| Главная » Файлы » Курсовые работы » Курсовые проекты |
Підстави та умови виникнення деліктних зобов’язань
| [ Скачать с сервера (126.0 Kb) ] | 07.06.2017, 21:48 |
| Вступ Актуальність теми. Зобов'язання із заподіяння шкоди, які інколи називають зобов'язаннями із правопорушення або деліктними зобов'язаннями це найпоширеніший вид недоговірних зобов'язань. Цивільне законодавство, охороняючи права та інтереси як фізичних, так і юридичних осіб, передбачає відшкодування шкоди, яка заподіяна як внаслідок невиконання договірних зобов'язань, так і у випадках, коли між сторонами договірні відносини відсутні взагалі. Деліктне право є лише спеціальною сферою цивільного права взагалі, тому до нього застосовуються всі його загальні закони. З огляду на неоднозначність та недостатнє вивчення даного питання, на сучасному етапі постає проблема визначення поняття, підстав і умов виникнення деліктного зобов’язання, а також співвідношення з деліктною відповідальністю. Окремі питання щодо деліктних зобов’язань висвітлені в працях таких вчених, як: Д.В. Боброва, С.Д. Гринько, О.В. Дзера, Ю.О. Заіка, Т.С. Ківалова, Н.С. Кузнєцова, Мазур О.С., М.І. Панченко, Токарєва В.І., та інші. Мета та задачі роботи. Метою роботи є аналіз теоретичних підходів до поняття «деліктне зобов’язання», підстав і умов їх виникнення, а також аналіз чинного законодавства України, що регулює дане питання. Відповідно до мети поставлені наступні задачі: - проаналізувати підходи до визначення поняття «деліктне зобов’язання»; - дослідити підстави та умови виникнення деліктних зобов’язань. Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв’язку з деліктними зобов’язаннями (зобов’язань з відшкодування завданої шкоди). Предметом дослідження є деліктні зобов’язання. Структура роботи. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи складає 21 сторінку, список використаних джерел – 19 найменувань. Розділ 1. Поняття деліктних зобов’язань Вперше в чинному Цивільному кодексу України (далі – ЦК України) [1] передбачено зобов’язання з правопорушення, або деліктні зобов’язання, для виникнення яких досить факту створення небезпеки для життя, здоров’я та майна за відсутності заподіяння будь-якої шкоди. Дані норми стимулюють здійснення заходів щодо охорони довкілля, поліпшення його стану, екологічний моніторинг, проведення екологічних експертиз, державний контроль за додержанням екологічних стандартів, нормативів та правил. Законодавець присвятив деліктному праву 46 статей, що становить втроє більше, ніж за Цивільним кодексом УРСР 1963 року. Як за попередніми кодифікованими актами (ст. 403 ЦК УРСР 1922 р.; ст. 440 ЦК УРСР 1963 р.), так і за кодексом 2003 року (ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України), деліктне право побудовано за єдиним загальним принципом покладення обов’язку відшкодувати майнову шкоду, завдану неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкоду, завдану майну фізичної або юридичної особи на особу, яка її завдала, якщо вона не доведе відсутність своєї вини. У цій нормі вбачається наслідування ідеї великого зразку Цивільного кодексу Франції звести деліктне право до єдиного принципу. Однак, на відміну від французького кодексу, який переклав вирішення найбільш проблемних питань щодо розробки норм і критеріїв визначення змісту окремих деліктів, а також форми і змісту деліктних позовів на суди, український законодавець намагається це питання вирішити в кодифікованому акті. Вищезазначене свідчить, з одного боку, що українське деліктне право ґрунтується на загальному принципі відшкодування завданої шкоди, а з іншого, встановлює певні межі покладення такого обов’язку щодо окремих деліктів. Тобто законодавець закріпив як загальний делікт, так і спеціальні делікти. [2, с. 169]. У сучасному цивільному законодавстві України не застосовується римська термінологія «делікт», «деліктні зобов’язання», а лише їх сутність відображена у змісті ч. 1 ст. 1166 ЦК України, Тобто про деліктні зобов’язання мова йде тоді, коли завдано шкоду неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи. Цивільно-правова доктрина пов’язує деліктні зобов’язання із зобов’язаннями відшкодування шкоди. Аналогічне ставлення до правового регулювання деліктних зобов’язань характерне для цивільного законодавства Російської Федерації, Узбекистану, Таджикистану, Казахстану та інших європейських країн - колишніх союзних республік Радянського Союзу [3, с. 288]. У теорії цивільного права під деліктним зобов’язанням розуміють зобов’язання, яке виникає з неправомірних актів, якими є правопорушення, тобто протиправне винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Це зобов’язання, в якому особа, що протиправно та винно заподіяла шкоду особистості громадянина або його майну чи майну організації, зобов’язана її відшкодувати, а потерпілий має право на відшкодування заподіяної шкоди у повному обсязі [4, c. 502]. При цьому, змістом деліктного зобов’язання є право кредитора (потерпілого) вимагати повернення його майнової сфери у той стан, у якому він знаходився до правопорушення, та обов’язок особи, відповідальної за заподіяння шкоди (боржника) вчинити вказані дії [5, c. 15]. Деліктне зобов'язання - це зобов'язання, в якому особа, що протиправно і винно заподіяла шкоду особистості громадянина або його майну чи майну організації, зобов'язана її відшкодувати, а потерпілий має право на відшкодування заподіяної шкоди у повному обсязі. Деліктне зобов'язання - це різновид цивільно-правових зобов'язань, і тому йому властиві ті самі структурні особливості, що характеризують кожне зобов'язання. Такими структурними елементами є суб'єкт, об'єкт та зміст [6, с. 167]. Зобов’язання з відшкодування шкоди - це такі цивільно-правові зобов’язання, в яких потерпіла сторона (кредитор) має право вимагати від боржника (заподіювача шкоди) повного відшкодування протиправно заподіяної шкоди шляхом надання відповідного майна в натурі або відшкодування збитків Предметом такого зобов’язання є дії боржника, спрямовані на забезпечення найбільш повного відновлення майнових та особистих немайнових благ кредитора, яким заподіяно шкоду. Учасниками зобов’язання можуть бути громадяни, юридичні особи, держава, територіальні громади [7, с. 361]. Зобов'язання із заподіяння шкоди - це зобов'язання, які виникають внаслідок порушення майнових чи особистих немайнових прав абсолютного характеру і мета яких - забезпечити поновлення прав потерпілого за рахунок заподіювача шкоди або особи, відповідальної за шкоду [8, с. 278]. Деліктне зобов'язання — це зобов'язання, в якому особа, що протиправне і винно (неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю) заподіяла шкоду особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи або шкоду їхньому майну, зобов'язана її відшкодувати в повному обсязі. У цій формі виражена формула генерального делікту: «Хто зі своєї вини заподіяв іншому шкоду, зобов'язаний її відшкодувати». Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини [9, с. 313]. Отже, характерною ознакою деліктних зобов’язань є те, що вони виникають тоді, коли завдана шкода не була наслідком невиконання або неналежного виконання існуючого зобов’язання. Сама назва цих зобов’язань - деліктні - вказує, що їх відмінність від інших зобов’язальних правовідносин визначається, насамперед, підставою їх виникнення [10, с. 8], якою є делікт. Віднесення деліктних зобов’язань до недоговірних спричинило більш широке їх тлумачення в юридичній літературі через наділення їх низкою інших специфічних ознак, що дозволяють відмежувати їх від договірних. Заподіяння шкоди поза існуючими зобов’язальними відносинами пояснював В.Т. Смірнов як порушення не конкретного свого обов’язку перед потерпілим, а спільного для всіх обов’язку утриматися від посягання на блага, що належать іншим особам. Так, при завданні каліцтва громадянину порушується абсолютне право потерпілого - право на життя і тілесну недоторканність тощо. У таких випадках вимога потерпілого про відшкодування завданої йому шкоди виникає не з порушення відповідачем зобов’язального відношення, що існувало між ними до правопорушення, а ґрунтується на факті завдання шкоди (делікті) [10, с. 14]. Договірна відповідальність, навпаки, характеризується тим, що вона пов’язана із порушенням конкретного обов’язку боржника у відносних правовідношеннях і регулюється, крім загальних положень про цивільно-правову відповідальність, нормами того закону, що регулює і саме порушення зобов’язання [10, с. 13]. Подібну позицію зайняла Д.В. Боброва, яка юридичною підставою виникнення деліктного зобов’язання називала порушення абсолютного пасивного обов’язку і тим самим - абсолютного права, тобто порушення абсолютних правовідносин шляхом вчинення протиправного і, як правило, винного діяння [11, с. 805]. Крім того, обов’язок завдавача відшкодувати шкоду Д. В. Боброва розглядала в якості нового обов’язку, який покладається на нього законом замість порушеного ним абсолютного обов’язку пасивного типу в абсолютних правовідносинах. Суб’єктний склад деліктних зобов’язань вона визначала в контексті абсолютних правовідносин: уповноважена особа в ньому збігається з уповноваженою особою в абсолютних правовідносинах, тобто з носієм абсолютного права щодо зобов’язаної особи, тому нею стає будь-яка зобов’язана особа в абсолютних правовідносинах, яка порушила абсолютне право [11, с. 807]. На даний час деліктні зобов’язання мають «двояке цільове призначення»: - по-перше, вони слугують охороні власності, оскільки загроза майнових санкцій відіграє превентивну (попереджувальну) роль… вона попереджає випадки заподіяння шкоди майну. Але якщо, не дивлячись на попереджувальні заходи, майнова шкода все-таки була заподіяна, компенсація за рахунок порушника забезпечить відновлення власнику того становища, у якому він знаходився до моменту, коли йому було завдано шкоди або коли інша особа набула майно за його рахунок; - по-друге, зобов’язання, які виникають внаслідок заподіяння шкоди, слугують також захисту інтересів особистості, охорони її життя та здоров’я. Завдана шкода теж може призводити до певних майнових втрат..., тому вона виконує і відновлювальну (компенсаційну) функцію [12]. Крім того, специфіка деліктних зобов’язань простежується у двох аспектах. По-перше, передбачаються два способи відшкодування шкоди, якщо при порушенні договореного зобов’язання допускається відшкодування лише збитків. По-друге, шкода відшкодовується за принципом повного відшкодування, якщо при договірних зобов’язаннях відшкодування шкоди обмежується, як правило, фактичними майновими втратами. Оскільки обов’язок відшкодувати шкоду є мірою цивільно-правової відповідальності , то за шкоду, завдану невиконанням зобов’язання за договором і за завдану недоговірну шкоду, режим цивільно-правової відповідальності встановлюється різний [3, с. 291]. Отже, характерними ознаками деліктних зобов’язань є такі: - виникають у разі вчинення цивільного правопорушення (делікту) -підстава виникнення; - умовами виникнення є наявність шкоди, протиправної поведінки, причинного зв’язку між шкодою і протиправною поведінкою завдавача, вини (крім випадків, передбачених законом); - настають у тому випадку, коли потерпілий і завдавач шкоди не знаходились у цивільних правовідносинах; - це завжди новий юридичний обов’язок, який покладається на правопорушника замість невиконаного; - виникають при порушенні абсолютного права потерпілого; - регулюються імперативними нормами; - односторонні за своїм характером; - виступають тільки у формі відшкодування шкоди в натурі або відшкодування завданих збитків; - на розмір відшкодування впливає умисел і груба необережність потерпілого та матеріальний стан заподіювача шкоди-фізичної особи. Суб'єктами деліктних зобов'язань можуть бути будь-які учасники цивільних правовідносин. Як і в інших цивільно-правових зобов'язаннях, їх називають кредитором і боржником. Кредитор - це особа, якій заподіяно шкоду (потерпілий). Ним може бути будь-який громадянин України (дієздатний, недієздатний, неповнолітній, який не досяг 14-ти років, іноземець та особа без громадянства). Ним може бути також організація незалежно від того, чи користується вона правами юридичної особи, чи ні. | |
| Просмотров: 1449 | Загрузок: 50 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |