| Главная » Файлы » Курсовые работы » Курсовые проекты |
Правові форми охорони тваринного світу
| [ Скачать с сервера (192.0 Kb) ] | 07.08.2017, 23:34 |
| Вступ Актуальність дослідження: тваринний світ за своїми біологічними й екологічними оз¬наками є складником навколиш¬нього природного середовища, зокрема його біологічного різно¬маніття. Із ним пов'язано функціонування екологічних систем, оскільки тваринний світ є необ-хідним компонентом у процесі круговороту речовин та енергії природи, який активно впливає на функціонування природних угрупувань, структуру і природну родючість фунтів, формування рослинного покрову, біологічні властивості води і якість довкіл¬ля в цілому. За останнє десяти¬річчя на території України спос¬терігається зникнення окремих видів тварин або виникнення но¬вих . Причинами цьому є ситуаційні зміни у землекористуванні, за¬бруднення навколишнього при-родного середовища й кліматич¬ні зміни його стану . Проблемами охорони й ви¬користання тваринного світу опі¬кувалося багато відомих учених, серед яких В.І. Андрейцев, А.П. Гетьман, В.К. Попов, Г. В. Со¬колова, П.В. Тихий, В.Л. Мунтян, М.А. Воїнственський, С.М. Стойко, Я.О. Герасименко, Л.І. Шекера, А.Н. Вилегжанін, М.В. Шульга, Г.В. Анісімова, А.К. Соколова, Ю. Ізвєков, М.В. Краснова, О. Мудрова, В.К. Попов, В. Романов, П. Тихий. Предметом даної роботи виступає чинне законодавство України, а також дослідження тваринного світу як одного з компонентів навколишнього природного середовища, національного багатства України, джерел духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єкту наукових досліджень, а також важливої бази для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей . Обєктом наукового дослідження є тваринний світ, як об’єкт правової охорони, а також норми закону у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Метою даної курсової роботи є дослідження та аналіз основ правово статусу охорони тваринного світу. Для досягнення поставленої мети встановлені наступні задачі: • Визначити правові засади твариноого світу; • З’ясувати правові норми, що регламентують використання та охорону об’єктів тваринного світу; • Визначити відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Для написання даної роботи були використані наступні нормативні джерела: Конституція України, Закон України “Про тваринний світ”, Закон України “Про мисливське господарство і полювання”, Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” тощо. Дана робота структурно складається зі вступу, трьох розділів, висновку і списку використаних джерел. Розділ I. Правові засади регулювання охорони тваринного світу 1.1. Загальна характеристика тваринного світу як об’єкту правової охорони Основним законодавчим ак¬том, який регулює відносини в сфері охорони й використання тваринного світу, а також відтво¬рення його об'єктів є Закон Ук¬раїни «Про тваринний світ» від 13 грудня 2001 р. Ок¬рім нього відносини в цій галузі, об'єкти якої перебувають у стані природної волі, в напіввільнихумовах чи в неволі, на суші, у воді, ґрунті й повітрі, постійно чи тимчасово населяють територію України або належать до природ¬них багатств її континентального шельфу й виключної (морської) зони, регулюються Законами України «Про охорону навколиш¬нього природного середовища» , «Про мисливське господарство та по¬лювання» , «Про виключну (морську) економічну зону України» іншими нормативними актами націо¬нального законодавства, й між¬народними угодами. Тваринний світ є необхідним елементом природного середо¬вища. Його об'єкти становлять важливий регулюючий і стабілі¬зуючий компонент біосфери, який охороняється й використо¬вується для задоволення духов¬них і матеріальних потреб гро¬мадян України. Його соціальна цінність обумовлена її природ¬ними властивостями й вияв-ляється у різних аспектах. В еколого-правовій літературі виріз¬няють екологічний, економічний і науково-культурний аспекти со¬ціальної цінності тваринного сві¬ту . Екологічний пов'язано з тим, що тварини іс¬нують як невід'ємна частина біосфери Землі, як обов'язковий елемент, що впливає на функціо¬нування процесу життєдіяль¬ності рослинного світу, біологіч¬ні властивості води, формування ландшафту, а також бере участь в інших обмінних процесах. Еко¬номічний аспект в свою чергу ви¬являється у змозі задовольнити матеріальні потреби суспільс¬тва. Адже тварини - це джерело одержання харчових продуктів, лікарської сировини а також ін¬ших матеріальних цінностей. На¬уково-культурний пояснюється тим, що тваринний світ здатен задовольняти освітні, наукові, виховні, культурні й естетичні проблеми суспільства. Об'єктам цього світу, притаманні певні юридичні ознаки, що дозволяють виокремити їх з-поміж інших об'єктів власності чи користуван¬ня. До представників тваринного світу, що охороняються перелі¬ченими законами, слід віднести лише диких тварин. Відносини в галузі охорони і використання сільськогосподарських, свійських та інших тварин, що служать для господарських, наукових та естетичних цілей, регулюються не екологічним, а цивільним, аг¬рарним або іншим законодавс¬твом України. Також не підпада¬ють під дію Закону охорона й ви¬користання залишків викопних тварин . Охорона тваринного світу включає систему правових, організаціиних, економічних, ма¬теріально-технічних, освітніх та інших заходів, спрямованих на збереження, відтворення й вико¬ристання його об'єктів. Негативні зміни, що сталися останнім часом у навколишньо¬му природному середовищі, спо¬нукають суспільство віддавати перевагу заходам, спрямованим на охорону й відтворення тва¬ринного світу. Але людство ще не в змозі відмовитись від вико¬ристання диких тварин, тому не¬обхідно знайти шляхи гармоній¬ного співіснування суспільства й живої природи, встановлення балансу між економічними й еко¬логічними потребами людей . Особливу тривогу викликає стан збереження генофонду рід¬кісних і таких видів тварин і рос¬лин, що знаходяться під загро¬зою зникнення, унікальних і ти¬пових природних комплексів (ландшафтів) . 1.2 Державне управління та регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу Державне управління та регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, до яких належать спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань мисливського господарства та полювання, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства та їх територіальні органи, інші спеціально уповноважені на це органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень. Органам місцевого самоврядування законами можуть бути надані окремі повноваження органів виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу . Відповідно до ст.12 Закону Ук¬раїни «Про тваринний світ», до повноважень Кабінету Міністрів України у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу належить: • забезпечення реалізації визначеної Верховною Радою України державної політики у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу; • забезпечення державного регулювання і контролю у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу; • здійснення управління об'єктами тваринного світу державної власності відповідно до закону; • розроблення та здійснення загальнодержавних програм у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу; • затвердження порядку встановлення екологічних нормативів, лімітів та видачі відповідних дозволів чи інших документів на право використання об'єктів тваринного світу як природного ресурсу загальнодержавного значення; • організація зовнішньоекономічних зв'язків і міжнародного співробітництва у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу; • координація роботи спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу; • здійснення інших повноважень, передбачених законом . Згідно зі ст. 13 вищезазначеного Закону повноваженнями спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу є: • реалізація державної політики у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу; • здійснення державного регулювання і контролю у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу; • здійснення нормативного регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу; • організація робіт з охорони, використання і відтворення об'єктів тваринного світу, збереження та поліпшення середовища їх існування, умов розмноження і шляхів міграції; • вирішення відповідних питань у сфері користування об'єктами тваринного світу; • координація діяльності органів державної влади, підприємств, установ, організацій та громадян у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу; • розроблення порядку видачі відповідних дозволів чи інших документів на право використання об'єктів тваринного світу, а також забезпечення видачі таких документів на право використання об'єктів тваринного світу, які належать до природних ресурсів загальнодержавного значення; • прийняття рішення про припинення використання об'єктів тваринного світу у випадках, передбачених цим Законом; • встановлення лімітів, норм використання об'єктів тваринного світу, вирішення в межах своїх повноважень питань щодо регулювання здійснення полювання, рибальства та інших видів використання об'єктів тваринного світу; • визначення за погодженням із центральним органом виконавчої влади з питань фінансів вартості відповідних дозволів чи інших документів на право добування об'єктів тваринного світу; • подання в установленому порядку документів з питань надання у користування мисливських угідь та рибогосподарських водних об'єктів органам, які уповноважені приймати рішення про надання укористування таких угідь та об'єктів; • видача відповідних дозволів чи інших документів на право переселення об'єктів тваринного світу, організація роботи з їх штучного відтворення; • забезпечення ведення державного обліку чисельності та обліку обсягів добування об'єктів тваринного світу; • організація роботи щодо укладення відповідно до закону з користувачами мисливських угідь та рибогосподарських водних об'єктів договорів про умови здійснення діяльності щодо охорони, використання і відтворення тваринного світу, здійснення контролю за виконанням цих договорів; • ведення моніторингу та державного кадастру тваринного світу; • здійснення інших повноважень, передбачених законом. Спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, мисливського господарства та полювання здійснюють покладені на них повноваження самостійно і через їх територіальні органи (у разі їх утворення), а на території Автономної Республіки Крим - через органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів і мисливського господарства та полювання . Стаття 14 цього Закону визначає повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, якими є наступні: • реалізація державної політики у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу; • здійснення контролю за додержанням вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу юридичними та фізичними особами; • розроблення та забезпечення виконання державних, місцевих та інших територіальних програм з питань охорони, використання і відтворення тваринного світу; • погодження в установленому порядку питань, що стосуються надання в користування мисливських угідь та рибогосподарських водних об'єктів; • організація і здійснення державного регулювання та контролю за охороною, використанням і відтворенням тваринного світу, забезпеченням ведення моніторингу, державного кадастру та державного обліку об'єктів тваринного світу, які перебувають на їх території; • встановлення відповідно до закону обмежень щодо використання об'єктів тваринного світу; • забезпечення додержання вимог законодавства у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу; • погодження питань щодо розміщення підприємств, інших об'єктів, які можуть негативно впливати на стан тваринного світу; • взаємодія з органами місцевого самоврядування з питань охорони, використання і відтворення тваринного світу; • здійснення інших повноважень, передбачених законом . До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах (де вони утворені) рад у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу належить: • організація розроблення і затвердження республіканських та інших територіальних програм з питань охорони, використання і відтворення тваринного світу; • вирішення в установленому законодавством порядку питань щодо надання в користування мисливських угідь та рибогосподарських водних об'єктів; • організація та здійснення заходів щодо охорони тваринного світу та поліпшення середовища його існування; • здійснення інших повноважень, передбачених законом . Розділ IІ. Правові норми, що регламентують використання та охорону об’єктів тваринного світу 2.1 Використання об’єктів тваринного світу Розділ 3 Закону України «Про тваринний світ» присвячена питанню використання об’єктів тваринного світу . Громадянам гарантується право безоплатного загального використання об'єктів тваринного світу для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних тощо). Загальне використання об'єктів тваринного світу здійснюється без вилучення об'єктів тваринного світу з природного середовища (за винятком любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування в межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову). У порядку загального використання об'єктів тваринного світу здійснюється використання корисних властивостей життєдіяльності тварин – природних санітарів середовища, запилювачів рослин тощо, а також використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних, естетичних та інших цілях, не заборонених законом. Під час здійснення загального використання об'єктів тваринного світу забороняється знищення тварин, руйнування їхнього житла та інших споруд (нір, хаток, лігв, гнізд, мурашників, бобрових загат тощо), порушення середовища існування тварин і погіршення умов їх розмноження. До спеціального використання об'єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища. Спеціальне використання об'єктів тваринного світу в порядку ведення мисливського і рибного господарства здійснюється з наданням відповідно до закону підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддями та рибогосподарськими водними об'єктами. Спеціальне використання об'єктів тваринного світу здійснюється лише за відповідними дозволами чи іншими документами, що видаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ця вимога поширюється також на власників чи користувачів земельними ділянками, на яких перебувають (знаходяться) об'єкти тваринного світу . За спеціальне використання об'єктів тваринного світу справляється збір. Збір справляється за такі види спеціального використання об'єктів тваринного світу: • мисливство; • рибальство, включаючи добування водних безхребетних тварин; • використання диких тварин з метою отримання продуктів їх життєдіяльності; • добування (придбання) диких тварин з метою їх утримання і розведення у напіввільних умовах чи в неволі; • використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях у разі їх вилучення з природного середовища з метою отримання прибутку. Розмір збору встановлюється залежно від виду (групи видів) тварин, мети та обсягів їх використання, поширення та цінності, з урахуванням місцезнаходження, якості, продуктивності території та інших екологічних і економічних факторів. Спеціальне використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях (якщо це не пов'язане з отриманням прибутку), з метою відтворення тваринного світу, порятунку диких тварин, які зазнають лиха, регулювання чисельності диких тварин в інтересах охорони здоров'я населення і відвернення заподіяння шкоди природному середовищу, господарській та іншій діяльності, а також регулювання чисельності хижих і шкідливих тварин у порядку ведення мисливського і рибного господарства здійснюється без справляння збору. Порядок справляння і розміри збору за спеціальне використання об'єктів тваринного світу встановлюються Кабінетом Міністрів України . Стаття 19 даного закону передбачає умови і підстави припинення права спеціального використання об'єктів тваринного світу. У ст. 20 вказується, що за умови додержання вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів можуть здійснюватися такі види використання об'єктів тваринного світу: • мисливство; • рибальство, включаючи добування водних безхребетних тварин; • використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях; • використання корисних властивостей життєдіяльності тварин – природних санітарів середовища, запилювачів рослин тощо; • використання диких тварин з метою отримання продуктів їх життєдіяльності; • добування (придбання) диких тварин з метою їх утримання і розведення у напіввільних умовах чи в неволі . | |
| Просмотров: 683 | Загрузок: 16 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |