| Главная » Файлы » Курсовые работы » Курсовые проекты |
ПРИНЦИП ГЛАСНОСТІ ТА ВІДКРИТОСТІ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ
| [ Скачать с сервера (121.0 Kb) ] | 22.05.2017, 17:00 |
| ВСТУП Цивільному судочинству належить значна роль в управлінні суспільством, в забезпеченні соціально-економічних і політичних перетворень у країні, оскільки ним закріплений процесуальний порядок захисту соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян та їх інтересів, гарантованих Конституцією України й іншими законами, а також прав і охоронюваних законом інтересів приватних, колективних, державних підприємств, установ, організацій і держави. Актуальність обраної теми обумовлена тим, що цивільне процесуальне право України і врегульоване ним цивільне судочинство побудовано на демократичних принципах (від лат. principium — основа, начало, засади). У принципах відображені політико-правові ідеї, погляди народу на право як соціальну цінність. У них в концентрованому вигляді виявлена заінтересована воля народу наділити право такими якостями, які найбільш повно мали б можливість задовольняти його ідеї і погляди у визначенні основ організаційної побудови правосуддя в цивільних справах, процесуальної діяльності суду і правового становища учасників процесу [22]. Зміст принципів має демократичний характер і полягає в тому, що закріплені в нормах права, вони характеризують здійснення правосуддя тільки судом і на засадах рівності громадян перед законом і судом, одноособовість і колегіальність розгляду цивільних справ, незалежність суддів і підкорення їх тільки законові, гласність, здійснення судочинства державною мовою. Широкі і реальні процесуальні права учасників процесу і надійні гарантії їх реалізації, доступність і простота судочинства, які дають можливість кожній заінтересованій особі реалізувати право на звернення до суду за захистом і на судовий захист, надане Конституцією України [1]. З розвитком суспільства принципи цивільного процесуального права розвиваються і вдосконалюються з урахуванням потреб політичних і соціально-економічних перетворень, подальшого забезпечення гарантій захисту суб'єктивних прав громадян, їх об'єднань і державних інтересів, а також підвищення ефективності судової діяльності в забезпеченні законності і справедливості. На сучасному етапі розвитку України суворе додержання і законодавче вдосконалення повноти вираження і дії демократичних принципів цивільного процесуального права виступає важливою гарантією зміцнення законності як невід'ємної частини функціонування правової держави і демократичного правопорядку. Принципи закріплюються в нормах права, їх положеннях, вони відображають суспільно-правові погляди народу як безпосередньо, так і через політичні партії, громадські і державні об'єднання, які беруть участь у соціально-політичному житті держави. Змістом таких суспільно-політичних поглядів будуть відносини, які входять до предмета регулювання даної галузі права. Важливе місце серед існуючих принципів цивільного процесуального права посідає принцип гласності та відкритості. У даній роботі плануємо розглянути гласність та відкритість у судовому розгляді цивільних справ, існуючі теоретичні розбіжності у тлумаченні даних принципів тощо. Об’єкт дослідження: процес функціонування принципів гласності та відкритості у судовому розгляді цивільних справ. Предмет дослідження: сукупність теоретичних та організаційно-практичних аспектів організації та регулювання принципу гласності та відкритості у судовому розгляді цивільних справ. Метою дослідження даної теми є поглиблення теоретико-методологічних засад функціонування та регулювання принципів гласності та відкритості у судовому розгляді цивільних справ та рекомендацій щодо вдосконалення напрямів подальшого його розвитку. Для досягнення поставленої мети ставилися та вирішувалися наступні завдання: • визначити поняття та значення принципів гласності та відкритості, їх понятійні розбіжності та єдність; • вказати місце принципів гласності та відкритості у цивільному судочинстві; • охарактеризувати правове регулювання досліджуваних принципів; • визначити головні складові та форми прояву принципів гласності та відкритості у судовому розгляді цивільних справ. РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ ПРИНЦИПУ ГЛАСНОСТІ ТА ВІДКРИТОСТІ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ 1.1. Поняття принципу гласності та відкритості судового розгляду цивільних справ Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлюється, що кожна особа має право на захист свого цивільного права, у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Підлягає також захисту і цивільний інтерес особи, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства [3]. Пункт 7 ч. З ст. 129 Конституції передбачає дію принципу гласності в українському судочинстві, що сприяє демократизації судочинства [1]. Принцип гласності означає, що розгляд в цивільних судах є відкритим, що дозволяє присутність на слуханні справи будь-якої особи, тобто передбачається можливість вільного доступу до залу судового засідання не тільки осіб, що беруть участь у справі, але й всіх інших осіб, що виявили бажання бути присутніми при вирішенні спору. З метою висвітлення ходу процесу і його результатів у залі можуть бути присутніми працівники засобів масової інформації. Відкритий розгляд справ дає можливість особам безпосередньо ознайомитися з роботою суду, а це підвищує його відповідальність за законне і правильне вирішення справ, сприяє зниженню суб'єктивізму суддів і дозволяє всім бажаючим переконатися в дотриманні встановлених процесуальним законом правових процедур розгляду справи. Принцип гласності реалізується за допомогою правила, що розгляд справ в цивільних судах проводиться відкрито. Визначення змісту принципу гласності як відкритого розгляду справ у суді не є повним. Гласність означає також відкритість усіх матеріалів справи для осіб, які беруть участь у справі, полягає в їх праві ознайомитися з ними, в обов'язковому їх інформуванні про час і місце судового засіданні і про виконання окремих процесуальних дій. Гласність є одним із принципів: здійснення демократії, гарантії ефективного функціонування всіх її інститутів; діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян; реалізації права на інформацію. Новий тлумачний словник української мови дає декілька значень терміна відкритий. Це, по-перше, такий, "який можна бачити без перешкоди; доступний зорові"; по-друге, "доступний для всіх бажаючих"; по-третє, "неприхований, нетаємний, явний [13]. Можна зробити висновок з викладеного вище, що термін гласність є ширшим за термін відкритість, оскільки вміщує в собі весь зміст значення терміна відкритості. Тому є всі підстави вважати відкритість одним із елементів гласності, її складовою частиною. Водночас стаття 6 ЦПК України має назву "Гласність та відкритість ", але ці поняття у даному випадку не розмежовуються [2]. Аналізуючи відповідні статті цивільного процесуального кодексу та ст. 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів України", можна говорити про три аспекти гласності [4]. По-перше, це обов'язок суду забезпечити гласність судового розгляду справи, який реалізується шляхом розміщення оголошення про час, день та місце судового засідання, надання можливості сторонам процесу ознайомитися з матеріалами справи тощо. По-друге, це право сторін на гласний розгляд справи, яке полягає в їхньому праві на гласне судочинство, поінформованість про зміст вимог і заперечень сторін, ознайомлення з матеріалами судової справи, бути вислуханим у судовому засіданні тощо. По-третє, це право бажаючих бути присутніми на відкритих судових засіданнях, у тому числі представників засобів масової інформації, поширювати та отримувати інформацію про діяльність суду. Звідси можна стверджувати, що існує гласність для сторін і загальна гласність. Загальна гласність є однією з форм забезпечення суворого дотримання судової процедури, передбаченої процесуальними законами, вона сприяє підвищенню довіри та авторитету судової влади й поваги до закону. Найефективніше загальна гласність реалізується через засоби масової інформації. Водночас говорити лише про права було б украй неправильно, адже реалізація будь-яких прав тісно пов'язана з певними обов'язками та наслідками. Отже, говорячи про реалізацію права на гласність судового розгляду цивільних справ, треба говорити й про обов'язки, невиконання яких призводить до певного обмеження реалізації цього права. Звідси випливає, що гласність може бути певною мірою обмежено. При цьому українське законодавство не знає випадків обмеження гласності для сторін, обмеженню підлягає тільки загальна гласність. Коментована стаття містить і деякі винятки з принципу гласності. Закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо: а) відкритий розгляд справи може призвести до розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняється законом; б) з метою забезпечення таємниці усиновлення; в) з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі; г) з метою запобігання розголошення відомостей, що принижують честь і гідність осіб, які беруть участь у справі [4]. У всіх випадках, крім першого, ініціаторами закритого розгляду мають бути особи, які беруть участь у справі. Другий виняток - особисті папери, листи, записи телефонних розмов, телеграми та інші види кореспонденції можуть бути оголошені у судовому засіданні тільки за згодою осіб, які направили кореспонденцію, адресата використання кореспонденції, та інших осіб, зазначених у ст. ст.303, 306, 307 та інших статтях ЦК України. Ці правила діють і при дослідженні звуко- і відеозаписів. Третій виняток зводиться до того, що проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео -, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускається на підставі ухвали суду та за згодою осіб, які беруть участь у розгляді справ. Четвертий виняток: якщо справа розглядалась у закритому судовому засіданні, то рішення повинно проголошуватись також у закритому засіданні. Це обмеження, за винятком справ про усиновлення, не має сенсу, оскільки після набрання законної сили рішення будуть виконуватися, де запобігання розголошенню їх уникнути практично неможливо. Питання про закрите судове засідання вирішується ухвалою суду, яка постановляється у нарадчій кімнаті і оголошується негайно. При розгляді справи в закритому засіданні повинні дотримуватись усі правила цивільного судочинства. В такому судовому засіданні мають право бути присутніми особи, які беруть участь у спразі, а в разі необхідності - також свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі. 1.2. Значення принципу гласності та відкритості судового розгляду цивільних справ Закріплений п. 7 ст. 129 Конституції принцип гласності характеризує демократизм цивільного судочинства і сприяє здійсненню ним запобіжної і виховної функцій[1]. Відкритий розгляд справ дає можливість громадянам безпосередньо знайомитися з роботою суду, а це підвищує його відповідальність за законне і правильне вирішення цивільних справ [9]. Гласність цивільного процесу забезпечує правову пропаганду чинних законів, контроль населення за діяльністю суду і тим самим сприяє зміцненню його авторитету. Присутні в залі переконуються в гуманності і справедливості законів. Гласність цивільного процесу позитивно впливає на осіб, які беруть участь у справі, процесуальні дії яких перебувають під контролем громадян, присутніх в залі судового засідання. Правовий зміст принципу гласності (прозорості, відкритості, транспарентності) судового розгляду цивільних справ полягає у відкритому розгляді справ у суді, що забезпечує доступність судового процесу для осіб, які беруть участь в судовому розгляді, та які виявили бажання бути присутніми в судовому засіданні [20]. Як зазначив В.М. Лебедєв: “Двері судових засідань відкриті для кожного, і той, хто бажає побачити, як твориться правосуддя, має на це повне право” [21]. Соціальне значення гласності в тому, що вона ставить роботу суду під контроль суспільства, забезпечує зв'язок між судом та суспільством. Відкритий розгляд надає позитивний вплив на суддів, що беруть участь у справі, з точки зору публічного контролю за їх діяльністю і впливає на дотримання ними норм цивільного процесуального права. Цей принцип є однією з передумов винесення обґрунтованих і законних судових постанов і подальшої оцінки з боку суспільства щодо роботи судів та функціонування системи органів правосуддя. Гласність має велике значення для запобігання випадкам порушення вимог закону під час розгляду судових справ [10]. Відкритий (гласний) судовий розгляд посилює виховний вплив правосуддя. Гласність має неабияке значення ще й тому, що за її допомогою здійснюється громадський контроль за роботою суду. Присутність в залі судового засідання громадян, представників засобів масової інформації примушує суддів відчувати підвищену відповідальність за свою роботу, за кожну дію, яка здійснюється в ході судового розгляду. Принцип гласності при судовому розгляді цивільних справ надає можливість суду активно здійснювати попереджувальну (превентивну) і виховну функції, спрямовувати свою діяльність на зміцнення законності і правопорядку в Україні [12]. На досягнення зазначеної мети Верховний Суд України зобов'язує суди підвищувати рівень підготовки і проведення судових процесів, покращувати інформованість населення про прийняті судом рішення. Адже, точне і неухильне додержання і застосування норм матеріального і процесуального законодавства, при розгляді і вирішенні цивільних справ, є гарантією їх правильного, справедливого і швидкого вирішення, з метою захисту і охорони суспільного ладу і державності України, прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб всіх форм власності, подальшого зміцнення законності і правопорядку та виховання громадян і посадових осіб у дусі неухильного виконання законів і поваги до прав і свобод, честі і гідності інших людей. РОЗДІЛ 2. ЗМІСТ ПРИНЦИПУ ГЛАСНОСТІ ТА ВІДКРИТОСТІ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ 2.1. Зміст принципу гласності та відкритості судового розгляду цивільних справ Наступним питанням, що потребує вирішення, є питання щодо змісту принципу гласності та відкритості судового розгляду цивільних справ. Очевидно, що визначення принципу гласності та відкритості судового розгляду цивільних справ лише через відкритість судового засідання є неповним і таке визначення потребує значного вдосконалення, як видно із наведених вище визначень цього принципу, рядом науковців вже робились спроби дещо розширити його зміст. Так, пропонується включати у цей зміст: відкритість всіх матеріалів справи для осіб, які беруть участь у процесі, їх право знайомитися з матеріалами справи; обов’язкове інформування учасників справи про час і місце судового засідання; обов’язкове інформування учасників справи про результати розгляду відповідної справи і про виконання певних процесуальних дій; право публікувати звіти і повідомлення про судові процеси у пресі, інформувати по радіо, телебаченню, в кіно та з використанням інших засобів масової інформації. Або ж пропонується виділяти три аспекти гласності: 1. Як обов’язок суду забезпечити гласність судового розгляду справи, який реалізується шляхом розміщення оголошення про час, день та місце судового засідання, надання можливості сторонам процесу ознайомитися зматеріалами справи тощо; 2. Як право сторін на гласний розгляд справи, яке полягає у їх праві на гласне судочинство, поінформованість про зміст вимог і заперечень сторін, ознайомлення з матеріалами судової справи, бути вислуханими у судовому засіданні тощо; 3. Як право бажаючих бути присутнім на відкритих судових засіданнях, у тому числі як право представників засобів масової інформації поширювати та отримувати інформацію про діяльність суду. Проте, на сьогоднішній день і цей список вже є не достатньо актуальним, справа в тому, що з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції 22 грудня 2005 року було прийнято Закон України “Про доступ до судових рішень”[5]. Цим законом гарантовано відкритість судових рішень, що забезпечується офіційним оприлюдненням таких рішень на офіційному веб-порталі судової влади України. Прийняття вказаного закону є значним доповненням змісту принципу гласності цивільного судочинства, разом з тим, механізм оприлюднення судових рішень в ньому виписаний досить недосконало і детальний його аналіз потребує подальшого окремого дослідження. Проте, в рамках цієї статті необхідно звернути увагу на те, що набрання рішеннями законної сили не поставлено законодавцем в будь-яку залежність від розміщення таких рішень на веб-порталі судової влади, тому фактично механізм забезпечення гласності судочинства виявляється досить примарним. З цих позицій хотілося б звернути увагу на Проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо обов’язковості внесення судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень)” від 24 вересня 2008 р., прийнятому Верховною Радою України в першому читанні 19 березня 2009 року, яким запропоновано ст. 223 ЦПК України доповнити новою частиною другою такого змісту: “2. Рішення суду не пізніше наступного дня після його проголошення включається до Єдиного державного реєстру судових рішень. Рішення суду, яке не включено до Єдиного державного реєстру, виконанню не підлягає [6]. Такий самий механізм пропонується запровадити і щодо рішень апеляційної та касаційної інстанцій. | |
| Просмотров: 1183 | Загрузок: 25 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |