| Главная » Файлы » Мои файлы |
Антиконкурентні узгоджені дії.
| [ Скачать с сервера (72.4 Kb) ] | 17.06.2017, 07:07 |
| Антиконкурентні узгоджені дії. Адам Сміт у своїй відомій книзі «Дослідження властивостей та причин багатства народу» зазначав, що особи однієї професії рідко збираються разом, навіть просто повеселитися або відпочити, без того, щоб їх зустрічі не оберталися в зговір проти суспільства чи в пошук того, як підняти ціни1. Отже, суспільство досить давно усвідомило руйнівні наслідки подібних дій підприємців як для окремих покупців, так і для економіки в цілому. Згідно зі ст. 5 Закону України «Про захист економічної конкуренції», узгодженими діями вважається укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена антиконкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб'єкта господарювання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання. У наступній ст. 6 визначається, які ж саме узгоджені дії є антиконку-рентними. Такими діями є погоджені дії (угоди), що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення або обмеження конкуренції. У науці конкурентного права існує кілька сталих критеріїв, за якими класифікують антиконконкурентні дії суб'єктів господарювання. По-перше, їх поділяють на формальні та неформальні угоди. Формальні угоди — це офіційно укладені договори, домовленості про взаємні дії чи бездіяльність, які мають юридичну силу і призводять до обмеження, усунення або припинення конкуренції на певному товарному ринку. Наявність таких формальних угод досить легко дає змогу довести наявність антиконкурентного правопорушення та притягнути сторони до відповідальності. Набагато складніше довести і припинити узгоджені антиконку-рентні дії, якщо вони здійснюються відповідно до неформальної, так званої «джентльменської угоди», яку кваліфікують як «зговір». Формальні і неформальні угоди мають однаково руйнівні наслідки для конкуренції. По-друге, за суб'єктним складом поділяють на «горизонтальні», «вертикальні», «конгломератні» і «змішані». Горизонтальні узгоджені дії — це укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, будь-яка інша погоджена між ними конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність), коли суб'єкти господарювання, до складу яких входять учасники узгоджених дій, конкурують або можуть конкурувати між собою на одному ринку товарів. Вертикальні узгоджені дії— це укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, будь-яка інша погоджена між ними конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність), коли суб'єкти господарювання, до складу яких входять учасники узгоджених дій, не конкурують і за існуючих умов не можуть конкурувати між собою на одному ринку товарів і при цьому перебувають або можуть перебувати у відносинах купівлі-продажу на відповідних товарних ринках (продавець — покупець, постачальник — споживач). Конгломератні узгоджені дії — це укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, будь-яка інша погоджена між ними конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність), коли суб'єкти господарювання, до складу яких входять учасники узгоджених дій, не конкурують і за існуючих умов не можуть конкурувати між собою на одному ринку товарів і при цьому не перебувають або не можуть перебувати у відносинах купівлі-продажу на відповідних товарних ринках (продавець — покупець, постачальник — споживач). Змішані узгоджені дії— це будь-яка погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання, коли відбувається змішування двох чи більше вищезазначених видів узгоджених дій. Як правило, «горизонтальні» узгоджені дії забороняються рег зе (завжди), без доказів їх протиправності, адже вони з неминучістю призводять до обмеження конкуренції. Щодо протиправності вертикальних узгоджених дій, то це питання одне з найскладніших в практиці Антимонопольного комітету України, зважаючи на те, що під час процесу прийняття рішень органам влади бракує добре визначених кількісних та якісних критеріїв. Розслідування проводяться на основі індивідуального підходу, який, з одного боку, вимагає високого рівня професіоналізму від виконавців, а з другого — залишає місце для корупції. Іноземні правники, визначаючи ступінь шкідливості для конкуренції вертикальних узгоджених дій, виходять з інтенсивності конкуренції на певному ринку. Якщо рівень конкуренції на ринку високий, то вертикальні угоди не можуть завдати їй шкоди. По-третє, за ознаками об'єктивної сторони антиконкурентні узгоджені дії поділяються на цінові та нецінові. До цінових обмежень належать різноманітні формальні і неформальні угоди, як «горизонтальні» так і «вертикальні» про встановлення фіксованих цін на продукцію. До нецінових обмежень належать угоди про розподіл ринків або про різноманітну узгоджену господарську тактику, що обмежує конкуренцію. За певних умов антиконкурентні узгоджені дії можуть бути дозволені органами Антимонопольного комітету України, якщо їх учасники доведуть, що ці дії сприяють: вдосконаленню виробництва, придбанню або реалізації товару; техніко-технологічному, економічному розвитку; розвитку малих або середніх підприємців; оптимізації експорту чи імпорту товарів; розробленню та застосуванню уніфікованих технічних умов або стандартів на товари; раціоналізації виробництва. Антимонопольним комітетом України затверджено Типові вимоги до узгоджених дій суб'єктів господарювання для загального звільнення від попереднього одержання дозволу органів Антимонопольного комітету України на узгоджені дії суб'єктів господарювання1. Справи про антиконкурентні погоджені дії становлять порівняно невеликий відсоток в правозастосовчій практиці державних антимоно-польних органів України. Безумовно, боротьба з такими правопорушеннями передусім ускладнюється тим, що антиконкурентні угоди, як правило, укладаються потайки, що значно ускладнює збирання доказів. Але в нашій державі, на думку окремих дослідників, існують додаткові можливості провадження суб'єктами господарювання таких дій — це галузева структура управління економікою, наявність організаційних структур монопольного типу (концернів, асоціацій), часті зміни умов функціонування суб'єктів господарювання тощо. Стаття 5. Узгоджені дії 1. Узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання. ( Абзац другий частини першої статті 5 в редакції Закону N 2596-IV від 31.05.2005 ) 2. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій. Стаття 6. Антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання 1. Антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. 2. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються: 1) встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів; 2) обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними; 3) розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками; 4) спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів; 5) усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб'єктів господарювання, покупців, продавців; 6) застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб'єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції; 7) укладення угод за умови прийняття іншими суб'єктами господарювання додаткових зобов'язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод; 8) суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин. 3. Антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності). ( Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 2596-IV від 31.05.2005 ) 4. Вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом. 5. Особа, що вчинила антиконкурентні узгоджені дії, але раніше за інших учасників цих дій добровільно повідомила про це Антимонопольний комітет України чи його територіальне відділення та надала інформацію, яка має суттєве значення для прийняття рішення у справі, звільняється від відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, передбаченої статтею 52 цього Закону. Органи Антимонопольного комітету України на підставі вмотивованого клопотання в інтересах розслідування справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції забезпечують конфіденційність інформації про особу. ( Частину п'яту статті 6 доповнено абзацом згідно із Законом N 2596-IV від 31.05.2005 ) Не може бути звільнена від відповідальності особа, визначена у цій частині, якщо вона: не вжила ефективних заходів стосовно припинення нею антиконкурентних узгоджених дій після повідомлення про них Антимонопольному комітету України; була ініціатором чи забезпечувала керівництво антиконкурентними узгодженими діями; не надала всіх доказів або інформації стосовно вчинення нею порушення, про які їй було відомо та які вона могла безперешкодно отримати. Стаття 7. Узгоджені дії малих або середніх підприємців Положення статті 6 цього Закону не застосовуються до будь-яких добровільних узгоджених дій малих або середніх підприємців щодо спільного придбання товарів, які не призводять до суттєвого обмеження конкуренції та сприяють підвищенню конкурентоспроможності малих або середніх підприємців. Стаття 8. Узгоджені дії стосовно постачання та використання товарів 1. Положення статті 6 цього Закону не застосовуються до узгоджених дій щодо постачання чи використання товарів, якщо учасник узгоджених дій стосовно іншого учасника узгоджених дій встановлює обмеження на: використання поставлених ним товарів чи товарів інших постачальників; придбання в інших суб'єктів господарювання або продаж іншим суб'єктам господарювання чи споживачам інших товарів; придбання товарів, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не належать до предмета угоди; формування цін або інших умов договору про продаж поставленого товару іншим суб'єктам господарювання чи споживачам. 2. До узгоджених дій, передбачених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 6 цього Закону, якщо такі узгоджені дії: призводять до суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині, у тому числі монополізації відповідних ринків; обмежують доступ на ринок інших суб'єктів господарювання; призводять до економічно необґрунтованого підвищення цін або дефіциту товарів. Стаття 9. Узгоджені дії стосовно прав інтелектуальної власності 1. Положення статті 6 цього Закону не застосовуються до угод про передачу прав інтелектуальної власності або про використання об'єкта права інтелектуальної власності в тій частині, в якій вони обмежують у здійсненні господарської діяльності сторону угоди, якій передається право, якщо ці обмеження не виходять за межі законних прав суб'єкта права інтелектуальної власності. 2. Вважається, що не виходять за межі прав, зазначених у частині першій цієї статті, обмеження стосовно обсягу прав, які передаються, строку та території дії дозволу на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також виду діяльності, сфери використання, мінімального обсягу виробництва. Стаття 10. Узгоджені дії, які можуть бути дозволені 1. Узгоджені дії, передбачені статтею 6 цього Закону, можуть бути дозволені відповідними органами Антимонопольного комітету України, якщо їх учасники доведуть, що ці дії сприяють: вдосконаленню виробництва, придбанню або реалізації товару; техніко-технологічному, економічному розвитку; розвитку малих або середніх підприємців; оптимізації експорту чи імпорту товарів; розробленню та застосуванню уніфікованих технічних умов або стандартів на товари; раціоналізації виробництва. 2. Узгоджені дії, передбачені в частині першій цієї статті, не можуть бути дозволені органами Антимонопольного комітету України, якщо конкуренція суттєво обмежується на всьому ринку чи в значній його частині. 3. Кабінет Міністрів України може дозволити узгоджені дії, на які Антимонопольним комітетом України не було надано дозволу відповідно до частини другої цієї статті, якщо учасники узгоджених дій доведуть, що позитивний ефект для суспільних інтересів переважає негативні наслідки обмеження конкуренції. 4. Дозвіл згідно з частиною третьою цієї статті не може бути наданий, якщо: учасники узгоджених дій застосовують обмеження, які не є необхідними для реалізації узгоджених дій; обмеження конкуренції становить загрозу системі ринкової економіки. 5. Вчинення узгоджених дій, передбачених цією статтею, забороняється до отримання дозволу органів Антимонопольного комітету України або Кабінету Міністрів України. ( Частина п'ята статті 10 в редакції Закону N 2596-IV від 31.05.2005 ) Стаття 11. Типові вимоги до узгоджених дій 1. Антимонопольний комітет України може визначати типові вимоги до узгоджених дій, передбачених у статтях 7, 8, 9 і 10 цього Закону. 2. Узгоджені дії, що відповідають типовим вимогам до певних видів узгоджених дій, встановлених Антимонопольним комітетом України, дозволяються і не потребують дозволу органів Антимонопольного комітету України відповідно до частини першої статті 10 цього Закону, якщо про це прямо вказано в рішенні Антимонопольного комітету України про встановлення типових вимог. ЗАТВЕРДЖЕНО Розпорядження Антимонопольного комітету України 12.02.2002 N 27-р Типові вимоги до узгоджених дій суб'єктів господарювання для загального звільнення від попереднього одержання дозволу органів Антимонопольного комітету України на узгоджені дії суб'єктів господарювання 2. Загальні випадки узгоджених дій суб'єктів господарювання, що не потребують попереднього одержання дозволу органів Антимонопольного комітету України 2.1. Дозволяються і не потребують дозволу органів Антимонопольного комітету України будь-які узгоджені дії, крім створення суб'єкта господарювання, об'єднання учасниками (засновниками), вартісні порогові показники яких перевищують зазначені в пункті 2.3, якщо сукупна частка на ринку товару всіх суб'єктів господарювання, до складу яких входять учасники узгоджених дій, на будь-якому задіяному ринку товару не досягає 5 відсотків. ( Пункт 2.1 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням Антимонопольного комітету N 377-р ( z0020-06 ) від 08.11.2005 ) 2.2. Дозволяються і не потребують дозволу органів Антимонопольного комітету України будь-які узгоджені дії, крім випадків, зазначених у пунктах 2.3 та 2.4, при наявності водночас таких умов: ( Пункт 2.2 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням Антимонопольного комітету N 377-р ( z0020-06 ) від 08.11.2005 ) 2.2.1. Жоден із суб'єктів господарювання, до складу яких входять учасники узгоджених дій, не займає монопольного (домінуючого) становища на будь-якому задіяному ринку товару і не має виключних чи переважних прав чи повноважень від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, суб'єктів природної монополії чи інших монопольних утворень. 2.2.2. Сукупна частка на ринку всіх суб'єктів господарювання, до складу яких входять учасники горизонтальних, змішаних узгоджених дій, на будь-якому задіяному ринку товару не досягає 15 відсотків, або сукупна частка на ринку всіх суб'єктів господарювання, до складу яких входять учасники вертикальних, конгломератних узгоджених дій, на будь-якому задіяному ринку товару не досягає 20 відсотків. 2.3. Дозвіл, передбачений пунктом 2.2, та дозвіл на створення суб'єктів господарювання, об'єднань згідно з пунктом 2.1 не поширюються на узгоджені дії, якщо: ( Абзац перший пункту 2.3 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням Антимонопольного комітету N 377-р ( z0020-06 ) від 08.11.2005 ) сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів усіх суб'єктів господарювання, до складу яких входять учасники узгоджених дій, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 12 мільйонам євро, визначену за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року, і при цьому: вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів, у тому числі за кордоном, не менш як у двох суб'єктів господарювання, до складу яких входять учасники узгоджених дій, перевищує суму, еквівалентну 1 мільйону євро, визначену за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року у кожного, та вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні хоча б одного суб'єкта господарювання, до складу якого входять учасники узгоджених дій, перевищує суму, еквівалентну 1 мільйону євро, визначену за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року. 2.4. Дозволи, передбачені пунктами 2.1 та 2.2, не поширюються на горизонтальні або змішані узгоджені дії, які стосуються: встановлення цін (тарифів) реалізації або придбання товарів; розподілу ринку чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками; обмеження, у тому числі припинення, виробництва товарів чи реалізації або придбання товарів; спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. { Пункт 2.4 глави 2 в редакції Розпорядження Антимонопольного комітету N 350-р ( z0886-09 ) від 28.08.2009 } 2.5. У випадках, якщо: зазначена у пункті 2.1 сукупна частка на ринку спочатку не перевищує 5 відсотків, а в майбутньому перевищує цей рівень, але залишається меншою 10 відсотків; зазначена в абзаці першому пункту 2.2.2 сукупна частка на ринку спочатку не перевищує 15 відсотків, а в майбутньому перевищує цей рівень, але залишається меншою 20 відсотків; зазначена в абзаці другому пункту 2.2.2 сукупна частка на ринку спочатку не перевищує 20 відсотків, а в майбутньому перевищує цей рівень, але залишається меншою 25 відсотків, - то узгоджені дії, передбачені відповідно пунктами 2.1 та 2.2, дозволяються і не потребують дозволу органів Антимонопольного комітету України протягом двох років поспіль після року, в якому поріг відповідно у 5, 15, 20 відсотків було перевищено вперше. ( Абзац пункту 2.5 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням Антимонопольного комітету N 377-р ( z0020-06 ) від 08.11.2005 ) У випадках, якщо: зазначена у пункті 2.1 сукупна частка на ринку спочатку не перевищує 5 відсотків, а в майбутньому перевищує відповідно 10 відсотків; зазначена в абзаці першому пункту 2.2.2 сукупна частка на ринку спочатку не перевищує 15 відсотків, а в майбутньому перевищує 20 відсотків; зазначена в абзаці другому пункту 2.2.2 сукупна частка на ринку спочатку не перевищує 20 відсотків, а в майбутньому перевищує 25 відсотків, - то узгоджені дії, передбачені відповідно пунктами 2.1 та 2.2, дозволяються і не потребують дозволу органів Антимонопольного комітету України протягом одного року після року, в якому поріг відповідно у 5, 15, 20 відсотків було перевищено вперше. ( Абзац пункту 2.5 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням Антимонопольного комітету N 377-р ( z0020-06 ) від 08.11.2005 ) Загальний час, протягом якого узгоджені дії дозволяються і не потребують дозволу органів Антимонопольного комітету України згідно з абзацами першим та другим цього пункту, не може перевищувати два календарні роки після року, в якому поріг відповідно у 5, 15, 20 відсотків було перевищено вперше. ( Абзац пункту 2.5 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням Антимонопольного комітету N 377-р ( z0020-06 ) від 08.11.2005 ) 3. Окремі випадки узгоджених дій суб'єктів господарювання, що не потребують попереднього одержання дозволу органів Антимонопольного комітету України 3.1. Не потребують дозволу Антимонопольного комітету України або його органів створення: 3.1.1. Суб'єкта господарювання, об'єднання двома та більше суб'єктами господарювання, яке призводить чи може призвести до посилення координації конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створюють цей суб'єкт господарювання, або між ними та новостворюваним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання, якщо засновники (учасники): ( Абзац перший підпункту 3.1.1 пункту 3.1 глави 3 в редакції Розпорядження Антимонопольного комітету N 377-р ( z0020-06 ) від 08.11.2005 ) поєднані за рахунок відносин контролю завдяки перебуванню у власності, управлінні (користуванні) більш як 50 відсотків часток (акцій, паїв); об'єднані в один концерн, створений на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємств і дозвіл на створення якого, а також дозвіл на вступ до якого надано Антимонопольним комітетом України або його органами. 3.1.2. Саморегулівних організацій ринку цінних паперів, які не обмежують конкуренції між засновниками (учасниками), а також вступ до них суб'єктів господарювання, якщо ці організації створюються і діють відповідно до вимог, установлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку і Антимонопольним комітетом України. 3.2. Не потребують дозволу Антимонопольного комітету України або його органів узгоджені дії, пов'язані з вступом суб'єктів господарювання до об'єднання, що не обмежує конкуренції між засновниками (учасниками), і дозвіл на створення якого було надано Комітетом або його органами, якщо рішення про вступ суб'єктів господарювання до об'єднання (в тому числі рішення щодо внесення змін до установчих документів об'єднання), прийняті об'єднанням після одержання дозволу Антимонопольного комітету України або його органів на створення цього об'єднання, не посилюють узгодженість дій на ринку засновників (учасників) об'єднання та не призводять до погіршення умов конкуренції між засновниками (учасниками). 3.3. Не потребують дозволу Антимонопольного комітету України або його органів зміни до узгоджених дій щодо створення суб'єктів господарювання, об'єднань, не пов'язані із зміною предмета і мети діяльності суб'єктів господарювання, порядку розподілу прибутків і збитків, складу, порядку формування та компетенції органу управління, порядку прийняття органом управління рішень, а також інші зміни до узгоджених дій щодо створення суб'єктів господарювання, що не посилюють узгодженості дій на ринку засновників (учасників) суб'єктів господарювання, не призводять в інший спосіб до погіршення умов конкуренції між засновниками (учасниками). ( Пункт 3.3 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням Антимонопольного комітету N 377-р ( z0020-06 ) від 08.11.2005 ) 3.4. Не потребують дозволу Антимонопольного комітету України або його органів узгоджені дії, пов'язані з виходом господарських товариств, підприємств із об'єднань. 3.5. Пункти 3.1 - 3.4 цих Типових вимог поширюються виключно на дії суб'єктів господарювання, які створені з додержанням вимог антимонопольного законодавства та законодавства про захист економічної конкуренції. 5. Вчинення учасниками узгоджених дій будь-яких дій, передбачених статтею 6 Закону ( 2210-14 ) та спрямованих на досягнення результатів зазначених частиною першою статті 10 Закону ( 2210-14 ), які не відповідають вимогам пунктів 2 та 3 цих Типових вимог і не підпадають під звільнення від необхідності одержання попереднього дозволу органів Антимонопольного комітету України, потребує попереднього одержання дозволу органів Антимонопольного комітету України на їх здійснення у порядку, визначеному Положенням про узгоджені дії, якщо стосовно них іншими типовими вимогами до узгоджених дій, визначеними відповідно до статті 11 Закону ( 2210-14 ), не передбачено звільнення від необхідності одержання дозволу Антимонопольного комітету України з інших підстав. Зловживання домінуючим становищем. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем є найбільш поширеним видом монополістичної діяльності. Суб'єктами цього правопорушення можуть бути підприємці, що посідають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Згідно зі ст. 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції», суб'єкт господарювання посідає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку в нього немає жодного конкурента; він не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин. Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції. Монопольним (домінуючим) також може бути визнане становище суб'єкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру частин ринку, що належать конкурентам. Монопольним (домінуючим) вважається також становище кожного з кількох суб'єктів господарювання, якщо: сукупна частина не більше ніж трьох суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частини на ринку, перевищує 50 відсотків; сукупна частина не більше ніж п'яти суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частини на ринку, перевищує 70 відсотків. Отже, чинне законодавство встановлює досить чіткі якісні та кількісні показники, що мають характеризувати ринкове становище суб'єкта господарювання. Детально порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку визначається в Методиці, затвердженій Антимонопольним комітетом України 5 березня 2002 року1. Визначення монопольного становища проводиться в декілька етапів: встановлення об'єктів аналізу: а саме суб'єкта господарювання та конкретного товару, який випускається або придбавається цим суб'єктом (суб'єктами) господарювання; складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп); визначення товарних меж ринку; визначення територіальних (географічних) меж ринку; визначення часових меж ринку; визначення обсягів товару, який обертається на ринку; розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку; складання переліку продавців — потенційних конкурентів; визначення бар'єрів вступу на ринок та виходу з ринку для суб'єктів господарювання; встановлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання на ринку. У методиці дається детальне роз'яснення щодо кожного етапу визначення домінуючого становища. Основним результатом визначення домінуючого становища певного суб'єкта господарювання є включення його до Переліку, порядок ведення якого визначений Положенням про складання та ведення переліку суб'єктів господарювання, що посідають монопольне становище на ринку. Монопольне (домінуюче) становище не є правопорушенням, воно має такі наслідки, як регулювання фонду заробітної плати, регулювання цін та тарифів тощо. Порушенням законодавства вважається зловживання таким становищем на ринку. Поняття та види зловживань передбачені ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який посідає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається: 1) встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку; 2) застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин; 3) обумовлення укладення угод прийняттям суб'єктом господарювання додаткових зобов'язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору; 4) обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб'єктам господарювання, покупцям, продавцям; 5) часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання; 6) суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин; 7) створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання. Зловживання домінуючим становищем можна поділити на цінові, договірні та виробничо-комерційні. Законодавством передбачено три види цінових зловживань: встановлення монопольно високих цін (тарифів, розцінок) на свої товари, що призвело або може призвести до порушення прав споживачів; встановлення монопольно низьких цін (розцінок, тарифів) на свої товари, що призвело або може призвести до обмеження конкуренції; встановлення дискримінаційних цін (тарифів, розцінок) на свої товари, що обмежують права окремих споживачів. Законодавство не визначає, що слід розуміти під «дискримінаційними цінами», «монопольно високим цінами» та «монопольно низькими цінами». Виходячи зі змісту ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зазначені поняття можна вважати різновидами монопольної ціни, «яка встановлюється суб'єктом господарювання, що посідає монопольне становище на ринку, і призводить до обмеження конкуренції або порушення прав споживача». Встановлення монопольно високих цін посягає, передусім, на права споживачів і обумовлює отримання надприбутку домінуючим підприємством. «Монополіст, встановлюючи високі ціни, може виробляти менше продукції, але, застосовуючи монопольне ціноут | |
| Просмотров: 462 | Загрузок: 7 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |