| Главная » Файлы » Мои файлы |
Дезактивація харчових продуктів. Основи радіозахисного харчування
| [ Скачать с сервера (32.0 Kb) ] | 25.05.2017, 10:56 |
| 1. Вступ 2. Дезактивація харчових продуктів 3. Основи радіозахисного харчування 3.1. Продукти в радіозахисному харчуванні 3.2. Обробка продуктів в радіозахисному харчуванні 1. Вступ Радіоактивне зараження — це забруднення території продуктами ядерної реакції. Радіоактивне зараження місцевості та розташованих на ній об’єктів відбувається: 1) Під час ядерного вибуху в результаті випадання радіоактивних речовин із хмари ядерного вибуху і наведеної радіації, зумовленої освітою радіоактивних ізотоп і у навколишньому середовищі під впливом миттєвого нейтронного і гамма-випромінювань ядерного вибуху; вражає людей і тварин, головним чином, в результаті зовнішнього гамма –і (в меншому ступені) бета-опромінення, а також в результаті внутрішнього опромінення (в основному альфа-активними нуклідами) при попаданні радіоізотопів в організм з повітрям, водою та їжею. 2) Під час техногенних аварій (витік з ядерних реакторів, витік при перевезенні та зберіганні радіоактивних відходів, випадкових витоків промислових і медичних радіоактивних матеріалів) в результаті розсіювання радіоактивних речовин; характер зараження місцевості залежить від типу аварії. Питання захисту людини від негативного впливу іонізуючого випромінювання постали майже одночасно з відкриттям рентгенівського випромінювання і радіоактивного розпаду. Актуальним для жителів багатьох районів України є питання про виживання в умовах підвищеної радіації. Оскільки зараз основну загрозу становлять радіонукліди, що потрапляють в організм людини з продуктами харчування, то важливими темами для вивчення є дезактивація продуктів харчування та радіозахисне харчування. 2. Дезактивація харчових продуктів Дезактивації підлягають техніка, майно, одяг, місцевість, продукти харчування, вода, які забрудненні радіоактивними речовинами. Суть дезактивації полягає у відриванні радіоактивних частин від поверхні та знищення їх з оброблених об’єктів. Продукти харчування, що підверглися радіоактивному зараженню, піддаються дезактивації, а ті, що зберігаються в герметичній тарі, можуть бути використані після ретельного обмивання посуду теплою водою. Заражена ж готова їжа і хліб знищуються. Найбільш інтенсивне природне зниження радіоактивності відбувається протягом перших 15-20 днів після виникнення радіоактивного забруднення, коли в суміші продуктів ділення переважають коротко живучі радіоізотопи. Якщо природна дезактивація неефективна використовують штучні засоби, які при необхідності можуть використовуватися декілька разів. В залежності від способу упаковки, властивостей продукції, характеру і ступеню зараження застосовуються наступні способи дезактивації: • виведення з поверхні тари або товару радіоактивного пилу за допомогою води (миючих засобів), мокрої тканини, пилососу; • обмивання водою незатарених товарів; • перенесення продукції із зараженої тари в чисту; • видалення зовнішнього шару зараженої продукції; • зняття оболонки (з ковбасних виробів, сира, масла та ін.) після попереднього обмивання водою. Дезактивація продукції, що зберігається в тарі вищої та першої категорії зводиться до дезактивації наріжної поверхні тари. Дезактивація продовольства, яке знаходиться в мішках з поліетиленовими вкладишами дезактивують шляхом зняття зовнішнього мішка і видалення радіоактивного пилу з внутрішнього за допомогою пилососу, м’якої щітки або обтирання змоченою у воді ганчіркою, після чого продукт переноситься в чистий склад. Цукор, крохмаль, мука та інші сипучі продукти, що знаходяться в мішках дезактивують наступним способом: мішки обробляють пилососом, потім зволожують поверхню мішка і витирають ганчіркою. Знімають верхній прошарок (2-5 см) і вставляють металевий циліндр без дна і кришки, а потім виймають продукт. Продукцію у паперових крафт-мішках дезактивують наступним способом: знімають шар за шаром паперові мішки. Аналогічно дезактивують продукцію, упаковану в ящики, бочки, барабани. Дезактивацію розфасованих продуктів проводять наступним способом: дезактивують зовнішню тару і відкривають її, після чого перевіряють на радіоактивність. Якщо продукція в нормі її переносять в чисту тару, якщо нізалишають для природної дезактивації або утилізації. Тверді продукти промивають струменем води, знімають верхній прошарок, а якщо допускається варіння, то міняють воду декілька разів. М'ясо, сир, олія, що знаходяться в негерметичній тарі, опрацьовують шляхом зняття ніжем зараженого прошарку товщиною не менше 2-3 см. Картопля, морква, буряк і інші овочі та фрукти старанно миють струменем води, при двох триразовому промиванні досягається видалення до 80% радіоактивних речовин. При знятті шкірки з овочів із наступним кип'ятінням їх до напівготовності відбувається остаточне видалення радіонуклідів. Варто враховувати, що найвище в порівнянні з картоплею, морквою й іншими коренеплодами наповнення стронцію-90 відбувається в столовому буряку (у 6-8 разів більше), тому він підлягає найбільше ретельному опрацюванню. Молоко, заражене радіоактивними речовинами, у домашніх умовах не вживається, воно підлягає переробці у творог або олію. Рослинну олію відстоюють протягом 3-5 діб і верхній прошарок вживають у їжу. Тару з під продукції знезаражують з використанням всіх способів, і якщо вона чиста її використовують, якщо ні – тоді підлягає утилізації. Якість опрацювання продуктів харчування підлягає дозиметричному контролю, при можливості необхідно перевірити їх у лабораторії цивільної оборони або СЕС. При проведенні дезактивації проводиться постійний вхідний і вихідний радіологічний контроль у відповідності до діючих в Україні єдиних вимог допустимих рівнів вмісту радіонуклідів в продуктах харчування та питній воді (Вимоги ДР-97). Вимоги ДР-97 допустимих рівнів вмісту радіонуклідів в продуктах харчування № пп. Найменування продуктів 137Сs 90Sг 1. Хліб, хлібопродукти 20 5 2 Картопля 60 20 3. Овочі (листові, коренеплоди, столо¬ва зелень) 40 20 4. Фрукти 70 10 5. М'ясо і м'ясні продукти 200 20 6. Риба і рибні продукти 150 35 7. Молоко і молочні продукти 100 20 8. Яйця (шт.) 6 2 9. Вода 2 2 10. Молоко згущене і концентроване 300 60 11. Молоко сухе 500 100 12. Свіжі дикоростучі ягоди і гриби 500 50 13 Сушені дикоростучі ягоди і гриби 2500 250 14. Лікарські рослини 600 200 15 Інші продукти 600 200 16. Спеціальні продукти дитячого харчування 40 5 3. Основні принципи радіозахисного харчування. Сучасна концепція радіозахисного харчування базується на трьох основних положеннях: • максимально можливе зменшення надходження радіонуклідів з їжею; • гальмування процесу сорбції і нагромадження радіонуклідів в організмі; • дотримання принципів раціонального харчування. | |
| Просмотров: 646 | Загрузок: 12 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |