| Главная » Файлы » Мои файлы |
Галети дієтичні з пониженим вмістом цукру
| [ Скачать с сервера (215.0 Kb) ] | 22.08.2017, 15:04 |
| Зміст Вступ Розділ 1. 1.1. Функціональні харчові продукти як система екологічного захисту людини від негативного впливу довкілля……………………………………… 1.2. Структура підприємства, опис лінії з виробництва галет……………. 1.3. Аналіз сучасного асортименту продукції, способів виробництва та технологічного устаткування на даному підприємстві………………………. 1.4. Доцільність виготовлення галет із високим вмістом харчових волокон…………………………………………………………………………… Розділ 2. 2.1. Характеристика сировини для виробництва функціонального продукту………………………………………………………………………. 2.2. Характеристика допоміжної сировини та матеріалів для виготовлення даного виду продукції. 2.3. Принципова технологічна схема виробництва функціонального продукту. 2.4. Організація технохімічного і мікробіологічного контролю виробництва продукції з переліком використаних методик контролю. Розділ 3. Екологічна Частина 3.1. Характеристика відходів, стічних вод і викидів підприємства. 3.2. Рекомендовані заходи щодо охорони навколишнього середовища. Розділ 4. Охорона праці на підприємстві 4.1. Аналіз небезпечних чинників виробництва та техніка безпеки при експлуатації обладнання. Висновки Література Вступ Головні функції людського організму, що необхідні для життя – це дихання і харчування (поповнення енергії). Ці фактори мають значний вплив на здоров’я людини. Чистоту повітря людина не може контролювати, а ось на корисність і оздоровчість має безпосередній вплив. Сократ казав “ Ми є те, що ми їмо ”. Загальновідомо, що харчування – один із найважливіших чинників, що визначають стан здоров’я населення. Правильне харчування забезпечує нормальний ріст і розвиток дітей, сприяє профілактиці захворювань людей, визначає їх активне довголіття [2]. Вирішити цю проблему швидкого корегування структури харчування майже неможливо шляхом простого збільшення обсягів виробництва і розширення асортименту традиційних харчових продуктів. Тому сьогодні харчова промисловість орієнтується на інноваційний шлях розвитку, в основі якого лежить цілеспрямований процес пошуку нових сировинних джерел, нових технологій, які дають можливість переробляти сільськогосподарську сировину на готові продукти без жодних втрат цінних біокомпонентів. Це процес розроблення та реалізації інновацій, що дозволяють забезпечити населення України високоякісними харчовими продуктами, здатними ліквідувати дефіцит будь-яких нутрієнтів і стати джерелом необхідних регуляторів усіх функцій органів та систем людського організму [1]. Галети - це харчовий продукт, який добре вгамовує голод і підходить для щоденного споживання. Завдяки високому вмісту вуглеводів, білків і жирів ці вироби вважаються цінними поживними продуктами. Галети — борошняні кондитерські вироби, що виготовляються з пшеничного борошна з додаванням або без додавання різного виду сировини. Ми маємо зробити галети корисними і оздоровчими при систематичному їх вживанні, тим більше, що галети можливо вживати замість хліба.[3] Мета роботи – використовуючи знання з дисципліни Технологія функціональних харчових продуктів та інших фахових дисциплін для виготовлення нового харчового продукту з покращеним харчовим складом , що володіє крім загальної харчової цінності здатністю специфічно підтримувати і регулювати конкретні фізіологічні функції організму, покращувати здоров’я та знижувати ризик захворювань. Для реалізації мети необхідно виконати такі завдання: - Обрати продукт який плануємо збагачувати - Обрати конкретне підприємство, яке виготовляє даний продукт та ознайомитись із лінією його виробництва. - Ознайомитись із технологічною схемою процесу виготовлення даного продукту та із характеристикою сировини, основної і допоміжної - Проаналізувати основні методи технохімічного та мікробіологічного контролю виробництва Розділ 1. 1.1. Функціональні харчові продукти як система екологічного захисту людини від негативного впливу довкілля. Нині вже всім відомо про негативний антропогенний вплив на всі сфери Землі та людство. Збільшення чисельності населення планети вимагає відповідного зростання кількості сільськогосподарської продукції і переробних підприємств для виробництва харчових продуктів, розвитку інших галузей народного господарства для забезпечення нормальної роботи харчової промисловості. В умовах інтенсифікації сільського господарства деградують сільськогосподарські угіддя, забруднюється продукція, знижується якість традиційних харчових продуктів як від підвищеного вмісту в них забрудників, так і внаслідок зниження вмісту вітамінів і корисних макро- та мікроелементів. Тому без нової стратегії в галузі харчування забезпечити якісними харчовими продуктами населення нашої країни (і планети в цілому) досить важко. Харчування відноситься до найважливіших чинників навколишнього середовища, що безпосередньо протягом усього життя впливає на організм людини. Біокомпоненти харчових продуктів, перетворюючись у процесі метаболізму на структурні та функціональні елементи клітин живого організму, забезпечують його фізичну та розумову працездатність, адаптаційні можливості, імунний статус, визначаючи стан здоров'я людини, тривалість її життя, соціальну та індивідуальну активність. Ось чому однією із визначальних рис нинішнього етапу розвитку суспільства є те, що проблема збереження здоров'я населення, збільшення тривалості життя кожного індивіда перестала бути сферою уваги лише біології та медицини, і посіла значне місце в розвитку новітніх харчових технологій, визначаючи їх напрям та пріоритети. Дослідження нутріціологів свідчать про те, що в сучасному суспільстві одне лише традиційне харчування неминуче призводить до тих чи інших видів харчової недостатності. Причини цього загальновідомі - дефіцит білків, нестача вітамінів та інших есенціальних мікронутрієнтів, вживання рафінованої їжі, крохмалистих продуктів, штучних компонентів, тваринних жирів, білого хліба, цукру, широке використання різноманітних харчових добавок, що не мають біологічної цінності та викликають в організмі дефіцит вітамінів, мінералів, поліненасичених жирів, руйнують кишкову мікрофлору. Все це призводить до виснаження адаптаційних та компенсаторних механізмів, виникнення професійних захворювань і сприяє передчасному старінню. Такі продукти харчування утворюють в організмі значну кількість шкідливих залишків кислотного характеру, котрі при раціональному харчуванні повинні нейтралізуватись лужними компонентами. Тому проблема поліпшення структури харчування, якості та безпеки харчових продуктів є сьогодні однією із найважливіших як у межах однієї країни, так і планети Земля в цілому. Пошук альтернативних шляхів розв'язання цього надзвичайно важливого завдання привів учених до ідеї про необхідність розроблення та реалізації нових, значно досконаліших технологій виробництва харчових продуктів, адекватних за компонентним складом потребам сучасної людини. Це продукти оздоровчого, профілактичного, функціонального призначення, збагачені вітамінами, незамінними амінокислотами, мікро- та макроелементами, іншими біологічно активними речовинами. Завдяки таким продуктам людина може зберегти своє здоров’я, повністю задовольнити фізіологічні потреби в енергії та харчових сполуках, котрі використовуються організмом для побудови клітин, органів та тканин [2]. Функціональні харчові продукти – це продукти, які при щоденному споживанні в традиційних кількостях володіє, крім загальної харчової цінності, здатністю специфічно підтримувати і регулювати конкретні фізіологічні функції, біохімічні реакції, зберігати і покращувати фізичне та фізіологічне здоров’я людини, та знижувати ризик виникнення захворювань. 1.2. Структура ВАТ “Київхліб”, опис лінії з виробництва базового харчового продукту. Відкрите акціонерне товариство «Київхліб» – визнаний лідер хлібопекарного ринку України. До складу компанії входить 6 хлібокомбінатів у столиці, а також 6 виробничих майданчиків в Київській області, – в містах Бровари, Васильків, Макаров, Сквира, Біла Церква і Фастів. Виробничі потужності дозволяють випускати до 1200 т хлібобулочних і 65 т кондитерських виробів на добу. На сьогоднішній день асортимент продукції налічує близько 600 найменувань. Щоб мешканці столичного регіону могли щоденно отримувати свіжий хліб, на підприємствах ВАТ «Київхліб» працює близько 6 тисяч робітників і фахівців. Між тим, славетна історія об’єднання київських хлібопекарських підприємств налічує вже більше 80 років. Із 1930 року, зі створенням київського тресту «Головхліб» в Києві, було побудовано 12 хлібокомбінатів. У 1996 році на базі державного підприємства "Київхліб" створено відкрите акціонерне товариство "Київхліб". Зробивши ставку на досвід і професіоналізм фахівців, зберігши кращі традиції, використовуючи вироблені впродовж багатьох років технології виробництва та рецептури, компанія взяла курс на завоювання лідируючих позицій на вітчизняному ринку. Наразі об’єднання випускає хлібобулочну і кондитерську продукцію під торговими марками: ТМ «Київхліб», ТМ «БКК», ТМ «Марсель», ТМ «Червона калина», ТМ «Гаряча штучка». Сьогодні на комбінатах здійснюється системна реконструкція, постійно удосконалюється і модернізується парк технологічного устаткування, запускаються нові виробничі потужності. Завдяки висококваліфікованим спеціалістам та вдалій реалізації нових рецептур динамічно нарощується випуск нової продукції, розширюється асортимент. Питанням якості продукції та дотриманню технології її виготовлення компанія приділяє першочергового значення. Продукція виготовляється з натуральної високоякісної сировини, без використання консервантів і поліпшувачів. Продукція не містить ГМО. З метою підвищення ефективності управління виробництвом і конкурентоспроможності продукції, на всіх підприємствах сертифіковані і функціонують системи управління якістю згідно з вимогами стандарту ISO 9001, на хлібокомбінатах № 10 і № 12 впроваджено систему безпечності продукції HACCP. ВАТ «Київхліб» – сучасний представник хлібопекарної галузі України. Підприємства компанії оснащені високотехнологічним обладнанням для виробництва хліба і булочних виробів на будь-який смак. Секрет смачного та корисного продукту полягає у злагодженій роботі багатьох фахівців, які відмінно управляються з технікою і професійно виконують свою ділянку роботи. Отже, борошно на хлібокомбінат доставляють з млинів спеціальні автомашини – муковози, з них вона викачується за допомогою стислого повітря у величезні металеві бункери, що вміщають по кілька десятків тон цієї основної сировини хлібопекарського виробництва. Борошно зберігається в таких бункерах і по трубах подається на виробництво. Всі ці операції: прийом борошна на хлібозавод, зберігання в бункерах, відпуск на виробництво, облік кількості борошна, що витрачається на приготування тіста, здійснюється автоматично. Керують автомеханізованою системою, по якій рухаються з величезною швидкістю багатотонні маси борошна, лише кілька людей – операторів, що знаходяться біля пульта управління. З бункерів для зберігання борошно надход | |
| Просмотров: 698 | Загрузок: 20 | Рейтинг: 4.0/1 | |
| Всего комментариев: 0 | |