| Главная » Файлы » Мои файлы |
ЮНЕСКО
| [ Скачать с сервера (38.8 Kb) ] | 02.09.2017, 09:45 |
| Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, скорочено ЮНЕСКО (англ. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization, UNESCO)— міжнародна організація, спеціалізована установа Організації Об’єднаних Націй, яка при співпраці своїх членів-держав у галузі освіти, науки, культури сприяє ліквідації неписьменності, підготовці національних кадрів, розвиткові національної культури, охороні пам’яток культури тощо. Вона охоплює 195 країн-держав. Головний осередок ЮНЕСКО знаходиться в Парижі. ЮНЕСКО має видавництво Office des Presses de l’Unesco (різними мовами), в якому з́являються 26 періодичних видань. Україна є членом ЮНЕСКО від 1954. На цей час офіційними мовами організації є англійська, арабська, іспанська, китайська, російська і французька мови. Історія: У 1942 в Великобританії за ініціативою президента Ради з освіти Англії Уельсу Річарда А. Батлера і президента Британської ради М. Робертсона була скликана конференція міністрів освіти країн-союзників. Зустріч, на якій були присутні представники 8 урядів, які перебувають в еміграції, відбулася в Лондоні з 16 листопада по 5 грудня. Основним питанням конференції було відновлення системи освіти з настанням миру. Заходи до грудня 1945 року відбулося близько 60 зустрічей. Ідеї конференції знайшли підтримку у світовому співтоваристві. Після закінчення Другої світової війни в Лондоні пройшла конференція Організації Об’єднаних Націй по створенню організації з питань освіти та культури. Основними завданнями організації були встановлення справжньої культури миру та перешкоджання розв’язування нової світової війни, що реалізуються за допомогою сприяння забезпеченню «інтелектуальної та моральної солідарності людства». 16 листопада 1945 був підписаний Статут ЮНЕСКО і створена підготовча комісія. Статут був підписаний представниками 37 держав з 44, присутніх на зустрічі. Статут набув чинності після того, як був ратифікований 20 державами. Це сталося 4 листопада 1946. Перша сесія генеральної конференції ЮНЕСКО, в якій взяли участь представники 30 держав, пройшла в Парижі з 19 листопада по 10 грудня 1946. ЮНЕСКО є правонаступником міжнародного комітету Ліги Націй з питань інтелектуальної співпраці та її виконавчого установи — Міжнародного інституту інтелектуальної співпраці. Структура: Крім штаб-квартири організації в Парижі, існує цілий ряд регіональних, кластерних і національних офісів ЮНЕСКО, створених в рамках стратегії децентралізації і забезпечують її ефективну присутність у всіх регіонах та областях, а також зв’язок з агентствами ООН та іншими організаціями-партнерами. Адміністративну підтримку мережі забезпечує координаційне бюро ЮНЕСКО. Зв’язок з ООН підтримується в офісах організації в Женеві і Нью-Йорку. Всі діючі та асоційовані члени ЮНЕСКО організовані в п’ять регіональних груп: Африка, Ліга арабських держав, Азія і Тихий океан, Європа і Північна Америка, Латинська Америка і країни Карибського басейну. Багато програм і тематичні напрямки роботи організації формують регіональні мережі, спрямовані на вирішення проблем, специфічних для регіону. Діяльність регіональних мереж узгоджується з національними представництвами ЮНЕСКО, регіональними бюро та штаб-квартирою організації. Також вони тісно співпрацюють з NASA. Регіональні бюро ЮНЕСКО надають спеціалізовану підтримку кластерним і національним офісам організації. Усього налічується 10 регіональних бюро організації, що працюють в галузях освіти, науки і культури. Найбільші підрозділи розташовано в Туреччині, Росії (Чечня), та Арабських Еміратах. Основу структури ЮНЕСКО становить кластерна система. 27 кластерних офісів організації працюють зі 148 країнами-членами і здійснюють взаємодію між країнами в кластері з питань, що знаходяться в компетенції ЮНЕСКО, взаємодія з різними структурами ООН щодо здійснення спільних проектів, а також здійснюють взаємодію з іншими офісами організації з різних напрямків діяльності. Виняток із кластерної системи становлять 27 національних офісів, покликаних обслуговувати 9 найбільш густонаселених країн світу, а також пост-конфліктні зони. Україна також входить до їх числа. Генеральна конференція держав-членів ЮНЕСКО – вищий керівний орган, який збирається, як правило, на свої сесії два рази на рік. Дотримуючись принципу, за яким кожна країна-член має лише один голос, Генеральна конференція затверджує Програму та бюджет Організації. Вона також обирає членів Виконавчої ради та Генерального директора. Робочими мовами Генеральної конференції є англійська, арабська, китайська, французька, російська та іспанська мови. Виконавча рада – адміністративний орган ЮНЕСКО, який нараховує 58 представників держав-членів. Рада збирається на свої сесії два рази на рік, готує роботу Генеральної конференції і контролює виконання її рішень. Секретаріат є виконавчою владою організації. Очолює його Генеральний директор, який обирається на чотирирічний термін. Посаду Генерального директора сьогодні обіймає Ірина Бокова (15.11.2009). Секретаріат здійснює виконання Програми, прийнятої державами-членами. Нині співробітники Секретаріату працюють у понад 70-ти підрозділах ЮНЕСКО по всьому світу. Діяльність: Практична діяльність ЮНЕСКО будується на засадах середньострокового плану, розрахованого на 6 років. У свою чергу, на підставі такого плану складаються три дворічні програми. Конкретна робота Організації, що проводиться в рамках затверджених програм i здійснюється за такими головними напрямами: Велика програма I — Освіта. Велика програма II — Природничі науки. Велика програма III — Соціальні та гуманітарні науки Велика програма IV — Культура. Велика програма V — Комунікація та інформація. Організацією реалізується цілий ряд довгострокових широкомасштабних міжнародних програм і проектів у таких галузях, як океанографія, екологія, гідрологія, відновлювані джерела енергії, геологічна кореляція, науково-технічна інформація, інформатика, комунікація, біоетика, управління соціальними перетвореннями, повернення культурних цінностей, збереження всесвітньої культурної і природної спадщини, професійно-технічна освіта, освіта для ХХІ століття тощо. Для координації міжнародної співпраці з реалізації цих програм створені та функціонують відповідні міжурядові комітети та ради, до складу яких входить встановлена кількість представників тих країн-членів, які обираються Генеральною конференцією на певний період. У країнах-членах діють національні органи із зазначених програм. Освіта: У галузі освіти основні зусилля ЮНЕСКО спрямовані на: • сприяння розширенню доступу до базової освіти та ліквідації неписьменності; • розвиток екологічної та превентивної, безперервної, професійно-технічної та вищої освіти; • сприяння проведенню аналізу та оцінки національних освітніх систем, розробці політики та здійсненню реформ у галузі освіти з метою покращання її якості та адаптації до потреб суспільства; • підготовку освітянських кадрів; • сприяння визнанню еквівалентності навчальних курсів, свідоцтв і дипломів у сфері освіти. Наука: У галузі науки, окрім згаданих вище довгострокових міжнародних наукових програм, ЮНЕСКО сприяє міжнародній співпраці з розвитку фундаментальних та інженерних наук, вузівської науки та її адаптації до потреб суспільства, розвитку та застосуванню в різних галузях нових інформаційних і телекомунікаційних технологій. У галузі гуманітарних наук реалізуються проекти, що стосуються людських аспектів глобальних соціальних змін і розвитку, зміцнення демократичних процесів, забезпечення прав людини, усунення різного роду дискримінації, участі молоді у розвитку суспільства, питань багатоетнічного співіснування, запобігання національним та етнічним конфліктам, створення клімату соціальної гармонії. Культура: Діяльність ЮНЕСКО в галузі культури охоплює такі сфери: • збереження та відродження матеріальної і нематеріальної культурної спадщини; • розвиток мистецтв; • сприяння розвитку сучасних культур; • сприяння поверненню втрачених культурних цінностей країнам їхнього походження; • поширення книг і читання шляхом сприянн | |
| Просмотров: 477 | Загрузок: 8 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |