спец. юр. механізмів відповідальності матеріального та особистого характеру впслцдок порушення аграрних прав та інтересів. 4. Правові принципи - керівні начала, що характеризують єдність основи та закріплені Принципи АП - виражені в нормах права, що регул. а-п відносини нормативно-керівні ідеї, положення, що визначають зміст цієї галузі, надають цілісність і єдність сукупності правових норм, об'єднаних за предметом і методом прав. регул. в АП. Зміст принципів АП визначається змістом а-п відносин. Система: а) загальні; б) специфічні (галузеві). Загальні - законності, справедливості, юр. рівності, соц. свободи тощо. Галузеві - свобода агропідприємництва, добровільності вибору форм господарювання (порушення принципу - Указ ПУ 1993 р. про реорганізацію с/г підприємств у приватні), забезпечення потреб населення в безпечній та якісній с/г продукції, забезпечення продовольчої безпеки держ. ("Про держ. підтримку с/г"), врахування специфіки та особливостей с/г виробництва; поєднання раціонального використання земель, які виступають основним засобом виробництва, з ефективним веденням с/г виробництва; держ. підтримки с/г; інноваційного розвитку с/г; екологізації. 5. Система АП - науково-обгрунтована, логічно та послідовно розміщена система інститутів, норми яких регламентують всю сукупність правовідносин, які складаються в процесу виробництва та використання с/г продукції. Система АП: нові - інститут держ. регул., інститут держ. підтримки. Типові - інститут правового статусу суб'єктів, институт виробничо-господ. діяльності, інститут розвитку соц. сфери села. Загальна частина - вивчення предмета, джерел, засобів регул., юр. відповідальність тощо. Особлива частина - особливості внутр. і зовн. а-п відносин в сфері виробництва с/г відносин. Спеціальна частина - АП заруб. країн. 6. Взаємодія АП з ін. галузями права: 1) конст. право - через АП впроваджуються дії норм КУ (ст. 32, 42, 2) цивіл. - інститут права власності. 3) адмін. - формування внутр. органів (АП), а щодо взаємодії з ОДВ, ОМС (одночасно АП і АП). 4) труд. - аналогічно. 5) зем. - інститути ЗП. Але правомочності с/г виробників щодо земель - норми АП. та ін. галузями права, без яких неможливо регулювати комплекс а-п відносин. Особливе у прав. регул.: 1) зовн. і внутр. а-п відносини; 2) внутр. належать ло різних галузей права, але регулюються нормами АП (трудові відносини), а зовн. відносини - регламентуються нормами ін. галузей права. Тема 3: "Джерела АП" 1) Поняття, види джерел АП; 2) КУ як джерело АП; 3) ЗУ та постанови ВРУ як джерела АП; 4) Укази ПУ як джерела АП; 5) Рішення КСУ як джерела АП; 6) Характеристика, види, юр. природа н-п актів як джерел АП; 7) Роль значення судової практики у забезпеченні належного правозастосування та зміцнення законності в АПК; 8) М-п акти як джерела АП. 1. Джерела АП - зовн. вираз існування а-п норм, спрямованих на регул. аграрних відносин в Укр. Це результат правотворчості як зовн. вираз волі народу, закріпленої в диференційованих та уніфікваних н-п актах, а також локальних нормативних актаах с/г виробників, що складаються в процесі виробництва, переробки реалізації с/г продукції. Ознаки: а) загальні: 1) офіц., публ. характер; 2) приймаються чи санкціонуються держ. в чітко визначеному порядку; 3) є зовн. формою існування правових норм; 4) неодноразового застосування; 5) пошир. на невизначене коло осіб; 6) їх дотримання забезпечується примусовою силою держ. б) специфічні: 1) наявність уніфікованих актів АЗ, які становлять його ядро (уніфіковані - мають загальний хар-тер. Напр., "Про основні засади агрополітики до 2020 р.", "Про держ. підтримку с/г" тощо); 2) відсутність єдиного кодифікованого акту; 3) ... Класифікація джерел: І) право законодавця (н-п акти)акти; 2) право народу (звичаї); 3) право суду (прецеденти, квазі-прецеденти). ІІ) за змістом: 1) уніфіковані - юр. форма закріплення норм АП, спрямована на інтеграцію а-п відносин та уніфікацію суб'єктів агропідприємництво; 2) диференційовані - н-п акти, що розробляються з урахуванням відмінностей в статусі суб'єктів агропідприємництва, відмінностей щодо здійснення господ. діяльності тощо. 2. Групи норм в КУ: 1) ті, о визначають права, свободи обов'язки людини і громадянина (розділ 2); 2) ті, що закріплюють види і форми власності в Укр.; 3) ті, що визначають основи розвитку економ. відносин, в т.ч. аграрних; 4) ті, о визначають систему держ. органів та їх компетенцію в галузі прав. регул. економіки, в т.ч. АПК. 3. Закони поділ. на: а) загальні (ГК, ЦК, ЗК, ЗУ "Про держ. реєстрацію юр. осіб та ФОПів"їх, "Про охорону праці" тощо); б) спец. (ті, що регул. агровідносини). Їх поділ. на: 1) ті, що визначають пріоритетність с/г виробництва (ЗУ "Про держ. підтримку с/г", "Про стимулювання розвитку с/г на період 2001-2004 рр.", "Про пріоритетність г соц. розвитку села та АПК" тощо); 2) ті, регул. правовий статус суб'єктів в АП ("Про КСП", "Про ФГ"КСП, "Про ОСГ" тощо); 3) ті, що регул. особливості здійснення с/г виробництва: І) в сфери рослинництва (Про насінництво, про зерно та ринок зерна, про виноград та виноградне вино); ІІ) тваринництво (Про бджільництво, про рибні господарство, про молоко...); 4) ті, що регул. відносини до безпечності та якості продукції (Про безпечність та якість харчових продуктів, Про пестициди та агрохімікати тощо); 5) ті, що регул. особливості договірних відносин в АПК (Про держ. підтримку с/г, про зерно та ринок зерна про аграрні розписки, про особливості страхування с/г продукції із держ. підтримкою тощо). Постанови ВРУ - поділ. на: 1) тією що регул. питання набрання чинності законів (Про порядок введення в дію ЗУ "Про КСП"); 2) ті, що спрямовані на регул. конкретних сусп. відносин (ті, які затверджують певні програми; тією що прийняті за результатами парламентських слухань). 4. Укази ПУ: І) за часом прийняття: 1) до 1996 р. (зем. реформа); 2) укази, прийняті за перехідними положеннями КУ (Про захист прав власників зем. часток, паїв; Розслідування невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки). ІІ) за напрямками прав. регул.: 1) спрямовані на регул. зем. відносин; 2) на регул. майнових відносин; 3) на ліквідацію надзвичайних ситуацій в с/г; 4) на формування аграрного ринку; 5) а інституційно-функціональне забезпечення АПК. 5. Постанови КМУ 6. Рішення КСУ "Про визначення мінімальної ціни на цукор" 15.04.2004; "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фін. кризи" 24.11.2009; "Про тлумачення терміну "передача зем. ділянок" 05.02.2004; "Про постійне користування зем. ділянками" 22.05.2005 тощо. 7. Янчук виділяє: 1) локальні нормативні акти, які набувають юр. сили з моменту їх держ. реєстрації (установчі документи); 2) які набувають юр. сили з моменту їх прийняття вищим органом самоврядування господарства (локальні акти суб'єкта господарювання). | |
| Просмотров: 461 | Загрузок: 11 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |