| Главная » Файлы » Курсовые работы » Курсовые проекты |
Самостійна робота з навчальної дисципліни «Педагогіка вищої школи»
| [ Скачать с сервера (50.9 Kb) ] | 04.04.2017, 15:55 |
| Тема 1. Методологія педагогіки вищої школи Лекція 1 Місце і роль педагогічної науки в системі соціально-економічного розвитку України. 1)Основні завдання педагогіки вищої школи: ■ обгрунтування методологічних і теоретичних засад педагогічного процесу у вищій школі на сучасному етапі розвитку науки і людства; ■ вивчення сутності, особливостей і закономірностей педагогічного процесу та його складових: навчання, виховання, морально-психічної і психологічної підготовки, розвитку, самовиховання й самоосвіти відповідно до вимог Болонського процесу; ■ розроблення методичних систем та окремих методів соціалізації і професійної підготовки майбутніх фахівців, їхнього виховання й розвитку; ■ розроблення й конкретизація принципів навчання та виховання студентів (слухачів), їхньої професійної, морально-психічної і психологічної підготовки відповідно до змін, які відбуваються в житті суспільства, ринкової економіки та ін.; ■ виявлення та обґрунтування умов успішної реалізації вимог принципів навчання й виховання для діяльності в різних сферах; ■ визначення шляхів удосконалення й розвитку організаційних форм навчально-виховної роботи, підвищення ефективності різних способів контролю, оцінки навчально-виховного процесу, рівнів підготовленості студентів і груп; ■ прогнозування розвитку педагогічного процесу залежно від перспектив науки і потреб суспільства; ■ розроблення нових підходів, принципів, форм і методів професійної, морально-психічної й психологічної підготовки студентів (слухачів) та різних соціальних груп до діяльності в умовах конкуренції; ■ пошук шляхів, прийомів, способів і засобів активізації пізнавальної діяльності студентів (слухачів), скорочення часу на їхнє ефективне та якісне професійне навчання; ■ виявлення закономірностей педагогічного впливу на студентів (слухачів) з метою формування в них наукового світогляду, національної свідомості, гідності й гордості, національних почуттів і патріотизму, професійної відповідальності; ■ формування у студентів мотивації до діяльності, конкуренції, активного суспільного й громадського життя; ■ розкриття основних закономірностей, мети, змісту, методики самовиховання й самоосвіти студентів (слухачів), способів і прийомів їхнього стимулювання серед різних категорій людей; ■ розроблення сучасних педагогічних технологій соціалізації й професійної підготовки фахівців та різних соціальних груп; ■ вивчення різних колективів і розроблення технологій педагогічного впливу на них з метою їхнього згуртування, оптимізації стосунків і забезпечення взаємодії, злагодженості тощо; ■ вивчення й критичне осмислення педагогічної спадщини вищої школи минулого, виявлення й використання всього того, що є цінним сьогодні; ■ впровадження у систему вищої освіти нових педагогічних технологій освіти, навчання, професійної підготовки, виховання та ін; ■ перебудова навчально-виховного процесу у вищій школі відповідно до вимог Болонського процесу. контрольні запитання та завдання: Охарактеризуйте педагогіку як науку. Що вивчає педагогіка вищої школи? Що є предметом педагогіки вищої школи? Назвіть основні завдання педагогіки вищої школи. Розкрийте сутність основних функцій педагогіки вищої школи. Охарактеризуйте основні педагогічні поняття. Назвіть основні тенденції розвитку педагогіки вищої школи в сучасних умовах. Лекція 2. Методологія педагогіки вищої школи. Методи та етапи науково-педагогічного дослідження 1) Визначте і схарактеризуйте рівні методологічного знання 1)У структурі методологічного знання Е.Г. Юдін виділяє чотири рівні: філософський, загально-науковий, конкретно-науковий, технологічний. Зміст вищої - філософського рівня методології складають загальні принципи пізнання і категоріальний апарат науки в цілому. Методологічні функції на цьому рівні виконує вся система філософського знання: філософські категорії, закони, закономірності, підходи. Другий рівень - загально-наукова методологія - представляє собою теоретичні положення, які можна застосувати до всіх або до більшості наукових дисциплін. Третій рівень - конкретно-наукова методологія - це сукупність методів і принципів, що застосовуються в тій або іншій науці. Четвертий рівень - технологічна методологія - складають методика і техніка дослідження, тобто набір процедур, які забезпечують одержання достовірного емпіричного матеріалу та його первинну обробку. На цьому рівні методологічне знання носить чітко виражений нормативний характер. Всі рівні методології взаємопов'язані і мають певне саморух. При цьому філософський рівень виступає в якості загальної методології та змістовної підстави всякого методологічного знання. Щоб успішно здійснюватися науково-дослідницьку діяльність, педагогу необхідно оволодіти методологічною культурою, основними ознаками якої є: уявлення про методологію як системі принципів і способів побудови не тільки теоретичною, але й практичної (продуктивної) діяльності; оволодіння принципами діалектичної логіки; розуміння сутності педагогіки як науки про освіту та основних категорій педагогіки; установка на перетворення педагогічної теорії в метод пізнавальної діяльності; освоєння принципів єдності освіти і соціальної політики, системного та цілісного підходу, розширення сукупного суб'єкта освіти, пріоритету розвиваючих і виховних цілей у цілісному педагогічному процесі; спрямованість мислення педагога на генезу педагогічних форм і методів; потреба відтворювати практику освіти в понятійно-термінологічній системі педагогіки; прагнення виявляти єдність і наступність педагогічного знання в його історичному розвитку; критичне ставлення до аргументів і положенням, що лежить в площині повсякденного педагогічної свідомості; рефлексія з приводу власної пізнавальної діяльності; розуміння світоглядного, гуманістичних функцій педагогіки. У майбутніх педагогів повинні бути сформовані основи методологічної культури. Працюючі педагоги повинні будувати свою теоретичну і практичну діяльність на основі системи методологічних принципів і способів. Тема 2. Предмет і завдання педагогіки вищої школи. Функції, структура вищої освіти в Україні Лекція 1. Предмет і завдання педагогіки вищої школи. У вітчизняній дидактиці діють такі закони: закон соціальної зумовленості цілей, змісту і методів навчання закон виховного і розвиваючого навчання закон зумовленості навчання характером діяльності учнів закон цілісності та єдності дидактичного процесу закон єдності та взаємозв’язку теорії та практики навчання. Закономірності навчання - це об'єктивні, стійкі та повторювані зв'язки між складовими навчального процесу, що сприяють його ефективності. ^ Загальні закономірності навчального процесу: - щодо мети навчання - щодо змісту навчання - щодо якості навчання - щодо методів навчання - щодо управління навчальним процесом - щодо стимулювання навчання - дидактичні закономірності Лекція 2. Моделі вищої освіти. Структура, функції вищої освіти в Україні. Модернізація системи вищої освіти в Україні і Європейський освітній процес. Сформулюйте мету і основні завдання Болонського процесу. побудова європейської зони вищої освіти, як ключового напрямку розвитку мобільності громадян з можливістю працевлаштування; формування та зміцнення інтелектуального, культурного, соціального і науково-технічного потенціалу Європи; підвищення престижності у світі європейської вищої школи; забезпечення конкурентоспроможності європейських вузів з іншими системами освіти в боротьбі за студентів, гроші, вплив; досягнення більшої сумісності та порівнянності національних систем вищої освіти, підвищення якості освіти; підвищення центральної ролі університетів у розвитку європейських культурних цінностей, в якій університети розглядаються як носії європейської свідомості. Створення Європейського простору вищої освіти саме по собі не означає досягнення усіх цілей Болонського процесу. Таким чином, ми можемо тепер сказати, що Болонський процес і Європейський простір вищої освіти вступили в нову фазу, а саме консолідації та вдосконалення, особливо у світлі дуже різною реакції на реалізацію Болонського процесу. Тема 3. Дидактика вищої школи. Процес навчання. Зміст освіти Що таке процес навчання? Назвіть його основні ознаки процес навчання - це динамічна взаємодія (співробітництво, партнерство) учителя та учнів, спрямована на засвоєння учнем в активній навчально-пізнавальній діяльності змісту освіти, самовизначення особистості, становлення культури її життєдіяльності. Навчання має двосторонній характер і зумовлює необхідність взаємодії учителя та учнів на всіх етапах навчальної роботи, починаючи з постановки цілі і закінчуючи оцінюванням навчальних досягнень учнів. Якщо на одному з цих етапів той чи інший учень "не включається" в навчально-пізнавальну діяльність, його навчання припиняється. 2. Виділення окремих структурних компонентів процесу навчання дає чітке уявлення про те, як потрібно підходити до його організації: поставити ціль навчання, визначити завдання навчальної роботи, стимулювати в учнів інтерес до оволодіння навчальним матеріалом, чітко визначити його зміст, включити школярів до навчально-пізнавальної діяльності. 3. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання не обмежується тим, що викладаючи матеріал, учитель використовує певні методичні прийоми. Це завдання вирішується і при визначенні цілі навчання, завдань навчальної роботи, і при формуванні мотиваційної сфери учнів, і при структуруванні змісту навчальних занять та ін. 4. Компоненти процесу навчання характеризують певний етап (цикл) взаємодії педагога й учнів. Схема показує зміну процесу в часі, його постійний рух, розвиток, тобто динамізм. 5. Процес навчання в сучасних умовах є безперервним, таким, що вказує на єдність усіх ступенів навчання, наступність етапів навчальної роботи. Саме тому його називають перманентним. Лекція 2. Зміст і стандарти вищої освіти Що Ви розумієте під змістом вищої освіти? Зміст вищої освіти - обумовлена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей, що має бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій, культури та мистецтва. Вища освіта спрямована на забезпечення фундаментальної наукової, загальнокультурної, практичної підготовки фахівців, які мають визначати темпи і рівень науково-технічного, економічного та соціально-культурного прогресу, формування інтелектуального потенціалу нації на всебічний розвиток особистості як найвищої цінності суспільства. Вона має стати могутнім фактором розвитку духовної культури українського народу, відтворення продуктивних сил України. Тема 4. Форми, види, методи і засоби навчання у вищій школі Лекція 1. Форми навчання у вищій школі. Лекція як основна форма навчальних занять 1. Що спільного і які відмінності у поняттях “форми навчання” і “форми організації навчання”? форми організації навчання -засіб організації, облаштування і проведення навчальних за-нять, у рамках яких реалізуються зміст навчальної роботи, дидактичні завдання й методи навчання. До форм організації навчання зазвичай відносять: лекції, семі¬нарські, лабораторні заняття, колоквіуми, консультації, екс¬курсії, курсові та дипломні роботи, заліки, екзамени і т. ін. Форми навчання. Навчання студентів в університеті здійснюється за такими формами: • денною (очною); • заочною (дистанційною); • екстернатною. Форми навчання можуть бути поєднані. Терміни навчання за відповідними формами визначаються можливостями виконання освітньо-професійної програми підготовки (ОПП) фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня. Лекція 2. Види навчальних занять. Практична підготовка. Методи і засоби навчання. Особливості їх використання у вищій школі 1. Які умови слід створити у ВНЗ, щоб самостійна робота студентів була ефективною? Для забезпечення якості самостійного навчання студента необхідно створити певні умови: ^ Систематичне виконання студентами всіх видів самостійної роботи. Для того, щоб самостійне навчання не перетворилося на безладне читання, не набуло характеру тимчасової кампанії, необхідно допомогти йому перетворити роботу на постійно діючу систему. Це означає необхідність чіткого графіка самостійної роботи студента та забезпечення відповідного контролю. ^ Комплексний підхід до самостійної роботи. Головне полягає в тому, щоб студент під час самостійного навчання спирався на інформацію, отриману під час лекції, семінарського або практичного заняття. При цьому порівнював інформацію з різних джерел, доповнював та уточнював отримані знання. Отже, від лекції - до літератури, а від неї - до педагогічної практики. Таким чином, засвоєння науки студентом - це не лише гарне знання змісту дисципліни, а й уміння використовувати ці знання на практиці. | |
| Просмотров: 465 | Загрузок: 10 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |