| Главная » Файлы » Рефераты » Рефераты |
Скульптура
| [ Скачать с сервера (45.0 Kb) ] | 02.06.2017, 23:47 |
| Розглядаючи розвиток образотворчого мистецтва і ар-хітектури на Україні в XVI – XVIII ст., треба відмітити, що він відбувався у особливих історичних умовах. Період польського панування, напади татар, період визвольної війни, приєднання українських земель до Росії в наслідок Переяславської ради, період Руїни, Розглядаючи розвиток образотворчого мистецтва і архітектури на Україні в XVI – XVIII ст., треба відмітити, що він відбувався у особливих історичних умовах. Період польсь-кого панування, напади татар, період визвольної війни, приєд-нання українських земель до Росії в наслідок Переяславської ради, період Руїни, коли українські землі входили до складу рі-зних держав – все це зумовило особливості розвитку українсь-кої архітектури та образотворчого мистецтва XVI – XVIII ст. Взагалі цей період можна розділити на 2 етапи: 1) XVI – I пол. XVII ст., коли більшість українських земель знаходилась під владою Польщи і 2) II пол. XVII – XVIII ст., коли Більшість ук-раїнських земель знаходилась в складі Російської держави. Архітектура і образотворче мистецтво України XVI - XVIII ст. розвивались на самобутній давньоруській основі. Для цього періоду характерним є поступове проникнення в будів-ництво і живопис національних, народних рис, з одного боку, і зменшення церковних впливів та збільшення світських елемен-тів, заповнення релігійних сюжетів образами, взятими з реаль-ного життя, ширше зображення природи, почуттів і переживань людини, більш гуманістичний зміст і реалістичні форми худо-жніх витворів – з другого. З активізацією суспільного життя в архітектурі наміча-ється небувале піднесення. Хоч для будівництва через історич-ні умови цей період був надзвичайно несприятливим, проте на Україні будувалося багато і повсюдно. Будівельна програма включала в себе відновлення зруйнованих і будівництво нових міст,, зведення оборонних споруд, арсеналів, храмів, житла. Саме перевага світського будівництва є визначальною рисою тогочасної архітектури. У нових історичних умовах зодчество набувало нового змісту, оновлюючи свою конструктивну систему та пластично-декоративні засоби. Це була ренесансна архітектура, що стала закономірним етапом у поступальному розвитку національних будівельних традицій. Її характерними ознаками були: чітка си-метричність, ордерність, горизонтальність членування на по-верхи, багатство декоративного оздоблення фасадів. В українській архітектурі XVI – I пол. XVII ст. важливе місце займало оборонне будівництво. Часто використовувалася традиційна фортифікаційна система з земляними валами, гли-бокими ровами та дерев’яними стінами, якщо іншого матеріалу не було. Але водночас будуються фортеці, над спорудженням яких на запрошення польської корони працюють іноземні спе-ціалісти. Гійом Левассер де Боплан у 1635 р. проектував замок в Кременчуці та фортецю Кодак на Дніпрі. В цей же час в різних місцевостях України будувались замки й укріплення. Кам’яні замки здебільшого споруджува-лись на Правобережжі, насамперед на Поділлі і Волині, а також у Східній Галичині, на Північній Буковині і Закарпатті. Як фор-теці часто будувались й культові споруди – церкви і монастирі. Архітектори України вміло поєднували в будівництві український національний стиль з кращими надбаннями євро-пейського ренесансу. Так було збудовано такі прекрасні спору-ди, як будинок активного діяча Львівського братства купця Ко-стянтина Корнякта (1580). Вежа Корнякта (1588), каплиця Трьох святителів (1578) і Успенська церква (1598-1630) вкупі створюють унікальний ансамбль на Руській вулиці у Львові. Значного поширення набувають скульптура і різьблен-ня, зокрема різьблення іконостасів. Живопис, що раніш майже виключно був присвячений релігійній тематиці, тепер значною мірою набуває світського характеру. Розвивається книжкова мініатюра, гравюра, особливо по дереву. Скульптура на цьому етапі наповнилась новим змістом, а відтак і набула іншої структури. Її діапазон розширився: роз-вивалася декоративна пластика, тематична різьба, головним чи-ном у багатофігурних сценах вівтарів, фасадів храмів та кап-лиць, з’явився скульптурний образ сучасника – в надгробках та епітафіях. Так, наприклад, визначне місце в монументальній скульптурі Львова займає скульптурна група “Бій архангела Михаїла з сатаною”. Група призначалася для польського коро-лівського арсеналу як його емблема за прикладом арсеналів За-хідної Європи. В іконі XVI – I пол. XVII ст. образ людини набув біль-шої життєвої активності й міцнішого зв’язку з сучасністю. Взі-рцем втілення нового розуміння людини є “Пантократор з апос-толами”. У багатьох іконах помітне тяжіння авторів до відо-браження життєвих прототипів: євангелісти з домажирських царських врат, народний стафаж в іконах з села Вишеньки “Різ-дво Марії”, “Євангелісти” (близько 1576 р., с. Кам’янка-Бузька). На грані XVI-XVII ст. в українському мистецтві з`являється історичний жанр. Він був породжений новою до-бою. З II пол. XVII ст. в українському мистецтві посилюється демократична течія, вона набирає людяного, життєвоствер-джуючого характеру. Хоча архітектура і будівництво продов-жували розвиватись на місцевій самобутній народній основі, водночас вони зазнавали впливу російської і західноєвропейсь-кої архітектури. Українські архітектори запозичували й творчо застосовували прийоми стилю барокко, для якого характерним були декоративна пишність, вигадливість, мальовничість. У бі-льшій чи меншій мірі пам’ятки українського барокко створю-вались на грунті народної естетики, що й визначило їхню своє-рідність. На селі і значною мірою в містах як будівельний матері-ал використовувалось переважно дерево. На грунті традицій де-рев’яного будівництва виробився особливий тип храмів-монументів. Вони хрещаті у плані, мають центричну компози-цію мас і кристалоподібні об’єми. Їх особливістю є відсутність скільки-небудь чітко визначеного головного фасаду. Але у містах частіше будівлі споруджували з цегли й ка-меню – гетьманські палаци, будинки старшини, магістратів, спо-руди монастирів, церков. Якщо на Правобережжі міста майже не розвивались, то міста Лівобережжя і Слобожанщини, насампе-ред Київ, Чернігів, Переяслав, Батурин та ін., інтенсивно розбу-довувались. Російський зодчий Йосип Старцев Збудував кам’яні собори Микільського (1690-1696) і Братського (1690-1693) монастирів в Києві. За зразком Ніжинського собору (1668-1670) коштом гетьмана І.Самойловича за планом архітектора Йоганна Баптіста був споруджений Троїцький собор в Чернігові (1679-1695). По-рівняно з Ніжинським, він стрункіший за пропорціями, динаміч-ніший за грою мас, вертикальних і горизонтальних архітектур-них ліній. Три яруси хорів у ньому своїми балюстрадами вису-валися як балкони у внутрішній простір. Цей же архітектор з Мартином Томашевським спорудив Преображенський собор Мгарського монастиря біля Лубен (1684-1692), Покровський собор у Харкові (1689) та ін. Загальною тенденцією у розвитку образотворчого мис-тецтва на Україні з II пол. XVII ст. стає дедалі ширший відхід художників від релігійних тем і підвищення інтересу до світсь-ких сюжетів, реального життя, образів і переживань людей. Під впливом стилю барокко багато творів живопису відзначались пишністю, декоративністю, яскравим колоритом, грою кольо-рів. У розписах є безліч життєво конкретних подробиць, архіте-ктурних і пейзажних мотивів облич. Найважливішими пам’ятками монументального живопису II пол. XVII ст. є іконо-стаси, зокрема іконостас Єлецького монастиря в Чернігові (1669-1676), Богородчанський іконостас, створений для Маняв-ського скиту майстром Іовом Кондзелевичем з Волині, іконос-таси, виготовлені в 1667-1700рр. Іваном Рутковичем із Жовкви. Палітра Рутковича обмежена. Його улюблені кольори: вишне-вий, кіноварний, жовтий, синьо-зелений. Руткович був світсь-кою людиною, вдача якої, відбита в його творах, поєднала по-ривчастий темперамент життєлюбця з міщанським прагматиз-мом. Іншої вдачі був його сучасник – Іов Кондзелевич – ієро-монах Білостоцького монастиря поблизу Луцька. В його шеде-врах-іконах з Манявського скиту нема нічого буденного. Умін-ня Кондзелевича відтворювати найтонші порухи людської душі виявились тут на повну силу. | |
| Просмотров: 456 | Загрузок: 5 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |