| Главная » Файлы » Мои файлы |
Інститут роздрібної купівлі-продажу
| [ Скачать с сервера (162.8 Kb) ] | 15.04.2017, 12:17 |
| та іншими нормативними актами залежно від того, який товар є предметом договору. Специфіка договору роздрібної купівлі-продажу обумовлена специфікою, власне, роздрібної торгівлі, відносини у сфері якої він опосередковує. За визначенням роздрібної торгівлі, наведеним у листі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 25 лютого 2002 р. № 56-38/87 "Щодо тлумачення термінів "оптова торгівля" та "роздрібна торгівля", нею вважається сфера підприємницької діяльності з продажу товарів або послуг на основі усного або письмового договорів купівлі-продажубезпосередньо кінцевим споживачам для їх власного некомерційного використання. Тобто, договір роздрібної купівлі-продажу укладається суб'єктом підприємницької діяльності із кінцевим споживачем з приводу товару, який буде використовуватись споживачем з некомерційною метою. Поняття договору роздрібної купівлі-продажу. Згідно зі ст. 698 ЦК за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його. На договір роздрібної купівлі-продажу поширюються загальні положення про договір купівлі-продажу,розглянуті вище, якщо ті не суперечать спеціальним положенням, властивим суто договору роздрібної купівлі-продажу, і які розглядаються у цьому параграфі. Характеристика договору роздрібної купівлі-продажу. 1. Сторонами договору роздрібної купівлі-продажу є продавець і покупець. Продавцем може бути як юридична, так і фізична особа, проте, на відміну від розглянутого вище договору купівлі-продажу, у продавця наявність статусу суб'єкта підприємницької діяльності є обов'язковою. Відповідно, договір роздрібної купівлі-продажу укладається такою особою в межах своєї підприємницької діяльності — самостійно, ініціативно, систематично, на власний ризик, і метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГК). Стосовно продавців — фізичних осіб діють, зокрема, загальні вимоги щодо їх права на здійснення підприємницької діяльності; стосовно юридичних осіб — вимоги щодо дотримання ними правил спеціальної дієздатності — можливість укладення договорів роздрібної купівлі-продажу повинна бути передбачена їх засновницькими документами. Згідно з ч. 2 ст. 698 ЦК договір роздрібної купівлі-продажу є публічним договором, що накладає певні обов'язки на продавця. Так, за положеннями ст. 633 ЦК публічним є договір, в якому одна сторона — підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. При цьому умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги, а підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом, а також не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів. Покупцем може бути як юридична так і фізична особа незалежно від наявності у неї статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Важливою є саме мета придбання товару — для особистого, домашнього або іншого використання, а не для здійснення підприємницької діяльності, про що йдеться далі. 2. Продавець передає покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю. Якшо покупець придбає товар для подальшого здійснення підприємницької діяльності з його використанням, такі відносини не можуть бути оформлені договором роздрібної купівлі-продажу. Призначення товару, що купується, можна з деякою вірогідністю визначити, виходячи як з кількості товару (якщо, наприклад, товар купується в одиничному екземплярі, то, ймовірно, він буде використовуватися з метою, безпосередньо не пов'язаною зі здійсненням підприємницької діяльності покупцем), так і, власне, з самої природи товару, що купується (якщо предметом договору купівлі- продажу є промислове обладнання, то, навіть придбане в одиничному екземплярі, воно не буде предметом договору роздрібної купівлі-продажу). Проте мета здійснення чи не здійснення за допомогою товару підприємницької діяльності не може бути заздалегідь достовірно визначена сторонами. Визнання чи не визнання договору купівлі-продажу роздрібним впливає на визначення положень нормативних актів, що регулюють відповідні відносини між сторонами. Наприклад, за ч. З ст. 698 ЦК до відносин за договором роздрібної купівлі-продажу за участю покупця-фізичної особи, не врегульованих Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів. Відповідно, у випадку, якщо покупцем є юридична особа, незалежно від того, вважається чи ні продажроздрібною, законодавство про захист прав споживачів не застосовується. Воно також не застосовується (а, власне, договір не вважається таким, що вчинений з приводу здійснення роздрібної купівлі-продажу) у разі, якщо фізична особа, яка має статус суб'єкта підприємницької діяльності, придбала товар для подальшого здійснення з його використанням підприємницької діяльності. 3. Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті зобов'язання. Особливості оплати товару, придбаного за дог овором роздрібної купівлі- продажу на умовах попередньої оплати та в кредит, зазначені в ст. 706 ЦК. Якщо договором встановлено попередню оплату товару, прострочення покупцем оплати товару є відмовою покупця від договору, якщо інше не встановлено договором. У разі, якщо товар за договором роздрібної купівлі-продажу придбаний у кредит, у тому числі з розстроченням платежу, а покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму не нараховуються проценти відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 694 ЦК. 4. Договір роздрібної купівлі-продажу характеризується наявністю у продавця та покупця специфічних прав та обов'язків. Так, згідно зі ст. 700 ЦК продавець зобов'язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу. Відповідно, покупець має право до укладання договору купівлі-продажу оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей товару або демонстрації користування товаром, якщо це не виключено характером товару і не суперечить правилам роздрібної торгівлі. Продавець, який не надав покупцеві можливості одержати повну і достовірну інформацію про товар, несе відповідальність за недоліки товару, які виникли після передання його покупцеві, якщо покупець доведе, що вони виникли у зв'язку з відсутністю у нього такої інформації. Покупцю належить право протягом 14 днів з моменту передання йому непродовольчого товару належної якості, якщо триваліший строк не оголошений продавцем, обміняти його у місці купівлі або інших місцях, оголошених продавцем, на аналогічний товар інших розміру, форми, габариту, фасону, комплектації тощо. Така вимога покупця про обмін або повернення товару підлягає задоволенню, якщо товар не був у споживанні, збережено його товарний вид, споживчі властивості та за наявності доказів придбання товару у цього продавця. Якщо у продавця немає необхідного для обміну товару, покупець має право повернути придбаний товар продавцеві та одержати сплачену за нього грошову суму. Згідно зі ст. 708 ЦК у разі виявлення покупцем протягом гаран- і иного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, дбо фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на діалогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; 3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за ювар грошової суми. Продавець або виготовлювач (чи уповноважені ними представники) зобов'язані прийняти товар неналежної якості від покупця і іадовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків. Іоставка товару продавцеві та його повернення покупцеві здійснюються продавцем або виготовлювачем, а в разі невиконання ними цього обов'язку або відсутності продавця чи виготовлювача за місцезнаходженням покупця повернення товару може бути здійснене покупцем за їхній рахунок. Шкода, завдана майну покупця, та шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю у зв'язку з придбанням товару неналежної якості, відшкодовується продавцем або виго- ювлювачем товару. 5. ЦК виділяє декілька видів договорів роздрібної купівлі-продажу іалежно від їх умов, а також способу укладення та інших ознак: 1) договір купівлі-продажу з умовою про прийняття покупцем товару в установлений договором строк, протягом якого товар не може бути проданий продавцем іншому покупцеві (ст. 701 ЦК). Якщо покупець не з'явився або не вчинив інших необхідних дій для прийняття товару у встановлений строк, вважається, що покупець відмовився від договору, якщо інше не встановлено договором; 2) договір купівлі-продажу товару за зразками (ст. 702 ЦК). Договір купівлі-продажу товару за зразком є виконаним з моменту доставки товару у місце, встановлене договором, а якщо місце лередання товару не встановлене договором, — з моменту доставки товару за місцем проживання фізичної особи-покупця або місцезнаходженням юридичної особи-покупця, якщо інше не встановлено договором або законом; 3) договір купівлі-продажу з використанням автоматів (ст. 703 1ДК). Цей договір є укладеним з моменту вчинення покупцем дій, необхідних для одержання товару; 4) договір з умовою про доставку товару покупцеві (ст. 704 ЦК). За цим договором продавець зобов'язаний у встановлений договором строк доставити товар за місцем, указаним покупцем, а якщо місце передання товару покупцем не вказане, — за місцем проживання фізичної особи-покупця або місцезнаходженням юридичної особи-покупця. Договір вважається виконаним з моменту вручення товару покупцеві, а у разі його відсутності — особі, яка пред'явила квитанцію або інший документ, що засвідчує укладення договору або оформлення доставки товару, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання; 5) договір найму-продажу, відповідно до якого до переходу до покупця права власності на переданий йому продавцем товар покупець є наймачем (орендарем) цього товару. Покупець стає власником товару, переданого йому за договором найму-продажу, з моменту оплати товару, якщо інше не встановлено договором (ст. 705 ЦК). 6. Договір роздрібної купівлі-продажу належить до консенсу- альних, двосторонніх, оплатних договорів і вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди за всіма його істотними умовами. Продаж товарів за зразками — це форма роздрібного продажу товарів, за яким покупець після попереднього ознайомлення самостійно або з допомогою продавця вибирає необхідні йому непродовольчі товари за встановленими в торговельному (демонстраційному) залі зразками, оплачує покупку і одержує товар відповідно до вибраних зразків. Суб’єкт господарювання самостійно визначає перелік вітчизняних та імпортних товарів, які він планує реалізувати за зразками. Продаж товарів за зразками здійснюється через торговельні підприємства: спеціалізовані магазини, у тому числі фірмові; магазини з універсальним асортиментом непродовольчих товарів; спеціалізовані відділи (секції) магазинів з універсальним асортиментом продовольчих товарів. Суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити покупців наочною та доступною інформацією про асортимент і ціни на товари, що пропонуються для продажу, їх споживчі властивості, гарантійні терміни, перелік послуг, що надаються, тарифи на них. На вимогу покупця суб´єкт господарювання зобов’язаний надати йому для ознайомлення відповідні супровідні документи на товари, передбачені законодавством (документи, що підтверджують якість товару та його ціну, сертифікат відповідності державної системи сертифікації). Продаж товарів за зразками може здійснюватись за двома формами (рис. 9.3). За зразками з торговельного (демонстраційного) залу магазину проводиться продаж тканин, канцелярських виробів, культтоварів, іграшок, металевої та шкіряної галантереї, виробів з пластмаси, панчішно-шкарпеткових виробів, парфумерно-косметичних та інших товарів. За зразками з доставкою додому покупцям проводиться продаж меблів, холодильників, швейних і пральних машин, піаніно, предметів сантехніки, мотоциклів, моторолерів, велосипедів усіх видів, металевих і пластмасових човнів, дитячих колясок та інших великогабаритних товарів. У торговельному (демонстраційному) залі магазину суб´єкта господарювання, що здійснює продаж товарів за зразками, повинні бути по- цані зразки всіх марок (моделей, модифікацій) і різновидів товарів, комплектуючих виробів і приладів, фурнітури та супутніх товарів від кожної одержаної для реалізації партії товару. Зразки товарів для вільного і доступного огляду покупцями мають бути розміщені у торговельному залі з урахуванням їх габаритів на подіумах, стендах, столах, візках та іншому торговельному обладнанні. Кожний зразок товару забезпечується чітко оформленим ярликом цін (цінником) і анотацією із зазначенням виробника, технічних параметрів та характеристик споживчих властивостей товару. Суб´єкт господарювання, що здійснює продаж товарів за зразками, може мати в торговельному залі каталоги, альбоми товарів, що пропонуються для продажу, за видами оформлення. Товари, які потребують ознайомлення покупця з їх якістю, будовою (люстри, бра, скляні вироби для електроосвітлювальної арматури), демонструються шляхом відкритої викладки в шафах або на пультах за обов’язкової присутності продавця-консультанта. Продаж радіоприймачів, телевізорів, магнітофонів, музичних центрів, фото-, кіноапаратури, годинників, пилососів, кухонних комбайнів та інших технічно складних товарів проводиться з демонстрацією зразків у дії. З метою допомоги покупцям у торговельному залі з продажу меблів можуть оформлятися інтер’єри, що імітують жилі кімнати, кухні з використанням предметів обстановки (килимів, світильників, занавісок), а також стенди — зразки тканин для оббивки м’яких меблів або основні матеріали, що застосовуються для виготовлення виробів (деревина, пластик). Суб’єкт господарювання повинен стежити за періодичним поновленням виставлених зразків товарів з метою недопущення втрати їх якості. На вибрані покупцем за зразками товари продавець виписує товарний чек із зазначенням у ньому найменування суб’єкта господарювання, дати продажу, назви товару, ціни, назви і кількості окремих предметів, що входять до комплекту виробу. Замовлення для надання послуги (доставка, складення, установлення та підключення) оформляється квитанцією або іншим документом установленої форми, у якому зазначається: найменування суб’єкта господарювання; прізвища та ініціали покупця; адреса, на яку необхідно доставити товар; дата оформлення замовлення; назва товару, кількість предметів, вартість товару; вид послуги, день, час її виконання (перша або друга половина дня) і вартість послуги; підпис продавця і покупця. Оплата за придбані за зразками товари, а також за послуги щодо їх доставки, складення та установлення проводиться готівкою через касу суб’єкта господарювання із застосуванням зареєстрованих електронних контрольно-касових апаратів. Після оплати покупцю видається касовий, товарний чеки, а також документи про надання послуг, на яких ставиться штамп ’’Оплачено". Покупці можуть здійснити розрахунки за придбані товари в безготівковому порядку, за платіжними дорученнями, розрахунковими чеками, за допомогою платіжних карток, а також в іншому порядку відповідно до законодавства. У таких випадках датою продажу товарів вважається дата зарахування коштів покупця на банківський рахунок суб’єкта господарювання. Вибрані покупцем товари можуть зберігатися в торговельному підприємстві протягом 2 годин з відміткою часу наступної оплати на виписаному продавцем товарному чеку. Оплачені великогабаритні товари, крім оформлених для перевезення додому, можуть зберігатися за охоронною розпискою протягом доби. До товару прикріплюється ярлик із зазначенням дати продажу, номера товарного чека та табличка з написом "Продано". За погодженням з адміністрацією суб’єкта господарювання термін зберігання може бути продовжено шляхом укладення договору схову (відповідального зберігання) товару. До залишеного на зберігання купленого товару додається копія товарного чека або копія договору схову, де зазначається термін зберігання товару і табличка "Продано". Суб’єкт господарювання протягом зазначеного терміну несе відповідальність за зберігання і якість товару. Доставку товарів має бути здійснено протягом 5 днів з моменту оформлення і оплати покупки. Якщо доставка не зроблена через відсутність покупця вдома в обумовлений час, повторна доставка здійснюється протягом 5 днів після додаткової оплати покупцем вартості доставки. За зберігання товарів суб’єктом господарювання у зазначені терміни плата з покупців не справляється. При продажу товарів за зразками гарантійні терміни обчислюються: від дня доставки товару покупцю, а якщо товар потребує спеціального установлення (підключення) чи складення — від дня їх здійснення, що підтверджується підписом покупця в супровідній документації. Одночасно покупцю надаються документи із зазначенням гарантійного терміну (технічний паспорт, інструкція з експлуатації). Суб’єкт господарювання несе відповідальність перед покупцем за якість і комплектність доставлених додому товарів. Підприємство забезпечує установлення і підключення технічно складних товарів, якщо нормативною документацією та правилами користування ними не допускається підключення їх безпосередньо споживачем, а також складення меблів вдома у покупця в обумовлений з ним термін, але не пізніше 5-денного терміну з дня продажу. Інструктаж споживачів про правила користування технічно складними товарами проводиться безкоштовно. Складення великогабаритних товарів, а також установлення і підключення технічно складних товарів удома у покупців проводиться силами суб´єкта господарювання або інших організацій, що залучаються ним. Покупець має право відмовитись від послуг, які надаються суб’єктом господарювання. Якщо продаж товару здійснюється з використанням автоматів, володілець автоматів зобов´язаний довести до покупців інформацію про продавця товару шляхом розміщення на автоматі або надання покупцям іншим чином відомостей про найменування продавця, його місцезнаходження, режим роботи, а також про дії, які необхідно вчинити покупцеві для одержання товару. Договір роздрібної купівлі-продажу з використанням автоматів є укладеним з моменту вчинення покупцем дій, необхідних для одержання товару. Якщо покупцеві не надається оплачений товар, продавець повинен на вимогу покупця негайно надати покупцеві товар або повернути оплачену ним грошову суму. Якщо автомат використовується для розміну грошей, придбання платіжних засобів або обміну валюти, застосовуються положення про роздрібну купівлю-продаж. Тому види, особливості укладення біржових угод врегульовано ст. 15 "Біржові операції' та ст. 17 "Правила біржової торгівлі" Закону України "Про товарну біржу". Детально біржові угоди регулюються Правилами біржової торгівлі, що їх затверджують біржові комітети, а зміст цих угод визначається Типовими контрактами, які також затверджують біржові комітети. Щоб відрізнити біржові угоди від звичайних, небіржових, законодавець, по-перше, визначає, що діяльність щодо їх укладення називається біржовими операціями, а по-друге, встановлює особливі умови, яким має відповідати біржова угода. Предметом біржової угоди є так званий біржовий товар. Згідно з п. "а" ст. 15 Закону "Про товарну біржу" біржова угода може бути укладена на купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, які допущені для обігу на товарній біржі. На класичних товарних біржах до товарів, допущених до купівлі-продажу (біржових товарів) належать, зокрема, зерно, м'ясо і жива худоба, птиця, нафта і нафтопродукти, цукор, кава і какао-боби, бавовна, кольорові та благородні метали. Чинне законодавство України не містить ні визначення поняття "біржовий товар", ні обмежень щодо переліку товарів, які не можуть бути біржовими (наприклад, за законодавством Російської Федерації не може бути біржовим товаром нерухомість, об'єкти інтелектуальної власності, твори мистецтва). Вимоги до біржового товару регулюються Правилами біржової торгівлі окремих бірж. Як правило, біржі здійснюють обмін (товарообіг) товарів, що характеризуються якісною однорідністю (речі, визначені родовими ознаками, взаємозамінюваний товар). Обов'язковою вимогою є те, що біржовий товар не повинен вимагати додаткового узгодження його характеристик. Товар, який подається біржі, має відповідати встановленим стандартам. 298 Глава 10 Якщо він частково втратив споживчі якості, відповідні дані мають бути відомі всім учасникам біржового торгу. Різниця між біржовими і небіржовими угодами полягає також у тому, що суб'єктами (учасниками) біржових угод можуть бути лише члени біржі. Біржові угоди за різними критеріями поділяються на види. Найбільш загальним критерієм поділу є час виконання угоди. Відповідно до цього критерію є угоди: з негайним виконанням (угоди на реальний товар або касові угоди, оптові угоди). Така назва угод зумовлена тим, що придбання або відчуження товару передбачають у цьому разі саме негайне виконання угоди. За такою угодою товар має знаходитися на одному з вказаних біржею складів і передаватися покупцеві негайно. Конкретний термін визначається Правилами біржової торгівлі; термінові угоди (угоди на строк). Згідно з такими угодами організація-продавець передає у визначений сторонами строк у власність (повне господарське відання) організації-покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах (щодо строку платежу, ціни), встановлених договором. По суті це договори поставки біржового товару, строки виконання яких визначають наперед. Оскільки йдеться про поставки в майбутньому, така біржова угода називається угодою на строк або форвардною угодою. форвардний контракт — це стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на певних умовах у майбутньому з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту. При цьому будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством. Продавець форвардного контракту не може передати (продати) зобов'язання за цим контрактом іншим особам без згоди покупця форвардного контракту. Покупець форвардного контракту має право без погодження з другою стороною контракту у будь-який момент до закінчення строку дії (ліквідації) форвардного контракту про- Правовв регулювання купівлі-продажу на біржах 200 дати такий контракт будь-якій іншій особі, включаючи продавця такого форвардного контракту. Строк зазначається у договорі (біржовому контракті). Найбільша тривалість цього строку теж регулюється біржею у Правилах біржової торгівлі. До угод на строк належать також біржові угоди з товаром, який перебуває в дорозі, а також з товаром з наступним надходженням. Характерною особливістю угод на строк є те, що їх можна багаторазово перепродавати на біржі аж до моменту остаточної поставки товару. Залежно від юридичного способу забезпечення виконання виділяють біржові угоди із заставою. Особливістю цього виду угод є те, цю, крім основних предметів угод, до їх змісту входить і зміст іншого договору — договору застави. Він полягає в тому, що в момент укладення основного договору один контрагент виплачує другому суму, визначену договором як застава. Отже, щодо цієї угоди, крім основного, діє і договір застави. Залежно від особи заставодавця цей вид біржової угоди має два підвиди: угода із заставою на купівлю (заставодавцем є покупець) і угода із заставою на продаж (заставодавцем є продавець). Якщо боржник не виконав забезпечене заставою зобов'язання, задоволення майнових вимог кредитора проводиться за рахунок заставленої суми. У разі спору це відбувається за рішенням біржового арбітражу. Одним з видів біржових угод на строк є ф'ючерсні угоди, предметом яких є стандарти/біржовіконтракти на стандартизований товар з наперед визначеним строком виконання, але за ціною, встановленою на день укладення контракту. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначає ф'ючерсний контракт як стандартний документ, що посвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на певних умовах у майбутньому з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту. При цьому будь-яка сторона ф'ючерсного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством. 300 Глава 10 Покупець ф'ючерсного контракту має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з продавцем контракту. Особливості ф'ючерсної угоди полягають у тому, що: • предметом ф'ючерсної угоди є купівля-продаж біржового контракту на певний товар, а не реального товару; • предмет контракту і сам контракт мають бути стандартними (в тому числі щодо кількості і якості товару, способу встановлення ціни тощо), оскільки це необхідно для підтримки біржового обігу ф'ючерсів; • біржовий контракт (предмет ф'ючерсу) укладається на такій умові, що він має вказане біржею стандартне місце поставки, але може вільно продаватись і купуватись на біржі протягом усього строку своєї дії (до визначеного біржею ліквідаційного строку); • особливістю прав продавця ф'ючерсу є можливість зворотного його викупу за біржовим курсом (ціною ф'ючерсного ринку) у будь-який момент до закінчення ліквідаційного строку. З свого боку, покупець має право вільного продажу ф'ючерсу за тим самим курсом і до того ж строку. Таким чином, ф'ючерс, маючи стандартне місце поставки, є предметом біржової купівлі-продажу протягом терміну його дії. Обіг ф'ючерсів забезпечують біржові спекулянти ф'ючер-сами. Як учасники біржових торгів, вони привласнюють різницю між ціною кожного ф'ючерсу (ціною ф'ючерсного ринку) і реальною ціною на товар на момент виконання ф'ючерсу. Комерційна ідея ф'ючерсу полягає у страхуванні як продавця, так і покупця від несприятливого коливання цін на даний товар. Продавець реального товару має змогу залежно від курсу цін реального і ф'ючерсного ринків викупити контракт і продати товар за ціною, вигіднішою, ніж ціна контракту. Покупець, якщо він не заінтересований у ціні контракту на день його виконання, може продати його на біржі. Купівля-продаж ф'ючерсів з метою страхування від несприятливого коливання цін на біржовий товар протягом строку їх дії називається хеджуванням. Ще одним видом біржових угод є опціон, тобто стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому Правова регулювання купівлі-продажу на біржах ЗО1 з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту. Перший продавець опціону (емітент) несе безумовне та безвідкличне зобов'язання щодо продажу цінних паперів (товарів, коштів) на умовах укладеного опціонного контракту. Покупець опціону має право відмовитися у будь-який момент від придбання таких цінних паперів (товарів, коштів). Претензії щодо неналежного виконання або невиконання зобов'язань опціонного контракту можуть пред'являтися виключно емітентові опціону. Опціон може бути проданий без обмежень іншим особам протягом строку його дії. У практиці біржової торгівлі виділяють такі види опціонних угод: • простий опціон — покупець має право вибору: вимагати від продавця опціону виконання його зобов'язань або відступитися від угоди, скориставшись правом відходу; • подвійний опціон — покупець має право вибору між позицією продавця і позицією покупця реального товару чи ф'ючерсного контракту, а також право відмовитися від подальшої угоди. Як правило, розмір премії, що сплачується при цьому покупцем опціону його продавцю, вдвічі більший ніж при простому опціоні; • кратний опціон — покупець набуває право за певну додаткову премію продавцю опціону збільшити в кілька разів партію товару або ф'ючерсних контрактів у наступній угоді. Ця нова партія повинна бути дво-, три-, чотири- і т. ін. кратною щодо попередньо обумовленого розміру. Біржові операції Біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Зміст біржової угоди (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягає розголошенню. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам. Не можуть бути предметом біржової торгівлі речі, визначені індивідуальними ознаками, якщо вони не продаються як партія, а також будь-які вживані товари, включаючи транспортні засоби, та капітальні активи. Таке обмеження не поширюється на майно, яке відчужується з податкової застави, а також майно, конфісковане відповідно до закону. Для цілей цього Закону: партією товару вважається визначена кількість (але не менше двох одиниць) однорідних товарів одного або кількох найменувань, закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товарно-супровідним документом; уживаними товарами вважаються товари, що були у користуванні не менше року, транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу згідно із законом, а також будь-який капітальний актив, що був прийнятий в експлуатацію до його продажу. Поняття та загальні положення щодо порядку укладання та виконання договору поставки визначено в § 3 гл. 54 ЦК, § І гл. 30 ГК. Проте вже ч. 2 ст. 264 останнього акцентує на можливості встановлення спеціальними актами особливостей поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливого порядку здійснення поставки продукції для державних потреб. Поставки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання додатково врегульовані відповідними положеннями, затв. постановою Ради Міністрів СРСР від 25 липня 1988 р. № 888, які діють у частині, що не суперечать законодавству України. Поставки продукції для державних потреб, окрім загальних положень з питань поставок, врегульовані законами "Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних погреб", "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", а також Порядком формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 р. № 266 (в редакції постанови від 13 грудня 2001 р. № 1650). Порядок приймання продукції, що була поставлена, регулюється Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічно- го призначення і товарів народного споживання за кількістю, затв. постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 р. № П-6, та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затв. постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 р. № П-7. Питання кооперованих поставок врегульовано Положенням про І »рядок поставок і митного оформлення продукції за виробничою ' ноперацією підприємств і галузей держав — учасниць СНД, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 1994 р. № 323. визначення договорів поставки складних технічних виробів містить- я в Порядку віднесення операцій резидентів у разі провадження • ціМИ зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного сі фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і юварів спеціального призначення, затв. постановою Кабінету Міністрів України від ЗО березня 2002 р. № 445. До нормативних актів, що регулюють відносини поставок, належать і акти судової влади, зокрема роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12 жовтня 1993 р. № 01-6/1106 Про деякі питання практики вирішення господарських спорів, пов'язаних з прийомкою продукції і товарів за кількістю та якістю", під 12 листопада 1993 р. № 01-6/1205 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поставкою продукції і товарів неналежної якості та некомплектних" та від 30 березня 1995 р. N° 02-5/218 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки". 12 березня 1996 р. Вищий арбітражний суд України видав лист № 01-8/110 "Про їакон України "Про поставкипродукції для державних потреб". Поняття договору поставки. Згідно зі ст. 712 ЦК за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку дішьність, зобов'язується перегати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити ш нього певну грошову суму. У визначенні закцентовано, зокрема, па статусі суб'єкта підприємницької діяльності постачальника, а і акож на використанні товару, що поставляється, в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням покупцем. Договір поставки є різновидом договору купівлі-продажу, на що вказують ч. 2 ст. 712 ЦК і ч. 6 ст. 265 ГК, відповідно до яких до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю- продаж в частині, не врегульованій спеціальним законодавством. Договір поставки має спільну з договором купівлі-продажу економічну природу (платна передача товару від одного суб'єкта до іншого), проте відрізняється рядом особливостей, які розглядаються нижче. Характеристика договору поставки. 1. Предметом договору поставки, за визначенням, є товар. Статья 266 ГК уточнює, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стлндар тах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметомпоставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Визначення поняття "продукція" дається в Законі України від 14 січня 2000 р. "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції". Згідно зі ст. 2 цього Закону продукцією вважається будь- яка продукція (товари) вітчизняного виробництва або імпортована на митну територію України, призначена для споживання та (або) виробництва іншої продукції, у тому числі напівфабрикати і сировина, а також матеріали, які використовуються у процесі її виробництва, зберігання, транспортування, реалізації, пакування та маркування. Більш розгорнуте тлумачення поняття "продукції" міститься в Законі "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", за ст. 1 якого до неї належить продукція будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому, газоподібному стані, включаючи електроенергію, а також послуги, пов'язані зпоставкою товарів, якщо їх вартість не перевищує вартості самих товарів. На відміну від договору купівлі-продажу, предметом поставки є товар, призначений для ведення підприємницької діяльності чи іншої діяльності, яка не пов'язана з особистим споживанням. Відповідно до своєї природи предметом поставки не можуть бути цінні папери (хоча ч. 2 ст. 5 Закону України від 10 грудня 1997 р. "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" вже передбачає таку можливість), грошові кошти та майнові права. 2. Згідно зі ст. 712 ЦК відповідна продукція передається "у власність". Проте зважаючи на те, що майно може набуватися державними або комунальними підприємствами, зокрема, за договорами поставки, воно може передаватися їм не у власність, а в повне господарське відання або оперативне управління. 3. Сторонами договору поставки є постачальник і покупець. Згідно із ч. З ст. 265 ГК ними можуть бути господарські організації, а також фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності (пункти 1—2 ч. 2 ст. 55 ГК). Договір купівлі-продажу, в свою чергу, може бути укладений між будь-якими суб'єктами — як між юридичними особами , так і між або за участю громадян. Постачальником товару може бути як його виготовлювач, так і посередницька організація, яка реалізує товари. Покупцем виступає суб'єкт, який одержує товар для виробничого споживання чи для наступної реалізації громадянам — споживачам'. 4. Постачальник передає замовникові продукцію в зумовлені гроки. Строк є істотною умовою договору поставки. Згідно зі ст. 267 ГК договір поставки може бути укладений на 1 рік, на строк більше 1 року (довгостроковийдоговір) або на інший строк, визначений горонами. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважа- гться укладеним на 1 рік. Особливістю договору поставки є також те, що укладення договору і передача товару не збігаються в часі; остання, як правило, має відбуватися пізніше. Товар, що його належить поставити, до часу оформлення договору може бути відсутнім у натурі . Якщо в довгостроковому договорі кількість поставки визначено піше на рік або менший строк, у договорі повинен бути передбачений порядок погодження сторонами строків поставки на наступні періоди до закінчення строку дії договору. Якщо такий порядок не передбачений, договір вважається укладеним на 1 рік (ч. З ст. 267 ЦК). 5. Покупець зобов'язаний прийняти продукцію, що була постав- іена. Проте ГК, загальні положення ЦК, а також положення про поставки передбачають підстави відмови покупця від прийняття продукції. Наприклад, ч. 5 ст. 268 ГК передбачено право покупця підмовитися від прийняття і оплати товарів у разі, якщо вони більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), а якщо товари уже оплачені покупцем, — вимагати повернення сплаченої суми. Проте якщо продукція виявиться такою, що не відповідає умовам договору, покупець має право відмовитися від неї на підставі загальних положень ч. 2 СТ. 678 ЦК. Покупець також має право відмовитися від прийняття товару у разі неукомплектування продукції, що виявилася некомплектною, в установлений за погодженням сторін строк (ч. З ст. 270 ГК); у разі поставки продукції в асортименті, що не відповідає умовам договору поставки (ч. 1 ст. 672 ЦК); у разі передання продукції без і ари та (або) упаковки чи в неналежних тарі та (або) упаковці (ст. 686 ЦК) тощо. Порядок приймання продукції за кількістю визначено Інструкцією пр® порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю. Приймання продукції, що поставляється без тари, у відкритій гарі а також приймання за вагою брутто і кількістю місць продукції, що поставляється в тарі, провадиться на складі одержувача — при чоставці продукції постачальником; на складі постачальника — при вивезенні продукції одержувачем; у місці розкриття опломбованих чи в місці розвантаження неопломбованих транспортних засобів і контейнерів чи на складі органу транспорту — при доставці і видачі продукції органом залізничного, водного, повітряного чи автомобільного транспорту. Приймання продукції, що надійшла без тари, у відкритій й ушкодженііі тарі здійснюється в момент одержання її від постачальника чи зі складу органу транспорту або в момент розкриття опломбованих і розвантаження неопломбованих транспортних засобів і контейнерів, але не пізніше термінів, установлених для їх розвантаження. Приймання продукції, що надійшла в справній тарі, за вагою брутто і кількістю місць, здійснюється в ті ж терміни; за вагою нетто і кількістю товарних одиниць у кожному місці — одночасно з розкриттям тари, але не пізніше 10 днів, а продукції, що швидко псується, — не пізніше 24 годин з моменту одержання продукції — при доставці продукції постачальником чи при вивезенні її одержувачем: зі складу постачальника, з моменту видачі вантажу органом транспорту — у всіх інших випадках. Приймання продукції провадиться особами, уповноваженими на те керівником чи заступником керівника підприємства-одержувача. Приймання продукції за кількістю провадиться за транспортними і супровідними документами (рахунком-фактурою, специфікацією, описом, лакувальними ярликами та ін.) відправника (виготовлювача). Якщо при прийманні продукції буде виявлена нестача, одержувач зобов'язаний призупинити подальше приймання, забезпечити схоронність продукції, а також ужити заходів до запобігання її змішування з іншою однорідною продукцією. Про виявлену нестачу продукції складається акт за підписами осіб, що здійснювали приймання продукції. Одночасно з призупиненням приймання одержувач зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника відправника, а якщо продукція отримана в оригінальному упакуванні або в непорушеній тарі виготовлювача — представника виготовлювача. При неявці представника відправника (виготовлювача) на виклик одержувача, а також у випадках, коли виклик представника іногороднього відправника (виготовлювача) не є обов'язковим, приймання продукції за кількістю і складання акта про нестачу провадиться: а) за участю представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником чи заступником керівника цього підприємства (організації), або б) за участю представника громадськості підприємства- одержувача, призначеного керівником чи заступником керівника підприємства з числа осіб, затверджених рішенням заводського, фабричного чи місцевого комітету профспілки цього підприємства, або в) односторонньо лідприємством-одержувачем, якщо відправник (виготовлювач) дав згоду на одностороннє приймання продукції. Якщо при прийманні продукції за участю представника буде виявлена нестача продукції проти даних, зазначених у транспортних і супровідних документах (рахунку-фактурі, специфікації, описі, у пакувальних ярликах та ін.), результати приймання продукції за кількістю оформляються актом. Акт повинний бути складений у той же день, коли було виявлено нестачу, і підписаний всіма особами, що брали участь у прийманні продукції за кількістю. Порядок приймання продукції за якістю встановлено Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю. Продукція, що надійшла в справній тарі, приймається за якістю і комплектністю, як правило, на складі кінцевого одержувача. Приймання продукції за якістю і комплектністю здійснюється на складі одержувача при іногородньому постачанні — не пізніше 20 днів, а продукції, що швидко псується — не пізніше 24 годин після видачі продукції органом транспорту чи надходження її на склад одержувача при доставці продукції постачальником чи при вивезенні продукції одержувачем; при одноміському постачанні — не пізніше 10 днів, а продукції, що швидко псується — 24 годин після надходження продукції на склад одержувача. Перевірка якості і комплектності продукції, що надійшла в тарі, провадиться при розкритті тари, але не пізніше зазначених вище термінів, якщо інші терміни не передбачені в договорі. Акт про приховані недоліки продукції повинний бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, однак не пізніше 4 місяців із дня надходження продукції на склад одержувача, що знайшов приховані недоліки, якщо інші терміни не встановлені обов'язковими для сторін правилами. Прихованими визнаються такі недоліки, що не могли бути виявлені при звичайній для цього виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, у процесі монтажу7, перевірки використання і збереження продукції. Одночасно з прийманням продукції за якістю провадиться перевірка комплектності продукції, а також | |
| Просмотров: 554 | Загрузок: 10 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |