| Главная » Файлы » Рефераты » Рефераты |
Віктимологічна профілактика як складова системи профілактики злочинів
| [ Скачать с сервера (73.0 Kb) ] | 16.05.2017, 15:54 |
| ПЛАН Вступ 1. Поняття віктимологічної профілактики. 2. Суб`єкти віктимологічної профілактики. 3. Заходи віктимологічної профілактики злочинів. Висновок Список використаної літератури ВСТУП У сучасних умовах, для яких характерним є розвиток нових напрямів у практиці та теорії запобігання злочинності, одним з таких напрямів є кримінологічна віктимологія, яка вивчає осіб, що постраждали від злочинної діяльності та віктимологічна профілактика як складова профілактики злочинів в цілому. Реалізація віктимологічної профілактики відбувається на двох рівнях соціальної системи запобігання злочинам – загально соціальному та спеціально-кримінологічному і спрямована на зниження як масової, так й індивідуальної віктимності. Стратегія боротьби зі злочинністю у світі загалом і в нашій країні зокрема переходить до системного впливу на неї, тобто втілюються в життя комплексні програми загально соціальних та кримінально-правових заходів протидії цьому негативному явищу, в рамках яких віктимологічна профілактика починає посідати провідне місце. Віктимологічна профілактика належить до динамічних систем - тобто заходи, які передбачені або застосовуються при її здійсненні, повинні відповідати сучасній ситуації в суспільстві або державі, бути гнучкими і постійно удосконалюватися залежно від рівня структури, динаміки та інших характеристик злочинності, факторів, що її зумовлюють. 1. ПОНЯТТЯ ВІКТИМОЛОГІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ Віктимологія - від латинського слова victima (жертва) та давньогрецької logos (вчення), буквальне значення "вчення про жертву". Виникненню віктимології, як окремого напрямку кримінології сприяли наступні обставини: соціальні та політичні зміни, що сталися після Другої світової війни; руйнування традиційних інститутів соціальної солідарності в результаті урбанізації та міграції; зміна ролі сім'ї у суспільстві; зростання безробіття (як легального, так і прихованого); зменшення гарантованих законом можливостей особи для компенсації шкоди від злочинних посягань; обмеженість традиційних моделей профілактики злочинів, спрямованих виключно на нейтралізацію кримінальної активності злочинців Остання обставина спонукала правоохоронні органи якомога активніше використовувати можливості віктимологічної профілактики, головною метою якої є зниження ризику стати жертвою злочину. До цієї діяльності активно залучаються громадські організації, асоціації, різні спілки й комітети, клуби потерпілих тощо. Наприклад, у ФРН - це широко відоме громадське об'єднання "Біле кільце", у США - Національна асоціація з надання допомоги жертвам та комітет "Жінки в боротьбі з погрозами зґвалтування". На міжнародному рівні діють Всесвітня віктимологічна асоціація, Європейський форум підтримки жертв злочинів та інші. Проблема захисту прав жертв злочинів дістала відповідне схвалення і в Організації Об'єднаних Націй. Генеральна Асамблея ООН 29 листопада 1985р. затвердила Декларацію основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою. Більшість розвинутих країн ухвалила низку нормативно-правових актів, спрямованих на захист прав жертв злочинів. У Європі з 1950р. щорічно 22 лютого проводиться День підтримки жертв злочинів. Саме в цей день у Великій Британії було опубліковано Хартію підтримки потерпілих від злочинів. У США закон про права потерпілих від злочинів був прийнятий у 1980р. Згідно з цим законом вони мають право: одержувати всю потрібну інформацію про види допомоги; вносити свої пропозиції про розміри і форми компенсації шкоди. Важливим кроком до реального захисту окремих категорій осіб стало прийняття в грудні 1993р. законів України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" та "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів". У цих законах визначено не лише права та обов'язки осіб, щодо яких здійснюються відповідні заходи безпеки, а й названо види цих заходів і порядок їх здійснення. Крім того, у 2011 році розпорядженням КМУ була схвалена Концепція реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року, яка містить низку заходів щодо захисту життя, здоров'я, честі і гідності особи, її майна від злочинних посягань В науці кримінології сформувалися різні підходи до визначення віктимологічної профілактики. Так, Ю.В. Олександров визначає віктимологічну профілактику - як сукупність державних і громадських заходів, спрямованих на запобігання злочинності через зниження в населення загалом або в конкретних громадян ризику стати жертвою злочинних посягань . Також віктимологічну профілактику правопорушень можна визначити як систему взаємопов'язаних, організаційно забезпечених державних, громадських й індивідуальних заходів, спрямованих на виявлення та усунення або нейтралізацію чинників, які формують особисту чи масову можливість стати жертвою правопорушення Отже, віктимологічна профілактика - це специфічна діяльність соціальних інститутів, спрямованих на виявлення, усунення або нейтралізацію факторів, обставин, ситуацій, які формують віктимну поведінку та зумовлюють вчинення злочинів, виявлення груп ризику та конкретних осіб з підвищеним ступенем віктимності,- з метою відновлення та активізації захисних властивостей, а також розроблення або вдосконалення засобів, що існують для захисту громадян та конкретних осіб від злочинів. Віктимологічна профілактика складається з пов'язаних між собою завдань. Перше з них - вплив на динаміку, структуру, причини злочинності у цілому - це так звані заходи соціальної віктимологічної профілактики. Друге - запобігання різним формам і видам віктимної поведінки, запобігання злочинів в окремих соціальних групах. Третє - запобігання віктимізації окремих осіб. Основними функціями віктимологічної профілактики є: 1. Теоретико-пізнавальна, яка полягає у вивченні особи та поведінки жертви, дослідженні її віку і ступеня віктимізації та віктимогенних факторів, що дає можливість по-новому поглянути на злочинність, її причини, та запобігання їй. На базі цих досліджень можна якісно та ефективно розслідувати та розкривати злочин, а також установлювати повну картину вчиненого кримінального правопорушення, об'єктивно оцінити вину злочинця з урахуванням ролі та поведінки жертви злочину. На жаль, доводиться констатувати, що зібрана, на сьогодні, емпірична база, проведені дослідження, що проводяться як у межах кримінологічної віктимології, так і на "межі" наук (кримінального права, кримінального процесу, криміналістики, судової медицини та психології, медицини, цивільного права, кримінально-виконавчого права), їх результати стають відомими лише вузькому колу спеціалістів. Це негативно відбивається і на застосуванні профілактичних заходів і на нейтралізації тих чинників, що сприяють віктимізації населення. 2. Просвітницька функція, тобто пропаганда знань про те, як не стати жертвою злочину, особливо у сучасних умовах, коли держава не в змозі забезпечити безпеку всіх громадян від злочинних посягань. 3. Регулятивна функція віктимологічної профілактики полягає в тому, що необхідно створити такі умови, які дали б змогу людям вирішувати протиріччя та конфлікти, які виникають, у рамках закону. Запобіжна діяльність у даному випадку є однією з гарантій забезпечення принципів верховенства закону. | |
| Просмотров: 776 | Загрузок: 18 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |