| Главная » Файлы » Мои файлы |
Діагностика неревматичних кардитів у дітей.
| [ Скачать с сервера (304.2 Kb) ] | 15.09.2017, 10:16 |
| Антиаритмічні препарати: верапаміл, аймалін. Лікування надшлуочкової пароксизмальної тахікардії: седативні засоби + підвищення впливу вагуса(натиснення на корінь язика, обтирання холодною водою, повільне глибоке дихання). Лікування шлуочкової пароксизмальної тахікардії: виконується поетапно(3-4 години між етапами), при відсутності ефекту від попереднього проти аритмічного засобу(лідоваїн-повторне введення лідокаїну-аймалін-аміодарон). При лікуванні повної атріо-вентрикулярної блокади (синром Моргані-Адамса-Стокса): сублінгвально ізадрин, в/в норадреналін або алупент. Діагностика неревматичних кардитів у дітей. ЕКГ - специфічних ознак міокардиту немає. На перший план виступають зміни ЕКГ, які оцінюють в динаміці, особливо на тлі терапії, що проводиться. Можна зустріти наступні зміни: - зниження сегменту ST і зубця Т, альтернація зубців Т; - аритмії (тахі- або брадикардія, ригідний ритм, екстрасистолія, прискорені ектопічні ритми, атріовентрикулярна дисоціація і ін.); - порушення провідності (синоатріальная, атріовентрикулярна і внутрішньошлуночкові блокади різних ступенів); - комплекс ЕКГ-ознак гіпертрофії відділів серця, що гостро з'явився. ЕХОКГ - специфічних ознак міокардиту немає. Можна виявити: - зниження скоротливої здатності міокарду; - регургітацію потоку крові на мітральному, тристулковому і пульмональному клапанах; - помірне розширення порожнин серця. Рентгенографія - збільшення меж серця, зміна контурів серця і великих судин, посилення легеневого малюнка. В крові: ознаки активності запального процесу(збільшення ШОЕ, лейкоцитоз або лейкопенія, підвищення рівня аль-фа-2- і гамма-глобулінів, ДФА, С-реактивного білка. 1 Ліжковий режим на 2—4 тижні. 2. Дієтотерапія (стіл № 10) з обмеженням рідини (добова кількість повинна бути на 200-300 мл менша за об’єм діуреза). 3. Противірусну терапію (ацикловір )поєднують з антибактеріальною. 4. Антибактеріальна терапія проводиться протягом 2—3-му тижнів препаратами переважно пеніцилінового ряду у віковій дозі. 5. Нестероїдні протизапальні препарати призначають при гострому кардиті на 4—6 тижнів. Глюкокортикоїдні препарати показані при тяжкому перебігу хвороби7. Сечогінні препарати при серцевій недостатності протягом 1 – 1,5 місяців 8. Десенсибілізуючі препарати показані тільки при гострому та підгострому перебігу кардиту. 9. Антикоагулянтну терапію застосовують при тромбоемболічному варіанті хвороби: 10.Кардіометаболіти –панангін, рибоксин, мілдронат, калія оротат. 11.При підгострому чи хронічному перебігу показані препарати амінохінолінового ряду- делагіл, плаквеніл (3 мг на 1 кг маси тіла на добу) протягом 3—6 міс і більше. Бронхіальна астма : типові повторні напади ядухи, переважно у нічний та вранішній час - утруднений видих і сухі свистячі хрипи над усією поверхнею грудної клітки, частіше дистанційні, які чути на відстані; підвищений рівень еозинофілії крові; алергологічні критерії: підвищений рівень загального імуноглобуліну Е. Перевага надається лікуванню інгаляційними 2-агоністами у високих дозах і системними глюкокортикостероїдами. Якщо інгаляційних 2-агоністів немає, вводити внутрішньовенно теофілін. Атопічний дерматит підвищений рівень сироваткового IgE; - еозинофілія у крові; - часті інфекційні ураження шкіри, антигістамінні препарати І покоління(супрастин); ентеросорбенти, пре- і про- біотики, гепатопротектори(карсил) зовнішні препарати: Драполен, Дерматол;; топічні кортикостероїди. Холецистит клінічний аналіз крові: відзначається високий лейкоцитоз, зрушення лейкоцитарної формули вліво й збільшення швидкості осідання еритроцитів; біохімія крові: при наявності синдрому холестазу підвищення рівня загального й прямого білірубіну, холестерину, лужної фосфатази, лактатдегідрогенази. ультразвукове дослідження: потовщення стінок жовчного міхура, перифокальне запалення, велика кількість пластівців жовчі в проекції жовчного міхура; показаний постільний режим ;дієта стіл №5; анальгетики холінолітики з переважною спазмолітичною дією: платифілин, спазмолітики гладкої мускулатури: папаверин антибактеріальна;холеретики і холекінетики призначаються з урахуванням типу дискінезії і призначаються після курсу антибактеріальної терапії. Хронічний холецистит відзначається високий лейкоцитоз, зрушення лейкоцитарної формули вліво й збільшення ШОЕ. підвищення рівня загального й прямого білірубіну, холестерину, лужної фосфатази, лактатдегідрогенази Терапія залежить від періоду захворювання. Період загострення як гострий холецистит Період субремісії: - дієта стіл №5-П; - холеретики і холекінетики призначаються з урахуванням типу дискінезії. Лікування жовчо-кам1яної хвороби соева дієта ,обмеження углеводів, твариних жирів ,їжа з оптимальним вмістом білку препарати, що впливають на літогенність жовчі: зиксорин, ліобіл; холеретиків рослинного походження; Холекінетики обов'язково поєднують із холеспазмолітиками; літолітики: хенофальк. Гломерулонефрит у дітей. Протизапальні препарати (індометацин, бруфен, вольт арен; При артеріальній гіпертензії — резерпін, раунатин; Режим — ліжковий; Дієта — обмеження солі та білків тваринного походження; Антибіотики — від 2-3 тиж(Цефікс). КАРДІОМІОПАТІЇ При лікуванні ДКМП призначають: - Серцеві глікозиди (підтримувальні дози) - Діуретики (калієзберігаючі / верошпірон, тріамтерен, тріампур/ самостійно чи разом з фурасемідом) - Інгібітори ангіотензинутворювального ферменту (АПФ) - Периферичні вазодилататори - негликозидні кардіотоніки (бета-адреноміметики та (або) інгібітори фосфодіестерази ІІІ - при порушеннях серцевого ритму – кордарон, бета-адреноблокатори, етмозин, етацизин - антитромботичні заходи передбачають застосування антикоагулянтів та дезагрегантів - в якості метаболічної терапії призначають кардіопротекторні препарати постійно, курсами по 1,5 – 2 місяця. При цьому комбінують по 2-3 засоби з різними фармакологічними діями. При лікуванні ГКМП призначають: - Бета-адреноблокатори - Блокатори кальцієвих шляхів - Симпатолітики Антиаритмічні препарати: верапаміл, аймалін. Лікування надшлуочкової пароксизмальної тахікардії: седативні засоби + підвищення впливу вагуса(натиснення на корінь язика, обтирання холодною водою, повільне глибоке дихання). Лікування шлуочкової пароксизмальної тахікардії: виконується поетапно(3-4 години між етапами), при відсутності ефекту від попереднього проти аритмічного засобу(лідоваїн-повторне введення лідокаїну-аймалін-аміодарон). При лікуванні повної атріо-вентрикулярної блокади (синром Моргані-Адамса-Стокса): сублінгвально ізадрин, в/в норадреналін або алупент. Діагностика неревматичних кардитів у дітей. ЕКГ - специфічних ознак міокардиту немає. На перший план виступають зміни ЕКГ, які оцінюють в динаміці, особливо на тлі терапії, що проводиться. Можна зустріти наступні зміни: - зниження сегменту ST і зубця Т, альтернація зубців Т; - аритмії (тахі- або брадикардія, ригідний ритм, екстрасистолія, прискорені ектопічні ритми, атріовентрикулярна дисоціація і ін.); - порушення провідності (синоатріальная, атріовентрикулярна і внутрішньошлуночкові блокади різних ступенів); - комплекс ЕКГ-ознак гіпертрофії відділів серця, що гостро з'явився. ЕХОКГ - специфічних ознак міокардиту немає. Можна виявити: - зниження скоротливої здатності міокарду; - регургітацію потоку крові на мітральному, тристулковому і пульмональному клапанах; - помірне розширення порожнин серця. Рентгенографія - збільшення меж серця, зміна контурів серця і великих судин, посилення легеневого малюнка. В крові: ознаки активності запального процесу(збільшення ШОЕ, лейкоцитоз або лейкопенія, підвищення рівня аль-фа-2- і гамма-глобулінів, ДФА, С-реактивного білка. 1 Ліжковий режим на 2—4 тижні. 2. Дієтотерапія (стіл № 10) з обмеженням рідини (добова кількість повинна бути на 200-300 мл менша за об’єм діуреза). 3. Противірусну терапію (ацикловір )поєднують з антибактеріальною. 4. Антибактеріальна терапія проводиться протягом 2—3-му тижнів препаратами переважно пеніцилінового ряду у віковій дозі. 5. Нестероїдні протизапальні препарати призначають при гострому кардиті на 4—6 тижнів. Глюкокортикоїдні препарати показані при тяжкому перебігу хвороби7. Сечогінні препарати при серцевій недостатності протягом 1 – 1,5 місяців 8. Десенсибілізуючі препарати показані тільки при гострому та підгострому перебігу кардиту. 9. Антикоагулянтну терапію застосовують при тромбоемболічному варіанті хвороби: 10.Кардіометаболіти –панангін, рибоксин, мілдронат, калія оротат. 11.При підгострому чи хронічному перебігу показані препарати амінохінолінового ряду- делагіл, плаквеніл (3 мг на 1 кг маси тіла на добу) протягом 3—6 міс і більше. Бронхіальна астма : типові повторні напади ядухи, переважно у нічний та вранішній час - утруднений видих і сухі свистячі хрипи над усією поверхнею грудної клітки, частіше дистанційні, які чути на відстані; підвищений рівень еозинофілії крові; алергологічні критерії: підвищений рівень загального імуноглобуліну Е. Перевага надається лікуванню інгаляційними 2-агоністами у високих дозах і системними глюкокортикостероїдами. Якщо інгаляційних 2-агоністів немає, вводити внутрішньовенно теофілін. Атопічний дерматит підвищений рівень сироваткового IgE; - еозинофілія у крові; - часті інфекційні ураження шкіри, антигістамінні препарати І покоління(супрастин); ентеросорбенти, пре- і про- біотики, гепатопротектори(карсил) зовнішні препарати: Драполен, Дерматол;; топічні кортикостероїди. Холецистит клінічний аналіз крові: відзначається високий лейкоцитоз, зрушення лейкоцитарної формули вліво й збільшення швидкості осідання еритроцитів; біохімія крові: при наявності синдрому холестазу підвищення рівня загального й прямого білірубіну, холестерину, лужної фосфатази, лактатдегідрогенази. ультразвукове дослідження: потовщення стінок жовчного міхура, перифокальне запалення, велика кількість пластівців жовчі в проекції жовчного міхура; показаний постільний режим ;дієта стіл №5; анальгетики холінолітики з переважною спазмолітичною дією: платифілин, спазмолітики гладкої мускулатури: папаверин антибактеріальна;холеретики і холекінетики призначаються з урахуванням типу дискінезії і призначаються після курсу антибактеріальної терапії. Хронічний холецистит відзначається високий лейкоцитоз, зрушення лейкоцитарної формули вліво й збільшення ШОЕ. підвищення рівня загального й прямого білірубіну, холестерину, лужної фосфатази, лактатдегідрогенази Терапія залежить від періоду захворювання. Період загострення як гострий холецистит Період субремісії: - дієта стіл №5-П; - холеретики і холекінетики призначаються з урахуванням типу дискінезії. Лікування жовчо-кам1яної хвороби соева дієта ,обмеження углеводів, твариних жирів ,їжа з оптимальним вмістом білку препарати, що впливають на літогенність жовчі: зиксорин, ліобіл; холеретиків рослинного походження; Холекінетики обов'язково поєднують із холеспазмолітиками; літолітики: хенофальк. Гломерулонефрит у дітей. Протизапальні препарати (індометацин, бруфен, вольт арен; При артеріальній гіпертензії — резерпін, раунатин; Режим — ліжковий; Дієта — обмеження солі та білків тваринного походження; Антибіотики — від 2-3 тиж(Цефікс). КАРДІОМІОПАТІЇ При лікуванні ДКМП призначають: - Серцеві глікозиди (підтримувальні дози) - Діуретики (калієзберігаючі / верошпірон, тріамтерен, тріампур/ самостійно чи разом з фурасемідом) - Інгібітори ангіотензинутворювального ферменту (АПФ) - Периферичні вазодилататори - негликозидні кардіотоніки (бета-адреноміметики та (або) інгібітори фосфодіестерази ІІІ - при порушеннях серцевого ритму – кордарон, бета-адреноблокатори, етмозин, етацизин - антитромботичні заходи передбачають застосування антикоагулянтів та дезагрегантів - в якості метаболічної терапії призначають кардіопротекторні препарати постійно, курсами по 1,5 – 2 місяця. П | |
| Просмотров: 494 | Загрузок: 10 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |