| Главная » Файлы » Рефераты » Рефераты |
Суспільно-політичні погляди А. Гамільтона
| [ Скачать с сервера (43.1 Kb) ] | 10.02.2014, 02:05 |
| Вступ Постать Александра Гамільтона яскраво виділяється серед всіх «батьків-засновників» американської держави. Так було за його життя, так залишилось й в історії. Все в ньому – походження, молодість, романтика долі, крайність поглядів і відвертість суджень, нарешті, трагічний фінал його яскравого і короткого життя, який залишив відчуття ще нереалізованих можливостей, - робить Гамільтона нетиповим серед «батьків-засновників». Гамільтон був справжнім організатором та ідеологом федералістів. Виходець із Вест-Індії, який не мав ні грошей, ні зв’язків, Гамільтон своєю запаморочливою кар’єрою був забовя`заний неабияким здібностям та честолюбству. Як соціальний феномен він був породженням тих сил, які повинні були в найближчий часи стати економічними господарями країни і чиї політичні інтереси і програму Гамільтон вловив, усвідомив і виразив настільки прозоро і чітко, що швидко став політичним кумиром фінансових геніїв, а коли прямолінійна політика досягнення панування фінансової еліти дала осічку, його зробили «крайнім». Джерельна база цього питання створена завдяки розпочатої в 1950-х роках публікації документів і матеріалів діячів революції, які одночасно й були її духовними вождями. Найбільш успішно здійснювалося видання паперів А. Гамільтона (1755 – 1804): в 1977 році побачили світ 25 томів, що охоплювали події до 1802 року включно. Ці матеріали дають уявлення про Гамільтона, як про людину, що блискуче володіла економічними та політичними ідеями свого часу, а головне, людину, що вміла краще за інших діячів революції пристосовувати їх до інтрересів фінансової і торгово-промислової буржуазії Північного Сходу. В період революції А. Гамільтон написав багато соціально-політичних трактатів, які вперше давали розгорнуте обґрунтування розвитку США у напрямку торгово-промислового капіталізму. Він приділяв величезну увагу листуванню з передовими діячами революції, з багатьма вступав у контакти за власною ініціативою, прагнучи випередити ідейних суперників в нав’язуванні суджень з тих чи інших питань. Папери Гамільтона дають можливість побачити безпосередній вплив його листів на лідерів країни – так, керівник фінансової політики США періоду конфедерації Р. Морріс визнавав вплив ідей свого адресата на прийняті їм рішення. Неабиякі інтелектуальні здібності в поєднанні з політичними амбіціями і талантом чудового організатора дозволили Гамільтону стрімко висунутися в ряди духовних вождів поміркованого крила революції і стати на чолі федералістського руху. Ще одне важливе джерело – збірка «Федераліст» , яка складається з 85 статей, авторами цих статей є А. Гамільтон, Дж. Медісон і Дж. Джей. В цих статтях вони викладають свою політичну програму, обґрунтовують необхідність прийняття конституції. Щодо вітчизняної історіографії цього питання, то вона представлена ґрунтовною працею В. В. Согріна «Основатели США: исторические портреты» , а також рядом його книг з історії США, які так чи інакше зачіпають тему суспільно-політичних поглядів американських просвітників. В 1884 році вийшла монографія В. О. Печатнова «Гамильтон и Джефферсон», що охоплює весь період життя видатного політичного діяча. Тематику американської революції досліджували А. В. Ушаков, А. М. Каримський, Г. Аптекер; ґрунтовні праці з історії Америки належать Г. Н. Севастьянову, У. З. Фостеру, А. А. Фурсенко та іншим. Розділ 1 Позашлюбна дитина 11 січня 1755 року (у В. О. Печатнова – 1557 рік) на острові Невіс в Британській Вест-Індії (нині – Вірджинські острови) з’явився на світ один із засновників США. Мати його, Рашель Фусе, дочка французького лікаря-гугенота, який став на островах заможним плантатором, зовсім юною вийшла заміж за торговця Джона Левьєна. Але після п’яти років сімейного життя Рашель втекла від нього і поселилася зі своєю матір’ю і сестрами на острові, де й зустріла молодого шотландця. У Рашелі не було ні грошей, ні впливу, ні ґрунтовних доводів для того, щоб отримати розлучення. Тому молода пара стала жити разом, порушивши закони християнської моралі. Тому Александр Гамільтон був позашлюбною дитиною Рашель Левьєн і Джеймса Гамільтона, сина родовитого, але незаможного шотландського джентрі. В 1763 році Джеймс Гамільтон сів на корабель, що відпливав із Невіса, і покинув Рашель і двох синів. В 1768 році мати Гамільтона померла на 32 році життя від тропічної лихоманки. Тринадцятирічного Александра Гамільтона родичі влаштували в контору до одного з заможних купців Вест-Індії, Ніколаса Крюгера. Ніколас Крюгер вів справи по обидві сторони Атлантики. Його капітани везли до Європи неочищений очеретяний цукор, ром, патоку; а звідти до Вест-Індії і в колонії – усі необхідні фабричні товари, промишляли контрабандою. Гамільтон схоплював на льоту всі тонкощі комерційної справи. В 1771 році він був вже старшим клерком, а одного разу, коли Крюгер захворів і змушений був поїхати до Нью-Йорка, він на три місяці передав свої справи молодому Гамільтону. Служба у Крюгера стала гарною школою для Олександра. Вона привчила його до цілеспрямованої діяльності, допомогла ознайомитись з фінансами і торгівлею, а головне – укріпила здібності самостійного мислення та прийняття відповідальних рішень. 3 жовтня 1772 року в газеті Невіса з’являється його художня композиція, в якій розповідалося про переживання героя, якого застав шторм у відкритому океані. Автором композиції зацікавився сам губернатор. Було вирішено заохотити талановитого хлопця. І вже в кінці жовтня 1772 року Александр Гамільтон, забезпечений рекомендаційними листами до заможних сімей Нью-Йорка , вийшов на берегах Бостона. Впливові опікуну влаштували його в приватну школу в Нью-Джерсі, а в 1773 році Гамільтон блискуче здав екзамени до королівського коледжу В Нью-Йорку (майбутній Колумбійський університет). З цим містом він назавжди пов’язує своє життя. Розділ 2 Америка. Еволюція суспільно-політичних поглядів Гамільтона В середині 1770-х років центр лоялістського руху переміщується із Нової Англії до середьоатлантичних колоній Великобританії, і перш за все до Нью-Йорка та Пенсільванії. Цьому сприяла ізоляція і поразка безкомпромісно налаштованих проанглійських груп в Массачусетсі та в деяких інших північних провінціях, які вже літом-восени 1774 року виявилися в переважній меншості і відчували себе відносно безпечно лише під захистом британського флоту і військ в Бостоні. Вже навесні 1775 року роялісти Нової Англії вступили в озброєну боротьбу проти власного народу. Одночасно в середньоатлантичному регіоні активізувалися помірковані лоялісти. Восени 1774 року лоялісти були дуже схвильовані. 5 вересня 1774 року в Філадельфії був скликаний перший Континентальний конгрес, на якому були присутні представники всіх колоній, окрім Джорджиї. Хоча Континентальний конгрес не виступив за відкриту боротьбу за національну незалежність, він все ж оголосив бойкот англійським товарам і заснував в колоніях комітети безпеки. Рішення тільки-но завершеного Континентального конгресу сприймалося ними як змах на основи імперії і верховну владу монарха. Нью-йоркський лояліст Семюель Сібері, один із найпалкіших прибічників британської корони в Америці, написав памфлет «Вірні судження про рішення конгресу». На противагу Сібері, саме в цей час, 15 грудня 1774 року, з’являється перший памфлет А. Гамільтона – «Повне виправдання мір конгресу», а також наступний його памфлет, що побачив світ 23 лютого 1775 року. Ці памфлети були спрямовані на захист прав провінцій: «Не старі пергаменти і покриті пилюкою юридичні зводи є джерелом священних прав людських. Ці права, наче променем сонця, вписані до книги людської природи рукою самого бога-творця і ніколи не можуть бути знищеними або прихованими владою простих смертних». Памфлети принесли Александру шалений успіх. Після початку військових дій Гамільтон негайно запропонував свої послуги новій революційній владі. 1 березня 1776 року нью-йоркська легіслатура призначила його капітаном артилерії і затвердила за ним посаду командира батальйону. 9 серпня батальйон Гамільтона вливається в армію Континентального конгресу. А в березні 1977 року Джордж Вашингтон запрошує Александра Гамільтона стати одним із його ад’ютантів під протекцією генерала Гріна. Гамільтон був призначений головою канцелярії Вашингтона. В цей період він зав’язав знайомства з найвпливовішими людьми Америки. Спілкуючись з ними спочатку від імені Вашингтона, Гамільтон дуже швидко почав з більшістю з них особисту переписку. Серед його адресатів ми бачимо прізвища Д. Дуена, Гувернера і Роберта Моріссів, Р. Лівінгстона, Ф. Скайлера, Дж. Джея, які представляли фінансову і політичну еліту молодої північноамериканської республіки. 14 грудня 1780 року Александр одружився з Елізабет Скайлер, молодшою дочкою Ф. Скайлера, одного з найбагатших та найвпливовіших людей Нью-Йорка. Політичний зв'язок Гамільтона з елітою Американської республіки був закріплений особистим союзом. Віднині від міцності їх позицій прямо залежав і його життєвий успіх. Еволюція Александра Гамільтона в роки війни за незалежність відображала його розуміння буржуазної мети революції. Щодо ставлення до чорношкірих рабів, то Гамільтон пропонував надавати їм свободу на умовах служби в континентальній армії: «У мене немає жодного сумніву, що негри, якщо їм дати гарних командирів, будуть гарними солдатами…Загалом же ум і здатність приймати рішення повинні бути притаманними офіцерам, що ж стосується рядових, то чим більше вони будуть схожі на механізми, тим краще». Тобто у нього були доволі прогресивні погляди. Хоча потрібно зазначити, що всі виступи політичних і релігійних діячів та організацій з приводу цього питання були лише епізодами. В цілому ж американська суспільна думка відносилась дуже індиферентно до проблеми рабовласництва, надаючи перевагу питанням політичної ті економічної емансипації. У відповідь на питання: як перемогти Англію? – Гамільтону менш за все був притаманний вузький підхід, який ґрунтується виключно на ролі військової сили. Фінанси, стан промисловості, політична єдність штатів, мудрість державних діячів, успіхи дипломатії – ось ті фактори, які, на його думку, були визначальними на полі бою. | |
| Просмотров: 837 | Загрузок: 59 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |