| Главная » Файлы » Мои файлы |
БІЗНЕС-ПЛАН АВТОМИЙКИ
| [ Скачать с сервера (37.8 Kb) ] | 18.06.2017, 07:29 |
| БІЗНЕС-ПЛАН АВТОМИЙКИ Описова частина бізнес-плану автомийки Призначення бізнесу: Відкриття автомойки на 2 пости. Мета проекту: Надання власникам транспортних засобів комплексу послуг з очищення корпуса, коліс, днища й підкрильників автомобіля від забруднень; прибиранню й хімчистці салону й багажника; поліруванню кузова й мийці двигуна. Попит: Послуги автомойки користуються стабільним попитом, а з постійним збільшенням кількості автомобілів потреба в таких послугах буде тільки рости. Маркетинг і збут: Для цього бізнесу дуже важливим є правильний вибір місця розташування, який би забезпечував постійне завантаження робочих площ. Вдалим рішенням є укладення корпоративних договорів на мийку транспортних засобів великих організацій. Приміщення під автомойку: Самим зручним місцем розташування автомойки вважається знаходження поблизу автосервісів, магазинів запчастин й автозаправних станцій. У цьому виді бізнесу найкращим варіантом буде оренда готового приміщення, тому що будівництво такого роду приміщень вимагає складних погоджень і дозволів від різних інстанцій. Справа в тому, що автомойку можна встановити не скрізь, є певні санітарні норми, які необхідно враховувати. Можливо, на зведення будинку буде потрібно отримання кредиту, тому що вартість будівництва автомойки, включаючи проектні роботи й підключення до інженерних мереж, навряд чи складе менш 100 тис. грн, а отримувати прибуток Ви будете тільки після введення будинку в експлуатацію. Фінансова складова бізнес-плану автомойки Для відкриття автомойки на два пости буде потрібно приміщення площею від 90 кв.м. Устаткування, необхідне для ручної автомийки, може бути наступне: ручна мийка - 2 шт. - 10 тис. грн.; пилосос - 2 шт. - 3 тис. грн.; система водоочищення - 1 шт. - 1 тис. грн.; миючий пилосос - 1 шт. - 3 тис. грн. Разом: 17 тис. грн. Монтаж устаткування складе 1 - 1,5 тис. грн. Кількість обслуговуючого персоналу буде залежати від кількості робочих змін. Багато які автомийки працюють у дві або й у три зміни. При повному завантаженні Вам буде потрібно 12 мийників машин, а також — директор, бухгалтер і касир. Фонд оплати праці разом з відрахуваннями складе 70 тис. грн. на місяць. Витрати: адміністративні - 2,5 - 5 тис. грн.; виробничі ~ 1,5 тис. грн.; маркетингові - 1 тис. грн. Орендна плата за приміщення значно відрізняється в багатьох містах та навіть, у різних районах. Вона складе мінімум 1 - 5 тис. грн. на місяць. У витрати ввійдуть також податки. Вартість послуг: Мийка автомобіля - 30 грн. Комплексне чищення автомобіля - 50 грн. Планована кількість зроблених послуг - мийка - 1200 автомобілів на місяць, комплексне чищення - 30 автомобілів на місяць. Окупність - від 5 місяців. Рентабельність. Коефіцієнт рентабельності валового прибутку (GPM) такого бізнесу становить ~82%, а чистого прибутку (NPM) - 33-35%. Як варіант розширення бізнесу гарним рішенням буде відкриття магазину запчастин і надання послуг шиномонтажу. Скільки зусиль коштує автомийка? Все частіше на шляхах України помітні найновіші та дорогі автомобілі. А хороший автомобіль має бути чистим та доглянутим. На жаль, помити на автомийці свій «засіб пересування» не завжди вдається. Наразі споживчий попит перевищує пропозиції підприємців. Чому в українських містах не достатньо автомийок? Навіть у столиці інколи це стає проблемою. Можливо, такий бізнес важко вести? Ні, його важко започаткувати. ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ По-перше, спочатку слід зареєструвати свою підприємницьку діяльність. Таку вимогу висувають Цивільний та Господарський кодекси. Так, відповідно до ст. 50 ЦК фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Схожі норми містить і Господарський кодекс, у ч. 2 ст. 19 і в ч. 1 ст. 58 якого наголошується: суб’єкти господарювання підлягають державній реєстрації відповідно до цього Кодексу та закону. Згідно із ч. 2 ст. 45 ГК порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб'єктів підприємництва окремих організаційних форм визначається цим Кодексом та іншими законами. Державна реєстрація – важливий етап у започаткуванні своєї справи, адже відповідно до ГК діяльність незареєстрованого суб'єкта господарювання, який підлягає державній реєстрації, забороняється. А доходи, отримані таким суб'єктом, стягуються до Державного бюджету України у встановленому законом порядку. Для державної реєстрації суб'єкта господарювання за загальним правилом подаються такі документи: рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу у випадках, передбачених законом; установчі документи, передбачені законом для відповідного виду юридичних осіб; рішення Антимонопольного комітету України про згоду на створення, реорганізацію (злиття, приєднання) суб'єктів господарювання у випадках, передбачених законом; документ (документи), що засвідчує сплату засновником (засновниками) внеску до статутного фонду суб'єкта господарювання в розмірі, встановленому законом; реєстраційна картка встановленого зразка; документ, що засвідчує сплату коштів за державну реєстрацію. Додатково законодавством може передбачатися подання й інших документів, що підтверджують: формування статутного фонду (статутного або складеного капіталу) юридичної особи в розмірі, який встановлено законом; проведення підписки на акції (для державної реєстрації відкритих акціонерних товариств це – звіт, засвідчений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України); реєстрацію іноземної особи в країні її місцезнаходження (якщо засновником (засновниками) юридичної особи є іноземна юридична особа, то подається витяг із торговельного, банківського або судового реєстру); інше. Законодавством України можуть встановлюватися спеціальні правила державної реєстрації окремих організаційних форм господарювання. Слід зазначити, що законодавство про державну реєстрацію суб’єктів господарювання знаходиться на стадії свого активного розвитку. З 1 липня 2004 р. набуває чинності Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15 травня 2003 р. Для повної реалізації його положень необхідно буде прийняти низку підзаконних актів. Крім того, ч. 18 ст. 58 Господарського кодексу передбачено, що положення про порядок державної реєстрації суб'єктів господарювання затверджується Кабінетом Міністрів України. На сьогодні державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності проводиться за наявності всіх необхідних документів за заявочним принципом протягом не більше п’яти робочих днів. Органи державної реєстрації зобов'язані упродовж цього терміну внести дані з реєстраційної картки до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності та видати свідоцтво про державну реєстрацію встановленого зразка з проставленим ідентифікаційним кодом (для юридичних осіб), який надається органам державної реєстрації органами державної статистики, або ідентифікаційним номером фізичної особи – платника податків та інших обов'язкових платежів. Після отримання свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкт підприємництва повинен стати на облік в органах державної податкової служби, Фонді загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і Пенсійному фонді України. Фізична особа – підприємець, яка використовує найману працю має стати на облік в Пенсійному фонді, а також в Фонді загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності та копія документа, що підтверджує взяття його на облік у державному податковому органі, а також довідка про постановку на облік у Пенсійному фонді, є підставою для відкриття рахунків у будь-яких банках України та інших держав за вибором суб'єкта підприємницької діяльності і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється Національним банком України. ЗЕМЕЛЬНІ ПИТАННЯ Для будівництва автомийки необхідною умовою є оформлення належним чином земельної ділянки. Землю можна оформити на титулі права власності або оренди. Слід пам’ятати, що передача земельних ділянок на умовах права постійного користування здійснюється лише для підприємств державної і комунальної власності. Придбати земельну може дозволити собі не кожен. Здебільшого вигідніше земельну ділянку оформити на умовах оренди. Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. У будь-якому випадку договір оренди земельної ділянки повинен бути зареєстрований у місцевих органах земельних ресурсів. Адже право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Слід також пам’ятати, що надання послуг із миття автомобілів фактично є підприємництвом. А це впливає на цільове використання земель, які беруться в оренду. Не виключено, що доведеться змінити цільове призначення використовуваної земельної ділянки (наприклад, із земель громадської забудови в землі промисловості). Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому ст.ст. 118, 123 Земельного кодексу. Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником із виконавцем цих робіт. Відповідний орган місцевого самоврядування розглядає клопотання суб’єкта підприємництва на розроблення проекту відведення земельної ділянки і у місячний строк дає згоду. Проект відведення земельної ділянки слід погодити із органом по земельним ресурсам, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи про об'єкти, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний термін і у межах своїх повноважень приймають рішення про надання земельної ділянки в оренду. Відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в оренду або залишення клопотання без розгляду може бути оскаржено в судовому порядку. ПОГОДЖЕННЯ ІЗ МІСЦЕВОЮ ВЛАДОЮ Після державної реєстрації необхідно направити лист до органу місцевого самоврядування з пропозицією розглянути можливість надання земельної ділянки для розміщення об'єкта, де буде вказано місце знаходження та адреса, план-схема розташування. Орган місцевого самоврядування виносить рішення про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування об'єкта та спрямовує заяву (доручення) для опрацювання до таких інстанцій: управління земельних ресурсів; управління містобудування та архітектури; управління екологічної безпеки; головному лікарю СЕС; управління охорони пам’яток історії, культури та історичного середовища. Згадані інстанції розглядають доручення та повідомляють про своє рішення з урахуванням обмежень та обтяжень. Наступним кроком буде направлення листа до районної державної адміністрації. На всі запити відповідні органи відповідають заявникові та органам місцевого самоврядування. Потім необхідно подати такі матеріали головному землевпоряднику району: копія статуту; копія установчого договору; копія свідоцтва про реєстрацію; довідка Держкомстату; висновок управління містобудування та архітектури; висновок державного управління екологічної безпеки; висновок СЕС; рішення про надання земельної ділянки; матеріали інвентаризації земельної ділянки; документи, що підтверджують право власності на будівлі. ЕКОЛОГІЧНІ, ПОЖЕЖНІ ТА ІНШІ ВИМОГИ Додатково слід розробити природоохоронні заходи для забезпечення мінімально можливого впливу об’єкта на навколишнє середовище (ст.ст. 12, 43, 44, 51 Закону України від 25 червня 1991 р. «Про охорону навколишнього природного середовища»): охорона атмосферного повітря; охорона ґрунтової води; охорона зелених насаджень; охорона водних ресурсів; охорона земельних ресурсів; утворення та утилізація відходів; очисні споруди. Після всіх згаданих заходів орган місцевого самоврядування виносить рішення про погодження місця розташування об’єкта. Також потрібно направити запити про надання технічних умов (якщо їх немає) для підключення каналізації, освітлення, водопостачання, електромережі до таких інстанцій, як міськводоканал, міськсвітло, міськенерго. Наступним кроком буде отримання дозволу Управління державної пожежної охорони на початок робіт (Закон України від 17 грудня 1993 р. «Про пожежну безпеку»). Для цього подається відповідна заявка на проведення пожежної експе | |
| Просмотров: 871 | Загрузок: 40 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |