| Главная » Файлы » Рефераты » Рефераты |
Правовий статус Вищої Ради Юстиції
| [ Скачать с сервера (19.6 Kb) ] | 06.06.2017, 01:51 |
| Вступ В зв’язку з прийняттям Основного Закону України – Конституції України в якій стаття 6 визначає, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Принцип поділу влад зумовлений недопущенням узурпації влади однією з гілок. У незалежному судочинстві суддям відводиться особлива роль, адже, на відміну від інших видів державної влади, судова влада надається судді особисто. У зв'язку з цим, до наявних проблем добору та формування суддівських кадрів потрібні прогресивні підходи. Судова влада зможе належним чином виконувати свої функції, якщо посади суддів поступово обійматимуть правознавці нової генерації, з високою професійною підготовкою та відповідними моральними якостями. Для цього Конституція України та Закон України «Про Вищу раду юстиції» заклали правові основи, нові підходи до формування суддівського корпусу. В Основному Законі України закладені конституційні основи створення і діяльності нового інституту в системі правосуддя, який раніше був невідомий вітчизняній практиці судоустрою, - Вищої ради юстиції. Метою даної роботи було охарактеризувати правовий статус та повноваження Вищої ради юстиції, дослідити доцільність роботи даного органу, висвітлити ряд проблематичних питань, які стосуються цього спеціального інституту. В Україні діє Вища рада юстиції. Правовою основою організації та діяльності цього органу є Конституція України (ст. 131), Закон України "Про Вищу раду юстиції" від 15 січня 1998 року та Регламент Вищої ради юстиції. Свою діяльність Вища рада юстиції розпочала 31 березня 1998 року. Цей день вважається днем її створення. Строк повноважень членів Вищої ради юстиції, крім тих, хто входить до її складу за посадою, становить шість років. Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також відповідальним за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність. Склад Вищої ради юстиції - двадцять осіб. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів Вищої ради юстиції. До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, міністр юстиції України, Генеральний прокурор України. Вимоги до членів Вищої ради юстиції (ст. 6 Закону України "Про Вишу раду юстиції"): 1) громадянин України, не молодший 35 років і не старший 65 років; 2) проживає в Україні не менш як 10 останніх років; 3) володіє державною мовою; 4) має вишу юридичну освіту; 5) стаж роботи в галузі права не менше 10 років. Ці вимоги не поширюються на осіб, які входять до складу Вищої ради юстиції за посадою. На посаду члена Вищої ради юстиції може бути призначений суддя з числа суддів, обраних на посаду судді безстроково. Голова Вищої ради юстиції обирається з членів Вищої ради юстиції на три роки без права переобрання на першому засіданні Вищої ради юстиції таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з будь-якою кількістю кандидатур, запропонованих членами Вищої ради юстиції. Головою Вищої ради юстиції не може бути обрано членів Вищої ради юстиції, які входять до її складу за посадою. Порядок проведення голосування встановлюється Вищою радою юстиції. Рішення про обрання Голови Вищої ради юстиції вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від конституційного складу Вищої ради юстиції. Повноваження Голови Вищої ради юстиції: * організація роботи Вищої ради юстиції та головування на її засіданнях; * координація роботи секцій і членів Вищої ради юстиції; я призначення засідань Вищої ради юстиції; * направлення подання Вищої ради юстиції про призначення суддів Президентові України і про звільнення їх з посади; * загальне керівництво апаратом Вищої ради юстиції; * розпорядження бюджетними асигнуваннями на утримання і забезпечення діяльності Вищої ради юстиції та ін. Підстави припинення повноважень члена Вищої ради юстиції (ст. 18 Закону України "Про Вищу раду юстиції"): 1) закінчення строку, на який його призначено; 2) набрання законної сили обвинувальним щодо нього вироком суду; 3) втрата ним громадянства України; 4) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; 5) наявність підстав, визначених у ст. 7 Закону (визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними, та особи, які мають не зняту або непогашену судимість); 6) подання ним за власним бажанням заяви про припинення повноважень; 7) неможливість виконувати свої обов'язки за станом здоров'я при наявності медичного висновку, підтвердженого судом; 8) порушення присяги або скоєння аморального вчинку. У разі порушення присяги особою, яка входить до складу Вищої ради юстиції за посадою, Вища рада юстиції приймає і направляє до органу, який її обрав чи призначив, рішення щодо доцільності продовження нею повноважень; 9) звільнення з посади, із зайняттям якої він входить до складу Вищої ради | |
| Просмотров: 519 | Загрузок: 6 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |