| Главная » Файлы » Рефераты » Рефераты |
Адміністративне право
| [ Скачать с сервера (40.5 Kb) ] | 20.02.2018, 21:45 |
| Адміністративний процес має складну структурну побудову та охоплює різноманітні види адміністра¬тивного провадження, кожному з яких притаманні специфічні особливості залежно від характеру розг¬ляду конкретних справ та особливостей виникнення адміністративно-процесуальних відносин. Адже оче¬видно, що процедура накладання штрафу, порядок призову на дійсну військову службу, розгляд заяв і накладення дисциплінарного стягнення мають сут¬тєві відмінності. Тому й існує багато видів процесу¬альної діяльності та адміністративних проваджень. Адміністративне провадження є особливим ви¬дом урегульованої правовими нормами процесуаль¬ної діяльності уповноважених суб'єктів із розгляду окремих груп адміністративних справ. Адміністративний процес має у своїй структурі різноманітні види провадження, з-поміж яких необ¬хідно вирізнити основні, найдетальніше врегульова¬ні адміністративно-процесуальними нормами: про¬вадження з пропозицій, заяв і скарг громадян; провадження у справах про адміністративні право¬порушення; провадження із застосування дисциплі-нарних стягнень. Крім того, адміністративний процес складається зі стадій, кожна з яких криє в собі сукупність послі¬довних процесуальних дій. Такий процес звичайно починається зі стадії порушення конкретної справи з подальшим скеруванням її відповідному повноваж¬ному органові для розгляду. На першому етапі вияв¬ляються підстави, встановлюється, яке відомство розглядатиме справу, а також здійснюється низка процесуальних дій: збір матеріалів, оформлення до¬кумента про порушення справи, виклик зацікавле¬них осіб, фіксація доказів тощо. Найважливішими процедурами у провадженні з конкретної адміністративної справи є подання сто¬ронами їхніх пояснень, заперечень, вимог, дослі¬дження органом управління доказів, що на них посилаються сторони. Отже, можна вирізнити такі стадії провадження. Перша стадія — подання грома¬дянином заяви і прийняття її до розгляду відповід¬ним органом (посадовою особою), яка веде прова¬дження; друга — розгляд справи, тобто встановлен¬ня й дослідження фактичних обставин; третя — ухвалення рішення; виконання рішення; його оскар¬ження. Провадження у справах про адміністративні правопорушення найбільш повно врегульоване нор¬мами матеріального і процесуального адміністратив¬ного права. Правові підстави його застосування за¬кріплено в чинному Кодексі про адміністративні правопорушення. Саме провадження має такі проце¬дури: адміністративне розслідування за фактом вчи¬нення проступку; порушення справи про адміністра¬тивне переслідування; розгляд і винесення рішення із зазначеної справи; оскарження постанови в поряд¬ку нагляду; виконання постанови. Адміністративне розслідування являє собою попе¬редню перевірку фактів щодо конкретного порушен¬ня норми Особливої частини Кодексу про адміністра¬тивні правопорушення, огляд місця події, затриман¬ня правопорушника, збір пояснень, установлення особи порушника через перевірку документів чи ад¬ресне бюро. Адміністративне розслідування проводять працівники міліції, члени дружини, представ¬ники державних спеціальних інспекцій, прокурори. Порушення справи про адміністративне правопо¬рушення вчиняється за наслідками адміністративно¬го проступку. Зазначені дії закріплюються складан¬ням протоколу, що є єдиною підставою для розгляду адміністративної справи про будь-яке правопору¬шення. Інші документи не є підставою для притяг¬нення особи до адміністративної відповідальності, але на їх основі може бути складено протокол. Отже, можемо зазначити, що протокол є підсум¬ком адміністративного розслідування і початком провадження в адміністративній справі. Тому вста¬новлено певні вимоги до змісту протоколу. Він, зок¬рема, має передбачати такі реквізити: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я та по батько¬ві особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час учинення і сутність адмініст¬ративного правопорушення; нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке правопорушен¬ня; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо во¬ни є; пояснення порушника; інші відомості, необхід¬ні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, та особою, яка вчинила ад-міністративне правопорушення; за наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписаний і цими особами. Якщо правопорушник відмовляється від підписання протоколу, в ньому робиться про це за¬пис. Крім того, особа, яка скоїла адміністративне правопорушення, має право подати свої пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викла¬сти мотиви, що спонукали її до відмови підписувати протокол. | |
| Просмотров: 522 | Загрузок: 17 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |