| Главная » Файлы » Курсовые работы » Курсовые проекты |
Семантика кольорів у в’єтнамській мові
| [ Скачать с сервера (96.2 Kb) ] | 21.07.2017, 22:47 |
| ВСТУП В’єтнам - одна з тих держав, які успішно розвиваються та взаємодіють з іншими країнами. Відповідно в світі зростає інтерес до вивчення її мови та культури, зокрема і в Україні. Розуміння явища духовних та матеріальних надбань в’єтнамців можливе через розкриття певних символів, таких як колір. Тому актуальність обраної теми полягає у з’ясуванні національно-специфічної відмінності семантики кольороназв у в’єтнамській культурі, оскільки вивчення етнічної колористики є невід’ємною частиною вивчення мовної картини світу [16]. Метою курсової роботи є з’ясування лексичного та смислового аспекту кольоропозначень. Адже кожна барва, крім свого основного наповнення, містить у собі певну символічність, яка досить цікаво виражена в культурах східних цивілізацій. Реалізацію поставленої мети можна забезпечити виконанням таких завдань: 1. Визначити етапи виділення та номінації певного кольору у в’єтнамського народу. 2. Розкрити зміст лексеми кольоропозначення. 3. Створити класифікацію кольоропозначень. Об’єктом дослідження даної теми є уся палітра кольоропозначень, які використовуються у в’єтнамській мові. Предмет дослідження становлять основні та асоціативні кольори в’єтнамської мови. Ілюстративним матеріалом послугували в’єтнамськомовні сайти літературних журналів, сайти салонів краси продажу транспорту, меблів та техніки. Практичне значення полягає у подальшому використанні матеріалу дослідження в’єтнамістами для вивчення лінгвістичного, культурного аспекту кольористики. РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОЛЬОРУ У В’ЄТНАМСЬКІЙ МОВІ 1.1.Виділення основних кольорів Явище кольору – одне із найтаємничіших та найзагадковіших речей на землі протягом існування людства. За декілька тисячоліть у ньому накопичився величезний обсяг інформації, який часто є ключем пізнання стародавніх ритуалів та вірувань. Колір ніколи не був однозначним, він завжди представлений реципієнту під вуаллю справжнього смислу. Декілька тисячоліть тому людина вбачала існування у барвах сил природи, ототожнювала із образом певного бога тощо. Згодом колір отримав релігійне трактування, особливо у часи Середньовіччя. В епоху Просвітництва він був засобом практичного вираження, а на початку минулого століття вдалося виокремити ряд властивостей барв, які мають певний психологічний вплив на організм людини – сприяють покращенню настрою, збуджують або ж пригнічують емоційний стан тощо. Це свідчить про те, що колір ніколи не залишався поза увагою, так як він присутній у кожному предметові, що нас оточує. Словник української мови [11]подає таке визначення кольору – це світловий тон чого-небудь; забарвлення. Дослідженню кольопозначень були присвячені праці Й.Гете, Берліна, Кея, В.Тернера тощо. На сучасному етапі в науці не зменшується інтерес до вивчення кольоропозначень, тому що в них зберігаються досить важливі для мовознавців артефакти культури. Лексеми на позначення кольору виступають «молекулами ДНК» мислення людини, оскільки за гіпотезою Сепіра-Ворфа [13] мова і мислення народу взаємопов’язані. У лексемі кольоропозначення криється величезний обсяг інформації про ту чи іншу історично-культурну епоху. Кожна буква стає ключем до висвітлення сторінки життя нації. Одне слово стає ланцюжком для виокремлення ряду подібних понять, дає змогу розпізнати завойовника-чужоземця, глибше зануритися у таємницю побутуючого ритуалу. Така місткість кольоропозначень цілком природна, адже колір пов’язаний певною мірою із усіма предметами вжитку та явищами навколишнього середовища [14]. Таким чином завдяки лексемі кольоропозначення мовознавець розкриває період певного історично-культурного розвитку досліджуваного народу [ 3]. Пірс вважає кольорономінації «образними іконічними знаками», так як у них міститься уся інформація про «означуване та означаєме». Цю тезу дослідник доводить розглядом лексем «червоний» та «жовтий», які несуть у собі не тільки інформацію про предмет, а і весь акумульований з цими барвами досвід. Які же ж колір був вперше озвучений людиною? Дослідження у цій сфері провели Берлін та Кей, яким вдалося визначити основні кольори та послідовність їхнього номінування. У праці «Основні колірні терміни» дослідники зазначили про становлення первісної тріади кольорономінацій : білий, чорний та червоний. Це твердження згодом було доведено англійським вченим Сводешом [13], котрий склав список 100 найдавніших слів, опираючись на їх наявність в усіх існуючих мовах світу. До цього списку і ввійшла вищезгадана тріада, яка представлена у в’єтнамській мові такими лексемами : màu trắng, màu đen, màu đỏ. В. Тернер [12] відзначав, що саме в цій тріаді сконцентрований досвід людини первісного розподілу речей та явищ. Наступними кольорами були màu vàng, màu xanh – відповідно жовтий та зелений. Слово «xanh» для в’єтнамців служить вираженням як зеленого так і синього кольору, який вважається відтінком першого [16]. Це можна пояснити домінуванням цієї барви у природі, яка із оксамитової зеленяви лісу та полів плавно переходить у бірюзову синюватість моря, зливаючись на горизонті із блакиттю небес. На наступному етапі людина виокремила коричневий - màu nâu - та фіолетовий - màu tim - кольори. До Тхі Хьєн та О.В. Новикова [10] провели дослід. Вони попросили в’єтнамців назвати та показати певні кольори і визначити представлений на картинці колір. В результаті вони отримали п’ять основних кольорів, серед яких був і фіолетовий. Це свідчить про неабияку роль використання цієї барви у побуті пересічного в’єтнамця. Насамперед це пов’язано із традиціями імператорського двору, де лише чиновники могли носити одяг цього кольору як символ неабиякої вірності володарю. Рожевий, помаранчевий та сірий – màu hồng, màu cam, màu xám – завершують список основних кольорів, виокремлених Берліном та Кеєм. Проте у В’єтнамі рожева та помаранчева барви більше представлені як відтінки, оскільки на нашу думку не мають самостійного, незалежного від асоціацій номінанта : hồng перекладається як троянда, cam – апельсин, тобто, коли звучить одне із поданих слів в уяві в’єтнамця чітко вимальовується троянда, або ж апельсин і зорова пам’ять працює над опрацюванням їх кольору. Отже, в цьому випадку використано принцип транспозиції – переходу однієї частини мови в іншу. На основі класифікації Критенко А. [6] лексем кольорономінацій на семантично-похідні та непохідні нам вдалося виокремити вісім основних кольорів (див. Додаток 1), функціонуючих у в’єтнамській мові: білий - màu trắng, чорний - màu đen, червоний - màu đỏ, жовтий - màu vàng, зелений - màu xanh, фіолетовий - màu tim, коричневий - màu nâu та сірий - màu xám. 1.2.Характеристика додаткових кольорів Поряд із основними у світі речей поширена палітра додаткових кольорів. І їх у декілька разів більше, так як вони представляють синонімічний ряд певної барви за твердженням О. Дзівак. Перші номінування відтінків було створено завдяки приставленню до лексеми основної барви таких слів як «світлий» - «sáng» та «темний» - «tối»: màu tim tối – темно-фіолетовий, màu hồng sáng – світло-рожевий. Проте ще не існувало цілком точних меж між кольорами, тому велику роль тут відіграли асоціації з певними предметами та явищами природи. Наприклад : màu nước biển – колір моря,бірюзовий, màu nghệ - колір куркуми. Це другий спосіб номінування відтінків [6]. На пізнішому етапі людська свідомість почала виокремлювати тонші барви, які утворювались додаванням до основного кольору назви предмета зі схожим забарвленням : màu xám lông chuột – мишачий, тобто сірий; màu cam vàng – жовтогарячий. В’єтнамська мова надзвичайно багата на лексеми відтінків, особливо широко це представлено у розмежуванні зеленого кольору, наприклад: màu xanh nước biển – колір морської води, màu xanh lá cây - листя дерев, màu xanh lá mạ - рисових розсад, màu xanh nõn chuối – бананового листя, màu xanh cốm - молодого рису, màu xanh rêu – моху, màu xanh rắn lục – шкіри змії, màu xanh ốc – равлика. Саме завдяки відтінкам утворилася багата палітра кольоративів, яка є однією із особливостей світосприйняття Східного світу. Від кожної барви відокремлюються сотні-промінців відтінків, які дають нам змогу поринути в усі тонкощі сприйняття культури В’єтнаму. Це і колір крила пташки зимородки - màu cánh trả, і колір шиї качки - màu cổ vịt тощо. Східна культура вимагала особливо деталізованого опису речей, що слугував мозаїкою для осмислення повного образу. Заслугою розвитку широкого спектру відтінків була і література, адже часто поет намагаючись якнайглибше передати свої почуття, переживання головного героя, процесі ставав творцем нового слова. Так утворився третій спосіб номінування кольорів. 1.3.Національна символіка кольору «…Именно символическая функция — первая "профессия" Цвета» Л. Яньшин Все розпочалося з того моменту, коли людина навчилась створювати фарби. Випадково вдалося побачити як від чаю на посуді залишаються коричневі смуги, як листя фетеля фарбує зуби у чорний колір. Людина помітила як певні речовини надають іншим зовсім неприродного їм кольору. Так розпочалися пошуки до створення перших барвників. І так як спочатку колір був вираженням природних стихій - тих незбагнених, могутніх сил, для яких тоді ще не знайдено засобів опору, то згодом почав співвідноситись із нереальними поняттями. Такі зв’язки реального з абстрактним закріпилися у свідомості людини і стали основою існування перших символів. Кольоропозначення є суб’єктивним сприйняттям людини, тобто спочатку аналізується отримана інформації, встановлюються зв’язки між існуючими поняттями, і після цього відбувається мовне озвучення. [ 14] Таким чином за певними поняттями закріплюється їх символіка. Що ж таке символ? Словник української мови [11] подає таке визначення: символ - це умовне позначення якогось предмета, поняття або явища. У кожній країні колір має власний символ, специфіка якого ґрунтується на культурі та умовах історичного розвитку нації. Великий вплив на формування символіки кольору В’єтнаму відіграла Піднебесна імперія, яка протягом декількох століть володіла сучасними в’єтнамськими землями. У визначенні символіки кольоропозначень мені допомогла викладачка в’єтнамської мови Ха Тхи Ван Ань. За її словами білий колір символізує вірність, невинність, чистоту : «Мàu trắng tượng trưng cho sự trong trắng và tinh khiết»¹. Під час церемонії поховального обряду усі присутні обов’язково повинні одягти білий одяг, адже смерть – це не що інше як народження нового життя. Покійник стає або духом чи божеством,або ж його душа переселяється в тіло новонародженого [7]. Смерть є лише проміжним етапом зародження нового життя, символом якого і є біла барва. За канонами буддійського вчення в центрі Всесвіту знаходиться білий простір, з якого беруть початок дх’яни-будди – повітря, земля, вогонь і вода. Стародавні географи позначали білим кольором напрямок на схід, так як саме з цієї сторони вставало сонце, починався новий день, а з ним і нова сторінка у процесі житті. Білий колір був також символом добра. «Màu đỏ tượng trưng cho sự chiến thắng»¹ - червоний колір символізує перемогу. Ця барва має займає провідне місце у житті кожного в’єтнамця. В червоний аозай одягається наречена на весілля, червоними стрічками, папером, тканинами прикрашають місця проведення урочистих церемоній, святкувань фестивалів, визначних подій. Це символ гармонії, благополуччя. ¹ туті далі наводяться висловлення Ха Тхи Ван Ань Цим кольором позначають захід – ту частину світу, де не вгаває гомін життя, звідки надходять палаючі мечі. Червона фарба стала уособленням вогню – елемента чотирьох стихій; стала виразним символом комунізму, під гаслами якого існує В’єтнам. Прапор країни забарвлений у червоний колір, на якому у центрі зображена жовта зірка. «Màu vàng tượng trưng cho sự huy hoàng» - колір імператорів, оскільки лише імператор міг одягати вбрання цієї барви. В давнину в’єтнамці щиро вірили, що володар країни – нащадок феї Ау Ко та дракона Лак Лонга. Тому імператор був священною особою, яка вимагала відповідного ставлення та стилю життя. Жовтим кольором позначали центр світу. В Азії жовті квіти прийнято дарувати, якщо ви бажаєте щастя, удачі, успіхів у справах. Ця барва відіграє велику роль і в пануючій релігії В’єтнаму – буддизмі. «Мàu xanh tượng trưng cho sự hy vọng» - зелений символізує надію. У цій барві, що виражається словом «xanh» , криється усе розмаїття природи від оксамитових рисових полів та молодого листя чаю до ніжності неба та холодної глибини моря. Цей колір є символом зародження нового життя, так як зелений дракон – предок Лак Лонг – став зачинателем в’єтнамського роду. Синій колір асоціюється із лихом, злом, тому що саме власники синіх очей часто приносили нещастя своїми руйнівними набігами. Відповідно до дх’яни-будди ця барва позначає стихію води. А мандрівники зображали цим кольором напрямок на південь. «Мàu tím tượng trưng cho sự thủy chung» - фіолетовий колір символізує вірність. Таку трактування насамперед пов’язане із перідом правління імператорів. Придворні чиновники носили одяг фіолетового кольору. Отримати цю посаду і тим паче займати її тривалий проміжок часу було не так і просто. Для цього потрібно було завжди показувати володарю імперії свою вірність, часто ідучи на обман, зраду друзів чи наклеп. «Мàu đen tượng trưng cho sự tang tóc và buồn bã» - чорний колір символізує траур та смуток. Темними сторінками історії для в’єтнамців стали роки панування китайців, які намагалися всіляко використати природні багатства країни та її фізичну силу. Тому навіть і місце проживання ворога – напрямок на північ – позначали чорною фарбою. Висновки до першого розділу Колір відіграє одне із провідних місць у пізнанні світу. Він довершує створений нами образ, допомагає скріпити докупи усі нагромадження різнорідної інформації , встановивши між ними зв’язки. Для мовознавця колір – невичерпне джерело прихованих людиною знань. Розглянувши будову системи кольороназв В’єтнаму та їх символіку, нам вдалося переконатися у теорії Берліна Кея : кольоронайменування є лінгвістичними універсалі ями, тобто спільним явищем для більшості етномов світу. Також вченими було доведено, що кількість базових кольорів обмежена. Проаналізувавши систему кольорономінантів в’єтнамської мови, ми визначили лексеми основних кольорів: màu trắng, đỏ, đen, vàng, xanh, tím, xám, nâu. Вдалося виокремити три способи творення відтінків у в’єтнамській мові : додавання до основної лексеми уточнюючих слів «більш» або «менш» - «sáng», «tối»: màu nâu sáng – світло-коричневий; називанням речей після класифікатора «màu» : màu rêu – колір моху, темно-зелений; до стрижневе кольоропозначення сполучають із уточнюючим словом : màu xám lông chuột – мишачий. У в’єтнамськії мові добре розвинута система символіки кольорономінації. Великий вплив на її формування здійснила китайська культура, яка тривалий час була зразком творення власних традицій та образів. Залишила свій відбиток і релігія, особливо буддизм. РОЗДІЛ 2. КЛАСИФІКАЦІЯ КОЛЬОРОПОЗНАЧЕНЬ У В’ЄТНАМСЬКІЙ МОВІ | |
| Просмотров: 533 | Загрузок: 15 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |