| Главная » Файлы » Курсовые работы » Курсовые проекты |
Суть та значення фінансового контролю
| [ Скачать с сервера (74.1 Kb) ] | 03.07.2017, 06:36 |
| ЗМІСТ Вступ……………………………………………………………………..ст.3-4 Розділ 1. Суть та значення фінансового контролю………………...ст.5-9 Розділ 2. Види та методи фінансового контролю………………..ст.10-18 2.1 Види фінансового контролю……………………………………..ст.10-14 2.2 Методи фінансового контролю…………………………………..ст.14-18 Розділ 3. Організація фінансового контролю та органи, що його здійснюють…………………………………………………………………..ст.19-24 3.1 Органи загальної компетенції…………………………………....ст.19-21 3.2 Органи спеціальної компетенції…………………………………ст.21-24 Висновки……………………………………………………………...ст.25-26 Список використаних джерел……………………………………...ст.27-29 ВСТУП За історіографічними джерелами фінансовий контроль має багатовіковий період розвитку. Розвиток контролю господарської діяльності пов'язаний із виникненням обліку у державах Старовинного Світу, розташованих у долинах річок Ніл, Тигр і Євфрат, де облік вели на глиняних плитках, папірусі, а в подальшому – на папері. В Іудеї облік поєднувався з незалежним контролем. Про це у Біблії зберігся вислів царя Соломона щодо тих, хто постійно перебував у торгових відносинах: підраховуй і оцінюй, що даєш, і що отримуєш – запиши. У Стародавньому Римі метою обліку був в основному контроль господарської діяльності, сплати податків. У Китаї у VII ст. до н.е. було запроваджено посаду головного аудитора, обов'язком якого було визначити чесність урядових чиновників, що розпоряджались державними капіталом, майном [22 ст. 9-10]. У нашому суспільстві роль фінансів значно зростає. Фінанси це певні відносини між державою, фізичними та юридичними особами. Метою їх існування є забезпечення необхідних умов для здійснення процесу створення, розподілу й використання валового внутрішнього продукту в державі. Досягаються такі умови шляхом створення різноманітних фондів коштів, які служать для раціонального використання та розподілу фінансових ресурсів. Для дотримання правильного використання фондів коштів необхідно мати можливість здійснювати контролюючу діяльність. Контроль є важливою функцією управлінської діяльності. Під феноменом контролю ми розуміємо систему спостережень, перевірок, які спрямовані на певний об’єкт, процеси та стан його функціонування. Ця функція управління необхідна усюди, де є система, яка має виконувати певні завдання для досягнення поставлених цілей. Саме фінансовий контроль є важливим, для підтримання рівноваги у державі та забезпечення нормальних умов для розвитку усієї фінансової системи. Таким чином, практична значимість фінансового контролю є досить високою. Необхідність розвитку та вивчення фінансового контролю в Україні зумовили актуальність теми дослідження даної курсової роботи, мету та завдання, а також предмет та об’єкт дослідження. Мета дослідження. Метою роботи є дослідження правових аспектів фінансового контролю, дослідження ефективності і значимості фінансового контролю та узагальнення висновків, що стосуються даної проблеми. Відповідно до поставленої мети, були визначенні основні завдання: • Розкрити суть та значення фінансового контролю; • Проаналізувати форми, види та методи фінансового контролю; • Дослідити організацію та значення органів проведення фінансового контролю. Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є фінансові відносини, що виникають у зв’язку з реалізацією фінансового контролю. Предмет дослідження. Предметом дослідження є проблема фінансового контролю, зокрема дослідження його видів, форм і методів. Методи дослідження. Використані такі наукові методи: діалектичний, порівняльно-правовий, системно-структурний, формально-догматичний (спеціально-юридичний). Теоретична й методологічна основа. У роботі використано праці таких вчених як: Воронова Л.К, Орлюк О.П, Юрій С.І, Мацелик М.О, Базась М.Ф, Гуцаленко Л.В, Лучковська С.І, Опарін В.М, Віхров О.П, Шкарупа В.К, Костенко Ю.О., а також нормативно-законодавчу базу, а саме: Конституцію України, Бюджетний Кодекс, Податковий Кодекс, а також інші нормативно-правові акти України. Структура роботи. Дана робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. РОЗДІЛ 1. СУТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ Фінансовий контроль є досить універсальним явищем, адже застосовується в різних сферах життя. Суть фінансового контролю розкривається у взаємозв’язку зі сферами функціонування та застосування фінансів, оскільки створення та використання фондів коштів здійснюються під впливом різних факторів, що обумовлюють необхідність фінансового контролю як важливої сфери фінансової діяльності [19 ст. 94]. Економічним змістом фінансового контролю є функція управління, яка містить у собі сукупність спостережень, перевірок за діяльністю об’єкта управління, для оцінки обґрунтованості та ефективності прийнятих рішень та результатів їх використання [24 ст. 77]. Існують різні трактування фінансового контролю, зокрема О.А.Музика-Стефанчук розглядає фінансовий контроль як регламентовану правовими нормами цілеспрямовану діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань незалежно від форм їх власності та інших суб’єктів з перевірки своєчасності і точності надходження коштів у банк та до інших фондів коштів, а також правильності їх розподілу та використання. І.Є. Крицький зазначає, що фінансовий контроль є засобом досягнення мети, що стоїть перед державою, тобто досягнення законності та установлення правопорядку. Базась М.Ф. у праці “Методика та організація фінансового контролю” представляє фінансовий контроль у двох розуміннях: у широкому та вузькому, і саме у широкому розумінні під фінансовим контролем слід розуміти багатоаспектну міжгалузеву систему контролю та нагляду наділених контрольними функціями державних та громадських органів фінансово-господарської діяльності підприємств, установ та організацій з метою об’єктивної оцінки економічної ефективності їх діяльності, встановлення законності та доцільності фінансово-господарських операцій та виявлення резервів зростання доходів державного бюджету. Основними завданнями державного фінансового контролю є: • виявлення на підконтрольних об'єктах порушень принципів законності, ефективності, доцільності й економії при формуванні та використанні державних фінансових та матеріальних ресурсів, відхилень від прийнятих норм, стандартів на найбільш ранній стадії; • вжиття заходів щодо запобігання порушенням у майбутньому. • притягнення винних до відповідальності, забезпечення відшкодування заподіяних збитків [ 14 ст. 6-7]; • нагляд за відповідністю об'єкта фінансового контролю прийнятим управлінським рішенням; • аналіз виконання управлінських рішень, дослідження їх впливу на об'єкт фінансового контролю, виявлення і документальна фіксація фактів невиконання (неналежного виконання) управлінських рішень, які мають або можуть мати в майбутньому негативні наслідки для об'єкта фінансового контролю; • прийняття за результатами фінансового контролю управлінських рішень, спрямованих на усунення наслідків невиконання (неналежного виконання) та/або на удосконалення (оптимізацію, уніфікацію), скасування попередніх управлінських рішень та подальший контроль за їх виконанням; [9 cт.12]. • перевірка своєчасності і повноти виконання контрольованими суб’єктами фінансових зобов’язань перед державою та органами місцевого самоврядування; • перевірка виконання органами державної влади і місцевого самоврядування покладених на них функцій із формування, розподілу та використання грошових фондів; • перевірка дотримання правильності здійснення фінансових операцій, зберігання коштів і матеріальних засобів; • виявлення й усунення порушень фінансової дисципліни; • запобігання порушенням законності у сфері фінансової діяльності, забезпечення відшкодування матеріального збитку, • виявлення внутрішніх резервів виробництва [12 ст. 93-94]; Для фінансового контролю досить важливими є принципи, якими мають керуватися контролюючі органи. Міжнародною спільнотою було створено Міжнародну організацію вищих контрольних органів (INTOSAI), одним із головних завдань якої було виробити загальні принципи фінансового контролю, рекомендовані для застосування у практичній діяльності органів та закріпити їх у законодавстві країн, які входитимуть до складу організації. У листопаді 1990 року було створено Європейську організацію вищих контрольних органів (EUOSAI) [11 с. 41-45]. У 1997 році була прийнята Лімська декларація керівних принципів контролю, де були представлені основні принципи фінансового контролю. До їх числа можна віднести: • незалежність органів, що здійснюють контроль; • незалежність співробітників органу, що здійснює контроль; • фінансова незалежність контролюючого органу; • необхідність здійснення попереднього та поточного контролю; • наявність зовнішнього та внутрішнього контролю; • гласність та відкритість органів контролю, з вимогою дотримання таємниці, що захищається законом [2]. Існують основоположні принципи фінансового контролю, серед яких виділяють: 1. Законність, об'єктивність, поєднання державних, регіональних і приватних інтересів; 2. Розподіл контрольних повноважень, який передбачає розмежування функцій ініціювання та виконання фінансового контролю між суб'єктами; 3. Повнота охоплення об'єктів контролем, який досягається внаслідок суцільного відстежування або вибіркової перевірки певних сегментів підконтрольних об'єктів; 4. Достовірність фактичної інформації, додержання якої забезпечує її відповідність реальним фінансовим ресурсам, процесам і результатам діяльності, що відображає ця інформація; 5. Збалансованість контрольних дій, які передбачують узгодженість їх внутрішньої та зовнішньої спрямованості та забезпечують рівновагу фінансового контролю; 6. Превентивність контрольних дій, завдяки яким досягається завчасне здійснення контролю з метою запобігання виникненню істотних відхилень фактичного здійснення фінансового процесу від установлених норм; 7. самодостатність системи контролю, що передбачає наявність такого складу елементів контролюючої системи, який забезпечує ефективність її функціонування та розвитку; 8. Ефективність, що передбачає, пристосованість системи контролю до фінансової діяльності суб'єктів господарювання і залежить від повноти виконання контролюючими суб'єктами таких основних вимог: - контроль має здійснюватися безперервно, регулярно й систематично; - бути своєчасним за строком здійснення, якісним і повним щодо охоплення об'єктів контролю; - бути оперативним, дієвим, гласним і різнобічним; 9. Відповідальність, яка передбачає відповідальність контролюючих суб'єктів за ефективність функціонування системи фінансового контролю та суб'єктів господарювання за наслідки контрольних дій [19 ст. 95-96]. Для досягнення мети та завдань фінансового контролю необхідно також дотримання функцій. Основними функціями фінансового контролю є: • спостереження і контроль за діяльністю та фактичним станом суб'єкта господарювання; • пізнавальна функція — виявлення причин та доведення фактів, які негативно впливають на функціонування системи управління та упорядкування адміністративних відносин; • інформаційно-аналітична — одержана під час проведення контролю інформація є підставою для прийняття адекватних управлінських рішень і проведення коригуючих дій, щоб забезпечити нормальне функціонування об'єкта перевірки; • профілактична — виявлення фактів порушень законодавства та сприяння ліквідації явищ, які породжують безгосподарність підприємств та недотримання ними вимог чинних нормативних документів у майбутньому; • сприяння діяльності суб'єктів господарювання різних форм власності за допомогою економічних важелів і стимулів; • мобілізуюча — при здійсненні контролю виявляють і недоліки, і позитивне у діяльності підприємств, які як позитивний досвід можуть використовуватись на інших підприємствах; • культурна — виховання ощадливості при витрачанні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів; • перспективно-дійова — надання пропозицій для вжиття заходів із вдосконалення системи управління [9 ст. 12-13]. Отже, слід зазначити, що значення фінансового контролю полягає в утвердженні законності та правопорядку у суспільстві, у виявлянні порушень і відхилень від вимог чинного законодавства й обгрунтувані рішень та дій для притягнення до відповідальності винних посадових осіб, запобіганню правопорушень і попередження зловживанню грошима, також задля захисту та збереження власності [27]. РОЗДІЛ 2. ВИДИ ТА МЕТОДИ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ 2.1. Види фінансового контролю Фінансовий контроль є досить різноманітним, адже охоплює компетенцію широкого кола органів контролю. У теорії фінансового права визначено різні критерії, різні підстави класифікації фінансового контролю, а отже не існує єдиного підходу до класифікації. За основу поділу його на види приймають: суб’єктний склад органів контролю, специфіку об’єкта фінансового контролю, час його проведення [17 ст. 63]. 1. В залежності від суб’єкта та характеру контрольної діяльності розрізняють такі види контролю: • Державний Державний фінансовий контроль здійснюють державні органи влади та управління. Ці органи можна поділити на органи загальної та спеціальної компетенції. До органів загальної компетенції відносяться: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України. До органів спеціальної компетенції - спеціально створені органи для фінансового контролю (податкові органи, Рахункова палата, Контрольно-ревізійне управління, Державна казначейська служба України) [12 ст. 96]. Головною метою державного контролю можна вважати забезпечення інтересів держави та суспільства щодо поступлень доходів і витрачання державних коштів. Від його організації багато в чому залежать шляхи економічного розвитку держави, рівень добробуту населення, масштаби тіньової економіки і економічних злочинів [29 ст. 296]. Об'єктами державного фінансового контролю є грошові, розподільчі процеси при формуванні й використанні державних фінансових ресурсів в усіх рівнях і складових економіки України. Жодна держава не може від нього відмовитись, оскільки такий контроль є однією з необхідних умов існування держави незалежно від того, які економічні відносини в ній панують[13ст. 264]. • Муніципальний Муніципальний фінансовий контроль здійснюють органи місцевого самоврядування. Сфера його застосування досить широка - від затвердження місцевого бюджету, його виконання і затвердження звіту про його виконання до конкретних питань дотримання фінансової дисципліни, що належать до компетенції органів місцевого самоврядування [12 ст. 96]. • Суспільний (громадський) Суспільний фінансовий контроль — це контроль з боку суспільства за фінансовою діяльністю держави. Він не має, як правило, організованих форм (певною мірою функції цього контролю виконує Рахункова палата) і здійснюється за рахунок відкритості, гласності й прозорості фінансової діяльності держави. Кожний громадянин повинен мати право на ознайомлення, наприклад, з процесом складання і виконання бюджету, який формується переважно за рахунок доходів юридичних і фізичних осіб. Контрольні функції громадян реалізуються також через виборчу систему — обираючи певні партії чи окремих депутатів, виборці обирають чи відкидають і певну фінансову політику [23 ст.72]. • Аудиторський Аудиторський контроль – це професійний незалежний фінансовий контроль. Потреба у створенні системи незалежного і професійного фінансового контролю в Україні виникла в умовах формування ринкової економіки, з розвитком підприємництва, поширенням приватної власності, становленням ринку капіталу. При цьому аудит у жодному разі не підмінює державний фінансовий контроль. Згідно Закону України “ Про аудиторську діяльність ”, аудит – це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішні положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів. Стаття 4 ЗУ передбачає, що аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України. А згідно статтею 5 цього ж закону аудиторська фірма - юридична особа, створена відповідно до законодавства, яка здійснює виключно аудиторську діяльність [3]. 2. В залежності від часу проведення: • Попередній Попередній фінансовий контроль — перевірка операцій до того, як вони відбудуться. Метою є недопущення незаконних і неправильних фінансових операцій. Завданням — виявлення резервів зростання обсягів виробництва, підвищення рентабельності, попередження неекономічного і нераціонального використання грошових коштів; проведення органами державної влади і управління, фінансовими і податковими органами, банківськими установами, працівниками служби обліку на стадії складання плану та бюджету і прийняття фінансових рішень [15 ст.98]. • Поточний (оперативний) Поточний фінансовий контроль застосовують у ході проведення фінансових операцій. Здійснюється бухгалт | |
| Просмотров: 1018 | Загрузок: 55 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |